Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ Ч.1 ЛИСТОПАД 1943 Р.

УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ Ч.1 ЛИСТОПАД 1943 Р.

СЛОВО МАЄ
УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ

Довго я міркував, як врятувати нашу славну Вітчизну Україну від вовчої пащеки гітлерівських голопузих і ненажерливих волоцюг та сталінських задрипаних і боробуляхами брехні обвішаних скажених псюг. Думав я довго, але діяти буду швидко, бо дивитися на безпорадність наших Тюхтіїв мені врешті-решт стало бридко.

Тому перед всім світом своє і всього Коша Перчиного рішення чесно об'являю і свою деклярацію, на три запорізькі артикули розділяю:

А р т u к у л I

Т

а хай знають усі люди на землі, всі боги на небі, всі чорти в пеклі, усе живе й мертве, старе й мале, сильне і немічне, все те, що здихає, що на світі вічне, що Я, ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ, ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ І ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕРЦЯ СИН, Мужицькою Українською Милостю з української землі зроджений, підперчування українського борщу призначений, великою силою і могутністю обдарований, ще в давннину чумаками як страшна биків-волів круторогих підганяюча сила вживаний, схожу від сьогодні між люди і, на самперед, ГОРЕ ВЕЛИКЕ ВІД МЕНЕ ВСІМ ТЮХТІЯМ ГРЕЧКОСІЯМ БУДЕ.

Усяк, хто плаче, скиглить, просить, усяк, хто злодюгам хліб свій задарма виносить, усяк хто свою потилицю у злості великій чуха, хто брехунів і шарлатанів, розвісивши вуха, слуха, хто чекає при березі моря погоди, хто за овечою шкурою не бачить вовчої породи, хто, як заєць, на своїй землі животіє, хто, як пес лягавий, перед ворогом мліє, хто в рабство віддає своїх діточок рідних, хто ворогам продає братів своїх рідних, усяк, кому кат безборонне ліпить на лобі гулі, хто за працю тяжку покірно глитає дулі, усяк, хто на печі любить в час цей лежати, хто носа боїться висунути з хати, усяк, хто, як. віл, як худоба, сам в ярмо свою шию саджає; хто у ворога милостині слізно благає, - від мене пощади нехай не чекає.

Таких людців нещадно довбнею лупитиму, на глум підійматиму, з печі лежнів зганятиму. Всю силу і їдкість перчину їм куди треба впихатиму, аби сучі діти хапали сокири, рогачі, вила й рублі, дишлі, люшні, ножі і дубові палиці що під руки попало, бо пора за дармоїдів взятися саме настала. Пожену всіх на бій за волю, землю, владу і славу, за ВЕЛИКУ УКРАЇНСЬКУ САМОСТІЙНУ СОБОРНУ ДЕРЖАВУ.

A p т u к y л II

А ЩЕ Я, ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ,
ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ І ЗАПОРІЗЬКОГО
ПЕРЦЯ СИН, НА ВВЕСЬ СВІТ, ЯК СПРАВЖНІЙ КОЗАК,
ЗАЯВЛЯЮ:

Ти, псявіро німецька, вошо арійська, гадюко новоєвропейська, ти нордійського балагану євнух червиний, Наполеон сопливий, скажена націонал-соціалістична сова, без двадцяти клепок осляча голова, божевільний дикун, бундючний гавкун, ти - кровожерний бандюга, нахабний злодюга, на весь світ смердючий тхір, зі всіх звірів звір, самого сатани блазень і брат, - одержиш од мене слонячу порцію перчину, щоб добіг без пересядки аж у пекло назад, сучий сину.

Ти, Адольф Гітлер, фюрер тупоголових германців, знаних з історії голодранців, найвибраніших скотів, біля бабської спідниці славних лицарів, немовлят хоробрих душителів, від сала, масла і яєць визволителю, знай:

Не бачити тобі України, як своїх власних дітей. Тікатимеш ти з нашої землі, аж фюреренчатиме. Тебе і твою жовтороту орду до ноги виб'ємо, по світу розвіємо, бо з діда прадіда вовків бити вміємо. Коштувала наша земля і не такого гною, як твої жирнотілі паскуди разом з тобою. Тож начувайся, катюго, і занай: на могилах ваших для себе зберемо багатий
врожай.

A p т u к у л III

І ЩЕ Я, ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ,
ВСІМПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ І ЗАПОРІЗЬКОГО
ПЕРЦЯ СИН, НА ВВЕСЬ СВІТ,
ЯК СПРАВЖНІЙ КОЗАК, ПО-ТРЕТЄ ЗАЯВЛЯЮ:

Слухай ти, кремлівських льохів безхвоста криса, кривонога очмана, нещасної матері рябий вилупок.! покидьок з кавказьких гір, тифліський злодюго, бакинський бандюго, яничар грузинський, мучитель України, кат Білорусії, приший кобилі-хвіст в Росії, чума в Узбеччині, зараза в Казахстані, короста в Та[д]жикії, барбос в Арменії, потвора в Фінландії, міжнародня брехлива шлюха, вусатий розпроклятий бог, кривавий деспот, тиран, справжнісінький шолудивий баран, недовчений семінарист і в пролетарському заду двохметровий глист. Ти, Сталін Йосип, тоді вернешся на Україну, коли у твоїх вуркаганських прихвостнів собачі хвости виростуть, а в тебе самого очі рогом з лоба полізуть. Тебе ми радо привітаємо і обох, разом з твоїм молочним братом Гітлером, на одній гіллячці за шию почіпляємо.

Ти думаєш, що ми забули про голод у 33-му році, про Біломор-канали, про Сахаліни і білих ведмедів, що там нас живцем їли, про колективи, індустріалізації, стахановщину і "соціалістичні норми", про тюрми, лагери, енкаведистські "заботи" і "заможне", "веселе" наше життя.

На суші, в повітрі, на воді і під водою будемо битися, лютий виродок, з тобою. Побачимо, який з тебе хоробрий лицар і чи зумієш ти голим задом українського їжака вбити.

Ні жалю, ні пощади не ждіть від мене і всього Коша Перчиного, імперіалістичні гади. Погроз ваших не боїмося, плюємо на них і сміємося. Ви поки що удвох бийтеся, а ми скоро до вас, так як треба, візьмемося. А поки настане той веселий час, поцілуйте он куди нас!

За ухвалою одностайною всього Коша Перчиного Гнізда Осиного над цією деклярацією сам власноручно підписуюсь

Безробіття в комінтерні

Д і м і т р о в: Товаришу Мануїльський, знайшли вже роботу?
Мануїльський: Та поки що живу з мопрівських внесків. А ви?
Д і м і т р о в: Я теж доїдаю міжнародний революційний фонд.
Мануїльський: Ащо потім буде?
Д і м і т р о в : Мозолистий пролетарський суд.

Частка правди

Перший пролетар:А таки правду писали, що при комунізмі ніхто нічого не робитиме.
Другий пролетар:Аз чого це видно? Перший пролетар: Та ось не встигли побудувати
соціалізм в одній країні, а вже ввесь комінтерн лишився без роботи.

Слушний висновок

Райхскомісар України Кох: Дорогий Фюрер! Питають українці, чого це ти, Визволителю, все вивозиш, а українського перцю не хочеш?
Г і т л е р : Ні! Ні! Спаси господи! Я перець їм залишаю!
К о х: Ну, тоді вони самі, на цей раз справді добровільно і з охотою, "дадуть" нам перцю.

Потішив

Сталін: Звідки на Україні взявся цей паскудний і пекучий "Український перець"? Адже ми "Перець" евакуювали?
К о р н і й ч у к : Та то, товаришу тату народів, і не перець був, бо коли ми ним десь вам терли, то воно було і не біль, а так - одна приємність.Той "перець" наші агрономи спеціально для вашого вжитку винайшли. А цей, звиняйте, справжній, український, того й пече, що аж з носа юшка тече.Терпіть.

Гієна скиглить

Давні "управителі" недавно написали своє 274 звернення до наших дядьків і тіток. Підписали його три голови: теж українець Гречуха, московський задоліз з Метілополя - Кор-нієць, а також приклала свою руку московська одутловата морда, соратник батюшки Сталіна в галузі української пшениці - товаріщ Хрущов. Звернення як звернення. З усіма більшовицькими оченашами, заупокойними та ураздравіями. Пізнати також немічне перо сизранського газетаря, який густо посіяв там московський мовний кукіль.

Московська тупорила морда маніжиться, ховає за спину ножа, шкірить гнилі, пенькуваті зуби і "баїть": "Дорогі брати і сестри!"

Дядьки наши з тітками оглядаються на всі боки, намагаючись збагнути, до кого це пнеться. Може це слово до тернопільських селян, яких ще не встигли червоні песиголовці вивезти до Казахстану? А може до донбасівських забійників з шахти "Марія"? Там не закінчили своєї роботи виїзні суди, а коногони не досиділи строку в ізоляторах. Сказати б, до львівських студентів говорять. Так студентів перестріляло НКВД ще 1941 року. На братській могилі у Львові (там лежить 640 мучеників) ще дощі не змили прокляття. Може до чернігівських колгоспників моргають? "Так їх нема дома. Одні від білих ведмедів не вернулись, другі з більшовицьких тюрем голосу не подають, а треті пішли до українських повстанців".

Але московська одутловата морда знай рече. Скиглить, виє гієна. Гукає, щоб виглядали її, хлібом - сіллю вийшли зустрічати. Одне слово: - "Помагайте! І хай живе наш батько, наш брат, наш сват, наше сонце, наш місяць, - товаріщ Сталін".

- Гов! - скаже тут подільський тракторист. А перечитайте ще раз. Може, вони щось нове обіцяють, може, шерсть за сильно злиняла?
Де там! Московська гієна волає, що Український народ, мовляв "пізнав справжнє щастя, справжню свободу і національну незалежність у великому Союзі Радянських Соціалістичних Республік".

Як на долоні. Тож то є що згадувати. Виходить, що масова різанина наших людей - це рай. Що численні свіжі могили по Україні - це скарби більшовицького панування. Що 2000 розстріляних у Луцьку - це символічний подарунок незалежності від московських виродів. А 863 замордованих жертв в Умані -також виходить щастя? А може, треба вважати неповторною свободою масове вивезення українців у холодний Сибір? Може, московські душогуби думають, що організований ними мор в 32-33 році був для нас розкошуванням?

Може, для більшовицьких поножовщиків це щастя. Але ми, українські повстанці , кажемо: " - Ми цього раю не хочемо. Ми будемо битись проти більшовицьких вішателів так само як і проти німецьких.

Хай не мріють червоні каїни що їх вивезе коростявий кошик агітації. Минули ті часи. Дуже багато український народ пролив крови, щоб його вдалося і на цей раз ошукати. Не буде він міняти німецьких тортур на московські. Не буде міняти німецьких вивозів на сибірську виселку. Грабує Україну Берлін - грабує й Москва. Одні хочуть нас германізувати, другі русифікувати. Коли б повішав з одного боку жердки Розен-берга, Коха і Вехтера, а з другого Кагановича, Постишева з Хрущовим - то одні других не переважили б.

Московські сокирники мусять признатись, що уже близько двох років існують на Україні "озброєні націоналістичні формування". Про це сокирники довідались не з листівок. Наші повстанці знищили чимало московських банд, які не боролися з німцями, а грабували українські села, стріляли українську інтелігенцію, нацьковували німців на мирне населення та лигалися з ляцькими недобитками.

Московські горлохвати гавкають про єдиний фронт. Так слухайте всі, хто ще з-під нагана служить Кремлеві, хто ще гризе московські ратиці. Слухайте всі, у кого ще не вбили чуття до свого рідного народу.

Ми, українські повстанці, з усім своїм народом, з усіма закованими народами будемо битись проти московських окупантів. Ми підемо разом з білорусами - за Самостійну Білорусію. Ми підемо разом з народами Кавказу, де вже червоні зарізяки оголосили надзвичайний стан. Ми підемо разом з казахами, узбеками, туркменами, татарами.

Підемо з усім Далеким Сходом, з усіма тими народами, які 20 літ волочили московські кайдани. І це буде спільний, єдиний фронт. І цей фронт випустить тельбухи і випустить дух
московській гієні.

Повстанець АНДРІЙ БУРЛАЙ

На медкомісії

Лікар: Здоров?
Пацієнт: Та яж наче зі всіма здоровався?
Лікар: Дурень! Серце болить?
П а ц і є н т ; Та зараз ні, а як згадаю, що завтра в
Германію, - кров'ю захлинається, болить. Лікар: Гм. На шлунок не хворієте?
П а ц і є н т: Та сьогодні ні, а от в Германії напевно хворітиму.
Лікар: Те-е-ек. На що жалієтесь?
П а ц і є н т : На "гер-манію".
Лікар: Пішов геть! Хворий! Запишіть - "ідіот".
Свині новоєвропейської раси
Міняйло: "Чи немає в вас, дядьку, сала?
Дядько: "Нова Європа" все забрала.
Міняйло: Та, може, в когось є ще свині?
Дядько: Та є- такі, що сало беруть з скрині.
М і н я й л о і Я щось не чув про цю нову породу. Як звуться і де ви їх набрали?
Д я д ь к о : Та звуться "німці", а брать ми їх ніде не брали,
чорти самі сюди їх притаскали.

В Україну я ходив

(На мотив: "Раз Вдовицю я любив")

В Україну я ходив,
Бутер, шпек і айєр їв.
Брав я жито і пшеницю,
Брав свиней, курей, телиі
Брав я гречку, брав я мак
Ось воно як!
Брав я цукор і махорку,
Попивав я самогонку,
Брав я молодь на роботу,
В геттах різав я жидоту.
Добре було жити так!
Ось воно як!
Але тії українці
Не схотіли терпіть німців,
Взяли бомби і нагани,
Пошилися в партизани,
Та й засіли у лісах.
Ось воно як!
Ой тепер я кричатиму
Та й на весь світ гукатиму:
"Не чіпайте України,
Бо хто прийде сюди - згине,
Бо повстанці б'ють що страх!"
Ось воно як!

Порода з нашого города

Староста-шкурник: Чи чули ви, пане секретарю, що якийсь новий "Перець" появився. Що воно за знак?
Секретар: Чув, пане старосто. І то, скажу вам, порода з нашого города, знає кому і де треба наперти. Так що ждіть, пане старосто, від того "Перцю" смерти, бо тому, хто вдачу має підлу і хижу, вогню від "Перцю" і всі собаки не залижуть.

Кажуть

А Гітлер спить, кажуть,
А Гітлер спить, кажуть,
Жита везуть, кажуть,
Йому дають, кажуть,
Житами, кажуть,
Годує, кажуть,
Німоту, кажуть,
Гидоту, кажуть.
А хлопці, кажуть,
Сміються, кажуть,
Із нього, кажуть,
З дурного, кажуть,
Хліб - свіжий, кажуть,
Їстимуть, кажуть,
Наші люди, кажуть,
А не приблуди, кажуть.

Наочний дoкaз

КОМАНДИР ДО СТРІЛЬЦЯ: Бережіть, друже, пильно цього здоровенного й гладкого ляндвірта. Ми це стерво законсервуємо і здамо в паноптикум на доказ, як німці "визволяли" Україну з хліба, сала, масла та яєць.

Пісня про Сталіна
(На мотив:
"Ой, ходила дівчина бepіжкoм")

Ходить, ходить батько Сталін беріжком, беріжком,
Підганяє Україну батіжком.

Іди, іди Україно, в комуну, в комуну.
Віддам тебе москалеві рудому.

Буде тебе москаль рудий научать, научать,
Як в колгоспах на радвладу працювать.

Працюй, дурню, у колгоспі ночі й дні, ночі й дні,
А він тобі порахує трудодні.

Заграй собі з голоду на дуду, на дуду,
Забудь своє горенько та біду.

Чи ти голий, чи голодний, то співай, то співай,
Великого Сталіна звеличай.

Ой, терпіли та співали 20 літ, 20 літ,
Ой, уже ж вам рай совєцький усім збрид.

Ой, як стали комуністів проганять, проганять,
Та їх батька Сталіна проклинать.

А бодай ти Сталіне, не діждав, не діждав,
Щоб ти нашу Україну зграбував.

Ой, цеж тобі, Сталіне, не мине, не мине,
Наш повстанець тобі боки ще намне.

Буде тобі горе - лихо та печаль, та печаль,
В Україну вже не вернеться москаль!

Гитлерівське соло

Гей нумо, німці, до зброї,

Райх обороняти,

Бо й так попадати!

Ой, чи пан, чи пропав,

Двічі не вмирати!

Гей, нумо до зброї!

Як програємо війну,
- "унзер гот" між нами:
Блиснемо пятами.

А тепер, що уздриш,

То тащи до Райху.
- Ми ж ще заторами.

Ворожіння no-yкpaїнcькoмy

Почув Гітлер, що баба Палажка - на все село ворожка. Приходить:
Гітлер:- Поворожіть, бабо, тільки правду чисту скажіть. Чи побачу я ще раз всю Україну, Лондон, Кавказ, чи побачу?
Баба Палажка:- Побачиш, синочку, згорів би ти, побачиш: і всю Україну, і Лондон побачиш, і Кавказ побачиш, тільки Берліну більше не побачиш.

Осінній мотив 1943 poкy

Батько з сином запопадливо готуються до зустрічі московських "освободітєлєй".
Село Непоявляйся
Житомирської області.

Марш повстанців
(Жарт на мотив "Ну і що ж, як прийдеться умерти")

Ой, нелегка дорога до волі,
Гей, крізь бурю, грозу і туман
В бій веде нас, голодних і голих,
Завзятий наш друг - отаман. (2р.)

А штани в нього - латка на латці
І вдесятеро гірший піджак,
Гей, на те революція, братці,
Хоч і голий, так справжній козак. (2р.)

Ну, а хто там команди не слухав?
Хто на вошах зганяє всю лють?
Мусить бути усмішка по вуха,
Хай волами кишки там ревуть. (2р.)

У нас вдача весела, завзята,
І пекельних не страшно вогнів,
Бо нічого у бою втрачати,
Окрім латаних рваних штанів. (2р.)

То ж вперед, голе племя орлине,
За Вкраїну, обідраний край.
Ми живими не схилимо спини,
А помремо - так просто у рай. (2р.)

Ой, не легка дорога до волі:
Гей, крізь бурю, грозу і туман
В бій веде нас, голодних і голих,
Завзятий наш друг - отаман. (2р.)

Poзкoштyвав

Німецкий задолиз : Тьху. Щось відпадає в мене охота німцям отам - о лизати: мало того, що покійничком звідти, тьху, тхне, так ще й язика пече там, ніби всі чорти в нього кігтями вчепилися. Тьху! Не інакше як панові комісарові вже хтось, тьху, під хвостом того... Тьху!... Поперчив.

Коломийки

Сидить Сталін в комиші,
Гітлер у болоті.
Що робили куркулям -
То роблять бідноті
Хор: Правильно, правильно,

Сталін грає на гармошку
Гітлер садить ріпака.
Дожилася Україна -
По сто грам на їдака.
Хор: Правильно...

Десь скуча Верховна Рада
За вкраїнськими маком,
За стахановським приміром
Тікай, Гітлер, раком!
Хор: Правильно...

Сидить Гітлер на горшку,
Сопе, бідний, дметься,
Україна вже в мішку,
Та мішок той рветься.
Хор: Правильно...

Б'ються німці й комуністи
За вкраїнське жито.
Тікав Сталін без штанів,
А Гітлер без литок.
Хор: Правильно... Совершенно вєрно.

Мало німцям молока,
Захотіли меду;
Будеш битий, сучий Гітлер,
Ззаду і спереду.
Хор: Правильно...

До Німеччини вже нас
Годі, Гітлер, брати,
Буде тобі через рік Нікуди тікати.
Хор: Правильно...

Українці - добрі люди,
Хочуть мир так скласти:
Собі взяти Україну,
Вождям - свині пасти.
Хор: Правильно...

Повстанці! Нащадки запорожців, правнуків коліїв, сини кубанців! "Український перець" чекає від вас наперчених та гострих, як бритва, оповідань, казок, жартів, коломийок, карикатур. Жаліть сміхом, німецьких та московських живоглотів, щоб вони скручувались як на вогні.

З друкарні "Смерть імперіалістичним акулам"

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
Видавництво "Літопис УПА"
Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України
ЛІТОПИС УПА Нова серія Том 1 Видання Головного Командування УПА
Київ-Торонто1995

При використанні матеріалів сайту посилання на © "Iсторичний веб-сайт UKRAЇNARUS`"- http://ukrayinarus.cjb.net - є обов'язковим

Книга: УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ Ч.1 ЛИСТОПАД 1943 Р.

ЗМІСТ

1.	УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ Ч.1 ЛИСТОПАД 1943 Р.

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate