Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 1. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна

7. 6. РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ ПОТОЧНИХ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Поточні валютні операції поділяються на торговельні і нетор­говельні.

До поточних торговельних валютних операцій належать, зокрема:

— розрахунки між юридичними особами-резидентами і юриди­
чними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоеко­
номічної діяльності у межах торговельного обороту, включаючи
кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше
як 90 днів;

— розрахунки у межах торговельного обороту, які здійснюють­
ся на території України в іноземній валюті за умови наявності інди­
відуальної ліцензії Національного банку України або у грошовій
одиниці України за умови, що хоча б однією зі сторін операції є
нерезидент;

— розрахунки у межах торговельного обороту між юридичними
особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через
інших юридичних осіб-резидентів відповідно до посередницьких

договорів (контрактів), інші розрахунки, що здійснюються відповід­но до чинного законодавства України;

— операції на міжбанківському валютному ринку України;

— оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) з викорис­
танням пластикових карток та чеків.

Загальний порядок проведення поточних торговельних валютних операцій резидентами та нерезидентами в Україні визначається від­повідними законодавчими актами. Детальні правила установлюють­ся інструкціями та іншими нормативними актами Національного банку України, який здійснює валютну політику згідно з принципа­ми загальної економічної політики України та є головним органом валютного контролю.

Значна частина поточних торговельних валютних операцій в іно­земній валюті пов'язана з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів, зокрема з розрахунками за експорт-імпорт товарів (робіт, послуг). Відповідно до чинного законодавства Украї­ни право на здійснення такої діяльності мають юридичні та фізичні особи, які зареєстровані як підприємці.

Порядок проведення таких розрахунків регламентується законо­давством країни, а також міжнародними правилами оформлення та оплати платіжних документів. Валюта розрахунків та форма розра­хунків за експортно-імпортними операціями визначаються сторона­ми самостійно і фіксуються в умовах договору. Кабінет Міністрів України та Національний банк України розробили для суб'єктів під­приємницької діяльності України всіх форм власності типові пла­тіжні умови зовнішньоекономічних договорів і типові форми захис­них застережень до таких договорів. Вони у розрахунках з нерези­дентами передбачають застосовувати документарний акредитив та документарне інкасо (з гарантією).

Платежі в іноземній валюті за межі України на виконання зо­бов'язань у цій валюті перед нерезидентами за продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші майнові права здій­снюються резидентами України без будь-яких обмежень. Виняток установлено тільки для випадків закупівлі імпортних товарів для державних потреб за рахунок коштів Державного бюджету та поза­бюджетних коштів. У цьому разі резиденту необхідно дістати дозвіл прем'єр-міністра України.

Усі розрахунки в іноземній валюті, пов'язані з експортом-імпор-том товарів, здійснюються через уповноважені банки України. Для відкриття рахунків за кордоном і використання їх для проведення таких розрахунків, резидент мусить отримати ліцензію Національ­ного банку України.

Зовнішньоекономічні розрахунки за строками проведення пла­тежів поділяються на негайні та платежі у кредит. Під платежем у кредит розуміють кредит, який експортер або імпортер надають

один одному у вигляді відстрочки платежу або попередньої оплати (авансового платежу).

Чинним законодавством України встановлено 90-денний термін надходження товарів та платежів за експортно-імпортними операці­ями резидентів. Перевищення цього терміну дозволяється тільки за наявності ліцензії Національного банку України. Перелік видів до­говорів, для яких передбачена можливість продовження термінів розрахунків, визначено законодавством України. Недотримання за­значених вище норм тягне за собою застосування до резидентів-порушників штрафних санкцій. Уповноважені банки України зо­бов'язані здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою над­ходження експортного виторгу або імпортованих товарів в Україну і у разі виявлення фактів порушень своєчасно повідомляти обласні "' управління Національного банку України та податкові органи за місцем реєстрації порушника.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями між резидентами України та юридичними особами—нерезидентами України прово­дяться через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках України у гривні, а також через рахунки у гривні, які відкриваються постійним представництвам нерезидентів в Україні відповідно до ліцензій Національного банку України.

Оскільки Україна оголосила про приєднання до статті VIII Ста­туту Міжнародного валютного фонду, проведення розрахунків між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними валют­ними операціями у національній грошовій одиниці не може бути обмежене. Україна також зобов'язана викуповувати в інших членів фонду залишки коштів у своїй національній грошовій одиниці за умови, що вони утворилися внаслідок здійснення таких операцій і конверсія в іноземну валюту необхідна також для здійснення поточ­них валютних операцій.

В Україні єдиним законним засобом платежу є національна гро­шова одиниця, а право реалізації на території України товарів (робіт, послуг) з оплатою в іноземній валюті і проведення розрахун­ків в іноземній валюті як у безготівковому, так і в готівковому ви­гляді може надавати резидентам лише Національний банк України через видачу індивідуальної ліцензії на використання іноземної ва­люти як засобу платежу в Україні. На сьогодні усі винятки з цього правила встановлені Національним банком України. Наприклад, го­тівкова вільно конвертована валюта приймається в оплату без зга­даної ліцензії за:

— товари та послуги, що реалізуються під митним контролем
без стягнення мита та податків на митних територіях України;

— продаж квитків на території портів, аеропортів та вокзалів;

— оформлення багажу на міжнародні туристичні рейси та путі­
вок на закордонні туристичні рейси;

— продаж нерезидентам паливно-мастильних матеріалів, про­
дуктів харчування, медикаментів та надання послуг з обслуговуван­
ня іноземних транспортних засобів (літаків, суден, автобусів) та
їхніх пасажирів і членів екіпажу на території портів, аеропортів та
вокзалів України;

— готельні послуги фізичним особам-нерезидентам, які перебу­
вають в Україні у відрядженні, та іноземних туристів.

Операції купівлі-продажу валюти покликані забезпечувати по­треби резидентів в іноземній валюті, що викликані необхідністю проведення розрахунків за торговельними валютними операціями або захисту від небезпеки валютних витрат унаслідок коливань ва­лютного курсу.

Усі операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти мають здійснюватися через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи України, що отримали ліцензію Національного банку України на торгівлю іноземною валютою. Такі операції, про­ведені в інший спосіб, відповідно до чинного законодавства України вважаються недійсними.

Резиденти можуть купувати іноземну валюту з метою виконання своїх зобов'язань перед нерезидентами у цій валюті за поточними торговельними валютними операціями без обмежень. Загальною підставою купівлі іноземної валюти є правильно оформлений ім­портний контракт. Валютна операція проводиться на підставі заявки резидента, у якій уповноваженому банку доручається купити або продати іноземну валюту. Купівля іноземної валюти здійснюється як за умови фактичного імпорту товарів (робіт, послуг), так і на умовах попередньої оплати (авансового платежу). Можливий про­даж іноземної валюти резидентам-посередникам, які здійснюють переказування валютних коштів нерезидентам за реалізовані в Україні товари на підставі договорів комісії та консигнації.

Відповідно до чинного законодавства України куплена іноземна валюта має бути використана резидентом за призначенням протягом п'яти банківських днів. У разі перевищення цього терміну придбана валюта продається уповноваженим банком на міжбанківському ва­лютному ринку України протягом п'яти днів. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквар-

У зв'язку зі стрімким падінням курсу гривні НБУ восени 1998 р. увів деякі зміни до правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку. Зокрема, він обмежив здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іно­земних валют, віднесених до першої групи Класифікатора валют, біржовим ринком, тобто ринком Української та Кримської міжбанківських валютних бірж, а здійснен­ня торгів обмежив двома валютами — американським доларом і німецькою мар­кою. НБУ визначив новий порядок оформлення документів для купівлі іноземної валюти, вніс деякі зміни до порядку розрахунків за імпортними контрактами.

тально переказується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Валютні кошти, куплені на міжбанківському валютному ринку України і переказані на користь нерезидента, у разі повернення на рахунок платника у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не були виконані, не можуть бути використані рези­дентом на інші цілі, а підлягають продажу у повному обсязі протя­гом п'яти банківських днів на міжбанківському валютному ринку України.

Особливе місце у розрахунках фізичних осіб за придбані товари (роботи, послуги) в Україні посідають операції з пластиковими карт­ками міжнародних платіжних систем. Сьогодні ціла низка українсь­ких уповноважених банків є членами міжнародних платіжних сис­тем VISA International Service Association та EUROPAY International.

Пластикові картки дають змогу банкам надавати додаткові по­слуги вже існуючим клієнтам і успішно залучати нову клієнтуру — окремих осіб та роздрібних торговців.

Роздрібні торговці визнали переваги пластикових карток, а їх ви­користання виявилося особливо корисним з погляду залучення по­купців. Ставки дисконта, що утримуються з них банками за торго­вельними операціями, бувають різними залежно від виду і суми операцій, у середньому вони становлять 3, 5 %.

Кредитні пластикові картки призначені переважно для поновлю­вальних кредитів у роздрібній торгівлі. Вони не пристосовані для купівлі предметів великої вартості — автомобілів, дорогих товарів домашнього вжитку тощо, на які припадає значна частка споживчо­го кредиту. Кредитний ліміт у більшості карток, як правило, нижчий за такі суми. Позики на придбання дорогих товарів звичайно потре­бують вагомого забезпечення, при використанні ж кредитних карток до цього часу забезпечення не передбачалося.

Недоліком кредитних карток є те, що стандарти кредитного об­слуговування банку можуть не збігатися з критеріями роздрібного торговця, який погодився прийняти картку. Деякі торговці можуть бути схильними надати кредит тим покупцям, яким банк відмовив би у кредиті. Зрозуміло, деякі торговці з невеликими прибутками утримуються від операцій з пластиковими картками через відсотки, що стягуються з торговця.

Поточні неторговельні валютні операції — це операції, що не пов 'язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, гро­мадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

Ці операції здійснюються уповноваженими банками та упов­новаженими фінансово-кредитними установами як для фізичних осіб — громадян України та іноземців, так і для юридичних осіб-

резидентів та представництв юридичних осіб-нерезидентів (далі — представництва).

До поточних неторговельних валютних операцій, що здійсню­ються через уповноважені банки та уповноважені фінансово-кре­дитні установи, належать:

— операції з обміну іноземної валюти та платіжних документів
в іноземній валюті на грошову одиницю України чи іншу іноземну
валюту;

— виплата фізичним особам готівкової іноземної валюти та гро­
шової одиниці України за чеками та пластиковими картками міжна­
родних платіжних систем;

— продаж дорожніх чеків в іноземній валюті для вивезення їх
фізичними особами за межі України з метою здійснення розрахунків
за дорожні послуги або обмін цих чеків на національну валюту ін­
ших країн для здійснення необхідних розрахунків;

— одержання фізичними особами готівкової іноземної валюти і
дорожніх чеків в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відряд­
женнями;

— виплата фізичним особам авторських гонорарів та інших пла­
тежів, пов'язаних з авторськими правами;

— оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими
угодами (контрактами) працюють в Україні;

— переказування коштів в іноземній валюті за межі України за
навчання, лікування, оплата патентів, послуг адвокатів, сплата мит­
них платежів та членських внесків за вступ та участь у міжнародних
організаціях;

— платежі за межі України у вигляді відшкодування витрат
судових, арбітражних, нотаріальних та інших правоохоронних
органів;

— виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кор­
дону: пенсії, аліменти, заробітна плата, допомога родичів тощо;

— переказування за межі України коштів в іноземній валюті:
пенсії, аліменти, допомога родичам тощо.

— операції з відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті
фізичних осіб.

Велике значення в міжнародному обміні мають соціальні та культурні послуги, до яких належать туризм, охорона здоров'я, ос­віта, спорт, мистецтво тощо. З огляду на те, що на території кожної країни в обігу перебуває своя національна грошова одиниця, вини­кає потреба здійснювати операції з обміну валют одних країн на ва­люту країни, до якої їдуть фізичні особи у приватних справах та у службові відрядження.

Для забезпечення зазначених та особистих потреб фізичних осіб у тій чи іншій валюті уповноважені банки та уповноважені фінансо­во-кредитні установи здійснюють обмінні операції з іноземними ва-

лютами, платіжними документами в іноземній валюті та в грошовій одиниці України.

Готівкова іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у ви­гляді банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним за­собом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Платіжні документи в іноземній валюті, які застосовуються при здійсненні неторговельних операцій, — це чеки та пластикові картки міжнародних платіжних систем.

Для отримання готівкової іноземної валюти за платіжними доку­ментами в іноземній валюті (чеками та пластиковими картками мі­жнародних платіжних систем) фізичні особи мають звертатися до каси уповноваженого банку чи уповноваженої фінансово-кредитної установи, оскільки операції виплати іноземної валюти за дорожніми та іменними чеками належать до інкасових операцій, які здійсню­ються уповноваженими банками.

Через мережу пунктів обміну іноземної валюти, метою яких є забезпечення потреб фізичних осіб — резидентів та нерезиден­тів — в обміні валюти однієї держави на валюту іншої держави, можуть здійснюватися тільки окремі валютно-обмінні операції, а саме: купівля-продаж готівкової іноземної валюти, конверсія, обмін іноземної валюти та продаж дорожніх чеків на суму, встановлену Національним банком України, а також виплата в грошовій одиниці України за операціями купівлі цих чеків.

Юридичні особи-резиденти, представництва та філії іноземних організацій і установ (далі — установи) у разі необхідності здій­снюють через уповноважений банк обмін грошової одиниці України на іноземну валюту для забезпечення поїздок до інших країн світу у службові відрядження своїх працівників. При відря­дженні за кордон із рахунку установи видається іноземна валюта, в тому числі дорожні чеки в іноземній валюті, для оплати добових та витрат на наймання житлового приміщення, а також транспорт­них витрат.

Вивезення готівкової іноземної валюти та дорожніх чеків в іно­земній валюті за межі України фізичними особами (резидентами та нерезидентами), які виїжджають як у приватних, так і в службових справах, здійснюється згідно з «Порядком переміщення іноземної валюти через митний кордон України». Національним банком та Державною митною службою України встановлені обмеження на вивезення іноземної валюти, дорожніх чеків в іноземній валюті та готівкової грошової одиниці України за кордон. Вивезення валюти на суму, що перевищує встановлені норми, здійснюється за дозво­лом уповноваженого банку чи за індивідуальною ліцензією відпо­відної установи Національного банку України.

При здійсненні операцій конверсії та обміну готівкової іноземної валюти, купівлі та продажу платіжних документів в іноземній валю­ті, прийнятті на інкасо банкнот іноземної валюти, які мають пошко­дження й викликають сумнів, та платіжних документів в іноземній валюті уповноваженими банками й уповноваженими фінансово-кредитними установами стягується комісійна винагорода в інозем­ній валюті чи грошовій одиниці України відповідно до затвердже­них уповноваженим банком тарифів.

Операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти прово­дяться за курсом, що самостійно встановлюється уповноваженим банком чи уповноваженою фінансово-кредитною установою. Різни­ця між курсом купівлі і курсом продажу іноземної валюти (маржа) з урахуванням комісійної винагороди не може перевищувати роз­мір, установлений Національним банком України. У 1996—1998 рр. різниця між: курсами купівлі та продажу не може перевищувати 10 %. Одночасно курс грошової одиниці України до іноземних валют може відхилятися від офіційного обмінного курсу Національного банку України не більше як на 10 %, включаючи комісійні винагоро­ди. Отже, загальне коливання курсу купівлі-продажу не може пере­вищувати 20 %.

Приклад. На 10 лютого 1998 р. офіційний обмінний курс Національного банку України становив: за 100 доларів США 194, 00 грн. за 100 німецьких марок 107, 00 грн. Під час здійснення обмінних операцій уповноваженим банком може бути вста­новлено курс купівлі-продажу іноземної валюти в межах коридору: за 1 долар США від 1, 7460 до 2, 1340 грн. за 1 німецьку марку від 0, 9630 до 1, 1770 грн. Однак з урахуванням дотримання маржі 10 % між курсом купівлі-продажу іно­земної валюти курс може набувати таких значень: за 1 долар США купівля (грн. ) продаж (грн. ) 1 приклад 1, 7460 1, 9400 2 приклад 1, 9000 2, 0940 3 приклад 1, 9400 2, 1340

Приклад. На 10 лютого 1998 р. офіційний обмінний курс Національного банку України становив:

за 100 доларів США 194, 00 грн.

за 100 німецьких марок 107, 00 грн.

Під час здійснення обмінних операцій уповноваженим банком може бути вста­
новлено курс купівлі-продажу іноземної валюти в межах коридору:
за 1 долар США від 1, 7460 до 2, 1340 грн.

за 1 німецьку марку від 0, 9630 до 1, 1770 грн.

Однак з урахуванням дотримання маржі 10 % між курсом купівлі-продажу іно­земної валюти курс може набувати таких значень:

за 1 долар США купівля (грн. ) продаж (грн. )

1 приклад 1, 7460 1, 9400

2 приклад 1, 9000 2, 0940

3 приклад 1, 9400 2, 1340

Курс, що використовується для здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою, та розмір комісійної ви­нагороди встановлюється на початку операційного дня банку — о 8 год ранку і не змінюється протягом робочого дня.

Відповідно до майнових прав фізичних осіб щодо розпоряджен­ня власними коштами вони можуть здійснювати перекази за межі України через уповноважені банки, уповноважені кредитно-фінан-

* Восени 1998 р. НБУ тимчасово скоротив можливе відхилення курсу гривні від офіційного обмінного курсу, а також розмір маржі до 5 %.

сові установи та відділення зв'язку. Це:

— допомога родичам, аліменти, платежі, пов'язані зі смертю
громадян;

— суми, що сплачуються на підставі вироків, рішень судових та
слідчих органів;

— переказ спадкоємних коштів та коштів від реалізації спадщи­
ни та належного нерезиденту майна в Україні;

— оплата фізичною особою-резидентом товару іноземній фірмі
за імпортним контрактом (договором, інвойсом) для власного спо­
живання;

— переказ нерезидентом прибутків, одержаних унаслідок здій­
снення іноземних інвестицій в Україну, коштів, отриманих від оп­
лати праці, премій, гонорарів, а також іноземної валюти, ввезеної
(переказаної) в Україну в установленому чинним законодавством
порядку;

— сплата іноземної валюти на ім'я юридичної особи-нерезиден-
та за лікування, навчання, участь у конференціях та сплата страхо­
вих і членських внесків, а також оплата послуг адвокатів та прид­
бання науково-методичної літератури і передплатних видань;

— переказ власником рахунку коштів в іноземній валюті з цього
рахунку у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Переказування коштів фізичними особами за межі України та їх виплата в Україні за неторговельними платежами здійснюються як в іноземній валюті, так і в грошовій одиниці України.

Зазначені перекази в грошовій одиниці України за межі України та їх виплата в Україні здійснюються відділеннями зв'язку тільки з країнами СНД на підставі підписаної у вересні 1994 р. угоди між країнами СНД про переказування коштів за соціально значущими платежами та двосторонніх угод між відповідними міністерствами цих країн.

Перекази в іноземній валюті за межі України та їх виплата в Україні здійснюються лише через кореспондентські рахунки упов­новажених банків України.

До неторговельних операцій також: належать операції з від­криття та ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів та нерезидентів, які здійснюють уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи України за наявності відповідної ліцензії Національного банку України. Згідно з чинним законодавством України уповноважені банки та уповноважені фі­нансово-кредитні установи зобов'язані зберігати таємницю вкладу на банківському рахунку.

Фізичні особи-резиденти та нерезиденти за бажанням можуть відкривати поточний та вкладний рахунок в іноземній валюті.

З поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи рези-дента чи нерезидента) за розпорядженням власника чи за його до­рученням проводяться такі операції:

а) в іноземній валюті:

— переказування за межі України через кореспондентські рахун­
ки уповноважених банків України відповідно до «Правил переказу
іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фі­
зичних осіб — резидентів і нерезидентів»;

— виплата готівкою (вивезення готівкової валюти за межі Украї­
ни здійснюється згідно з «Порядком переміщення валюти через мит­
ний кордон України»);

— виплата платіжними документами (вивезення платіжних до­
кументів за межі України здійснюється згідно з «Порядком перемі­
щення валюти через митний кордон України»);

— переказування на власний поточний рахунок в іншому упов­
новаженому банку України чи на інший вкладний рахунок;

— переказування в межах України: громадянами України на по­
точний рахунок іншої фізичної особи — резидента, іноземцями на
поточний рахунок іншої фізичної особи — резидента чи нерезидента;

— переказування фізичною особою-нерезидентом на поточний
рахунок юридичної особи-резидента як інвестиція згідно з чинним
законодавством України;

б) у грошовій одиниці України:

— виплата готівкою (під час здійснення операції продажу іно­
земної валюти уповноваженому банку України використовується
офіційний курс Національного банку України);

— переказування коштів для сплати юридичній особі за продаж
товару чи надання послуг на території України (під час здійснення
операції продажу іноземної валюти використовується офіційний
курс Національного банку України).

З вкладного рахунку в іноземній валюті фізичної особи (резиден­та чи нерезидента) за розпорядженням власника чи за його дору­ченням проводяться операції (уразі закриття рахунку):

— переказування за межі України через кореспондентські раху­
нки уповноважених банків України (тільки з рахунків нерезидентів);

— виплата готівкою та платіжними документами;

— переказування на власний поточний чи інший вкладний раху­
нок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

Протягом останніх п'яти років в Україні відбулися значні зміни у порядку проведення неторговельних операцій уповноваженими бан­ками України. Значно розширені можливості фізичних осіб-резиден-тів та нерезидентів щодо переказування належних їм коштів в іно­земній валюті за межі України за неторговельними операціями. Фізичні особи можуть користуватися пластиковими картками між­народних платіжних систем для забезпечення розрахунків за при-

дбані товари та надані послуги. Продаж іноземної валюти фізичним особам-резидентам здійснюється без обмежень через мережу пунк­тів обміну і в уповноважених банках.

Книга: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 1. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна

ЗМІСТ

1.	НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 1. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна
2.	ВСТУП
3.	РОЗДІЛ 1 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ДЕРЖАВИ. ЙОГО РОЛЬ У СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. 1.1. ВИНИКНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ЕМІСІЙНИХ БАНКІВ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ СТАТУСУ
4.	1.2. СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ І ЙОГО СТАТУС
5.	1.3. ФУНКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
6.	1.4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
7.	1.5. ФІНАНСИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
8.	РОЗДІЛ 2 ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. 2.1. СУТЬ ТА РОЛЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
9.	2.2. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
10.	2.3. ПОЛІТИКА ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВНИХ ВИМОГ
11.	2.4. ПОЛІТИКА РЕФІНАНСУВАННЯ
12.	2.5. ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО РИНКУ
13.	Розділ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ГОТІВКОВОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ. 3.1. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ЦЕНТР ГОТІВКОВОГО ОБІГУ
14.	3.2. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ І В ОРГАНІЗАЦІЯХ
15.	3.3. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ГОТІВКОВОГО ОБІГУ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ
16.	3.4. ЕМІСІЙНО-КАСОВА РОБОТА УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
17.	3.5. ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОБЛІК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ
18.	3.6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНКАСАЦІЇ ГРОШЕЙ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЦІННОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ
19.	РОЗДІЛ 4 КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ МІЖ НБУ І КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ. 4.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКАМ
20.	4.2. ЕВОЛЮЦІЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ
21.	4.3. РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ДОПОМОГОЮ ПРОВЕДЕННЯ КРЕДИТНИХ АУКЦІОНІВ
22.	4.4. РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ПІД ЗАСТАВУ ДЕРЖАВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
23.	4.5. ДОСВІД ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН З КРЕДИТУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
24.	РОЗДІЛ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ. 5.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ
25.	5.2 КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ
26.	5.3. ЕВОЛЮЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ
27.	5.4. СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
28.	5.5. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
29.	РОЗДІЛ 6 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ. 6.1. ОБСЛУГОВУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
30.	6.2. ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ
31.	6.3. КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
32.	РОЗДІЛ 7 ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ. 7. 1. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ
33.	7. 2. СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
34.	7. 3. КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
35.	7. 4. КУРСОВА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
36.	7. 5. ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМ РЕЗЕРВОМ КРАЇНИ
37.	7. 6. РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ ПОТОЧНИХ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
38.	7. 7. РЕГУЛЮВАННЯ НБУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РУХОМ КАПІТАЛУ
39.	7. 7. РЕГУЛЮВАННЯ НБУ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РУХОМ КАПІТАЛУ
40.	7. 8. ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ У СФЕРІ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate