Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Йосип Кобів Словник імен та назв до комедій Арістофана (1980)
Р
Рада - (по-грецьки - «буле» - Рада п'ятисот в Афінах, рішення якої затверджували народні збори («Лісістрата», 631. 1026).
Родіппа - жіноче ім'я («Лісістрата», 387).
ССабазій - фрігійський бог вина, його оргіастичний культ був занесений в Афіни рабами малоазійського доходження. Пізніше злився з культом Діоніса («Оси», 9; «Лісістрата», 408).
Саламін - острів у Саронській затоці біля Аттики, місце славного морського бою греків з персами в 480 р. до н. є. («Лісістрата», 431; «Жаби», 206).
Саламінянки - жительки цього острова («Лісістрата», 59).
Самофракія - острів в Егейському морі поблизу Фракії, відомий містеріями на честь божеств кабірів - охоронців від бур - та матері богів Кібели («Мир», 277).
Сарди - багатолюдне місто в Малій Азії, столиця Лідії; після завоювання Малої Азії персами - місце перебування персидського сатрапа («Оси», 1139; «Мир», 1176).
Сарпедон - володар Лікії, країни в Малій Азії, союзник троянців, убитий під Троєю Патроклом, другом Ахілла («Хмари», 622).
Світлоносна (по-грецьки «Фосфора») - епітет богині Артеміди, богині місяця («Лісістрата», 754).
Себін - якийсь грек з Анафлітського дему («Жаби», 427).
Селена - богиня місяця («Хмари», 584. 608. 1507; «Мир», 406).
Серіфці - жителі невеличкого острова Серіфа, розташованого на південний схід від Аттики («Ахарняни», 542).
[504]
Сібертій - учитель гімнастики в Афінах, який славився суворим ставленням до вихованців («Ахарняни», 118).
Сівілли - міфічні пророчиці («Мир», 1098, 1118).
Сідон - місто у Фінікії («Жаби», 1226).
Сізіф - міфічний герой, син Еола. За лукавство і підступність був засуджений вічно викочувати камінь угору, який, досягнувши вершини, скочувався вниз («Ахарняни», 391).
Сімефа - ім'я якоїсь гетери («Ахарняни», 525).
Сімон - афінський політичний діяч з заплямованою репутацією («Хмари», 351. 399).
Сімонід з Кеоса (559-461 рр. до н. є.) - видатний давньогрецький лірик, який прославляв героїзм греків, виявлений під час війни з персами («Хмари», 1356; «Оси», 1410; «Мир», 697).
Сіталк - цар фракійського племені одрисів, який сприяв Афінам під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 134).
Скамандр - річка поблизу Трої («Жаби», 928).
Скеблій - «варварське» (іноземне) ім'я («Жаби», 608).
Скіона - місто на Халкідському півострові, яке під час Пелопоннеської війни перейшло на бік Спарти («Оси», 210).
Скорботний камінь- місце в підземному царстві померлих («Жаби», 194).
Сміктіон - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 402).
Сократ (469-399 рр. до н. є.) - грецький філософ. Як дійова особа в «Хмарах» зображений Арістофаном помилково як софіст, насправді ж Сократ був непримиренним ворогом софістів.
Солон (630-559 рр. до н. є.) - афінський поет і законодавець, його закони з 594 р. до н. є. мали демократичний характер («Хмари», 1187).
Сосій - ім'я раба, дійова особа в «Осах».
Сосікл - афінський політичний діяч («Оси», 78).
Сострата - жіноче ім'я («Хмари», 678; «Оси», 1397).
Софокл (496-406 рр. до н. є.) - великий грецький драматург, один із творців античної трагедії в її класичній формі. Із 120 його трагедій і сатиричних драм до нас дійшло 7 трагедій: «Анті-гона», «Цар Едіп», «Електра», «Еант», «Трахінянки», «Філоктет», «Едіп в Колоні». Крім того, зберігся фрагмент драми «Слідопити» («Мир», 532. 695; «Жаби», 79. 787).
Спарта - див. Лакедемон (неодноразово згадувана в комедіях Арістофана).
Сперхей - річка у Фессалії («Жаби», 1383).
Стікс - річка у підземному царстві («Жаби», 470).
Стілбід - афінський віщун («Мир», 1032).
Стратілліда - провідниця хору жінок у «Лісістраті».
Стратон - розбещений афінський юнак, приятель Кліс-фена («Ахарняни», 122).
[505]
Стрімодор - ім'я старика («Лісістрата», 258).
Су ній - мис у південно-східній частині Аттики зі славнозвісним храмом Посейдона («Хмари», 401).
Сфенебея - дружина аргоського царя Прета, яка даремно намагалася спокусити свого гостя Беллерофонта («Жаби», 1044. 1050).
Сфенел - трагічний поет, який розтратив усе майно, зрештою продав свої театральні пожитки («Оси», 1313).
Сфінкс - крилате страховище з жіночими грудьми, жіночою головою, з тулубом лева та зміїним хвостом, породжене Пі-фоном і Єхидною («Жаби», 1287).
ТТавропола (досл. «везена биком») - епітет богині Арте-міди («Лісістрата», 467).
Тайтет - гірський хребет на півдні Пелопоннесу, неподалік Спарти («Лісістрата», 117, 1323).
Тантал - син Зевса, цар Фрігії. За злочини проти богів засуджений у підземному царстві на вічний голод і спрагу («Жаби», 1232).
Тартар у ширшому розумінні - підземне царство мертвих, у вузькому - місце вічних мук у цій країні («Хмари», 192).
Тевкр - грецький герой Троянської війни («Жаби», 1042).
Теламон - міфічний цар о. Саламіна («Лісістрата», 1263).
Телей - сучасник Арістофана, висміяний як ненажера і марнотрат («Мир», 1809).
Телеф - син Геракла, володар Місії в Малій Азії. Поранений списом Ахілла, був потім вилікуваний іржею з цього списа. У мелодраматичній п'єсі Евріпіда Телеф виступав у лахмітті з жебрачою торбою («Ахарняни», 430; «Жаби», 855. 864; «Хмари», 922).
Тенарський мис- мис на півдні Пелопоннесу, тут, згідно з уявленнями стародавніх греків, був вхід у підземне царство. Тут був і славнозвісний храм Посейдона («Ахарняни», 510; «Жаби», 187).
Теофраст - ближче не відомий афінянин («Оси», 1302),
Терей - міфічний фракійський цар, одружений з Прокною. За зганьблення сестри дружини Прокни був перетворений в одуда, а Філомела і Прокна, які замордували сина царя Ітіса і засмажене тіло подали йому як їжу, перетворились у солов'я і жайворонка («Лісістрата», 585).
Тесей - аттичний герой, уславлений багатьма подвигами, засновник афінської держави, спускався з другом Піріфоєм в Аїд, щоб викрасти Персефону («Жаби», 142).
Тімон - людиноненависник («Лісістрата», 823, 826).
[506]
Тіндаріди - див. Кастор і Полідевк.
Тісіад - якийсь афінянин («Оси», 402).
Тіфон - коханий богині Еос. Вона випросила в Зевса для нього безсмертя, але забула попросити вічну молодість. Коли Тіфон став дряхлим стариком, Еос розлюбила його й перетворила в цикаду («Ахарняни», 688).
Тлеполем - легендарний грецький герой, син Геракла («Хмари», 1266).
Тріто (або Трітогенея) - культове ім'я Афіни («Хмари», 989; «Лісістрата», 364).
Трикоріфські драговини (або Трикоріф) - болотиста місцевість в Аттиці («Лісістрата», 1047).
Трітей (досл. «виноградар») - головний персонаж комедії «Мир», який, відгодувавши жука-гнойовика, піднімається на ньому на Олімп, щоб домогтися в богів миру для людей.
Тріптолем - легендарний аттичний царевич, вихованець богині Деметри («Ахарняни», 48. 55).
Трофоній - культовий епітет Зевса. Печера Трофонія - оракул у Беотії, про який ходили неймовірні чутки як про місце жаху («Хмари», 508).
Книга: Йосип Кобів Словник імен та назв до комедій Арістофана (1980)
ЗМІСТ
На попередню
|
|
