Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Дмитро Кузьменко Кельтський епос
Звичаї та побут ірландців
Звичаї населення були дуже жорстокими. Основним заняттям всіх благородних були війни та полювання. Туземні племена піктів та атекоттів на півночі ще не були повністю підкорені, та й без цього приводів до війни було багато. Часто відбувалися грабунки, оскільки головним багатством була худоба - основним видом розбою було викрадення худоби. Такі "викрадення корів (биків)" прославлені у багатьох сагах, зокрема у найбільшій ірландській епопеї "Викрадення бика з Куалнге" ("Táin Bó Cúalnge"). Також ірландці грабували узбережжя Англії та Шотландії, захоплюючи жителів у полон, щоб перетворити їх на рабів. Одним з таких полонених і був святий Патрік, що обернув Ірландію до християнства. Відбувались і більш дальні подорожі, відгуки яких можна знайти в сагах про Кухуліна. У результаті цих нападів західна Шотландія була колонізована ірландцями, предками сучасних горців.
Спосіб ведення війни відзначався особливою жорстокістю. Знищувалось іноді населення цілих поселень, врожай винищувався, вся худоба забиралась. Кожен вільний був воїном, воювали також і жінки, лише у 697 році за наполяганням абата Адамнана був прийнятий закон, що звільняв жінок від військової повинності. Іноді в бій водили спеціально навчених бойових псів. Був звичай відрізати голови ворогів і зберігати черепи у вигляді трофеїв чи, в спрощеному варіанті - відрізати язики. Поряд з цим існувала особливе поняття честі. Кожен викуп складався з двох частин - "оплата збитку" та "оплата честі". При одруженні за наречену платився "викуп честі". Існувало і менш матеріальне бачення честі - як вірність воїна князю.
Досить поширеним був звичай виховувати дітей на стороні, у вигляді "залогу дружби" або за плату. Це робилось у педагогічних цілях та для гартування характеру. Хлопчики залишались на вихованні до сімнадцяти, дівчатка до чотирнадцяти років, тобто до їх громадянського повноліття. Обов’язки вихователів розумілись душе широко. Часто у дітей встановлювались з їх молочними братами значно міцніший зв’язок ніж кровна спорідненість. З цим пов’язане поняття побратимства, класичним зразком якого може бути дружба Кухуліна та Фердіада.
Міфологія та вірування ірландцівРелігійні та магічні вірування займали дуже важливе місце у житті давніх ірландців. Поряд з великим пантеоном божеств, що утворився з багатьох нашарувань, існувала дуже розвинена віра у різних духів, що населяли всю природу. Все життя кельти уявляли як пронизане надприродними силами та чарами.
Після прийняття християнства, ці вірування і міфологія не були повністю викоренені. Адже ірландське духовенство було місцевого походження, і церква зберігала незалежність від Риму, який не присилав сюди своїх ставлеників на високі посади та для проведення відповідної політики. Тому духовенство було тут пов’язано з місцевим населенням, серед якого ще довгий час після християнізації зберігалось двовір’я. Удару зазнало лише плем’я вищих богів - Туатха де Данаан (Tuatha dé Danann). Вони були перетворені на напівбогів - сидів (sidhe) - одних з найчарівніших створінь ірландського фольклору та міфології.
Уявлення про їх місцеперебування роздвоюється. Вони проживають то на чарівному острові чи островах далеко за морем, то глибоко під землею, у чарівних пагорбах. Вони прекрасні собою, вічномолоді і, хоч переважають людей мудрістю та силою, схожі на них у всьому іншому. Вони володіють скарбами, проводять час у бенкетах, коханні та веселощах, але іноді ведуть війни з іншими духами. Вони безсмертні, але можуть гинути в бою (пор. з ельфами Дж.Толкіна). Вони також можуть змінювати свою зовнішність, або ставати зовсім невидимими. Вони часто втручаються у життя людей, заманюють їх у свої пагорби, там насміхаються над ними, але в кінці, як правило, відпускають з багатими дарунками та мудрими порадами. Багато саг присвячено любовним зв’язку сідів з людьми. Іноді вони звертаються за допомогою до людей ("Хвороба Кухуліна" - "Serglige Con Culainn"). Мстивими та жорстокими вони стають лише тоді, коли люди самі заподіють їм зло ("Смерть Муйрхертаха" - "Aided Muirchertaig Meic Erca"). З цих створінь і виник образ середньовічних фей. різниця тільки в тому, що сіди бувають обох статей.
Поряд з сідами у ірландському епосі збереглись згадки і про богів старшого покоління. Зокрема, про Луга - бога всіх ремесел, батька Кухуліна, Огме - бога мудрості, красномовства та писемності (від його імені походить слово "огама" - назва дохристиянського рунічного алфавіту ірландців), Мананнан та Лер - божества моря, усі божества війни жіночої статі (Морріган, наприклад) тощо. Крім цих світлих божеств у сагах присутні і темні - це фомори, що проживають десь у темних володіннях на півночі за морем.
Згадуються в сагах і основні кельтські свята та пов’язана з ними обрядовість. Це свято Самайн, 1 листопада, що знаменувало прихід зими, супроводжувалось колись жорстокими обрядами та людськими жертвоприношеннями. Свято Бельтене, 1 травня, згадується рідше, воно знаменувало прихід літа.
Найбільш широко представлена в сагах віра в духів, яких величезна кількість: "козлоподібних", "блідноликих", привидів, чарівних істот, одноруких, одноногих та однооких, жахливих старих чаклунок та дівчат-пташок. Згадується безліч чарівних передбачень, перетворень, знаків. Головну роль в магічній практиці давньої Ірландії грали заклинання, як зачаровуючі так і захисні. Також сюди відносяться так звані "злі пісні", що містять погрозу наслати різні хвороби чи смерть при невиконанні якоїсь вимоги. Цікаво, що сила такої пісні була зовсім не в цих погрозах, а в ній самій, герої саг часто підкорялись вимогам які все одно вели їх до смерті. Унікальним видом ірландських повір’їв були гейси - своєрідні заборони, що лежали на окремих особах. Від табу інших народів вони відрізняються тим, що мають переважно персональний характер. Вони бувають дуже різні, як моральні (не відмовляти в допомозі жодній жінці - гейс Кухуліна) так і тотемічні (не їсти м’ясо собаки - теж гейс Кухуліна, чиє ім’я означає "пес Кулана") та пов’язані з культом природних сил (не виходити з дому після заходу сонця - гейс Конхобара).
Книга: Дмитро Кузьменко Кельтський епос
ЗМІСТ
| 1. | Дмитро Кузьменко Кельтський епос |
| 2. | Звичаї та побут ірландців Звичаї населення були дуже... |
| 3. | Ірландський епос У такому середовищі і виник та розвивався... |
| 4. | Саги про Кухуліна Група саг про Кухуліна розпочинається... |
| 5. | Образ Кухуліна Зовнішність і характер Кухуліна насичені... |
На попередню
|
|
