Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Арістотель Нікомахова етика Переклад Віктора Ставнюка

Проголошення Україною своєї незалежності знаменувало собою водночас і початок інтенсивних пошуків нових світоглядних орієнтирів, у тому числі - і в контексті вироблення концепції "національної (чи "державницької") ідеї" тощо. Однією з основних тез, під знаком якої проходять ці пошуки, стала теза про "європейськість" України, про її належність до європейської цивілізації. Принагідно зауважимо, що "європейськість" визначається не стільки географічним розташуванням, скільки історико-культурними факторами (спільність історичної долі та схожість історичних альтернатив, що поставали перед європейськими народами на різних етапах їх розвитку; спільність чи схожість підґрунтя і, що не менш важливо, факторів, якими обумовлювалися в тій чи іншій мірі їх етно-соціальні риси, ментальні і, в найширшому значенні терміну, культурні особливості тощо). Серед іншого, "європейськість" проявляється і в ставленні до античної спадщини - звернення до надбань античної цивілізації є характерною ознакою чи не всіх європейських народів. Переосмислена з урахуванням національних традицій, історії, зрештою - менталітету (оскільки "те, що сприймається - сприймається за образом того, хто сприймає" - secundum modum recipientis), античність стала органічною складовою частиною середньовічної, нової та й новітньої Європи. При цьому важлива не стільки оригінальність розробки, скільки важливим є вже сам факт прилучення до питань, проблем, ідей та образів, що виростають із античного підґрунтя.

У цьому зв'язку нагадаємо, що й духовний розвиток України з найдавніших часів визначався й суттєвими античними впливами - не тільки опосередковано, з огляду на візантійський і (православно-) християнський фактор (питання континуїтету чи дисконтинуїтету при переході від античності до візантійської доби, місце і роль античної духовної спадщини в християнстві тощо складають окрему проблему, про яку тут говорити детально немає змоги), але й прямо (навіть не беручи до уваги тієї обставини, що Північне Причорномор'я й Крим вже принаймні з середини І тис. до Р.Х. були складовою частиною античної цивілізації чи її периферією, а тема скіфів у Греції і тема Греції в матеріальній, та й у духовній, культурі скіфів і їх наступників на території південних областей України перекликаються між собою і обумовлюють одна одну): широко відомим є інтерес до античності в стінах Києво-Могилянської Академії в XVII-XVIII ст., коли Україна прагнула утвердитися в своїй незалежності саме як європейська держава (символічно і симптоматично, що й листи Богдана Хмельницького писані латиною...); глибоко символічно, що сучасна літературна українська мова й українська література виростають значною мірою з творчості І. П. Котляревського, а отже - і з його "Енеїди"; потужний струмінь класичної давнини виповнює твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Костомарова. .. Антична цивілізація, її ідеї й образи входять до кола стійких символів української духовної культури, перебувають у нерозривному зв'язку з нею. Нові переклади античних авторів, які сьогодні з'являються в Україні завдяки підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", покликані стверджувати цей зв'язок і надалі.

Спілкуючись з фахівцями в академічних колах України щодо перекладу та видання Арістотеля, ми схиляємося до порад і пропозицій, серед яких найсуттєвішою здається ідея підготовки до друку білінгви. Пропоноване видання Нікомахової етики і являє собою таку білінгву: сторінка давньогрецького тексту подається паралельно зі сторінкою перекладу українською мовою. У додатку наводяться основні правила читання та алфавіт давньогрецької мови, що має допомогти незнайомим з давньогрецькою граматикою читачам фонетичне вірно відтворити звучання оригіналу.

В основу даної білінгви було покладено видання Aristotelis ethica Nicomachea. Ed. I. Bywater. Oxford: Clarendon Press, 1894 (Repr. 1962). P. 1-224 (1094al-1181b23). Нумерація з 1094 по 1181 вказує на сторінки, літери α та Ь - на стовпчики сторінок, кратні п'яти арабські цифри в квадратних дужках - на рядки Беккерівського п'ятитомного видання Прусської академії наук, за яким прийнято цитувати праці Арістотеля. Розділи книг, позначені арабськими цифрами, відповідають також розділам книг Беккерівського видання, а наведені поряд цифри римські, узяті в круглі дужки, сходять до більш раннього видання К. Целля.

Для контролю під час перекладу використовувалися видання Αριστοτέλης. "Ηθικά Νικομάχεια / ΑΡΙΣΤΟΤΕΛΗΣ ΑΠΑΝΤΑ (Τ. 45). Τ. 7, 8, 9. Athens: Cactus Editions, 1993; Aristotle. Nicomachean Ethics / Aristotle in 23 volms. Vol. 19. Translated by H. Rackham. Cambridge, MA, Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1934, і особливо - дуже точний переклад Н.В. Брагінської (Аристотель. Никомахова зтика / Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т. 4. Перевод Н. В. Брагинской. Москва: Мьісль, 1984).

Додати в закладки

  
Переклад Translate