Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Арістотель Нікомахова етика Переклад Віктора Ставнюка
ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
___Графіка_______Назва_____Лат.транскр.___Вимова
_____Α α________альфа__________а____________а
_____В β________бета___________b____________б
_____Γ γ________гамма__________g____________ґ
_____Δ δ_______дельта__________d____________д
_____Ε ε_______епсільон_________е____________е
_____Ζ ζ________зета____________z___________дз
_____Η η_________era___________е____________е (і)
_____θ θ________тета___________th___________т (ф)
_____I_t_________йота___________і___________і, й
_____Κ κ________каппа__________с___________κ
_____Α λ_______ламбда__________l____________л
_____Μ μ________мю___________m____________м
_____Ν ν_________ню___________n____________н
_____Ξ ξ_________ксі____________χ____________кс
_____Ο ο_______омікрон_________ο____________ο
_____Π π_________пі____________ρ____________п
_____Ρ ρ_________ρο____________r____________ρ
_____Σ σ ς_______сігма___________s___________с
_____Τ τ_________тау____________t____________т
_____Υ________ юпсилон____у, французьке u,___ю (і)
_______________(іпсилон)_____німецьке ϋ
_____Φφ_________фі_____________p_h_________ф
_____Χχ_________xi_____________ch___________χ
_____Ψ ψ_______псі_____________p_s_________пс
_____Ω ω______омега___________ο____________ο
ОСНОВИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ФОНЕТИКИ
Грецький алфавіт складається з 24 букв, з яких 1 позначають голосні звуки, all - приголосні. Вимова їх в науковій традиції базується на латинській транскрипції, упорядкованій Еразмом Роттердамським. Поряд з нею, однак, розповсюджена у нашому культурному середовищі ще й система Иоганна Рейхліна, яка заснована на традиції візантійській і наближена до прочитання відповідних букв у новогрецькій мові; в алфавіті вона зазначена в дужках.
Голосні
Грецькі голосні вимовляються, головним чином, як їхні українські відповідники: α як α, ε як е, т\u1103яке,І як /, о як о, υ як, приблизно, ю, ω як о. Наприклад: πράγμα [праґма] 'справа, діло; Σόλων [Солон] - 'Солон'; φιλία [філіа] 'дружба', μετά [мета] - 'з, після', ψυχή [псюхе] - 'душа' тощо.
Дифтонги
Поряд з простими голосними в давньогрецькій мові є дифтонги - сполучення двох голосних, що вимовляються як один склад, чи навіть як один звук.
Властиві дифтонги:
αυ - вимовляється як українське ав: βαναυσία [банавсіа] - 'несмак, вульгарність';
ευ - вимовляється як українське ев: λευκό ν [левкон] - 'біле';
ει - вимовляється як українське ей: λέγειν [легейн] - 'говорити';
αϊ - вимовляється як українське ай: παιδεία [пайдейа] - 'виховання';
οι - вимовляється як українське ой: παροιμία [паройміа] - 'прислів'я';
m-вимовляється як українське юй: μυΐα [мюйя] - 'муха';
ου - вимовляється як українське у: πανουργία [панурґіа] - 'хитрість';
Якщо І чи υ з попередньою голосною дифтонга не утворюють (тобто належать до різних складів і повинні вимовлятися окремо), то над голосною І чи υ ставляться знаки роздільного читання: дві крапки: προϊέμενος [проіеменос] 'той, хто дає першим', πραΰνω [прауно]- 'приборкую'.
Невластиві дифтонги:
Невластиві дифтонги складаються з довгої голосної α, η, ω та невиголошуваноїі. При цьому, якщо ці букви великі, то йота пишеться поряд з ними, але не читається; якщо ж букви малі, то йота стає підписною, тобто пишеться під ними, і також не читається: ληστεία [лестейа] - 'пограбування', κωμφδία [комодіа] - 'комедія'; φδή [оде], "Ωιδή [оде] - 'пісня'.
Приголосні
Приголосна σ завжди вимовляється як українське с, причому в кінці слова воно пишеться як ς: σωματικός [соматікос] - 'тілесний'; λίθος [літос] - 'камінь'.
Приголосна γ вимовляється як українське ґ. Наприклад: γένεσις [ґенесіс] - 'генезис, генеза'; γραφή [графе] - 'напис, запис'.
Перед задньоязиковими γ, κ, χ γ вимовляється як н: παραγγελία [парангеліа] - 'оголошення, припис'; ανάγκη [ананке] - 'необхідність'; τυγχάνει [тюнханей] - 'трапляється'.
Придих
На початковій голосній завжди ставиться знак придиху - густого або тонкого'.
а) знак густого придиху ['] вимовляється як українське г: άμαρτάνειν [гамартанейн] - 'грішити, погрішувати'; ηδονή [гедоне] - 'задоволення, насолода'; ομιλία [гоміліа] - ' співтовариство'.
б) знак тонкого придиху ['] не вимовляється: αγαθόν [агатон]- 'благо, добро'; ενέργεια [енергейа]- 'діяльність, енергія'.
Початкові υ та ρ завжди мають знак густого придиху, причому надр він ніколи не читається: υπερβολή [гюперболе] - 'перехід, надлишок, перебільшення'; ρήτορ [ретор]- 'ритор, оратор, промовець'.
Над двома сусідніми ρ в середині слова ставляться знаки придиху, які не читаються: над першим ρ - знак тонкого придиху,анаддругимр-густого:Πυρρός [Пюррос] - 'Пірр'.
Наголос
Наголос у давньогрецькій мові, яків латинській, далі третього складу від кінця слова не буває. Існують три типи наголосу:
а) гострий наголос ['] буває на будь-якому з трьох останніх складів слова: άνθρωπος [антропос] - 'людина'; σιτία [ста] - 'їжа'; άνήρ [анер] - 'чоловік, муж, мужчина'.
б) гострий наголос на останньому складі слова переходить у наголос тупий (або важкий) £], якщо за цим словом іде, без знаків пунктуації, слово наступне: άνήρ λέγει [анер леґей] - 'чоловік каже'.
с) огорнений наголос ["] буває не далі другого складу від кінця слова: χαΰνος [хавнос] 'погордливий'; δοκεΐ [докей] - 'здається'.
У давньогрецькій вимові всі ці наголоси розрізнялися, але ми зараз вимовляємо їх однаково.
Розташування знаків придиху та наголосу
Знак наголосу ставиться над відповідною голосною. Над голосною початковою, над якою вже стоїть знак придиху, знак гострого (або тупого) наголосу ставиться з правого боку від придиху: έτερος [гетерос] - 'інший'; ή [е] - 'чи, ніж'.
Знак огорненого наголосу ставиться над знаком придиху: ήττον [геттон] -- 'менше'.
Над голосною початковою, що пишеться з великої літери, і знаки придиху, і знаки наголосу ставляться подібним же чином, але не над самою голосною, а зліва від неї: "Ετερος [гетерос];
'Ή [Ε]; "Ηττον [геттон]. Проте якщо початкова голосна є складовою частиною властивого дифтонга, то знаки придиху та наголосу ставляться над другою голосною дифтонга: Οίος [ойос] - 'який'; Οΐς [ойс] - 'вівця'.
Знаки пунктуації
а) крапка і кома такі ж, як і в українській граматиці: Έκαστος δε κρίνει καλώς ά γινώσκει, καί τούτων εστίν αγαθός κριτής.
б) колон (крапка над рядочком) відповідає крапці з комою та двокрапці: Δίο δει τάς ενεργείας ποιας άποδιδόναν κατά γαρ τάς τούτων διαφοράς άκολουθουσιν αί έξεις.
в) крапка з комою означає знак запитання: Τί οΰν εκάστης τάγαθόν;
Наостанку зауважимо, що в давньогрецькій мові іменник відмінюється (як і в українській мові) за відмінками в однині та множині і зазвичай супроводжується артиклями (які також відмінюються за відмінками): іменники чоловічого роду мають артикль о, жіночого - ή, середнього - το.
Книга: Арістотель Нікомахова етика Переклад Віктора Ставнюка
ЗМІСТ
| 1. | Арістотель Нікомахова етика Переклад Віктора Ставнюка |
| 2. | КНИГА ДРУГА 1 (І). 1103а [14]... |
| 3. | КНИГА ТРЕТЯ 1 (Γ). [30] Оскільки... |
| 4. | КНИГА ЧЕТВЕРТА 1 (І). [22] Після... |
| 5. | КНИГА П'ЯТА 1129а 1(І). У зв'язку із... |
| 6. | КНИГА ШОСТА 1 (І). 1138b[18]... |
| 7. | КНИГА СЬОМА 1(І). [15] А... |
| 8. | 1155а КНИГА ВОСЬМА 1... |
| 9. | КНИГА ДЕВ'ЯТА 1 (І). У всіх... |
| 10. | КНИГА ДЕСЯТА 1 (І). Після... |
| 11. | ПІСЛЯМОВА Проголошення Україною своєї... |
| 12. | ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ ___Графіка_______Назва_____Лат.транскр.___Вимова... |
| 13. | УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НВБ- Аристотель.... |
На попередню
|
|
