Говорити лихе і промовчувати добре – однакове є зло. / Григір Тютюнник

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§8. Мусульмансько-правова доктрина

Як уже згадувалося, мусульманське право у традиційному вигляді майже не збереглося. Воно втілюється в сучасну правову систему мусульманських країн головним чином за допомогою доктрини, яка бере ідеї з ісламської релігії, що постійно розвивається. Завдяки релігійно-правовій свідомості мусульманина ця доктрина втілюється в нормативно-правові акти і впроваджується у правозастосовний процес.

Мусульмансько-правова доктрина стала основним джерелом права в процесі його розвитку і формування. Раніше відзначалося, що мусульманське право створювалося богословами і правознавцями різних шкіл-толків, які при спільності відправних позицій формулювали незбіжні норми в процесі вирішення схожих питань. Незважаючи на те що таке різночитання не сприяло оформленню єдиної системи загальнообов'язкових юридичних норм, різні толки конкурували, але співіснували один з одним навіть у межах однієї провінції і великого міста. Саме їх інтер-претаційна діяльність впливала на створення більшої частини чинного мусульманського права в рамках доктрини.

Нині мусульмансько-правова доктрина в деяких країнах залишається головним джерелом права. Це Саудівська Аравія, Оман, деякі князівства Перської затоки. У більшості арабських країн вона відіграє роль формального джерела права лише в окремих випадках.

Наприклад, через відсутність норми сімейне законодавство Єгипту, Сирії, Йорданії, Судану, Лівану дозволяє судді застосовувати "найбажаніші висновки тлумачення Абу Ханіфи". Законодавство Сомалі у такому разі рекомендує керуватися положеннями шафіїтської школи, законодавство Марокко, Кувейту, Лівії - висновками маликитського тлумачення. Оскільки в Кувейті право "особистого статусу" здебільшого не кодифіковано, правова доктрина визнається провідним джерелом цієї галузі права. Постанови Верховного суду Саудівської Аравії 1928 і

1930 pp. зобов'язували суддів у своїх рішеннях додержуватися висновків ханбалитського тлумачення з обов'язковим переліченням праць муджахідів, із яких ці норми запозичено. Конституція Ірану в ст. 167 прямо вказує, що, у разі знаходження суддею необхідної норми в законі, йому наказується сприймати положення авторитетних праць і фетв (висновків, юридичних висновків) муджахідів. Таке саме розпорядження для судів встановлено і в Лівії.

Однак у більшості випадків у сучасних правових системах мусульманська правова доктрина не має значення самостійного джерела (форми) права.

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

2.	Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

3.	§2. Склад (структура) правовідносин

4.	§3. Передумови виникнення правовідносини

5.	§4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин

6.	§5. Суб'єкти правовідносин

7.	§6. Правосуб'єктність фізичних осіб

8.	§7. Правосуб'єктність юридичних осіб

9.	§8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності

10.	§9. Об'єкти правовідносин

11.	§10. Види правовідносин

12.	§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

13.	Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти

14.	§12. Презумпції

15.	§13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків

16.	Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи

17.	§2. Правовий статус народу

18.	§3. Правовий статус держави

19.	Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права

20.	§2. Поняття і ознаки правозастосування

21.	§3. Основні стадії застосування норм права

22.	§4. Основні вимоги до правильного застосування норм права

23.	§5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

24.	§6. Види актів застосування норм права

25.	§7. Прогалини в праві і способи їх усунення.

26.	Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права

27.	§2. Способи (методи) тлумачення норм права

28.	§3. Види тлумачення норм права за суб'єктами

29.	§4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту

30.	§5. Акт тлумачення норм права

31.	Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки

32.	§2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки

33.	§3. Склад і види правомірної поведінки

34.	§4. Поняття і ознаки правопорушення

35.	§5. Склад правопорушення

36.	§6. Види правопорушень. Правопорушність

37.	§7. Зловживання правом

38.	Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

39.	§2. Принципи і функції юридичної відповідальності

40.	§3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

41.	§4. Підстави і стадії юридичної відповідальності

42.	§5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

43.	Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності

44.	§2. Принципи законності

45.	§3. Вимоги законності

46.	§4. Гарантії законності

47.	§5. Поняття правопорядку

48.	§6. Функції та принципи правопорядку

49.	§7. Державна дисципліна

50.	Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості

51.	§2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності

52.	§3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

53.	§4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури

54.	§5. Правова культура суспільства

55.	§6. Правова культура особи

56.	§7. Професійна правова культура

57.	§8. Структура правової культури суспільства

58.	§9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ

59.	Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

60.	§2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

61.	§3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)

62.	§4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

63.	Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу

64.	§2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання

65.	§3, Види, способи і типи правового регулювання

66.	§4. Механізм правового регулювання

67.	§5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення

68.	§6. Стадії механізму правового регулювання

69.	§7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання

70.	§8. Юридична техніка

71.	Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.

72.	§3. Класифікація правових систем світу

73.	§4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу

74.	§5. Місце правової системи України

75.	Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи

76.	§2. Формування романо-германського типу правової системи

77.	§3. Система права та її структура

78.	§4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

79.	§5. Делегована правотворчість

80.	§6. Правотворчість суб'єктів федерації

81.	§7. Правовий звичай

82.	§8. Правова доктрина

83.	§9. Принципи права

84.	§10. Роль судової практики

85.	§11. Кодификація

86.	Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи

87.	§2. Загальне право Англії

88.	§3. Право справедливості

89.	§4. Судовий прецедент у системі джерела права

90.	§5. Правовий звичай

91.	§6. Правова доктрина

92.	§7. Принципи права

93.	§8. Система англійського права

94.	§9. Норма права

95.	§10. Дія прецедентної норми в часі та просторі

96.	§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

97.	§12. Делегована правотворчість Англії

98.	§13. Юридична термінологія країн загального права

99.	§14. Судова система Англії

100.	Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США

101.	§2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

102.	§3. Судова система США

103.	Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії

104.	§2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

105.	§3. Основні риси правової системи Канади

106.	§4. Особливості правової системи Австралії

107.	§5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії

108.	Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи

109.	§2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем

110.	§3. Джерела (форми) права скандинавських країн

111.	§4. Система права. Кодифікація

112.	§5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

113.	Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

114.	§2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки

115.	Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи

116.	§2. Поняття мусульманського права

117.	§3. Виникнення і розвиток мусульманського права

118.	§4. Джерела мусульманського права

119.	§5. Система мусульманського права та її структура

120.	§6. Норма мусульманського права

121.	§7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика

122.	§8. Мусульмансько-правова доктрина

123.	§9. Принципи права

124.	§10. Правовий звичай

125.	§11. Закон. Кодифікація

126.	§12. Особливості судової системи

127.	§1. Поняття індуського права

128.	§2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права

129.	§3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент

130.	§4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права

131.	§5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії

132.	Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем

133.	§2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування

134.	§3. Джерела права

135.	§4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права

136.	§5. Система права. Норма права

137.	§6. Кодифікація

138.	2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування

139.	§2. Джерела права сучасної Японії

140.	§3. Система права сучасної Японії

141.	§4. Закон. Кодифікація

142.	Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем

143.	§2. Основні риси звичаєвого права

144.	§3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

145.	§4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§8. Мусульмансько-правова доктрина

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше