Якщо болить серце – тобі, друже, поталанило. / Василь Стус

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§4. Закон. Кодифікація

Сучасні закони і кодекси Японії, які перетворилися на одне із основних джерел права, не є плодом виключно національного утворення. Як уже відзначалося, вони складалися спочатку на зразок німецьких і французьких кодексів. Після Другої світової війни створюються нормативно-правові акти, зорієнтовані на американське законодавство. При цьому враховуються національні норми-традиції, шануються ритуали.

Чинна на цей час система законодавства Японії створювалася починаючи з кінця XIX ст. її можна назвати змішаною. Пра-

вда, вона не є аналогічною змішаному (гібридному) типу правової системи - скандинавській чи латиноамериканській групі. В Японії запозичення тих чи інших елементів континентального і загального права відбувалося безсистемне. Запозичені норми законів спорадично, час від часу впліталися у тканину японського права, що зберігає спадкоємність традиційних норм моралі і звичаю. Своєрідність законодавства значною мірою визначається особливостями правового мислення, інформаційно-правового насичення, узагальненого відображення зв'язків як з національним минулим, так і зі світовими досягненнями у галузі юриспруденції.

На цей час в Японії застосовуються Цивільний (1898 р.) і Торговий (1899 р.) кодекси (в їх основі лежить німецька модель) із значними змінами і доповненнями, внесеними відповідно до Конституції. Наприклад, у Цивільному кодексі закріплені право приватної власності, свобода договору. Встановлено право дружини на спадкування майна чоловіка, якого до Конституції вона не мала, та ін. Цивільний процесуальний кодекс 1926 p., підготовлений на зразок австрійського законодавства і спрямований на посилення ролі суду в ході розгляду справ, зазнав лише незначних змін. Кримінальний кодекс 1907 р. діє в редакції 1947 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Внесення змін і доповнень до кодексів - лише частина роботи законодавця. Велику питому вагу мають закони, які не включаються до кодексів, а доповнюють їх. Протягом 1946-1950 pp. відповідно до Конституції прийняті закони про парламент, суд, кабінет міністрів, виборчий закон, закони про місцеву автономію, громадянство, судоустрій, прокуратуру, адвокатуру та ін., які стосуються державної організації життя японського суспільства. У 1948 р. почав діяти новий Кримінально-процесуальний кодекс, деякі інститути якого запозичені із американського права. Закон про поліцію 1947 р. вніс зміни до системи її підконт-рольності, перенісши центр ваги на місця.

Велика група законів створена для регулювання економічних відносин. Це закони про заборону приватної монополії та підтримку приватної торгівлі, так званий "антимонопольний закон" (1947 р.); про обіг цінних паперів (1948 р.); про відновлення компаній (1955 р.); про контроль за біржами і цінними паперами. Вони, як правило, копіювали американські закони. З метою залучення до країни англо-американського капіталу ще у 1922 р.

було прийнято закон про довірчу власність з урахуванням американського законодавства.

Значна увага приділяється проведенню кодифікаційних робіт у сфері регулювання трудових і пенсійних відносин. Закон про трудові спори 1947 р. визначає умови праці, тривалість робочого часу, надання відпустки та ін. Законодавство про пенсійне забезпечення (10 законів) складним. Система пенсій багатоманітна. Встановлюється виплата пенсій за старістю залежно від страхових внесків робітника, підприємця, держави; виплата пенсій у разі втрати годувальника, через хворобу та ін.

Істотне місце в системі законодавства посідають закони про охорону довкілля. У 1967 р. був прийнятий основний закон про контроль за забрудненням навколишнього середовища. Згодом з'явилися закони про покарання за правопорушення, які полягають в забрудненні навколишнього середовища, небезпечному для здоров'я людини (1970); про запобігання смороду (1971), який передбачає організаційні заходи щодо утилізації відходів і підтримання чистоти в міських умовах; про відшкодування шкоди, заподіяної відпрацьованими мастилами (1975); про вібрацію (1976) та ін.

За змістом і технікою виконання закони Японії не поступаються європейським, однак їхнє практичне застосування значно слабкіше. Як і раніше, в силі залишаються традиції, правові норми та інститути національно-історичного походження. Особливу роль відіграють правила зовнішньо пристойної поведінки - поступливість, примирення, доброзичливість, які виключають зовнішній тиск на особу. З сучасними кодексами і процесуальними нормами уживаються традиції позасудового вирішення спорів.

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

2.	Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

3.	§2. Склад (структура) правовідносин

4.	§3. Передумови виникнення правовідносини

5.	§4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин

6.	§5. Суб'єкти правовідносин

7.	§6. Правосуб'єктність фізичних осіб

8.	§7. Правосуб'єктність юридичних осіб

9.	§8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності

10.	§9. Об'єкти правовідносин

11.	§10. Види правовідносин

12.	§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

13.	Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти

14.	§12. Презумпції

15.	§13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків

16.	Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи

17.	§2. Правовий статус народу

18.	§3. Правовий статус держави

19.	Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права

20.	§2. Поняття і ознаки правозастосування

21.	§3. Основні стадії застосування норм права

22.	§4. Основні вимоги до правильного застосування норм права

23.	§5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

24.	§6. Види актів застосування норм права

25.	§7. Прогалини в праві і способи їх усунення.

26.	Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права

27.	§2. Способи (методи) тлумачення норм права

28.	§3. Види тлумачення норм права за суб'єктами

29.	§4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту

30.	§5. Акт тлумачення норм права

31.	Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки

32.	§2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки

33.	§3. Склад і види правомірної поведінки

34.	§4. Поняття і ознаки правопорушення

35.	§5. Склад правопорушення

36.	§6. Види правопорушень. Правопорушність

37.	§7. Зловживання правом

38.	Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

39.	§2. Принципи і функції юридичної відповідальності

40.	§3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

41.	§4. Підстави і стадії юридичної відповідальності

42.	§5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

43.	Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності

44.	§2. Принципи законності

45.	§3. Вимоги законності

46.	§4. Гарантії законності

47.	§5. Поняття правопорядку

48.	§6. Функції та принципи правопорядку

49.	§7. Державна дисципліна

50.	Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості

51.	§2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності

52.	§3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

53.	§4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури

54.	§5. Правова культура суспільства

55.	§6. Правова культура особи

56.	§7. Професійна правова культура

57.	§8. Структура правової культури суспільства

58.	§9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ

59.	Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

60.	§2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

61.	§3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)

62.	§4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

63.	Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу

64.	§2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання

65.	§3, Види, способи і типи правового регулювання

66.	§4. Механізм правового регулювання

67.	§5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення

68.	§6. Стадії механізму правового регулювання

69.	§7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання

70.	§8. Юридична техніка

71.	Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.

72.	§3. Класифікація правових систем світу

73.	§4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу

74.	§5. Місце правової системи України

75.	Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи

76.	§2. Формування романо-германського типу правової системи

77.	§3. Система права та її структура

78.	§4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

79.	§5. Делегована правотворчість

80.	§6. Правотворчість суб'єктів федерації

81.	§7. Правовий звичай

82.	§8. Правова доктрина

83.	§9. Принципи права

84.	§10. Роль судової практики

85.	§11. Кодификація

86.	Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи

87.	§2. Загальне право Англії

88.	§3. Право справедливості

89.	§4. Судовий прецедент у системі джерела права

90.	§5. Правовий звичай

91.	§6. Правова доктрина

92.	§7. Принципи права

93.	§8. Система англійського права

94.	§9. Норма права

95.	§10. Дія прецедентної норми в часі та просторі

96.	§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

97.	§12. Делегована правотворчість Англії

98.	§13. Юридична термінологія країн загального права

99.	§14. Судова система Англії

100.	Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США

101.	§2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

102.	§3. Судова система США

103.	Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії

104.	§2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

105.	§3. Основні риси правової системи Канади

106.	§4. Особливості правової системи Австралії

107.	§5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії

108.	Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи

109.	§2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем

110.	§3. Джерела (форми) права скандинавських країн

111.	§4. Система права. Кодифікація

112.	§5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

113.	Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

114.	§2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки

115.	Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи

116.	§2. Поняття мусульманського права

117.	§3. Виникнення і розвиток мусульманського права

118.	§4. Джерела мусульманського права

119.	§5. Система мусульманського права та її структура

120.	§6. Норма мусульманського права

121.	§7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика

122.	§8. Мусульмансько-правова доктрина

123.	§9. Принципи права

124.	§10. Правовий звичай

125.	§11. Закон. Кодифікація

126.	§12. Особливості судової системи

127.	§1. Поняття індуського права

128.	§2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права

129.	§3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент

130.	§4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права

131.	§5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії

132.	Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем

133.	§2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування

134.	§3. Джерела права

135.	§4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права

136.	§5. Система права. Норма права

137.	§6. Кодифікація

138.	2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування

139.	§2. Джерела права сучасної Японії

140.	§3. Система права сучасної Японії

141.	§4. Закон. Кодифікація

142.	Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем

143.	§2. Основні риси звичаєвого права

144.	§3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

145.	§4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§4. Закон. Кодифікація

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше