Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації. / Василь Стус

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

Правовідносини —це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами - носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності - і забезпечуються державою.

Ознаки правовідносин:

1. Становлять різновид суспільних відносин, соціальний зв'язок.

Правовідносини складаються між людьми або колективами як суб'єктами права з приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Не може бути правовідносин з тваринами, рослинами, предметами. Відносини з ними є, але не за допомогою права. За негуманне поводження з собакою людина відповідає не перед собакою, а перед органами, що покликані захищати тварин.

У колишні часи (середньовіччя) суб'єктами права визнавалися тварини і навіть неживі предмети. Наприклад, у Росії в 1593 р. був покараний батогом і засланий до Сибіру церковний дзвін, що "дзвонив" у зв'язку з убивством царевича Дмитра.

2. Є ідеологічними відносинами -результатом свідомої діяльності (поведінки) людей. Правовідносини не можуть виникати, не проходячи через свідомість людей: норми права не можуть вплинути на людину, її поведінку, доки зміст правових норм не усвідомиться людьми, не стане їх правосвідомістю.

3. Є вольовими відносинами, які проявляються в двох аспектах:

а) у втіленні в них волі (інтересу) держави, оскільки правовідносини виникають на підставі правових норм;

б) у втіленні в них волі (інтересу) учасників правовідносин - вони зв'язані предметом інтересу, досягненням його результату.

Правда, правовідносини можуть виникати і припинятися поза волею (інтересом) їх учасників (наприклад, потерплий від злочину всупереч свому бажанню залучається у кримінально-процесуальні правовідносини зі злочинцем і судом).

Однак реалізація правовідносин можлива лише на підставі виявлення волі (інтересу) їх учасників. При цьому є правовідносини, для виникнення яких необхідне волевиявлення всіх їх учасників (договір купівлі-продажу), а є правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з учасників (проведення обшуку).

4. Виникають, припиняються або змінюються, як правило, на основі норм права у разі настання передбачених правовою нормою фактів. Правовідносини виступають як спосіб реалізації норм права, або, інакше, норми права втілюються в правовідносинах, відбувається їх індивідуалізація стосовно суб'єктів і реальних ситуацій. У нормах права вже закладені правовідносини, але в

абстрактній формі (докладніше див. §"Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв'язок норми права і правовідносин").

Проте не можна вважати, що наявність правових норм автоматично призводить до виникнення правовідносин. Можливий і такий варіант, коли правові норми реалізуються, але правовідносин немає. Правда, таке трапляється вкрай рідко, наприклад, виникнення правовідносин у разі вирішення справи на підставі аналогії права.

5. Мають, як правило, двосторонній характер і є особливою формою взаємного зв'язку між конкретними суб'єктами через їх права, обов'язки, повноваження і відповідальність, які закріплені в правових нормах. Одна сторона має точно визначені суб'єктивні юридичні права (правомочна сторона), на іншу покладені відповідні суб'єктивні юридичні обов'язки (зобов'язана сторона). Повноваження — прерогатива державних органів і посадових осіб. Юридична відповідальність - елемент вторинного характеру, який реалізується в результаті вчиненого правопорушення. Основний зміст правовідносин - суб'єктивне юридичне право і суб'єктивний юридичний обов'язок.

Не може бути правовідносин, заснованих лише на правах або лише на обов'язках. Правам однієї сторони відповідають обов'язки іншої. Наприклад, одна сторона - кредитор - має право на одержання боргу, а інша - боржник - обов'язок повернути борг. У деяких правовідносинах кожна сторона має і права, і обов'язки (фізичні особи), правомочності і відповідальність (посадові особи).

Ступінь конкретизації сторін може бути різним: а) точно визначена зобов'язана сторона; б) точно визначена лише правомочна сторона, а коло зобов'язаних осіб не визначено; в) точно визначені обидві сторони.

6. Охороняються державою, забезпечуються заходами державного впливу. У більшості випадків суб'єктивні права і юридичні обов'язки здійснюються без застосування примусових заходів. У разі потреби зацікавлена сторона може звернутися до компетентного державного органу, який виносить рішення (акт застосування права) з чітким визначенням прав і обов'язків сторін. Можливість державного примусу створює режим соціальної захищеності, безпеки, законності.

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

2.	Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

3.	§2. Склад (структура) правовідносин

4.	§3. Передумови виникнення правовідносини

5.	§4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин

6.	§5. Суб'єкти правовідносин

7.	§6. Правосуб'єктність фізичних осіб

8.	§7. Правосуб'єктність юридичних осіб

9.	§8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності

10.	§9. Об'єкти правовідносин

11.	§10. Види правовідносин

12.	§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

13.	Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти

14.	§12. Презумпції

15.	§13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків

16.	Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи

17.	§2. Правовий статус народу

18.	§3. Правовий статус держави

19.	Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права

20.	§2. Поняття і ознаки правозастосування

21.	§3. Основні стадії застосування норм права

22.	§4. Основні вимоги до правильного застосування норм права

23.	§5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

24.	§6. Види актів застосування норм права

25.	§7. Прогалини в праві і способи їх усунення.

26.	Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права

27.	§2. Способи (методи) тлумачення норм права

28.	§3. Види тлумачення норм права за суб'єктами

29.	§4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту

30.	§5. Акт тлумачення норм права

31.	Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки

32.	§2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки

33.	§3. Склад і види правомірної поведінки

34.	§4. Поняття і ознаки правопорушення

35.	§5. Склад правопорушення

36.	§6. Види правопорушень. Правопорушність

37.	§7. Зловживання правом

38.	Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

39.	§2. Принципи і функції юридичної відповідальності

40.	§3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

41.	§4. Підстави і стадії юридичної відповідальності

42.	§5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

43.	Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності

44.	§2. Принципи законності

45.	§3. Вимоги законності

46.	§4. Гарантії законності

47.	§5. Поняття правопорядку

48.	§6. Функції та принципи правопорядку

49.	§7. Державна дисципліна

50.	Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості

51.	§2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності

52.	§3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

53.	§4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури

54.	§5. Правова культура суспільства

55.	§6. Правова культура особи

56.	§7. Професійна правова культура

57.	§8. Структура правової культури суспільства

58.	§9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ

59.	Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

60.	§2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

61.	§3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)

62.	§4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

63.	Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу

64.	§2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання

65.	§3, Види, способи і типи правового регулювання

66.	§4. Механізм правового регулювання

67.	§5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення

68.	§6. Стадії механізму правового регулювання

69.	§7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання

70.	§8. Юридична техніка

71.	Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.

72.	§3. Класифікація правових систем світу

73.	§4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу

74.	§5. Місце правової системи України

75.	Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи

76.	§2. Формування романо-германського типу правової системи

77.	§3. Система права та її структура

78.	§4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

79.	§5. Делегована правотворчість

80.	§6. Правотворчість суб'єктів федерації

81.	§7. Правовий звичай

82.	§8. Правова доктрина

83.	§9. Принципи права

84.	§10. Роль судової практики

85.	§11. Кодификація

86.	Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи

87.	§2. Загальне право Англії

88.	§3. Право справедливості

89.	§4. Судовий прецедент у системі джерела права

90.	§5. Правовий звичай

91.	§6. Правова доктрина

92.	§7. Принципи права

93.	§8. Система англійського права

94.	§9. Норма права

95.	§10. Дія прецедентної норми в часі та просторі

96.	§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

97.	§12. Делегована правотворчість Англії

98.	§13. Юридична термінологія країн загального права

99.	§14. Судова система Англії

100.	Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США

101.	§2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

102.	§3. Судова система США

103.	Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії

104.	§2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

105.	§3. Основні риси правової системи Канади

106.	§4. Особливості правової системи Австралії

107.	§5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії

108.	Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи

109.	§2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем

110.	§3. Джерела (форми) права скандинавських країн

111.	§4. Система права. Кодифікація

112.	§5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

113.	Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

114.	§2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки

115.	Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи

116.	§2. Поняття мусульманського права

117.	§3. Виникнення і розвиток мусульманського права

118.	§4. Джерела мусульманського права

119.	§5. Система мусульманського права та її структура

120.	§6. Норма мусульманського права

121.	§7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика

122.	§8. Мусульмансько-правова доктрина

123.	§9. Принципи права

124.	§10. Правовий звичай

125.	§11. Закон. Кодифікація

126.	§12. Особливості судової системи

127.	§1. Поняття індуського права

128.	§2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права

129.	§3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент

130.	§4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права

131.	§5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії

132.	Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем

133.	§2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування

134.	§3. Джерела права

135.	§4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права

136.	§5. Система права. Норма права

137.	§6. Кодифікація

138.	2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування

139.	§2. Джерела права сучасної Японії

140.	§3. Система права сучасної Японії

141.	§4. Закон. Кодифікація

142.	Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем

143.	§2. Основні риси звичаєвого права

144.	§3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

145.	§4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше