Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
По безсмертних не плачуть. / Євген Дудар

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.


§6. Види правопорушень. Правопорушність

Для наукових і практичних цілей створені різні класифікації правопорушень. Види правопорушень розрізняються між собою за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості), за об'єктами посягання, за суб'єктами, за поширеністю, за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін, а також за процедурами їх розгляду.

Види правопорушень за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості)

Проступок

Злочини

- відрізняються від злочинів меншим ступенем суспільної небезпечності

- відрізняються від проступків підвищеним ступенем суспільної небезпечності

Проступки-делікти (лат. delictum - проступок) - це правопорушення, що завдають шкоди особі, суспільству, державі і є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої зако-

ном відповідальності. Проступки можуть бути: конституційні, дисциплінарні, адміністративні, матеріальні, цивільно-правові.

Конституційні проступки - це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) заподіянні шкоди порядку організації і діяльності органів влади і управління, конституційним правам і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину.

Дисциплінарні проступки - це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у невиконанні робітником, службовцем, військовослужбовцем, студентом виробничих, службових, військових або учбових обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку. Підрив трудової дисципліни завдає шкоди нормальній діяльності підприємств, установ, організацій і спричиняє дисциплінарну відповідальність.

Адміністративні проступки - це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) посяганні на суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління і охороняються законом. Адміністративними проступками є вчинки, що заважають здійсненню нормальної виконавчої і розпорядчої діяльності державних і громадських органів і організацій, посягають на суспільний або державний порядок, власність, права і законні інтереси громадян.

Як правило, вони регулюються нормами адміністративної, фінансової та інших галузей права і не пов'язані з виконанням службових обов'язків (наприклад, порушення правил протипожежної безпеки; незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації; останнім часом - порушення митних правил: недоставлення в митницю товарів і документів для контролю, пошкодження митного забезпечення, розвантаження, видача і використання імпортних вантажів без дозволу митниці, порушення зобов'язань щодо транзиту).

Новим видом правопорушення є податкові проступки - суспільне небезпечні протиправні діяння, які порушують права і законні інтереси суб'єктів податкових правовідносин. За їх вчинення встановлена юридична відповідальність.

Матеріальні проступки - це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) заподіянні шкоди майну підприємства його працівником.

Цивільно-правові проступки - це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у порушенні громадянами і ор-

ганізаціями майнових і особистих немайнових відносин, що складаються між суб'єктами права і становлять для них матеріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за цивільно-правовим договором, поширення чуток, що принижують честь і гідність людини).

Цивільно-правові проступки регулюються нормами цивільного, сімейного, фінансового, аграрного права. На відміну від злочинів цивільні проступки не мають вичерпного переліку в законодавстві. Цивільно-правова відповідальність носить значною мірою правовідновлючий (компенсаційний) характер.

Залежно від характеру цивільно-правового порушення розрізняють:

- договірні правопорушення - пов'язані з порушенням зобов'язань сторін цивільно-правового договору;

- позадоговірні правопорушення - пов'язані з недодержанням або невиконанням вимог цивільно-правових норм.

Від цивільного правопорушення слід відрізняти: невинне заподіяння шкоди або суб'єктивно-випадкову поведінку, об'єктивно-випадкову дію непереборної сили, порушення майнових прав унаслідок правомірних дій - рятування майна.

Від проступку слід відрізняти злочин.

Кримінальний злочин - це передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яка полягає у посяганні на суспільний лад держави, її політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше суспільне небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, яке полягає в посяганні на правопорядок (наприклад, вбивство людини).

Якщо суспільне небезпечний проступок не заборонений кримінальним законом, він злочином не визнається.

Якщо проступок має всі ознаки, перелічені в кримінальному законодавстві, але не має підвищеного ступеня суспільної небезпечності, він також не може бути визнаний злочином.

Для особи, яка вчинила злочин і притягнена до відповідальності, законом як наслідок цього передбачена судимість.

Правопорушення за сферами громадського життя:

у сфері соціально-економічних відносин

у суспільно-політичній сфері

у сфері побуту і дозвілля

Правопорушення за колом осіб:

особисті

групові (колективні)

Груповими називаються правопорушення, вчинені об'єднанням дій членів групи, які характеризуються певним ступенем спільності інтересів, цілей і єдністю дій.

Звернемо увагу на міжнародні правопорушення.

Міжнародні правопорушення - це дії або бездіяльність суб'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права або власним зобов'язанням і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного права або всьому міжнародному співтовариству.

Міжнародні правопорушення

міжнародні делікти (проступки)

міжнародні злочини

(наприклад, порушення торгових зобов'язань)

(наприклад, работоргівля, піратство, міжнародний тероризм та ін.)

У кожному із видів правопорушень можливі:

- рецидив - вчинення правопорушення того самого виду після застосування примусового заходу за перше правопорушення;

- повторність - вчинення нового правопорушення до застосування примусового заходу за перше правопорушення.

Крім того, частина осіб, які вчинили правопорушення і зазнали покарання, після цього вчиняють правопорушення іншого виду (більш-менш тяжкі). Мають місце і приховані правопорушення, їх безкарне вчинення негативне впливає на моральну і правову свідомість як самих правопорушників, так і тих осіб (особливо хитливих), що знали про їх вчинення.

Причини правопорушень:

1) фактори суб'єктивного характеру - низький рівень правової культури, правовий нігілізм, омани в ціннісній орієнтації особи в умовах розвитку ринкових відносин (наприклад, кримі-налізація економіки, що продовжується, збільшення кількості збройних нападів на банкірів, підприємців і об'єкти охорони);

2) конкретні суперечності в суспільстві, прояви суспільної кризи, хиткість соціального становища, розбіжності рівня розвитку продуктивних сил і потреб суспільства;

3) недоліки в правотворчості і правозастосуванні: суперечності нормативно-правових актів, прогалини в законодавстві, слабка діяльність правоохоронних органів та ін. (наприклад, рівне ставлення до всіх видів власності вимагає вживання рівних заходів їхнього захисту), (див. докладніше в §"Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки").

Однією з характеристик суспільства є правопорушність. Якщо правопорушення - це соціальне значущий акт індивідуальної поведінки, що включає в себе, крім суспільних моментів, біологічні, фізіологічні, психологічні характеристики, то правопорушність - соціальне явище, яке являє собою систему (сукупність) конкретних правопорушень. Це один із видів соціальних відхилень.

Правопорушність виступає як неминучий наслідок соціального розвитку, пов'язаного з ним прогресу або регресу виробництва і обумовленого ними розузгодження соціального статусу індивіда. Суперечності між потребами і соціальними засобами їх задоволення, так само як і розузгодження статусу індивіда (освітнього, культурного), неминучі. Невідповідність (розузгодження) соціального статусу індивіда обумовлює замах на існуючий суспільний порядок (наприклад, політичний діяч зловживає владою, щоб "зрівняти" своє економічне становище з роллю в партії або державі; особи найманої праці використовують нелегальні можливості, коли продаж власної робочої сили не дозволяє їм задовольнити свої потреби, сформовані суспільством).

Суспільство, побудоване на товарно-ринкових відносинах, може утримувати правопорушність в її статичній рівновазі, але не здатне викорінити її. Одним з найдійовіших засобів утримання правбпорушності в необхідних рамках є юридична відповідальність


Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.
2. Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин
3. §2. Склад (структура) правовідносин
4. §3. Передумови виникнення правовідносини
5. §4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
6. §5. Суб'єкти правовідносин
7. §6. Правосуб'єктність фізичних осіб
8. §7. Правосуб'єктність юридичних осіб
9. §8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
10. §9. Об'єкти правовідносин
11. §10. Види правовідносин
12. §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
13. Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти
14. §12. Презумпції
15. §13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків
16. Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи
17. §2. Правовий статус народу
18. §3. Правовий статус держави
19. Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права
20. §2. Поняття і ознаки правозастосування
21. §3. Основні стадії застосування норм права
22. §4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
23. §5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
24. §6. Види актів застосування норм права
25. §7. Прогалини в праві і способи їх усунення.
26. Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права
27. §2. Способи (методи) тлумачення норм права
28. §3. Види тлумачення норм права за суб'єктами
29. §4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
30. §5. Акт тлумачення норм права
31. Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
32. §2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
33. §3. Склад і види правомірної поведінки
34. §4. Поняття і ознаки правопорушення
35. §5. Склад правопорушення
36. §6. Види правопорушень. Правопорушність
37. §7. Зловживання правом
38. Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
39. §2. Принципи і функції юридичної відповідальності
40. §3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
41. §4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
42. §5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
43. Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності
44. §2. Принципи законності
45. §3. Вимоги законності
46. §4. Гарантії законності
47. §5. Поняття правопорядку
48. §6. Функції та принципи правопорядку
49. §7. Державна дисципліна
50. Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості
51. §2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
52. §3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
53. §4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
54. §5. Правова культура суспільства
55. §6. Правова культура особи
56. §7. Професійна правова культура
57. §8. Структура правової культури суспільства
58. §9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
59. Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
60. §2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
61. §3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
62. §4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
63. Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
64. §2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
65. §3, Види, способи і типи правового регулювання
66. §4. Механізм правового регулювання
67. §5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
68. §6. Стадії механізму правового регулювання
69. §7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
70. §8. Юридична техніка
71. Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.
72. §3. Класифікація правових систем світу
73. §4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу
74. §5. Місце правової системи України
75. Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи
76. §2. Формування романо-германського типу правової системи
77. §3. Система права та її структура
78. §4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
79. §5. Делегована правотворчість
80. §6. Правотворчість суб'єктів федерації
81. §7. Правовий звичай
82. §8. Правова доктрина
83. §9. Принципи права
84. §10. Роль судової практики
85. §11. Кодификація
86. Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи
87. §2. Загальне право Англії
88. §3. Право справедливості
89. §4. Судовий прецедент у системі джерела права
90. §5. Правовий звичай
91. §6. Правова доктрина
92. §7. Принципи права
93. §8. Система англійського права
94. §9. Норма права
95. §10. Дія прецедентної норми в часі та просторі
96. §11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
97. §12. Делегована правотворчість Англії
98. §13. Юридична термінологія країн загального права
99. §14. Судова система Англії
100. Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США
101. §2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
102. §3. Судова система США
103. Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії
104. §2. Загальна характеристика правової системи Ірландії
105. §3. Основні риси правової системи Канади
106. §4. Особливості правової системи Австралії
107. §5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії
108. Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи
109. §2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
110. §3. Джерела (форми) права скандинавських країн
111. §4. Система права. Кодифікація
112. §5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
113. Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
114. §2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
115. Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
116. §2. Поняття мусульманського права
117. §3. Виникнення і розвиток мусульманського права
118. §4. Джерела мусульманського права
119. §5. Система мусульманського права та її структура
120. §6. Норма мусульманського права
121. §7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
122. §8. Мусульмансько-правова доктрина
123. §9. Принципи права
124. §10. Правовий звичай
125. §11. Закон. Кодифікація
126. §12. Особливості судової системи
127. §1. Поняття індуського права
128. §2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
129. §3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент
130. §4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
131. §5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
132. Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
133. §2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
134. §3. Джерела права
135. §4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права
136. §5. Система права. Норма права
137. §6. Кодифікація
138. 2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування
139. §2. Джерела права сучасної Японії
140. §3. Система права сучасної Японії
141. §4. Закон. Кодифікація
142. Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем
143. §2. Основні риси звичаєвого права
144. §3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
145. §4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate