Хробак дерево точить, а погана жона мужа свойого дім губить. / Данило Заточник

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§7. Зловживання правом

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні громадянами своїх прав у недо-зволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Можна назвати два види зловживання правом:

такі, що не характеризуються явною ІІротиправністю

такі, що характеризуються явною протиправністю, тобто такі, що належать до розряду правопорушень

- виражається в соціальне шкідливій поведінці уповноваженої особи, яка спирається на належне їй суб'єктивне право

- виражається у виході особи за межі встановленого законом обсягу суб'єктивного права, що спричиняє перекручення призначення права

Без суб'єктивного права особа не може зловживати їм. Будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки воно є мірою можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах. Зловживання правом, як правило, - це використання суб'єктивного права з порушенням меж його дії. Вихід за встановлені законом межі дії суб'єктивного права спричиняє певні юридичні наслідки, але лише у разі встановлення його компетентними правоохоронними органами.

Зловживання правом є ненормальним (марним, незвичайним, шкідливим, аморальним) здійсненням права, що виражається в недозволених конкретних діях, які завдають шкоди іншій особі або загрожують чужому праву. Наприклад, зловживанням правом є свідомі дії громадянина, якому належить будинок на праві приватної власності, спрямовані на погіршення житлових умов, з метою виселення наймача. Або інший приклад: член сім'ї наймача жилого приміщення без будь-яких причин не дає згоди на обмін. Зловживаючи своїм правом, він обмежує права інших членів сім'ї.

Зловживанням правом є удавані (мнимі) угоди, фіктивні шлюби, зокрема реєстрація шлюбу без наміру створити сім'ю, а з метою незаконного придбання жилої площі та ін. У наші дні нерідка держава провокує громадян на зловживання правом. Наприклад, несвоєчасна виплата заробітної плати громадянам з боку держави як носія владних повноважень спричиняє зловживання правом громадянами в їх трудових, розрахунково-кредитних, податкових відносинах з державою. Але навіть у цьому разі зловживання правом недопустимо, оскільки, як бумеранг, воно "обрушується" на державу і завдає шкоди всьому суспільству і

конкретному громадянину, в тому числі тому, хто зловживає правом.

Ознаки зловживання правом такі:

1) наявність в особи суб'єктивного права;

2) діяльність, спрямована на здійснення цього права;

3) використання цього права не за його соціальним призначенням, а з заподіянням шкоди суспільним або особистим інтересам;

4) відсутність порушення конкретних юридичних заборон (тобто їх додержання) або невиконання обов'язків (тобто їх виконання);

5) встановлення факту зловживання правом компетентними правозастосовними органами;

6) настання юридичних наслідків.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству і особі.

Протиправність поведінки як юридична ознака правопорушення при зловживанні правом явно не виражена. Тому деякі вчені не схильні кваліфікувати зловживання правом як правопорушення. Разом з тим його не можна вважати і правомірною поведінкою, оскільки остання є соціальне корисною. Врешті-решт, зловживання правом - це феномен або правової поведінки (тут критерієм оцінки є літера закону) або протиправної поведінки (тут критерієм оцінки є дух права).

Протиправність поведінки при зловживанні правом полягає в суперечності не стільки закону, скільки правам та інтересам правопорушника. Зловживання правом слід віднести до правової поведінки, яка може набути неправомірного характеру, стати правопорушенням, але не завжди ним стає.

У разі встановлення факту зловживання правом воно не захищається і не охороняється. Юридичні наслідки зловживання правом не традиційні: тут відсутня юридична відповідальність, характерна для правопорушення.

Залежно від обставин конкретної справи настають такі наслідки зловживання правом: визнання їх недійсними (його наслідків), заборона дій, припинення здійснення суб'єктивного права без його позбавлення тощо. Запобігання і припинення зловживання правом входить до компетенції всіх державних органів.

Принцип заборони зловживання правом набув спеціального законодавчого закріплення у деяких країнах (наприклад, у Росії), хоча в законодавчих актах ще відсутнє поняття "зловживання правом", не названі його ознаки. Лише у виняткових випадках - за наявності великого ступеня суспільної небезпечності зловживання правом - законодавець визначає його як правопорушення, встановлюючи заборонну норму і забезпечуючи її юридичною санкцією.

Враховуються не лише шкідливі наслідки, які настали, але й ті, які можуть настати. Законним вважається наказ, який відданий керівником у межах його компетенції з дотриманням належної форми і не містить розпоряджень чинити протиправні дії. Виконання наказу, в якому відсутня хоча б одна із зазначених умов, вважається незаконним, і відповідальність несе як той, хто віддав такий наказ, так й той, хто його виконав.

Вщ винних діянь слід відрізняти невинні діяння, які вчиняються з волі особи та є об'єктивно протиправними Це діяння, що чиняться під час виконання професійно-службових обов'язків (наприклад, заподіяння шкоди майну пожежником при гасінні пожежі).

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

2.	Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

3.	§2. Склад (структура) правовідносин

4.	§3. Передумови виникнення правовідносини

5.	§4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин

6.	§5. Суб'єкти правовідносин

7.	§6. Правосуб'єктність фізичних осіб

8.	§7. Правосуб'єктність юридичних осіб

9.	§8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності

10.	§9. Об'єкти правовідносин

11.	§10. Види правовідносин

12.	§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

13.	Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти

14.	§12. Презумпції

15.	§13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків

16.	Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи

17.	§2. Правовий статус народу

18.	§3. Правовий статус держави

19.	Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права

20.	§2. Поняття і ознаки правозастосування

21.	§3. Основні стадії застосування норм права

22.	§4. Основні вимоги до правильного застосування норм права

23.	§5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

24.	§6. Види актів застосування норм права

25.	§7. Прогалини в праві і способи їх усунення.

26.	Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права

27.	§2. Способи (методи) тлумачення норм права

28.	§3. Види тлумачення норм права за суб'єктами

29.	§4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту

30.	§5. Акт тлумачення норм права

31.	Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки

32.	§2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки

33.	§3. Склад і види правомірної поведінки

34.	§4. Поняття і ознаки правопорушення

35.	§5. Склад правопорушення

36.	§6. Види правопорушень. Правопорушність

37.	§7. Зловживання правом

38.	Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

39.	§2. Принципи і функції юридичної відповідальності

40.	§3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

41.	§4. Підстави і стадії юридичної відповідальності

42.	§5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

43.	Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності

44.	§2. Принципи законності

45.	§3. Вимоги законності

46.	§4. Гарантії законності

47.	§5. Поняття правопорядку

48.	§6. Функції та принципи правопорядку

49.	§7. Державна дисципліна

50.	Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості

51.	§2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності

52.	§3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

53.	§4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури

54.	§5. Правова культура суспільства

55.	§6. Правова культура особи

56.	§7. Професійна правова культура

57.	§8. Структура правової культури суспільства

58.	§9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ

59.	Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

60.	§2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

61.	§3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)

62.	§4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

63.	Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу

64.	§2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання

65.	§3, Види, способи і типи правового регулювання

66.	§4. Механізм правового регулювання

67.	§5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення

68.	§6. Стадії механізму правового регулювання

69.	§7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання

70.	§8. Юридична техніка

71.	Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.

72.	§3. Класифікація правових систем світу

73.	§4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу

74.	§5. Місце правової системи України

75.	Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи

76.	§2. Формування романо-германського типу правової системи

77.	§3. Система права та її структура

78.	§4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

79.	§5. Делегована правотворчість

80.	§6. Правотворчість суб'єктів федерації

81.	§7. Правовий звичай

82.	§8. Правова доктрина

83.	§9. Принципи права

84.	§10. Роль судової практики

85.	§11. Кодификація

86.	Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи

87.	§2. Загальне право Англії

88.	§3. Право справедливості

89.	§4. Судовий прецедент у системі джерела права

90.	§5. Правовий звичай

91.	§6. Правова доктрина

92.	§7. Принципи права

93.	§8. Система англійського права

94.	§9. Норма права

95.	§10. Дія прецедентної норми в часі та просторі

96.	§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

97.	§12. Делегована правотворчість Англії

98.	§13. Юридична термінологія країн загального права

99.	§14. Судова система Англії

100.	Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США

101.	§2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

102.	§3. Судова система США

103.	Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії

104.	§2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

105.	§3. Основні риси правової системи Канади

106.	§4. Особливості правової системи Австралії

107.	§5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії

108.	Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи

109.	§2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем

110.	§3. Джерела (форми) права скандинавських країн

111.	§4. Система права. Кодифікація

112.	§5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

113.	Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

114.	§2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки

115.	Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи

116.	§2. Поняття мусульманського права

117.	§3. Виникнення і розвиток мусульманського права

118.	§4. Джерела мусульманського права

119.	§5. Система мусульманського права та її структура

120.	§6. Норма мусульманського права

121.	§7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика

122.	§8. Мусульмансько-правова доктрина

123.	§9. Принципи права

124.	§10. Правовий звичай

125.	§11. Закон. Кодифікація

126.	§12. Особливості судової системи

127.	§1. Поняття індуського права

128.	§2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права

129.	§3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент

130.	§4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права

131.	§5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії

132.	Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем

133.	§2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування

134.	§3. Джерела права

135.	§4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права

136.	§5. Система права. Норма права

137.	§6. Кодифікація

138.	2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування

139.	§2. Джерела права сучасної Японії

140.	§3. Система права сучасної Японії

141.	§4. Закон. Кодифікація

142.	Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем

143.	§2. Основні риси звичаєвого права

144.	§3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

145.	§4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

§7. Зловживання правом

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше