Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Ернст Теодор Амадей Гофман Життєва філософія кота Мура разом з уривками біографії капельмейстера Йоганнеса Крейслера, випадково знайденими серед аркушів макулатури Переклад Євгена Поповича
ДОПИСКА ВИДАВЦЯ
Наприкінці другого тому видавець змушений повідомити ласкавого читача про дуже сумну подію. Розумного, високоосвіченого, філософічного і поетичного кота Мура посередині його прекрасного життєвого шляху забрала невблаганна смерть. Він помер уночі з двадцять дев'ятого на тридцяте листопада після недовгих, але тяжких страждань, виявивши спокій і витримку справжнього мудреця. Це ще один доказ того, що з передчасно дозрілими геніями виходить не все гаразд: вони або зарані в'януть, втрачають характер, стають бездушними і губляться в масі, або довго не живуть. Бідолашний Муре! Смерть твого приятеля Муція була вісницею твого власного скону, і якби мені довелось виголошувати жалобну промову над твоєю могилою, вона виливалася б із самого серця і була б зовсім інакшою, ніж у байдужого Гінцмана, бо я любив тебе, любив дужче, ніж багатьох інших... Та ба! Спи спокійно! Пером тобі земля! [639]
Погано, що небіжчик не встиг закінчити книгу своєї життєвої філософії і їй судилося лишитись фрагментом. Проте серед паперів, що лишилися від покійного кота, знайшлося ще багато думок і зауважень, які він, мабуть, записав у той час, коли жив у капельмейстера Крейслера. До того ж збереглася також чимала частина книжки, яку небіжчик подер і яка містить біографію Крейслера.
Тому видавець вважає цілком доцільним подати ласкавому читачеві в третьому томі, що має вийти до великоднього ярмарку, ці знайдені ще уривки з Крейслерової біографії, лише подекуди вставивши в них у відповідних місцях ті з міркувань і зауважень кота, які здаються йому вартими опублікування.
Примітки
С. 308. «Нічні оповідання» (Nachtstucke) - назва збірки новел Гофмана (1817).
С. 310. ... нідерландський герой у відомій трагедії... - йдеться про трагедію Гете «Егмонд».
С. 314. Десь так написано в Рабле... - Мур помиляється, насправді йдеться про фрагмент з «Сентиментальної подорожі» Лоренса Стерна, який майстер Абрагам переказує дуже вільно, додаючи багато від себе.
С. 315. Аталанта - персонаж з грецького міфу. Відзначалася красою і мала багато залицяльників. Але одружитися з нею міг би лише той, що переможе її у змаганні з бігу.
С. 316. Орк - підземне царство.
С. 317. «Fetes de Versailles» - «Версальські свята» - назва книги про те, як відбувалися двірські свята за часів Людовика XIV (1664).
С. 318. ...ціла когорта стоїчних сцевол... - Муцій, римський юнак, потрапивши в полон, спалив праву руку на жертовнику, щоб довести ворогам свою зневагу до болю і смерті. Відтоді його називали Сцевола (лівша) і це прізвисько стало прозивним - синонімом мужності й героїчної витримки.
С. 319. Ельф Пек - фантастична істота в комедії «Сон літньої ночі», пустотливий, веселий і капосний персонаж.
С. 320. ...вихваляти свого Арієля, як шекспірівський Просперо вихваляв свого... - чарівник Просперо - володар стихій - персонаж п'єси Шекспіра «Буря». Арієль - дух повітря, якого Просперо хвалить у кінці п'єси.
С. 321. Еолова арфа - струни, натягнуті на арфоподібну основу, що звучать під поривами вітру. Цей образ є символом вразливості, чутливості, його часто вживали в поезії, особливо романтичній.
О чулий Юсте..., то де ж твій Тельгайм? - слуга Юст, майор Тельгайм - 'персонажі з п'єси Лессінга «Мінна фон Барнгельм» (1767). Добрий Юст розповідає в драмі, як врятував з каналу пуделя.
С. 325. Корнелій Henom (І ст. до н. є.) - давньоримський історик, відомий численними життєписами видатних людей античності.
С. 326. Базедов Йоганн - реформатор виховної системи в Німеччині в XVIII ст. Недоліком його теорій була уніфікація індивідуальності вихованців, підкорення всіх одним принципам. [647]
Песталоцці Йоганн-Генріх (1746-1827) - видатний швейцарський педагог, обстоював необхідність поєднання навчання і виробничої практики.
С. 328. Кнігге Адольф - автор XVIII ст., знавець етикету. Його трактат «Обходження з людьми» багато разів перевидавався, ім'я Кнігге застосовується як узагальнена назва творів про етикет.
С. 329. Курас Гільмар - педагог, автор підручника чистописання (1714).
С. 330. Тассо Торквато (1544-1595) - видатний італійський поет, автор епічного «Визволення Єрусалиму».
Аріосто Лудовіко (1474-1533) - автор героїчного епосу «На-віжений Роланд».
С. 338. Напосвіченішш народ на землі приписував своїм богам дивну схильність до поїдання власних дітей. - За давньогрецьким міфом бог Кронос боявся, що його діти позбавлять його влади над світом і тому з'їдав їх ще немовлятами. Єдиний, хто врятувався, був Зевс (рим. Юпітер), який дійсно скинув з небесного трону батька.
«Кронос, що жере своїх дітей» - назва однієї з останніх картин великого іспанського художника Франсіско Гойї.
С. 342. ...чиста гама... темперовані лади... - Гофман як справжній романтик цінував все природне, і тому натуральна «чиста гама» чи «чисті лади» для нього вищі за штучно створені «темперовані лади», тобто механічний розподіл октави на рівні частини.
С. 343. Емеліна - головна героїня опери «Швейцарська родина» (1809).
С. 344. Гіппель Теодор Гошліб - німецький письменник-гуморист (1741 - 1796), автор твору «Про шлюб». На цей твір посилається Крейслер.
С. 344. Селія, Розалінда - діючі особи комедії Шекспіра «Як вам це сподобається», перша - дочка герцога, друга - її подруга.
С. 345. Мосьє Жак - іронічний і мудрий персонаж з комедії «Як вам сподобається» з меланхолійною вдачею; Оселок - типовий для Шекспіра блазень-філософ.
С. 349. ...Як той поет, що втішався солодкими, ідилічними радощами в хатині на березі дзюркітливого струмка... - Мур певно має на увазі уславленого італійського поета Петрарку (XIV ст.), який довго жив на лоні природи і захоплено писав про чарівність сільського усамітнення.
С. 352. ...один відомий людський письменник... - тут йдеться про відомого вченого і письменника, університетського професора [648] Георга-Кристофа Ліхтенберга (1742-1799). З його рукописів походить такий афоризм: «Щоб навчитися доволі добре розмовляти чужою мовою і дійсно вести розмову в суспільстві із справжньою народною вимовою, треба не лише мати пам'ять і вуха, а й бути певною мірою джиґуном».
«Акантове листя» - пародійна назва, що її сучасники Гофмана легко розуміли як натяк на книгу німецького романтика Ісидора Орієнталіо (псевдонім О.-Г. фон Лебена) «Листя лотоса» (1817).
С. 354. ...прем'єр-міністр Гінц фон Гінценфельд... - Гофман згадує героя комедії німецького романтика Людвіга Тіка (1775-1853) «Кіт у чоботях» за мотивами казки Перро, де вчений Кіт стає міністром королівського двору.
С. 355. ...у Тіковій «Синій Бороді»... - драматична казка Тіка має назву «Лицар Синя борода» (1796).
С. 358. Ленотр Андре (1613-1700) - був садівником короля Людовика XV, одним з найяскравіших представників класичної французької паркової архітектури.
С. 360. «Пори року» - ораторія Йозефа Гайдна.
...Моцарт і Бетховен нічогісінько не тямили в співі й що Россіні, Пучітта і як їх там ще звуть усіх тих пігмеїв досягли справжніх вершин оперної музики... - всі названі тут і далі італійські композитори викликали у Гофмана гостру критику, тут він поділяв оцінки своїх німецьких колег-композиторів. В цьому виявилося бажання захистити національну оперну сцену від нашестя банальних і солоденьких творінь другорядних італійських авторів, до яких він несправедливо долучав і талановитого Джованні Россіні.
С. 371. Лот - стародавня міра ваги = 1/30 фунта.
На Іоанна Златоуста, тобто двадцять четвертого січня... народилась дитина... - Дата народження Крейслера близька до дати народження Гофмана, як і багато інших моментів його біографії. 27 січня народився Моцарт. Письменник навмисно зближує ці дати, замінивши справжню дату народження Іоанна Златоуста, яка була за церковним календарем саме 27 січня.
С. 372. Муркі - особливий вид басового акомпанементу. Так називали також популярні в XVIII ст. музичні п'єси, де був такий аккомпанемент.
С. 374. ...називали чудним пестливим найменням Фюсхен... - це згадка про рідну тітку Гофмана, яка дуже добре грала і співала. Вона померла, коли хлопцеві було три рочки, але спогад про неї лишився назавжди.
С. 377. Кох Генріх-Крістоф - німецький музикознавець. [649]
Евфон - оригінальний музичний інструмент, що складався з настроєних на певний тон трубочок. їх треба було торкатися змоченим пальцем. Коливання трубочок передавалося тонким сталевим платівкам. Цей винахід німецького фізика Хладні виявився нежиттєздатним.
С. 378. Ессер Карл-Міхаель - відомий німецький скрипаль XVIII ст.
...дядько, який мене виховував - Отто Вільгельм Дерфер був одружений з сестрою матері Гофмана, що так добре фала і співала. В дитинстві хлопець жив у домі Дерфера.
С. 382. ...менший брат мого дядька...- і тут звучить відгомін біографії Гофмана. Брат Дерфера Йоганн-Людвіг дослужився до посади таємного радника посольства в Берліні, чим вся родина вельми пишалася.
С. 387. ...і, як у відомій трагедії, піднята для удару палиця немов застигла в повітрі... - начитаний кіт Мур має на увазі «Гамлета» Шекспіра.
С. 390. ...мав таке саме прізвище, як і відомий гуморист... - це прізвище німецького сатирика XVIII ст. Х.-Л. Піскова.
С. 395. ...могутній коронований велетень - імператор Наполеон І.
С. 400. Дамон і Піфій - двоє вірних друзів з Сиракуз. їх легендарна історія не раз ставала сюжетом художніх творів, най-відоміший з них балада «Порука» Фрідріха Шіллера.
Орест і Пілад - персонажі грецьких міфів, уособлення вірної та безкорисливої дружби.
С. 405. ...досить значний чоловік... - певно, натяк на графа Каліостро, відомого авантюриста і шахрая.
С. 406. ...з одним відважним офіцером, який дійшов від Лейпцига до Сиракуз... - німецький письменник Й.-Г. Зейлее в 1802 р. пішки пройшов шляхом з Лейпцига до Сицилії й назад, випустивши про це книгу «Прогулянка до Сиракуз».
С. 407. Спонтіні Гаспаре-Луїджі {\u1055П4-1851) - італійський композитор, написав багато опер, працював тривалий час у Франції. С. 409. «Ah che ті тапса Гапіта...» - дует, який Гофман написав у 1812 р. в Бамберзі.
С. 411. Чімароза Доменіко (1749-1801), Паїзіелло Джованні (1740-1816) - відомі представники італійської комічної опери, їх твори відзначалися мелодійністю, легкістю та грацією. Та Гофман любив іншу, драматичну музику. Звідси іронія Крайслера. С. 412. Ахерон - ріка в підземному царстві (грецька міфологія). Катон Марк Порцій (234-149 до н. є.) - римський державний діяч, суворий цензор. [650]С. 416. Галль Франц-Йозеф (1758-1828) - австрійський медик, вчений анатом. Створив науковий напрям - френологію, згідно з нею за зовнішньою будовою черепа можна визначити розумові здібності людини.
С. 417. Гаман Йоганн-Георг - німецький філософ-ідеаліст XVIII ст.
...що ти колись вичитав у Шекспіра-Шлегеля! - Шлегель - автор перекладу «Ромео і Джульєтти» Шекспіра. Монолог Джульєтти Мур досить вільно цитує.
С. 419. ...Берганцу Сервантеса, про дальшу долю якого розповідає одна нова і надзвичайно цікава книжка. - У своєму оповіданні «Відомості про новітню долю собаки Берганца» (1812) Гофман вивів той самий персонаж, який діє в діалозі двох розумних собак Сервантеса «Новела про бесіду собак».
Наведу вам приклад одного відомого лікаря ... - Гофман має на увазі Карла-Олександра Клуге (1782-1844), лікаря, автора праці «Спроба викладу тваринного магнетизму як лікувального засобу». Пишучи про здатність людей передчувати майбутні події, Клуге посилався на монолог Валленштейна з третьої частини драматичної трилогії Шіллера про цього полководця.
С. 423. Клод Лоррен (1600-1682) - видатний французький майстер пейзажу; Клаас Берггем (1620-1683) - голландський і Філіпп Гаккерт (1737-1807) - німецький пейзажисти.
С. 431. ...венеціанським жаргоном комедії масок Гоцці - персонажі п'єси уславленого італійського драматурга Карло Гоцці (1720-1806), що був близький до майстрів комедії дель арте (комедії масок), розмовляють на венеціанському діалекті. Гофман дуже любив Гоцці, його казкові сюжети і мудрі думки.
С. 435. Водяний орган - винахід стародавніх майстрів з Александрії. Повітря, що йде до труб органу, регулювалося гідравлічним способом.
С. 436. «Кульгавий біс» («Diable boiteux») - роман Алена Лесажа (1668-1747). В романі чорт, замкнений у склянці, яку розбиває студенті звільняючи «в'язня», постає перед ним у своїй істинній подобі.
С. 439. Месмер Франц-Антон (1734-1815) - австрійський лікар. Його теорія тваринного магнетизму була дуже поширеною. В неї вірив американець Едгар По, послідовник Гофмана. Йшлося про вплив на людей магнітної сили планет і про те, що людина, яка опанувала цю силу, може випромінювати її на інших.
Кемпелен Вольфганг (1734-1804) - австрійський (або угорський за іншими відомостями) механік, який конструював різні [651] автомати і публічно їх демонстрував. Його сенсаційна «шахматна машина» виявилася, однак, містифікацією. Грала з охочими не вона, а схований в середині автомата досвідчений шахіст. І цю тему використав Едгар По.
С. 443. Куніспергер Йоганн (1436-1476) - або Регіомонтан (лат.) (справжнє ім'я Йоганн Мюллер) - середньовічний математик і астроном з Кенігсберга.
С. 445. І.-Ф. Мансо (1760-1826) - автор «Мистецтва кохання», повчальної поеми в трьох томах.
С. 446. «Кавалер, що блукає лабіринтами кохання» - роман німецького письменника XVIII ст. І.-Г. Шнабеля.
С. 453. ...його ясновельможного колегу з «Чарівної флейти» - в цій опері Моцарта принц Таміно закохується в дочку Цариці Ночі, побачивши її портрет і захопившись її красою.
С. 460. «Ave marts Stella» - урочистий гімн, музику до нього склав Гофман у 1808 році.
Гімн «О sanctissima» - твір Гофмана для чотирьох голосів без супроводу (1808).
С. 462. Гораціо - персонаж трагедії Шекспіра «Гамлет», друг принца. Гамлет просив його зберегти в таємниці, що він бачив зустріч принца з привидом покійного батька-короля.
С. 463. «Di tantipalpiti» - каватина з опери Россіні «Танкред». Цей ліричний твір Гофман іронічно доручає співати кішечці, чим ще раз висловлює свою зневагу до італійської опери.
С. 468. «І я бував в Аркади!» - неточна цитата першого рядка вірша Шіллера «Зречення».
«...як другий Франклін, ненастанно влаштовує бучні бенкети...» - Франклін Бенджамін (1706-1790) - уславлений американський політичний діяч і вчений-фізик. Займався проблемами електрики, винайшов спосіб відводити в землю грозові розряди.
С. 469. Квартквінтакорд - різкий дисонанс у співзвучності.
С. 475. ...славетний Горнвіла в Тіковому «Октавіані»... - селянин Горнвіла, персонаж з п'єси «Імператор Октавіан» (1804) Людвіга Тіка. Мур вважає селянина знаменитим, бо він назвав «царя звірів» лева «великою кішкою», що коту дуже лестить.
С. 497. «Нехай політики говорять» - застольна пісня Л.-Ф. Гюнтера, вперше надрукована 1783 р.
«Ессе quam bonum» - старовинна студентська пісня, на слова її приспіву: «Диви, як гарно, коли брати живуть у злагоді» Гофман написав «Пісню котів-буршів» (1818).
С. 501. Аякс - один з героїв Троянської війни (грецька міфологія), був чудовий бігун. [652]
С. 504. Респонзорій - старовинний католицький церковний спів, що складається з фраз одного соліста чи хору і відповідей другого.
С. 507. ...порівняти себе з Тартіні... - Джузеппе Тартіні - видатний італійський скрипаль і композитор XVIII ст. Таємно одружився з родичкою кардинала Корнаро і переховувався від переслідування в монастирі в Ассизі.
С. 508. Йоганн Андреас Зільберман - органний майстер XVIII ст., представник династії майстрів, які виготовляли ці інструменти.
С. 514. ...як твердить по праву Моріц, Давідзон. Нудов, Тіде-ман, Вінгольт, Райль, Шуберт, Клюге... - кіт Мур називає імена лікарів і письменників, які писали про проблеми сну і сновидінь.
С. 517. ...пародія на сім разів відхилену брехню... - у п'єсі Шекспіра «Як вам це сподобається» ремісник Оселок викладає цілу теорію, в який спосіб можна сім разів заперечити брехливе твердження.
С. 522. Палладіо Андреа - видатний італійський архітектор XVI ст., його споруди мали вплив на архітектуру класицизму в усій Європі.
С. 525. / коли надійшла черга «Agnus Dei» - зберігся «Agnus Dei» Гофмана, церковна музика з меси ре мінор, написана в дусі «Реквієму» Моцарта.
С. 530. ...як той нотаріус Пістофолус... - в опері Паїзіелло «Млинарка» закохується в титульну героїню і просить її руки.
С. 549. «Німецький батько родини» - п'єса О.-Г. Геммінгена, сучасника Гофмана.
С. 560. «Мітлою в будній день махає...» і т. д. - цитата з «Фауста» Гете.
С. 561. «...де твої веселі вистриби?...» - поховальна промова над труною кота Муція явно пародія на слова Гамлета, що тримає в руці череп блазня Йорика: «Де тепер твої жарти?» і т. д.
С. 563. ...справді щасливі дні Аранхуеца, що вже минулись...» - парафраз рядка з «Дон Карлоса» Шіллера: «Кінець чудовим дням в Аранхуеці...»
«Кажуть, він хотів померти!» - цитата із «Смерті Валленштейна» Шіллера.
С. 578. ...така музика личить суєтному світові, а не церкві... - в добу контрреформації в XVI ст. почалися гоніння на католицьку церковну музику, надто «світську» і формально ускладнену, на думку суворих верховних ієрархів церкви.
С. 582. П.-Ф. Арпе - автор книги «Про чудесні витвори природи й мистецтва, що їх називають талісманами й амулетами» (1717), була перекладена німецькою мовою. [653]
Бекер Бальтазар - богослов XVI ст. Відзначався вільнодумством, заперечував у своїй книзі «Зачарований світ» існування нечистої сили, чортів і відьом, виступав проти забобонів, за що його відлучили від церкви.
«Книга вікопомних подій» Франческо Петрарки... - йдеться про збірку різних текстів фактичного й анекдотичного характеру давніх і сучасних Петрарці авторів і його власних коротких новел-анекдотів, які він зібрав докупи для того, щоб розповісти про різні риси людської вдачі і різні людські здібності.
С. 604. «Не все пропало, ви ж бо ще моя!» - це слова короля Карла VII з трагедії Шіллера «Орлеанська діва», з якими він звертається до коханої Агнеси Сорель у хвилину страшної біди для Франції.
С. 606. «Che doice рій...» - так починається 31 пісня поеми Аріосто «Навіжений Роланд».
С. 630. Пікар Луї Бенуа - французький драматург - сучасник Гофмана, писав віршовані комедії.
С. 631. Одного композитора хтось спитав... - мається на увазі уславлений австрійський музикант Йозеф Гайдн (1732-1809).
...про свій інший великий духовний твір... - цей твір - ораторія Гайдна «Створення світу» (1793).
С. 639. ...кота Мура посередині його прекрасного життєвого шляху забрала невблаганна смерть - у листопаді 1821 р. помер улюбленець письменника - прообраз романного кота Мура. Письменник щиро сумував, що його «дорогий вихованець кіт Мур на четвертому році життя, сповненого надій», залишив цей світ, «щоб прокинутися у кращому» (з траурного повідомлення, яке Гофман надіслав своїм друзям).
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
ЗМІСТ
На попередню
|
|
