Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Шарль Бодлер Вірші Переклади різні
Шарль Бодлер Вірші Переклади різні
© C. Baudelaire
© І.Драч, М.Терещенко, С.Зінчук, I.Петровцій, Д.Павличко, М.Зеров, С.Гординський, М.Вороний
Джерела: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В.В. Уліщенко, А.Б. Уліщенко — X.: Торсінг, 2002; Українська література: Хрестоматія для 11 класу.- К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004 (вірш "Живий смолоскип"); Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 (вірші "Подорож", "Moesta et errabunda"); Вороний М.К. У сяйві мрій. - К.: ВАТ Видавництво «Київська правда»", 2002 (вірш "Півсвіта в волоссі");
Електронні тексти: www.ukrlib.com
ЗмістАльбатрос - Переклав М.Терещенко
Благословення - Переклав І.Драч
Люблю той вік нагий, коли, теплом багатий... - Переклав С.Зінчук
Передіснування - Переклав I.Петровцій
Відповідності - Переклав Д.Павличко
Хвора муза - Переклав Д.Павличко
Гімн красі - Переклав Д.Павличко
Перестерігач - Переклав М.Зеров
Зосередження - Переклав М.Зеров
Із книги «Квітли зла» - Переклав I.Петровцій
Живий смолоскип - Переклав С.Гординський
Подорож (уривки) - Переклав М.Зеров
Moesta et errabunda - Переклав М.Зеров
Півсвіта в волоссі - Переклав М.Вороний
Альбатрос
Буває, пливучи дорогами морськими,
Аби розвіятись, полюють моряки
На альбатросів тих, що в вишині над ними
Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.
Коли на палубу вже люта сила збила,
Король небес, що знав всі грози без числа.
Волочить важко так свої великі крила,
Мов сніжно-білі два розкинуті весла.
Крилатий мандрівник - який незграбний в рухах,
В польоті буйнокрил - каліка на ногах!
Ще й дражняться - той в дзьоб йому із люльки дмуха,
А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!
Поете! Князю хмар твоя подібна сила,
Між блискавок ти свій у грозовій імлі;
Але під шал образ перешкоджають крила
Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.
Альбатрос
Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів
Серед нестримних вод розбурханих морів
Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,
Що люблять пролітать слідами кораблів.
На палубу несуть ясних висот владику.
I сумно тягне він приборкане крило,
Що втратило свою колишню міць велику,
Мов серед буйних вод поламане весло.
Мандрівник зборканий знесилено ступає!
Плавець повітряний незграбний і смішний!
Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,
А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.
Поет подібний теж до владаря блакиті,
Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.
Маяки
Рубенс, плин забуття, сад розкішної ліні,
Плоті свіжа подушка, де стигне сам шал,
Та життя клекотить і вирує в бродінні,
Як повітря у вітрі, як море у шквал;
Леонардо, свічадо глибоке і тьмаве,
Де розкрилених ангелів світиться сміх,
Де зринають їх тіні таємні в оправі
Льодових верхогір'їв та сосен гінких;
Рембрандт, темний шпиталь, повен туги щемкої,
Де велике розп'яття - єдина з окрас,
Де молитви із бруду злітають юрбою -
Косий промінь зими їх стинає нараз;
Мікеланджело, світ в грандіознім видінні,
Де з Гераклами в шалі змішались Христи,
Де з могил на весь зріст підіймаються тіні.
I свій саван деруть, аж ламають персти;
Хтивість фавна, завзяття боксерського бою,
Що і в грубім красу своїх слуг береже,
Серце, повне гординею, жовчю й журбою,
Каторжан імператор смутенний, Пюже;
Вічне свято, Ватто - стільки серць, мов огнистий
Рій метеликів пурхнув,- ряхтить карнавал,
I нелічені люстри вливають займистий
Безум свій у жаркий кругойдучий цей бал;
Гойя, шабаш бісівський, навала кошмарів,
У дзеркалах - відьми серед діток малих,
В казані - людський плід, найрозкішніше з варив
I чортів спокуша лиск дівочих панчіх;
Крові озеро в тьмі, де шугають примари,
Де злий ангел завісу лісів розрива,
Де під небом згорьованим линуть фанфари,
Наче Вебера схлипи - це Делакруа;
Всі прокляття, хула ота несамовита,
Цих екстазів і скарг молитовний вінець -
Це луна, в лабіринтах стократно відбита,
Це божественний опій для смертних сердедь!
Гук цей тисячогорлий - наказ по сторожі
З тисяч рупорів від тисячі голосів,
Це маяк, що твердині освітлює гожі,
Це загубленим поклик у хащі лісів!
Ось воістину, Боже, свідоцтво єдине
Про достойність людини: крізь товщу віків
Це вогненне ридання до вічності рине,
Щоб умерти край чорних її берегів!
Книга: Шарль Бодлер Вірші Переклади різні
ЗМІСТ
| 1. | Шарль Бодлер Вірші Переклади різні |
| 2. | Благословення Коли верховних сил незбагненим велінням... |
| 3. | Передіснування Під пишним портиком я жив. Сяйної днини... |
| 4. | Волосся О руно золоте! Гривасте коливання, І... |
| 5. | Авель та Каїн І Авеля плем'я бог не забуде... |
На попередню
|
|
