Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Вільям Шекспір Генріх VI : Частина третя Переклад Віктора Гуменюка
Примітки
Детальну післямову до трилогії Генріх VI див. у першій частині.
ПРИМІТКИ ДО «ГЕНРІХА VI», ЧАСТИНИ ТРЕТЬОЇ
С. 224-225. Більшість дійових осіб ті самі, що й у першій та другій частинах хроніки. До них додаються:
Людовік (Луї) XI - французький король; як двоюрідний брат Генріха VI і двоюрідний брат королеви Маргарити, підтримував Ланкастерів.
Герцог Ексетер, Генрі Голланд - був одружений з Анною Ллантагенет, сестрою Едварда IV, але лишився вірним Генріхові VI і не перейшов на бік Йорків.
Граф Оксфорд - лорд-камергер Англії, вірний прибічник Ланкастерів. Після перемоги Иорків дванадцять років перебував в ув'язненні, згодом приєднався де графа Річмонда.
Граф Нортемберленд - Генрі Персі, внук Генрі Готспера, одного з головних героїв хронік Шекспіра «Річард II» і «Генріх IV». Вірний прибічник Ланкастерів.
Георг, герцог Кларенс - третій син Річарда, герцога йорка, і брат Едварда IVj був одружений з Ізабеллою Невіл, дочкою графа Уоріка, «творця королів>. Невдоволений політикою брата, разом з Уоріком перейшов на бік Ланкастерів; згодом знову переметнувся до Едварда IV.
Лорд Гастінгс - прибічник Йорків, під час правління Едварда IV був лордом-ка-мергером Англії. Згодом за наказом Річарда III був страчений як прихильник коронації Едварда, принца Уельського, сина Едварда IV.
Єлизавета, леді Грей - дочка графа Ріверса, вдова Джона Грея, прибічника Ланкастерів. Удруге вийшла заміж за Едварда IV в 1464 році.
С. 226. і далі сцена 1 першої дії - характерна для хронік Шекспіра концентрація історичних подій. Показане тут засідання парламенту насправді відбулося не після битви при Сент-Олбенсі (1455), а через п'ять років, після перемоги йорків при Нортгемптоні (1460).
...лорд Кліффорд і лорд Стаффорд... впали від мечів простих солдатів.- Суперечність у Шекспіра: в останній дії другої частини Кліффорд гине від руки герцога Йорка. Тут Шекспір іде за Голіншедом, від якого раніше відступив.
Кидаючи додолу голову герцога Сомерсета.- Наспрдавді Річард не вбивав герцога Сомерсета, якому під час битви при Сент-Олбенсі було вісім років.
С. 227. Весь Джона Ганта рід ця доля жде.- Тобто весь дім Ланкастерів.
...не посміють Крилом змахнути, хай-но я дзеленькну.- Тут Уорік уподібню* себе мисливському соколу; до лап сокола прив'язували дзвіночки.
С. 229. Ти любиш зброю, брате...- Тут звертання в ширшому розумінні - родич. Шекспір помилково вважав, що Монтег'ю був зятем йорка.
С. 230. Що скажеш тут? Слабкі мої права.- Засновник Ланкастерської династії герцог Болінгброк усунув шляхом заколоту Річарда II і став королем Генріхом IV. Цією узурпацією він створив прецедент для виступу герцога Йорка.
С. 239. Фаетон - міфологічний герой давніх греків, який, сівши в колісницю бога сонця Геліоса, не зміг упоратися з кіньми й загинув. Кліффорд іронічно називає герцога йорка Фаетоном.
С. 241. Хоч батько твій - король Єрусалиму, Неаполя, обох Сіці-лій...- Всі ці титули короля Рене були номінальні.
C. 242. О серце тигра в машкарі жіночій! - Цей вірш із «Генріха VI» використав Р. Грін у відомому випаді проти Шекспіра. Застерігаючи інших драматургів-професіоналів, він писав, що з'явився небезпечний конкурент, актор «із серцем тигра».
...лютіші від гірканських тигрів.- В античній географії вважалося, що на південь від Каспійського (Гірканського) моря водяться найлютіші тигри.
С. 245. ...бився, мов надія Трої.- Тобто мов Гектор, герой Троянської війни.
С. 248. Схилюся, лорде, на твоє плече. Як ти впадеш в недобрую годину, Впаде й Едвард.- Слова, що стверджують репутацію Уоріка як «творця королів».
С. 251. Це ж ти малого Ретленда убив? - Насправді ж Річард, наймолодший син герцога Йорка, мав лише три роки, коли вбито Ретленда, старшого за нього на дев'ять років.
С. 252. А ти - залізо неаполітанське В англійській позолоті.- Натяк на бідність Маргарити та батька її Рене, який мав лише номінальні королівські титули.
С. 253. Сто крон я дав би за соломи віхоть, Аби цю відьму привести до тями.- У ті часи дуже сварливих і розбещених жінок карали тим, що прив'язували до них віхоть соломи й виводили на посміховисько.
С. 254. Уоріку... Земля спила твойого брата кров...- Мова не про Монтег'ю (єдиного брата Уоріка, який загине згодом (див.: дія V, сцена 2), а про маловідомого нешлюбного сина Солсбері, про якого Голіншед лише згадує, що він поліг у битві при Таутоні.
С. 262. Просить принцесу Бону в королеви.- Насправді Бона була сестрою дружини французького короля Людовіка XI.
...Бо надто вже те герцогство зловісне.- Кілька герцогів Глостерських у XIV- XV ст. трагічно загинули. Про долю одного з них Шекспір розповів у першій та другій частинах хроніки «Генріх VI».
С. 266. ...адже віддав життя За Яорків цей достойний дворянин.- Неточність у Шекспіра: за свідченням хронік, Джон Грей боровся на боці Лан-кастерів.
С. 272. У лісе - латинська форма імені Одіссей. Один із героїв Троянської війни.
Сінон - в «Іліаді» грецький воїн, що, видавши себе за перекинчика, підбив троянців утягти до Трої дерев'яного коня, в якому сховалися грецькі воїни. Протей - в грецькій міфології, морське божество, яке могло міняти свій вигляд. С. 274. Забув, Уоріку, про Джона Ганта? Той чи не всю Іспанію скорив.- Як чоловік Констанції, дочки короля Кастілії Педро Жорстокого, Джон Гант претендував на іспанський престол і з цією метою зд'ченив похід на Іспанію, але досяг лише невеликих скороминущих успіхів.
С. 275. Про родовід шістдесяти двох літ...- Час перебування на англійському троні королів з Ланкастерської династії: від коронування Генріха IV (1399) до зречення Генріха VI (1461).
С. 277. Чи не забув про скривджену небогу? - За хронікою Го-ліншеда, Едвард Плантагенет, майбутній король Едвард IV, пробував викрасти чи то дочку, чи то небогу Уоріка.
С. 278. Скажи: вербовий надягну вінок...- В англійському фольклорі вербовий вінок - символ нещасливої любові; вжитий тут іронічно.
С. 279. ...дочку Найстаршу... із ним Зв'язком священним шлюбним поєднаю.- Насправді з принцом Едвардом була заручена молодша дочка Уоріка, леді Анна; старша вийшла заміж за герцога Кларенса. Цю помилку Шекспір виправив у хроніці «Річард III».
Едвардовим послом сюди прибув, А повернуся ворогом смертельним.- У цій сцені Шекспір об'єднав дві події, розділені кількома роками: візит Уоріка у Францію 1463 року з метою сватання Бони за Едварда IV і візит 1470 року з проханням про допомогу після його виступу проти Едварда IV.
С. 281. Все ж братові коханої дружини, Гадаю, ви даремно віддали...- Тут і далі факти щедрого обдарування Едвардом IV родичів нової королеви, що викликало обурення його братів і старої знаті.
С. 282. Була я, лорди, не простого роду...- По материнській лінії леді Грей була родичкою Генріха V.
С. 285. Так, як У лісе і Діомед відважний Прокрались хитро до наметів Реса Й фракійських коней вивели фатальних...- В «Іліаді» розповідається: грекам було провіщено, що вони не візьмуть Трої, якщо білі коні фракійського царя Реса з'являться в цьому місті. Одіссей і Діомед уночі проникли в табір Реса і викрали коней.
С. 291. Підходь, надіє Англії.- Такі наголошення на особливій провіденційній ролі графа Річмонда, майбутнього короля Генріха VII, в історії Англії диктувалися ідеологічними настановами часу правління королеви Єлизавети.
С. 301. Ієвфай - біблійний герой, який, ідучи на битву, дав клятву, що в разі перемоги принесе в жертву богові першого, хто вийде йому назустріч. З міста першою вийшла дочка Ієвфая.
С. 302. За дерево Юпітера був вищий.- Деревом Юпітера у римлян вважався дуб.
С. 304. Нед - пестлива форма імені Едвард.
С. 306. Щоб стрітись у Єрусалимі вишнім.- Тобто в раю.
С. 307. Езопові байки...- Образлива гострота відповіді принца в тому, що Езоп, за легендою, був потворний, як і Річард.
На; матері сварливої подобо! (Убиває його).- За хронікою Голла, король Ед-вард лише вдарив принца рукавицею, а забили його Кларенс, Глостер, Дорсет і Гастінгс.
С. 309. Росцій Квінт - знаменитий римський актор І ст. до н. Є.
С. 310. Так, я Дедал, мій бідний син - Ікар. Твій батько - Мі-нос - шлях нам перетнув...- У цьому монолозі Генріха VI обігрується міф про Дедала, який, утікаючи від крітського царя Міноса, змайстрував собі й синові Ікару крила з воску, але хлопець піднявся близько до сонця, яке розтопило віск, і впав у море. Вбивство Генріха VI герцогом Глостером не підтверджене історичними документами.
© Aerius, 2005
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Вільям Шекспір Генріх VI : Частина третя Переклад Віктора Гуменюка
ЗМІСТ
На попередню
|