Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Свірко С. В.. Розділи 1-8.

8.4. Організація обліку видатків

Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результату (звітного періоду) діяльності — виконання кошторису доходів і видатків — яке визначає, по суті, другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків, це твердження є безсумнівним. З огляду на це організація обліку видатків є пріоритетною.

Організація обліку видатків бюджетних установ охоплює такі напрямки:

· визначення нормативної бази:

· класифікація видатків;

· розробка робочої номенклатури видатків;

· організація планування видатків;

· організація облікових номенклатур;

· організація носіїв облікової інформації.

Основним нормативним документом, що визначає склад та структуру видатків бюджетних установ, є Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Відповідно до зазначеного документа вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:

· функціональну;

· відомчу;

· програмну;

· економічну.

Перші три класифікаційні групи виконують адресну функцію щодо видатків відповідних розпорядників коштів загалом і мають досить обмежене використання у процесі бухгалтерського обліку, а саме коди класифікацій виступають одним із основних реквізитів облікових реєстрів. Економічна класифікація видатків, на відміну від попередніх, має безпосереднє застосування в межах системи бухгалтерського обліку, оскільки саме стосовно її кодів здійснюється планування та облік видатків бюджетних установ.

Зазначеним нормативним документом затверджено загальну економічну класифікацію видатків, яка визначає спрямованість як видатків бюджету в цілому, так і розпорядників коштів зокрема (дод. 10). У межах зазначеної класифікації виокремлено такі основні напрямки:

1000 — поточні видатки;

2000 — капітальні видатки;

3000 — нерозподілені видатки;

4000 — кредитування з вирахуванням погашення.

У межах кожного з напрямів виокремлюються багаторівневі коди економічної класифікації видатків у загальній кількості сімдесят найменувань.

Очевидно, що через велику кількість КЕКВ та з огляду на різнорідну специфіку діяльності бюджетних установ головний бухгалтер кожної бюджетної установи повинен розробляти робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків. Розробці робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації, результати якого доречно оформити у вигляді табл. 8.2.

Таблиця 8.2

ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ КОДІВ

ЕКОНОМІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАТКІВ

КЕКВ	Назва	Складові КЕКВ

Детальна характеристика кожного з кодів четвертого рівня дає змогу повністю ідентифікувати видатки бюджетних установ. Визначимо, що в розробленій таким чином класифікації слід виокремлювати загальні і специфічні коди економічної класифікації видатків. До перших належать:

· 1111 — заробітна плата;

· 1113 — виплати з тимчасової непрацездатності;

· 1120 — нарахування на заробітну плату;

· 1131 — придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки;

· 1134 — м’який інвентар та обмундирування;

· 1135 — оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів;

· 1137 — поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель; технічне обслуговування обладнання;

· 1138 — послуги зв’язку;

· 1140 — видатки на відрядження;

· 1160 — оплата комунальних послуг;

· 2122 — будівництво (придбання) адміністративних об’єктів;

· 2132 — капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів.

Інші коди економічної класифікації специфічні. Це, зокрема, такі коди:

· 1132 — медикаменти та перев’язувальні засоби — використовується у закладах охорони здоров’я та лікувально-ветеринарних закладах;

· 1133 — продукти харчування — застосовується для відображення даного напрямку видатків у медично-профілактичних закладах різного профілю, будинках-інтернатах, загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних закладах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах;

· 1136 — оренда та експлуатаційні послуги — застосовується установами, що є орендаторами;

· 1342 — стипендії — використовується вищими навчальними закладами, професійно-технічними училищами;

· 1150 — матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення — застосовується військовими частинами системи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України тощо.

На підставі загальних планів господарської діяльності, профілю конкретної бюджетної установи головний бухгалтер визначає кінцевий склад робочої класифікації з оформленням її в зазначеному порядку.

Склад і детальна структура робочої класифікації видатків береться за основу при плануванні видатків на майбутній звітний період.

Рис. 8.6. Схема зв’язку робочої класифікації видатків

бюджетних установ із процесом управління бюджетними установами

Планування видатків бюджетних установ здійснюється при складанні проекту кошторису доходів і видатків на наступний бюджетний рік. Порядок планування видатків докладно розглянуто в підрозд. 8.2, а тому спинимося на основних організаційних моментах. Щоб отримати максимально об’єктивні показники щодо майбутніх видатків, кожна бюджетна установа має здійснити комплекс організаційних заходів.

· Своєчасне доведення та розробка граничних обсягів видатків із загального фонду бюджету.

Головні розпорядники коштів на підставі проекту відповідного бюджету на наступний рік, доведеного до них Мінфіном, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами у вигляді відомостей про граничні обсяги видатків загального фонду встановлюють межу видатків для нижчих розпорядників коштів. Доведення зазначених показників має здійснюватись оперативно, із застосуванням засобів електронної чи кур’єрської пошти в день їх остаточного формування.

· Мобільна підготовка проекту кошторису.

Нижчі розпорядники коштів за фактом отримання бюджетних показників формують останній варіант проекту кошторису доходів і видатків на основі вже підготовленого базового варіанта.

При цьому створенню базового варіанта передує: розробка робочої класифікації видатків, формування системи загальногосподарських і виробничих планових показників, групування облікових даних звітного періоду за відповідними напрямами. Усі зазначені види робіт мають бути формалізовані у вигляді розрахункових таблиць, схем, аналітичних довідок та інших засобів унаочнення у зручній для застосування формі. Якість підготовлених матеріалів дасть змогу не тільки досягти реальних показників, а й забезпечити виконання наступного етапу робіт.

· Ретельне обґрунтування проекту кошторису. Зазначений вид робіт є завершальним у плануванні видатків бюджетних установ, але з огляду на значні обмеження та чітку регламентацію обсягів бюджетних асигнувань вкрай відповідальним. Ступінь обґрунтованості запланованих видатків (щодо деталізації кожного з показників), підтвердженість цифрового матеріалу обсягами запланованих заходів, доцільності проведення останніх, правильності їх розподілу в межах робочої класифікації видатків безпосередньо впливає на те, чи буде затверджено поданий до розгляду вищій установі проект кошторису доходів і видатків. Вагомим елементом забезпечення зазначених позицій є високий професіоналізм головного бухгалтера, який досягається постійним удосконаленням практичних навичок, вивченням досвіду світової та вітчизняної практики та науки.

Організація облікових номенклатур за напрямом «Облік видатків» здійснюється за касовими фактичними видатками в розрізі кодів робочої економічної класифікації видатків. Базовий склад облікових номенклатур, застосовуваних за розглядуваним напрямом обліку, подано в табл. 8.4.

Склад первинних носіїв щодо напрямку обліку є досить різноманітним:

· за фактичними видатками — документація щодо надходження необоротних активів, видаткові документи щодо запасів, первинна документація з нарахування заробітної плати та стипендій, акти прийняття виконаних робіт тощо;

· за касовими видатками — платіжні документи на здійснення вибірки грошових коштів з реєстраційного, поточного, особового рахунків.

Таблиця 8.4

Базовий склад облікових номенклатур

за напрямом «Облік затрат»

КЕКВ	Назва облікової номенклатури
	Касові видатки	Фактичні видатки
1111	Отримано в касу кошти з рахунків для виплати заробітної плати	Нараховано заробітну плату
1113	Виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності	Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності
1120	Перераховано кошти до соціальних фондів; отримано в касу для здійснення виплат за рахунок коштів позабюджетних соціальних фондів	Нараховано збори до соціальних фондів на фонд заробітної плати
1131	Перераховано кошти постачальникам за матеріали, обладнання й інвентар	Списано матеріали, обладнання та інвентар на фактичні видатки установи
1140	Отримано кошти в касу для видачі під звіт на відрядження	Затверджено авансовий звіт з видатків на відрядження
1342	Отримано кошти в касу для виплати стипендії	Нараховано стипендію стипендіатам
2110	Перераховано постачальникам кошти за необоротні активи	Оприбутковано матеріальні цінності до складу необоротних активів установи
2300	Перераховано постачальникам за нематеріальні активи	Оприбутковано до складу необоротних активів нематеріальні активи

Основними обліковими реєстрами є картки аналітичного обліку за видами видатків, затверджені Наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 № 100.

Картку аналітичного обліку касових видатків установа відкриває щомісячно за кожним кодом програмної класифікації видатків, за загальним і спеціальним фондом, за кожним видом коштів спеціального фонду, а в централізованих бухгалтеріях — за кожною установою. Картка ведеться згідно з кодами економічної класифікації видатків за позиціями:

· касові видатки на початок місяця;

· усього за місяць;

· відшкодовано касових видатків за місяць;

· усього касових видатків з початку року.

Записи в картку здійснюються щоденно на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банку). Оформлену за даними місяця картку підписує виконавець та перевіряє керівник розрахункової групи чи сектора, про що вищевказаною останньою особою робиться відмітка в картці.

Картка аналітичного обліку фактичних видатків ведеться в порядку аналітичному наведеному, однак записи в ній здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів.

Загальну схему руху інформації за напрямом обліку видатків унаочнює рис. 8.7.

Рис. 8.7. Загальна схема руху облікової інформації

щодо обліку видатків установи

Книга: Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Свірко С. В.. Розділи 1-8.

ЗМІСТ

1.	Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Свірко С. В.. Розділи 1-8.
2.	ВСТУП
3.	РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. 1.1. Визначення поняття
4.	1.2. Предмет та об’єкти організації бухгалтерського обліку
5.	1.3. Принципи організації бухгалтерського обліку
6.	1.4. Метод організації бухгалтерського обліку
7.	1.5. Регулювання бухгалтерського обліку бюджетних установ
8.	РОЗДІЛ 2. ПЕРВИННА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. 2.1. Формування облікової політики
9.	2.2. Організаційні форми бухгалтерського обліку
10.	2.3. Форми бухгалтерського обліку
11.	2.4. Порядок розробки робочого плану рахунків
12.	2.5. Організація забезпечення технології процесу бухгалтерського обліку
13.	РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ. 3.1. Організація облікових номенклатур
14.	3.2. Організація носіїв облікової інформації
15.	3.3. Методика і техніка розробки форм носіїв облікової інформації
16.	3.4. Організація забезпечення носіями облікової інформації
17.	3.5. Організація руху носіїв облікової інформації
18.	3.6. Організація архіву носіїв облікової інформації
19.	РОЗДІЛ 4. ОБЛІКОВИЙ ПІДРОЗДІЛ УСТАНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО РОБОТИ. 4.1. Організаційна побудова бухгалтерії як окремої ділянки бюджетних установ
20.	4.2. Принципи, вимоги та елементи організації праці працівників бухгалтерської служби
21.	4.3. Організація роботи головного бухгалтера
22.	4.4. Розробки організаційних регламентів
23.	4.5. Організація ергономічного і соціального забезпечення
24.	РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ. 5.1. Основи організації бухгалтерського обліку необоротних активів
25.	5.2. Організація обліку надходження необоротних активів
26.	5.3. Організація обліку наявності необоротних активів
27.	5.4. Організація обліку зносу та ремонту необоротних активів
28.	5.5. Організація обліку вибуття необоротних активів
29.	РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ. 6.1. Основи організації матеріальних запасів
30.	6.2. Організація обліку придбання та надходження запасів
31.	6.3. Організація складського обліку запасів
32.	6.4. Організація обліку у бухгалтерії наявності запасів
33.	6.5. Організація обліку вибуття запасів
34.	РОЗДІЛ 7 .ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА СТИПЕНДІЙ. 7.1. Основні завдання обліку праці, заробітної плати і стипендій
35.	7.2. Організація обліку особового складу працівників
36.	7.3. Організація обліку виробітку працівників
37.	7.4. Організація обліку нарахування та виплати заробітної плати
38.	7.5. Організація обліку стипендій
39.	РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ, ВИДАТКІВ ТА ВИТРАТ. 8.1. Основи організації обліку доходів, витрат та видатків
40.	8.2. Організація обліку доходів загального фонду
41.	8.3. Організація обліку доходів спеціального фонду
42.	8.4. Організація обліку видатків
43.	8.5. Організація обліку затрат

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate