Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Поезія вагантів Переклад Мирона Борецького
Поезія вагантів Переклад Мирона Борецького
© невідомі автори
© М.Борецький, 1998
Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 385-389.
Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
ЗмістОрден вагантів
1. Коли спів почується
"Йдіть у світ безкраїй!",
То ченці збираються,
Клірик поспішає,
І левіт про Біблію
Тут же забуває -
В орден всі вливаються,
Що життя спасає.
2. Наш статут наказує:
Зважте все старанно!
У житті поводьтеся
Тільки бездоганно!
Вам не личить знатися
З кліриком захланним,
Що ні з ким не ділиться,
Що з нутром поганим.
3. Милосердя любимо
І добра дорогу:
Обіцяєм кожному
Нашу допомогу.
Приймемо багатого
І людину вбогу,
Ту, котру побожнії
Гонять од порога.
4. В ордені вагантському
Ми ченцеві раді,
Щедрому пресвітеру
І його відраді,
Вчителям і клірикам,
Школярів громаді,
А найбільш - студентові
В гарному наряді.
5. Шваби, сакси, мейсенці,
Наші друзі славні,
Що до нас зібралися
З міст і глухомані,
Постанови слухайте
Наші бездоганні:
"Згиньте, люди скнаристі, [385]
Скупарі захланні!"
6. В орден ми приймаємо
Чесних і лукавих,
Дужих, сили сповнених,
Немічних, кульгавих,
Виснажених старістю,
Молодих і жвавих,
До Венери жадібних,
І до неї млявих.
7. Миролюбних, лагідних,
Буйних, інтриганських,
З Швабії, з Італії
Та з країв слов'янських,
І маленьких карликів,
І людей гігантських,
Тихих, скромних вдачею
І бундючно-панських.
8. Орден відкриває нам
Істину єдину:
Тут ми щастя знайдемо
Й радісну годину.
Нам миліше в ордені
їсти буженину,
Ніж ячмінне вариво
Та суху скорину.
9. Орден наш родиною
Слушно звати стану:
Ми ж бо всіх приймаємо -
З будь-якого стану.
Не раз проголосимо
Твердо, без обману -
Всіх у нас стрічаємо,
Як рідню кохану!
10.Тут нам заборонено
Прокидатись зранку:
Всяка нечисть юрбами
Бродить до світанку
І облудні видива
Шле нам без устанку -
Дурень хай вистрибує
З ліжка до сніданку!
11. Тут нам заборонено
Утреню служити -
Вставши, краще в затінку
Снідання зложити.
Вина ми смакуємо
І курчаток ситних,
Одного лиш лячно нам -
Не програти б свити!
12. Мати дві одежини
В ордені негоже:
Хто тут одягається,
Мов якийсь вельможа,
Мусить щось програти нам -
Це підтвердить кожен.
Зайвого ж позбутися
Гра всім допоможе.
13.Хто бажає йти до нас,
Хай собі затямить:
Дорожиш сорочкою -
Жертвуй-но штанами!
I не мрій про чоботи,
Тішся постолами,
Бо тебе відлучимо,
Як не згоден з нами!
14. Поки не наївся всмак,
Не виходь із хати:
Вміє найскупішого
Бідний упрохати;
Може й мідячок не раз
Добрий приріст дати -
З ним гравець удачливий [386]
Виграє дукати.
15.Хай не дмуть в обличчя нам
Грізні вітровії.
Слізьми хай не миється
Бідний в безнадії,
І про кращу доленьку
Не втрачає мрії.
Бо, бува, за лихом йдуть
Радісні події.
16. Всім, кого зустрінете,
Треба пояснити,
Чом гріхи ви мусите
Піснею хулити:
"Щоб нечесних гудити,
Чесних похвалити,
Чесно від цапів овець
Чесних відділити".
Бідний студент
1. Стану я духовного.
Злидень поміж вами,
Для страждань народжений
Плентаюсь світами.
2. Я до всіх премудростей
Прагнув причаститись,
Тільки злидні капосні
Не дали довчитись.
3. Одяг подірявлений
На мені, недужім,
І в морозну днину я
Аж тремчу від стужі.
4. То ж до церкви божої
Не ходжу по праву:
Чи в лахмітті вистоїш
До кінця відправу?
5. Вам, міські правителі,
Шлю свої благання:
Не жалійте бідному
Крихти подаяння.
6. Трішечки вподібніться
Доброму святому -
Вкрийте одежиною
Бідного сірому!
7. А за те, що зводили
Жебрака одіти,
Бог воздасть сторицею
На тамтому світі!
Весняна пісня
1. Йде весна, дівчата,
Щастя милі дні!
Веселіться, хлопці,
Розпочніть пісні!
(Приспів:)
Гай, гай! На душі розмай!
Прагну розкошів дівочих,
Що дарують рай!
Я згораю від кохання -
Світе, прощавай!
2. Солодко лунає
Соловейка спів...
Він палке кохання
В серці розбудив.
(Приспів)
3. Всіх окрас окраса -
Та, що я люблю,
Із троянд троянда... [387]
Я ночей не сплю!
(Приспів)
4. Мила посміхнеться -
Сповнююсь надій,
Гляне непривітно -
Я вже сам не свій.
(Приспів:)
Гай, гай! На душі розмай!
Прагну розкошів дівочих,
Що дарують рай!
Я згораю від кохання -
Світе, прощавай!
..........................................
Занепад освіченості
1] Те, що було наукою,
Сьогодні стало мукою -
Усе занапастилося,
Розвагами змінилося.
5] Школяр іде на хитрощі,
Його долають лінощі,
Від книг він одвертається
І мудрості цурається.
Не так було в минулому,
10] Яке давно забули ми:
Тоді ми не ліпилися -
Аж до сивин училися.
А нині й не дивуємось,
Коли частенько чуємо,
15] Що вчителі теперішні -
Пташата неоперені,
Сліпих ведуть сліпенькії,
Осли на лірі бренькають,
Бики в палаци пхаються,
20] Хлопи на герць збираються.
З шинків уже Григорії
Зробили консисторії,
Ієроніми згідливі
Тепер для запобігливих,
25] І Бенедикт за чарками
Цікавиться вівчарками,
А Августин розводиться
Про те, що в полі родиться,
Рахіль стає незрячою,
30] А Марфа - преледачою,
Марія - метушливою,
А Лія - та цнотливою!
Від чести відмахнулися
І совісті позбулися -
35] І став Катон п'яницею,
Лукреція - блудницею.
Чого давно цуралися,
Сьогодні славним сталося,
Зробилась спека холодом,
40] Ну а пересит - голодом.
Стають дурні пророками,
Чесноти всі - пороками,
Усе перемінилося,
З доріг належних збилося.
45] Розумний хай замислиться
І від гріхів очиститься,
Щоб не благати "Змилуйся!"
На тім страшнім судилищі,
Якого той лякається,
50] Хто винним почувається.
Безтурботна пісня
1. Геть книжки виснажливі!
Годі нам учитися!
Юні нерозважливій
Личить веселитися!
А до знань на схилі віку
Можна причаститися!
...............................................
...............................................
(Приспів:)
Кинь книжки, бо пролетить
Час, немов на крилах,
Хай же душу веселить
Молодість грайлива! [388]
2. Дні весни відлинули,
Вже війнуло хугою,
Насолоди згинули,
Повнимося тугою:
Серце слабне, кров не грає,
Минаються радощі:
Старість люта нас лякає
І хвороби старості.
(Приспів)
3. До богів подібні ми!
Як боги, кохаймося!
До забав жадібними
Бути не вагаймося!
Між дівочі хороводи
Юнаки, покваптеся,
Щоб не втратити нагоди,
Як нагода трапиться!
(Приспів)
4. У танку грайливому
Дівчина проміниться.
Навіть вередливому
Тут зваблива стрінеться.
Бачу он: красуня мила
У танку звивається.
І душа моя від тіла
Наче відривається!
(Приспів:)
Кинь книжки, бо пролетить
Час, немов на крилах,
Хай же душу веселить
Молодість грайлива!
(Переклади М. Борецького - Тема N2, 1998 р.)
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Поезія вагантів Переклад Мирона Борецького
ЗМІСТ
| 1. | Поезія вагантів Переклад Мирона Борецького |
На попередню
|
|
