Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Англійські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
Англійські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
© невідомі автори
© Л.Первомайський, 1986
Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 443-445.
Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
ЗмістРобін Гуд і герфордський єпископ
Едвард
"Чому скривавлений твій меч,
Едвард, Едвард?
Чому скривавлений твій меч,
Чиєю кров'ю вмився він?"
"Я сокола свого убив,
мамо, мамо!
Я сокола свого убив,
А він у мене був один, о!"
"Ні, це не соколина кров,
Едвард, Едварді
Ні, це не соколина кров.
Скажи мені, що ти вчинив?"
"Я румака свого убив,
мамо, мамо!
Я румака свого убив -
Таких не знайдеш румаків, о!"
"Чи так шкодують румака,
Едвард, Едвард!
Не так шкодують румака,
Не тим в'ялить тебе печаль!"
"Я батька рідного убив,
мамо, мамо!
Я батька рідного убив -
І серце тисне біль і жаль, о!"
"Чим спокутуєш ти свій гріх,
Едвард, Едвард!
Чим спокутуєш ти свій гріх,
Мерщій відповідай мені!"
"Край моря в човен сяду я,
мамо, мамо!
Край моря в човен сяду я
І згину в темній далині, о!"
"Коли із замка підеш ти,
Едвард, Едвард!
Коли із замка підеш ти,
Хто владувати буде ним?"
"Нехай хоч западеться він,
мамо, мамо!
Нехай хоч западеться він -
Я їду з серцем кам'яним, о!"
"Але дружину і дітей -
Едвард, Едвард! -
Але дружину і дітей
Невже покинеш ти самих?"
"Нехай вони у жебри йдуть,
мамо, мамо!
Нехай вони у жебри йдуть -
Я не побачу більше їх, о!"
"Що діять матері твоїй?
Едвард, Едвард!
Що ж діять матері твоїй?
Вона загине з самоти!"
"Тобі прокльон останній мій,
мамо, мамо!
Тобі прокльон останній мій,
Бо так мене навчила ти, о!"
Робін Гуд і герфордський єпископ
Присвячено рицарям славним пісні,
Робін Гудові зокрема,
А про те, як в єпископа злото він взяв,
Крім моєї, пісні нема.
В Барнеській долині сталося це,
Де ліс зелений ізріс,
Єпископ із пишним почтом своїм
Проїхати мав той ліс.
"Прудкого оленя,- сказав Робін Гуд,-
Найкращого вбити слід;
Герфордський єпископ сьогодні сповна
Заплатить нам за обід.
Вб'ємо ми оленя й зготуєм його,
Допоки вогонь не погас,
А я пильнуватиму, щоб не подавсь
Єпископ деінде од нас".
І Робін, і хлопці його одягли
Вівчарськеє убрання,
І єпископ навколо вогнища їх
Побачив зі свого коня.
"Гей, що тут у вас? - єпископ гукнув.-
А хто ж це, хто це посмів
Королівського звіра шляхетного вбить,
Коли тут так мало їдців?"
"А ми вівчарі,- Робін Гуд відповів,-
I сир нам овечий набрид,-
Шляхетний олень - королівський звір
Сьогодні в нас на обід".
"Ви сміливі хлопці, король мусить знать,
Що ви накоїли тут,
Отож збирайтесь зо мною в путь -
На королівський суд!"
"О змилосердься! - Робін гукнув,-
Не личить злоститись попам!
Невже-таки й справді ти б захотів
Життя вкоротити нам?"
"Яке милосердя,- єпископ сказав,-
Та й як йому бути тут?
Мерщій збирайтесь зо мною йти
На королівський суд!"
Тут спиною Робін на дуба зіперсь,
А ногою вперся в моріг
І з-під вівчарського убрання
Витяг мисливський ріг.
Він встромив його в рота вузьким кінцем
І враз почав сурмить,
І сімдесят його молодців
На поклик з'явились ту ж мить.
На коліна упали вони перед ним,
І він владно долоню простер,
І тоді довгов'язий Крихітка Джон
Обізвався: "Що сталося, сер?"
"Аж ось герфордський єпископ стоїть,
Милосердя не має він, ні!"
"То вбий його,- Крихітка Джон сказав,
І нехай він згниє в труні!"
"О, будь милосердним, Робін Гуд,-
Єпископ обізвавсь,-
Коли б я знав, що стріну тебе,
Я б іншим шляхом подавсь!"
"Ні, милосердя тобі нема,-
Озвавсь тоді Робін Гуд,-
В Барнеській долині буде суд,
Короткий і правий суд!"
І за руку єпископа Робін повів
У Барнеську долину ту ж мить,
І він мусив обідати з ними вночі,
І пиво й вино з ними пить.
І єпископську мантію Крихітка Джон
На зеленій траві розіслав,
І з товстого єпископського гаманця
Триста фунтів відрахував.
"Приємно,- тут Крихітка Джон сказав,-
Дивитись на злото сяйне,
Але неприємно дуже мені,
Що єпископ не любить мене!"
І музикам грати звелів Робін Гуд,
І в одежі його старій
Танцював той єпископ і дуже радів,
Що з лісу вийшов живий.
Три загадки
Був рицар в світі, об'їздив світ -
Шукав собі пари багато літ.
Шляхи його до вдови привели,
Три доньки-красуні у неї були.
"Я був би, вдово, вам добрий зять,
Але ж не знаю, котру з них узять.
Три загадки маю, дівчата, я -
Яка відгадає, та й буде моя:
Що довше за довгий мій шлях сюди
І глибше глибин морської води?
Що дужче од сурми, що битву кінча,
Й гостріше від гострого мого меча?
Зеленіше що, ніж трава-зелена,
Й лихіше за жінку,- хто з вас зна?"
І перша думає, і друга мовчить,
А третя, найкраща, озвалася вмить:
"Кохання довше, ніж шлях твій сюди,
А пекло глибше морської води.
Грім дужчий од сурми, що битву кінча,
А голод гостріший од твого меча.
Зеленіша трутизна, ніж та зелена,
А лихіший за жінку лише сатана".
Отак вона рицарю відповіла
І заміж одразу ж за нього пішла.
А тих, що не вміли відповідать,
І досі в церкві ще не видать.
Як хочеш заміж - заміж, та й квит,
Одгадувать загадки слід як слід.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Англійські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
ЗМІСТ
| 1. | Англійські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського |
На попередню
|
|
