Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Шведські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
Шведські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
© невідомі автори
© Л.Первомайський, 1986;
Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 445-447.
Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
Чарівна арфа
Край темного моря він жив не один,
- Яка безмірна печаль!
Двох дочок він мав і дожив до сивин,
- А юності жаль!
Що старша з них чорна була, як земля,
- Яка безмірна печаль!
Молодша - як снігом укриті поля,
- А юності жаль!
Сказала однораз сестра до сестри,
- Яка безмірна печаль!
- Ходімо до моря нічної пори,
- А юності жаль!
Холодна і темна морська течія,
- Яка безмірна печаль!
Скупайся, білішою станеш, ніж я.
- А юності жаль!
Коли ж вони стали удвох на скалі,
- Яка безмірна печаль!
Молодшій у серці поснули жалі,
- А юності жаль!
- О сестро, рятуй, визволяй із води -
Віддам я свій черес тобі назавжди!
- І так він зостанеться, сестро, мені,
А ти потопай у морській глибині.
- О сестро, рятуй, не піддайся злобі -
Усе, що лиш маю, віддам я тобі!
- Усе, що ти маєш, лишиться мені,
А ти потопай у морській глибині!
- О сестро, рятуй мене серцем незлим,
А мій наречений - він буде твоїм!
- Однаково він залишиться мені,
А ти потопай у морській глибині!
- Розрадь же ти, сестро, хоч неньку мою,
- Яка безмірна печаль!
Що келих весільний у хвилях я п'ю,
- А юності жаль!
Отцеві скажи і повідай рідні,
- Яка безмірна печаль!
Весілля моє у морській глибині,
- А юності жаль!
Скажи й нареченому, хай не рида,
- Яка безмірна печаль!
Бо в морі постеля - пісок і вода,
- А юності жаль!
Край темного моря музика блукав.
Він бачив, що сталось, і важко зітхав.
Безщасну йому віддала глибина.
Чарівною арфою стала вона.
Він взяв її груди, холодні, як сніг,
І звуки печальні полинули з них.
Він взяв її пальці, тонкі і стрункі,
І в них зазвучали зітхання важкі.
І злоте дівоче волосся взяв він -
Ридало воно і співало, як дзвін.
І взяв він ту арфу, й пішов до двора,
- Яка безмірна печаль!
Де учту весільну справляла сестра,
- А юності жаль!
Аж ось він ту арфу уперше торкнув,
- Яка безмірна печаль!
В сестри на обличчі вогонь спалахнув,
- А юності жаль!
Удруге рука доторкнулася струн,
- Яка безмірна печаль!
І море на берег послало бурун,
- А юності жаль!
І втретє він арфи торкнувся - пора!
- Яка безмірна печаль!
І мертвою впала зрадлива сестра,
- А юності жаль!
(Переклади Леоніда Первомайського - Первомайський Л. Твори в 7-й т., Т.5. З глибини балади народів світу. К., 1986. С.235-278).
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Шведські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського
ЗМІСТ
1. | Шведські середньовічні балади Переклад Леоніда Первомайського |
На попередню
|