ПІСНЯ ДРУГА СОН. БЕОТІЯ, АБО ПЕРЕЛІК КОРАБЛІВ <img... = книга: гомер іліада переклад бориса тена="UkrKniga.org.ua=" =укркнига.орг.юа="</title"> <meta name="author" content="UkrKniga.org.ua"/> <meta name="generator" content="UkrKniga.org.ua"/> <meta name="verify-v1" content="7CQSJ6sk8s1rYrVXuZ7wQxHZyz1yx9yDebPDbAWG3Cs="/> <link rel="stylesheet" href="/wp-content/themes/pop-blue/style.css" type="text/css" media="screen"/> <link rel="pingback" href="/xmlrpc.php"/> <link rel="wlwmanifest" type="application/wlwmanifest+xml" href="/wp-includes/wlwmanifest.xml"/> <meta name="wassup-version" content="1.5"/> <script type="text/javascript" src="http://www.google.com/jsapi"></script> <script type="text/javascript" src="http://vkontakte.ru/js/api/share.js"></script> <script> location.hrefmy=location.href; document.titlemy=document.title; document.keywordsmy="бібліотека, книги, підручники, лекції, шпаргалки"; u=location.hrefmy; t=document.titlemy; k=document.keywordsmy; </script> <script> function fbs_click() { window.open('http://www.facebook.com/sharer.php?u='+encodeURIComponent(u)+'&t='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function google_click() { window.open('http://www.google.com/bookmarks/mark?op=edit&bkmk='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function twitter_click() { window.open('http://twitter.com/home?status='+'RT%3A%20%40yasondinalt%3A%20'+encodeURIComponent(t)+'%0A'+encodeURIComponent(u),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function bobrdobr_click() { window.open('http://bobrdobr.ru/addext.html?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&tags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function delicio_click() { window.open('http://del.icio.us/post?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&tags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function technorati_click() { window.open('http://www.technorati.com/faves?add='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function linkstore_click() { window.open('http://www.linkstore.ru/servlet/LinkStore?a=add&url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&tags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function news2_click() { window.open('http://news2.ru/add_story.php?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function rumarkz_click() { window.open('http://rumarkz.ru/bookmarks/?action=add&popup=1&address='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function memori_click() { window.open('http://memori.ru/link/?sm=1&u_data[url]='+encodeURIComponent(u)+'&u_data[name]='+encodeURIComponent(t)+'&u_data[tag]='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function moemesto_click() { window.open('http://moemesto.ru/post.php?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&tags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function smi2_click() { window.open('http://smi2.ru/add/?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function zakladki_click() { window.open('http://zakladki.yandex.ru/userarea/links/addfromfav.asp?bAddLink_x=1&lurl='+encodeURIComponent(u)+'&lname='+encodeURIComponent(t)+'<ags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function ruspace_click() { window.open('http://www.ruspace.ru/index.php?link=bookmark&action=bookmarkNew&bm=1&url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function misterwong_click() { window.open('http://mister-wong.ru/index.php?action=addurl&bm_url='+encodeURIComponent(u)+'&bm_description='+encodeURIComponent(t)+'&bm_tags='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function toodoo_click() { window.open('http://toodoo.ru/digest/discuss?dig_url='+encodeURIComponent(u)+'&dig_title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k)+'&comment='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function stumbleupon_click() { window.open('http://www.stumbleupon.com/submit?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function ukrnet_click() { window.open('http://www.ukr.net/#addlink:'+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k)+':::'+encodeURIComponent(u),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function linksiua_click() { window.open('http://links.i.ua/mark/?url='+encodeURIComponent(u)+'&ename='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function kopay_click() { window.open('http://kopay.com.ua/index.php?page=diggAdd&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k)+'&link='+encodeURIComponent(u),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function vkontakte_click() { window.open('http://vkontakte.ru/notes.php?act=new','sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function ucakievua_click() { window.open('http://uca.kiev.ua/node/add/weblink?'+encodeURIComponent(u)+'&t='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function myspace_click() { window.open('http://www.myspace.com/Modules/PostTo/Pages/?u='+encodeURIComponent(u)+'&t='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function yahoo_click() { window.open('http://myweb2.search.yahoo.com/myresults/bookmarklet?u='+encodeURIComponent(u)+'&t='+encodeURIComponent(t)+'&tags=yes&tag[]='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function ask_click() { window.open('http://myjeeves.ask.com/mysearch/BookmarkIt?v=1.2&t=webpages&url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function slashdot_click() { window.open('http://www.slashdot.org/bookmark.pl?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function digg_click() { window.open('http://digg.com/submit?url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function stozakladok_click() { window.open('http://www.100zakladok.ru/save/?bmurl='+encodeURIComponent(u)+'&bmtitle='+encodeURIComponent(t)+'&bmtags_1='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function myscoop_click() { window.open('http://myscoop.ru/add/?URL='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function vaau_click() { window.open('http://www.vaau.ru/submit/?action=step2&url='+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function moikrug_click() { window.open('http://moikrug.ru/profile/links/?'+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <script> function newsland_click() { window.open('http://www.newsland.ru/News/Add/?'+encodeURIComponent(u)+'&title='+encodeURIComponent(t)+'&labels='+encodeURI(k),'sharer','toolbar=0,status=0,width=800,height=600,scrollbars=yes'); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> </head>  <noindex>  <center><script> // </script><br> <small><a rel="nofollow" href="http://banner.kiev.ua/" target="_top">Українська Банерна Мережа</a></small> </center>  </noindex> <body> <style></style> <div id="top"> <a href="/"><img src="/wp-content/themes/pop-blue/images/logo_white.png" width="346" height="150" alt="UkrKniga.org.ua" border="0"></a> </div> <div id="nav"> <div id="nav2"> <ul class="nav"> <i>Матеріали сайту</i> <span style="color:#000000"><b> UkrKniga.org.ua </b></span> <i>можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.</i><br/> <a href="/">Головна</a> <a rel="nofollow" href="http://uchan.to/" title="uchan - Український імейджборд. Анонімний форум без реєстрації." target="_blank">UCHAN (іміджборд)</a> <a rel="nofollow" href="https://basicwords.org/" title="Вивчення високочастотних слів: Англійська і Французька мови. Найважливіші слова" target="_blank">Англійські Базові Слова</a> <a href="/" target="_blank">СПИСОК ВСІХ КНИГ</a> </ul> </div> </div> <div id="main"> <div id="content"> <i>Не заколисуй ненависті силу. / Василь Симоненко</i> <p> </p> <div class="entry"> <div class="post" id="post-41"> <div class="gbBlock"> <center> <h3>Додати в закладки</h3> <br style="line-height:10px !important;"/> <span title="Додати в свої нотатки Вконтакте"> <script type="text/javascript"></script> </span><br style="line-height:10px !important;"/> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ukrnet_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки zakladki.ukr.net"><img height="16" width="16" src="/social/ukrnet.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки zakladki.ukr.net"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return linksiua_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки links.i.ua"><img height="16" width="16" src="/social/linksiua.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки links.i.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return kopay_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки kopay.com.ua"><img height="16" width="16" src="/social/kopay.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки kopay.com.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ucakievua_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки uca.kiev.ua"><img height="16" width="16" src="/social/ucakievua.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки uca.kiev.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return vkontakte_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Написати нотатку в vkontakte.ru"><img height="16" width="16" src="/social/vkontakte.ico" style="border:0" alt="Написати нотатку в vkontakte.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return twitter_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки twitter.com"><img height="16" width="16" src="/social/twitter.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки twitter.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return fbs_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки facebook.com"><img height="16" width="16" src="/social/facebook.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки facebook.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return myspace_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myspace.com"><img height="16" width="16" src="/social/myspace.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myspace.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return google_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки google.com"><img height="16" width="16" src="/social/google.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки google.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return yahoo_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com"><img height="16" width="16" src="/social/yahoo1.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ask_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myjeeves.ask.com"><img height="16" width="16" src="/social/ask.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myjeeves.ask.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return delicio_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки del.icio.us"><img height="16" width="16" src="/social/delicio.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки del.icio.us"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return technorati_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки technorati.com"><img height="16" width="16" src="/social/technorati.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки technorati.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return stumbleupon_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки stumbleupon.com"><img height="16" width="16" src="/social/stumbleupon.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки stumbleupon.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return slashdot_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки slashdot.org"><img height="16" width="16" src="/social/slashdot.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки slashdot.org"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return digg_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки digg.com"><img height="16" width="16" src="/social/digg.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки digg.com"></a> <br/> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return bobrdobr_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки bobrdobr.ru"><img height="16" width="16" src="/social/bobrdobr.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки bobrdobr.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return moemesto_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки moemesto.ru"><img height="16" width="16" src="/social/moemesto.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки moemesto.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return memori_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки memori.ru"><img height="16" width="16" src="/social/memori.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки memori.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return linkstore_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки linkstore.ru"><img height="16" width="16" src="/social/linkstore.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки linkstore.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return news2_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки news2.ru"><img height="16" width="16" src="/social/news2.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки news2.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return rumarkz_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки rumarkz.ru"><img height="16" width="16" src="/social/rumarkz.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки rumarkz.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return smi2_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки smi2.ru"><img height="16" width="16" src="/social/smi2.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки smi2.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return zakladki_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки zakladki.yandex.ru"><img height="16" width="16" src="/social/zakladki.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки zakladki.yandex.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ruspace_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки ruspace.ru"><img height="16" width="16" src="/social/ruspace.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки ruspace.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return misterwong_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки mister-wong.ru"><img height="16" width="16" src="/social/misterwong.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки mister-wong.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return toodoo_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки toodoo.ru"><img height="16" width="16" src="/social/toodoo.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки toodoo.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return stozakladok_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки 100zakladok.ru"><img height="16" width="16" src="/social/100zakladok.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки 100zakladok.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return myscoop_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myscoop.ru"><img height="16" width="16" src="/social/myscoop.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myscoop.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return newsland_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки newsland.ru"><img height="16" width="16" src="/social/newsland.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки newsland.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return vaau_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки vaau.ru"><img height="16" width="16" src="/social/vaau.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки vaau.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return moikrug_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки moikrug.ru"><img height="16" width="16" src="/social/moikrug.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки moikrug.ru"></a> <br/>  <a rel="nofollow" class="addthis_button" href="/social/bookmark.php"><img src="/social/sm-share-uk.gif" width="83" height="16" alt="Додати в інші сервіси закладок" style="border:0"/></a><script type="text/javascript" src="/social/addthis_widget.js"></script>  <a href="/rss/" title="RSS - Стрічка новин сайту."><img src="/rss/rss_button.png" alt="RSS - Стрічка новин сайту." border="0"/></a> <br/> <script> function googletrans_click() { window.location = ('http://translate.google.com/#auto|en|'+encodeURIComponent(u)); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <a rel="nofollow" href="/link.php?url=http://translate.google.com/#auto|en|http%3A%2F%2Fukrkniga.org.ua%2F" onclick="return googletrans_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Натисни для перекладу. Сlick to translate.">Переклад <span style="white-space: nowrap;"><img src="http://translate.googleapis.com/translate_static/img/mini_google.png" border="0" alt="Натисни для перекладу. Сlick to translate."><b>Translate</b></span></a> </div> <br/> </center> <a rel="nofollow" href="http://uchan.to/img/" target="_blank"> <table style="background-color: #f9f9f9;" align="left" border="0" width="100%"> <tbody> <tr align="center"><td align="center"><img border="0" src="/images/uchan_small.png" alt=""><br> <font color="#015cd2"><b> Вхід в УЧАН</b></font><br> <font color="#015cd2"><b><i>Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.</i></b></font></td></tr> </tbody> </table> </a> <table border="0" width="100%" style="text-indent: 0px !important;"> <tbody> <tr><td> <br/>  </td></tr> </tbody> </table> <br/> <center> <b>Додати книгу на сайт: <a href="/ukrkniga-text/work/addbook.php"><br/><img src="/ukrkniga-text/work/addbook.png" border="0" alt="Завантажити книгу" title="Завантажити книгу"></a></b><br/> <br/> </center><h2><a href="/ukrkniga-text/books/_book-520.htm">Скачати одним файлом. Книга: Гомер Іліада Переклад Бориса Тена</a></h2><br><a name="02"></a></p> ПІСНЯ ДРУГА СОН. БЕОТІЯ, АБО ПЕРЕЛІК КОРАБЛІВ <p><img border="0" src="/images/_book-520.files/homer_02.jpg" width="267" height="175"></p> <p> </p> <p>1] Інші богове безсмертні й мужі усі збройнокомонні</p> <p>2] Спали всю ніч, тільки Зевс не покоївся сном безтурботним.</p> <p>3] Він у своєму роздумував серці, як краще Ахілла</p> <p>4] Ушанувати та близ кораблів більш понищить ахеїв.</p> <p>5] От що душею своєю він визнав, проте, за найкраще:</p> <p>6] Пагубний Сон навести Агамемнону, сину Атрея;</p> <p>7] Отже, покликав його він і слово промовив крилате:</p> <p> </p> <p>8] «Пагубний Сне, полинь до швидких кораблів ахеянських</p> <p>9] Та до намету ввійди Агамемнона, сина Атрея,</p> <p>10] І передай неодмінно все те, що тобі доручу я.</p> <p>11] Якнайретельніш до бою, скажи, хай готує ахеїв</p> <p>12] Довговолосих, бо візьме він нині широкодорожнє</p> <p>13] Місто троян - про це між богів, що живуть на Олімпі,</p> <p>14] Іншої думки немає, усіх-бо до цього схилила</p> <p>15] Гера проханням своїм; на троян вже нещастя чигає».</p> <p> </p> <p>16] Так він промовив, і Сон полетів, повелінню покірний;</p> <p>17] От незабаром досяг він швидких кораблів ахеянських</p> <p>18] Й до Агамемнона, сина Атрея, ввійшов. У наметі</p> <p>19] Спав собі той, і спокій навколо стеливсь божественний.</p> <p>20] Став він йому в головах, подібний до сина Нелея,</p> <p>21] Нестора-старця, якого над всіх шанував Агамемнон.</p> <p>22] Так уподібнений старцеві, Сон тоді мовив божистий:</p> <p> </p> <p>23] «Спиш ти, Атрея, відважного коней впокірника, сину!</p> <p>24] Не подобає так мужеві радному ніч спочивати,</p> <p>25] Судьби ж народу лежать на тобі та інші турботи!</p> <p>26] Слухай уважно мене: від Зевса я вісник до тебе,</p> <p>27] Він і здаля-бо тобою піклується й ласку являє.</p> <p>28] Якнайретельніш велів готувати до бою ахеїв</p> <p>29] Довговолосих, бо візьмеш ти нині широкодорожнє</p> <p>30] Місто троян - про це між богів, що живуть на Олімпі,</p> <p>31] Іншої думки немає, усіх-бо до цього схилила</p> <p>32] Гера проханням своїм; на троян вже нещастя чигає</p> <p>33] Волею Зевса. В серці затримай це, щоб не віддати</p> <p>34] Щось забуттю, коли сон покине тебе найсолодший».</p> <p>35] Мовив це й відійшов, Атріда самого лишивши</p> <p>36] Повним ясних сподівань, яким не судилося збутись.</p> <p>37] Думав, що в той же день завоює Пріамове місто,</p> <p>38] Муж нерозумний, не знав він подій, що Зевс їх намислив.</p> <p>39] Вирішив-бо у жахливих побоїщах знову багато</p> <p>40] Зойків наслати нових і страждань на троян і ахеїв.</p> <p>41] Встав він од сну, а навколо ще голос лунав божественний.</p> <p>42] З ложа підвівся і сів, у м'який хітон одягнувшись,</p> <p>43] Гарний, недавно пошитий, і плащ накинув широкий,</p> <p>44] Пару красивих сандалій до ніг підв'язав він могутніх,</p> <p>45] А через плечі срібноцвяхований меч перевісив,</p> <p>46] Батьківське берло у руки узяв, повік незотлінне,</p> <p>47] І до швидких подавсь кораблів міднозбройних ахеїв.</p> <p> </p> <p>48] В час той богиня Еос над високий Олімп уже вийшла,</p> <p>49] Денне світло являючи Зевсові й іншим безсмертним.</p> <p>50] Отже, звелів Агамемнон окличникам дзвінкоголосим</p> <p>51] Всіх на збори народні скликать пишнокосих ахеїв.</p> <p>52] З кличем пішли вони, й от незабаром усі позбирались.</p> <p>53] Під кораблем державця пілоського Нестора спершу</p> <p>54] Раду старійшин, душею могутніх, у ряд посадив він.</p> <p>55] Скликавши їх, він мудру почав з ними радити раду.</p> <p> </p> <p>56] «Слухайте, друзі! Сон божестве'нний сьогодні з'явився</p> <p>57] Серед священної ночі. На зріст-бо, на вигляд і вроду</p> <p>58] Схожий на Нестора він богосвітлого був якнайбільше.</p> <p>59] В головах став і з такими до мене звернувся словами:</p> <p> </p> <p>60] «Спиш ти, Атрея, відважного коней впокірника, сину!</p> <p>61] Не подобає так мужеві радному ніч спочивати,</p> <p>62] Судьби ж народу лежать на тобі та інші турботи!</p> <p>63] Слухай уважно мене: від Зевса я вісник до тебе,</p> <p>64] Він і здаля-бо тобою піклується й ласку являє.</p> <p>65] Якнайретельніш велів готувати до бою ахеїв</p> <p>66] Довговолосих, бо візьмеш ти нині широкодорожнє</p> <p>67] Місто троян - про це між богів, що живуть на Олімпі,</p> <p>68] Іншої думки немає, усіх-бо до цього схилила</p> <p>69] Гера проханням своїм; на троян вже нещастя чигає</p> <p>70] Волею Зевса. В серці ти це збережи». Так промовив</p> <p>71] І відлетів, - і солодкий сон мене зразу покинув.</p> <p>72] «Як же, порадьте, до бою синів нам озброїть ахейських?</p> <p>73] Спершу словами їм випробу я учиню, як годиться,</p> <p>74] Й на кораблях многовеслих закличу їх звідси тікати,</p> <p>75] Ви ж їх, кожного кожен, од цього відмовить старайтесь».</p> <p>76] Так він промовив і сів. Тоді-то із місця свойого</p> <p>77] Нестор підвівся, піщаного Пілоса сивий володар.</p> <p>78] Намірів добрих він повен озвався й почав говорити:</p> <p> </p> <p>79] «Друзі мої, аргеїв вожді і порадники мудрі!</p> <p>80] Хай би хто інший з ахеїв про сон нам такий розповів би,</p> <p>81] Ми б неправду йому завдали й відвернулись від нього.</p> <p>82] Сон же цей бачив хто кращим вважається серед ахеїв;</p> <p>83] Як же, порадьте, до бою синів нам озброїть ахейських?»</p> <p> </p> <p>84] Так він промовив і перший вийшов із ради старійшин.</p> <p>85] Всі повставали за ним берлоносні володарі, згодні</p> <p>86] З мудрим людей вожаєм. Тим часом племена збирались.</p> <p>87] Так, наче бджоли тривожні з ущелин між скель кам'янистих</p> <p>88] Хмарка по хмарці роями густими весь час вилітають,</p> <p>89] То виноградними гронами виснуть над квітом весняним,</p> <p>90] То без упину в веснянім повітрі дзижчать і кружляють -</p> <p>91] Так без числа від своїх кораблів і наметів племена</p> <p>92] Вздовж узбережжя високого густо юрба за юрбою</p> <p>93] Йшли на збори народні; вогнем між них Чутка шугала,</p> <p>94] Вісниця Зевсова, йти підбиваючи, поки й зібрались.</p> <p>95] Буйно вся площа гула, аж земля застогнала від люду,</p> <p>96] Що розміщавсь по сидіннях; скрізь гомін стояв, його стримать</p> <p>97] Дев'ять окличників, аж надриваючись криком нестямним,</p> <p>98] Довго змагались, щоб чуть було паростків Зевса, державців.</p> <p>99] Порозсідався насилу народ, всі місця прзаймали,</p> <p>100] Й гамір утих. Підвівся володар тоді Агамемнон</p> <p>101] З берлом в руках, що Гефест над ним потрудився майстерно.</p> <p>102] Дав те берло Гефест владареві Кроніону Зевсу,</p> <p>103] Потім його світлосяйному Зевс передав посланцеві.</p> <p>104] А від Гермеса Пелопс дістав його, коней погонич,</p> <p>105] Він же Атрею його передав, вожаєві народів.</p> <p>106] Цей, умиравши, Тіесту, на вівці багатому, кинув,</p> <p>107] Врешті Тіест залишив Агамемнону берло носити,</p> <p>108] Щоб керував багатьма островами і Аргосом цілим.</p> <p>109] Отже, на берло те спершись, він так до аргеїв промовив:</p> <p> </p> <p>110] «Друзі мої! О герої данайські та слуги Арея!</p> <p>111] Зевс, великий Кронід, у тяжку мене згубу заплутав,</p> <p>112] Спершу, підступний, мені обіцяв, ще й кивнув головою,</p> <p>113] Що повернусь, Іліон зруйнувавши, мурований міцно,</p> <p>114] Нині ж на злу він наваживсь облуду й велить утікати</p> <p>115] В Аргос безславним, тоді як згубив я вже стільки народу, -</p> <p>116] Так всемогутньому Зевсові раптом тепер захотілось:</p> <p>117] Міст-бо уже багатьох зруйнував він високі твердині</p> <p>118] Й ще поруйнує немало - безмежна-бо Зевса могутність.</p> <p>119] Соромно буде за нас і потомкам далеким дізнатись,</p> <p>120] Що велелюдний такий і хоробрий народ, як ахеї,</p> <p>121] Марно в цій бився війні, що даремно вони воювали</p> <p>122] З меншим числом ворогів і не бачили наслідків жданих!</p> <p>123] Бо якби справді схотіли з троянами разом ахеї,</p> <p>124] Клятвенну склавши угоду, ряди полічить обопільно</p> <p>125] І, скільки їх є, осельники Трої усі б позбирались,</p> <p>126] Ми ж, ахейський народ, на десятки себе розділивши,</p> <p>127] В кожен взяли б по троянину в чаші вино розливати, -</p> <p>128] Без виночерпія в нас багато б лишилось десятків.</p> <p>129] От наскільки, кажу, ахеїв чисельністю більше,</p> <p>130] Аніж троян, що живуть у цім городі. Спільники ж їхні</p> <p>131] Із багатьох городів хоробрі мужі списоборці -</p> <p>132] От хто мене від мети відкидає, й хоч як я бажав би,</p> <p>133] А Іліон многолюдний, проте, не дає зруйнувати.</p> <p>134] Дев'ять-бо років великого Зевса уже проминуло,</p> <p>135] Вже й кораблів деревина гниє і линви потліли.</p> <p>136] Десь по домівках наші дружини і діти маленькі</p> <p>137] Нас дожидають даремно, а діло, що ми задля нього</p> <p>138] Раптом сюди прибули, зосталось не зроблене нами.</p> <p>139] Отже, послухайте всі, і виконуймо те, що скажу я:</p> <p>140] Швидше до рідного краю тікаймо відціль з кораблями, -</p> <p>141] Широковуличну Трою ніколи-бо нам не узяти!»</p> <p> </p> <p>142] Так він сказав, і серця у грудях всієї громади</p> <p>143] Захвилювались, і в тих, хто рішень не знав попередніх.</p> <p>144] Рух по зборах пішов, немов в Ікарійському морі</p> <p>145] Хвиля могутня, коли, із Зевсових хмар налетівши,</p> <p>146] Східний Евр і Нот полуденний її піднімають,</p> <p>147] Чи як Зефір, що на ниви злотисті із заходу віє</p> <p>148] Буйним поривом і хвилею клонить колосся високе, -</p> <p>149] Так хвилювалися збори народні. З криком страшенним</p> <p>150] Кинулись всі до своїх кораблів; мов хмара, з-під ніг їх</p> <p>151] Курява вгору пливла; один одного-бо закликали</p> <p>152] Швидше займать кораблі і спихати їх в море священне;</p> <p>153] Чистили спішно рови; до неба здіймалися крики</p> <p>154] Спраглих по дому; підпори із-під кораблів вибивали.</p> <p> </p> <p>155] Так би, всупереч долі, ахеї додому вернулись,</p> <p>156] Коб до Афіни із словом тоді не звернулася Гера:</p> <p> </p> <p>157] «Горе нам, Зевса-егідодержавця незборена доню!</p> <p>158] Що це, невже всі аргеї до милого отчого краю</p> <p>159] Будуть тікать, відціля по хребтові широкого моря,</p> <p>160] На похвальбу і Пріамові, й іншим троянам лишивши</p> <p>161] Тут аргів'янку Єлену, що стільки за неї ахеїв</p> <p>162] В Трої загинуло цій, далеко від отчого краю?</p> <p>163] Швидше-бо йди до громади ахеїв мідянозбройних,</p> <p>164] Кожного мужа своєю ласкавою мовою стримуй,</p> <p>165] Щоб не спускали на море своїх кораблів крутобоких».</p> <p> </p> <p>166] Чуючи це, не перечила їй ясноока Афіна,</p> <p>167] Кинулась миттю з високих вершин олімпійських на землю</p> <p>168] І опустилася близ кораблів бистрохідних ахейських.</p> <p>169] Там Одіссея знайшла, що дорівнює мудрістю Зевсу, -</p> <p>170] Перед своїм кораблем добропалубним мовчки стояв він, -</p> <p>171] Туга тяжка-бо душу і серце йому охопила.</p> <p>172] Близько спинилась і мовить йому ясноока Афіна:</p> <p> </p> <p>173] «О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!</p> <p>174] Що це, невже втечете ви до милого отчого краю,</p> <p>175] Кинувшись разом усі до своїх кораблів многовеслих,</p> <p>176] На похвальбу і Пріамові, й іншим троянам лишивши</p> <p>177] Тут аргів'янку Єлену, що стільки ахеїв за неї</p> <p>178] В Трої загинуло цій, далеко від отчого краю?</p> <p>179] Швидше-бо йди до громади ахеїв мідянозбройних,</p> <p>180] Кожного мужа своєю ласкавою мовою стримуй,</p> <p>181] Щоб не спускали на море своїх кораблів крутобоких».</p> <p> </p> <p>182] Мовила так, і голос богині впізнав він одразу,</p> <p>183] Й кинувся бігти, свій плащ уронивши. Та, слідом ішовши,</p> <p>184] Плащ той підняв Еврібат, його ітакійський окличник,</p> <p>185] Сам же, в путі Агамемнона, сина Атрея, зустрівши,</p> <p>186] Батьківське берло від нього узяв він, повік незотлінне,</p> <p>187] І до швидких подавсь кораблів міднозбройних ахеїв.</p> <p> </p> <p>188] Там, владаря по дорозі чи знатного мужа зустрівши,</p> <p>189] Кожного він зупиняв і стримував слово*м ласкавим:</p> <p> </p> <p>190] «От божевільний! Не личить тобі полохливо тремтіти!</p> <p>191] Краще спокійно сиди та й інших людей заспокоюй.</p> <p>192] Сам-бо із певністю ти не відаєш думки Атріда, -</p> <p>193] Вас випробовує він, а скоро й скарає ахеїв.</p> <p>194] Що говорив він у раді - те чути не всім довелося.</p> <p>195] Чи не впаде його гнів, як кара тяжка на ахеїв?</p> <p>196] В гніві своєму страшні богорідні бувають державці, -</p> <p>197] їх-бо достойність од Зевса, і любить їх Зевс-промислитель».</p> <p> </p> <p>198] А як з народу натрапив кого, хто голос підносить,</p> <p>199] Берлом його уперіщить і гострим нагримає словом:</p> <p> </p> <p>200] «От божевільний! Ти б тихо сидів та інших би слухав,</p> <p>201] Кращих за тебе, - ти ж - боягуз, воювать незугарний,</p> <p>202] Ні на війні, ані в раді на тебе й не числять ніколи.</p> <p>203] Адже не кожному тут поміж нас панувать, між ахеїв.</p> <p>204] Блага нема в многовладді, - один хай буде державець.</p> <p>205] Владар один, що йому хитромудрого Кроноса сином</p> <p>206] Берло дано і закон, щоб над людом своїм володарив».</p> <p> </p> <p>207] Владно так правував він у стані. І люд до майдану</p> <p>208] Від кораблів і наметів знову лавиною ринув</p> <p>209] З криком таким, наче бурний прибій многошумного моря</p> <p>210] В скелі над берегом б'є, і хвиля рокоче невпинно.</p> <p> </p> <p>211] От розмістились нарешті усі й по місцях посідали.</p> <p>212] Тільки Терсіт горлав ще один, язикатий без міри, -</p> <p>213] В грудях багато у себе словес він беріг легковажних,</p> <p>214] Щоб по-пустому і не до пуття нападать на державців,</p> <p>215] Тільки б своїми нападками викликать серед аргеїв</p> <p>216] Сміх. Найпотворніший був він між тих, хто під Трою приходив:</p> <p>217] Був клишоногий, коліно одне мав кульгаве; горбаті</p> <p>218] Сходились плечі на грудях вузьких; голова.гостроверха</p> <p>219] Вгору здіймалась, волоссям ріденьким заледве укрита.</p> <p>220] Тяжко Ахілла ненавидів він і ще більш Одіссея</p> <p>221] Й лаяв їх завжди. Тепер же нещадно ганьбить на весь голос</p> <p>222] Став Агамемнона він богосвітлого. Правда, й ахеї,</p> <p>223] Вкрай ним обурені, ремствувать серцем уже завзялися,</p> <p>224] Цей же в словах ще прикріших почав Агамемнона лаять:</p> <p> </p> <p>225] «Чим невдоволений знову, Атріде, чого ти ще хочеш?</p> <p>226] Міді вже повно в наметах твоїх, і жінок уже повно,</p> <p>227] Бранок добірних, що їх тобі першому, вої ахейські,</p> <p>228] Ми вибирать даємо, захопивши подолане місто.</p> <p>229] Золота знов тобі треба, щоб хтось із троянців комонних</p> <p>230] Дав його в викуп за сина, що я чи хто інший з ахеїв</p> <p>231] Із Іліона привів сюди, путами міцно зв'язавши?</p> <p>232] Чи полонянки нової, щоб в любощах з нею єднатись,</p> <p>233] Потай від нас захотів ти? Не личить тобі задля неї,</p> <p>234] Бувши вождем, біду на синів накликати ахейських!</p> <p>235] О боягузи нікчемні, ахеянки ви, не ахеї!</p> <p>236] Тож з кораблями додому вертаймо, його ж залишімо</p> <p>237] Здобиччю тут, біля Трої, втішатись. Нехай він побачить,</p> <p>238] Є йому поміч від нас яка-небудь чи, може, немає.</p> <p>239] От він сьогодні Ахілла, багато чим кращого мужа,</p> <p>240] Тяжко зневажив, забрав нагороду його самовільно.</p> <p>241] Жовчі замало в Ахіллових грудях: він надто терплячий.</p> <p>242] Ти-бо інакше, Атріде, зухвалив би нині востаннє».</p> <p> </p> <p>243] До Агамемнона так, поводатаря люду, лайливо</p> <p>244] Мовив Терсіт. Та враз Одіссей підійшов богосвітлий,</p> <p>245] Гнівно глянув спідлоба і мовив до нього суворо:</p> <p> </p> <p>246] «Мелеш, Терсіте, пусте, хоч ти й балакун голосистий!</p> <p>247] Змовкни й один мені тут не смій нападать на державців.</p> <p>248] Більшої-бо, як кажу я, потвори нема серед смертних,</p> <p>249] Скільки з Атрідами їх не прийшло сюди, до Іліона.</p> <p>250] Отже, облиш язиком про владущих плескать привселюдно,</p> <p>251] Лайкою їх обкидать, стерегти від них день повороту!</p> <p>252] Справді ж не знає ніхто, як надалі обернеться діло,</p> <p>253] В щасті вертатись чи ні синам доведеться ахейським.</p> <p> </p> <p>254] Ти ж тут сидиш і ганьбиш Агамемнона, сина Атрея,</p> <p>255] Тим, що герої данайські йому, вожаєві народів,</p> <p>256] Надто багато дають, і прилюдно знущаєшся з нього.</p> <p>257] Отже, кажу я тобі, і слова мої збудуться справді:</p> <p>258] Тільки-но ще я тебе очманілим, як нині, побачу,</p> <p>259] Хай того дня голови в Одіссея на плечах не стане,</p> <p>260] Хай Телемаховим я вже більше не зватимусь батьком,</p> <p>261] Як не схоплю я тебе, не зірву з тебе шат оцих любих,</p> <p>262] Плащ, і хітон твій, і те, що сором тобі прикриває,</p> <p>263] А самого з плачем до швидких кораблів не відправлю,</p> <p>264] З зборів прогнавши з ганьбою й побоями тяжко побивши!»</p> <p>265] Мовлячи так, він берлом по плечах його і по спині</p> <p>266] Бив, аж той ізігнувсь і рясними умився сльозами.</p> <p>267] Зразу ж рубцями кривавими спина взялась від ударів</p> <p>268] Берла того золотого. Увесь він аж сів з переляку,</p> <p>269] Скорчивсь од болю і, дивлячись тупо, втирав собі сльози.</p> <p>270] Хоч і обурені ним, всі щиро сміялися з нього,</p> <p>271] І не один говорив, поглядаючи в бік на сусіда:</p> <p> </p> <p>272] «Гей, хоч безліку доблесних дій Одіссей учиняє,</p> <p>273] Перший у добрій пораді і в подвигах збройних відважний,</p> <p>274] Та між аргеїв сьогодні він виявив доблесть найвищу -</p> <p>275] Тож горлаєві й наклепнику збив він усю велемовність.</p> <p>276] Серце зухвале вже більше, напевно, його не підбурить</p> <p>277] Так зневажати державців безличними лайки словами!»</p> <p> </p> <p>278] Так говорили в юрбі. Одіссей тоді городоборець</p> <p>279] Встав із берлом в руках. Ясноока з ни» поряд Афіна,</p> <p>280] Вигляд прибравши окличника, людям звеліла мовчати,</p> <p>281] Щоб у перших рядах і в останніх синове ахеїв</p> <p>282] Слово розчути могли і слушну пораду збагнути.</p> <p>283] Сповнений намірів добрих, озвавсь він і став говорити:</p> <p> </p> <p>284] «Сину Атрея, владарю наш, нині готують ахеї</p> <p>285] Вічну ганьбу тобі перед всіма поколіннями смертних,</p> <p>286] Слова дотримать не хочуть свого, що дали ще у день той,</p> <p>287] Як із Аргоса, кіньми багатого, в путь вирушали, -</p> <p>288] Лиш Іліон подолавши, мурований міцно, вернутись.</p> <p>289] Нині ж, мов діти малі чи вдовиці жінки, між собою</p> <p>290] Журяться тільки за тим, щоб швидше додому вернутись.</p> <p>291] Справді-бо, важко здолати бажання - додому вернутись:</p> <p>292] Всяк, хто й на місяць лише зостається один без дружини,</p> <p>293] Тужно на свій корабель поглядає багатояремний,</p> <p>294] Бурями гнаний зимою по хвилях бурхливого моря,</p> <p>295] От нам дев'ятий вже рік сповняється коловоротний,</p> <p>296] Як пробуваємо тут. Отож не корю, що ахеї</p> <p>297] Тужно сидять при своїх кораблях крутобоких. Та сором</p> <p>298] Марно тут гаяти час та й додому ні з чим повернутись.</p> <p>299] Друзі, терпіння, зостаньтесь до часу ще тут, щоб дізнатись,</p> <p>300] Правда, що нам про майбутнє Калхас віщував, чи неправда.</p> <p>301] В пам'яті нашій ми це бережемо, і ви тому свідки -</p> <p>302] Всі, кого Кери іще не взяли, які смерть нам приносять.</p> <p>303] Вчора, здається, чи то позавчора, в Авліді ахейські</p> <p>304] Разом зійшлись кораблі на загибель Пріамові й Трої,</p> <p>305] Ми ж навкруги джерела на жертовниках наших священних</p> <p>306] В жертву добірні складали безсмертним богам гекатомби</p> <p>307] Серед платанів гіллястих, де била вода кришталева.</p> <p>308] Там нам знамення з'явилось велике - з хребтом збагровілим</p> <p>309] Змій страхітливий, на світ нам явленими самим олімпійцем,</p> <p>310] Виповз із-під олтаря і злетів на платанове віття.</p> <p>311] Горобенята сиділи, малі нетямущії дітки,</p> <p>312] Високо там, на гіллі, заховані в листі густому,</p> <p>313] Восьмеро й мати дев'ята, що тих породила дитяток, -</p> <p>314] Змій їх поглинув усіх, хоч і жалібно так цвіріньчали,</p> <p>315] Мати ж металась навколо, за рідними квилячи дітьми.</p> <p>316] Вгору злетівши, вхопив за крило він і матінку тужну.</p> <p>317] А як діток горобиних і матір він з ними поглинув,</p> <p>318] Скрив із очей його бог, що раніше показував зримо, -</p> <p>319] Кроноса мудролукавого син обернув його в камінь.</p> <p>320] Мовчки всі ми стояли, дивуючись з того, що сталось,</p> <p>321] В час-бо священної жертви це дивне страхіття з'явилось.</p> <p>322] Зразу ж Калхас боговіщий озвався тоді і промовив:</p> <p>323] «Що ж це немов оніміли ви, довговолосі ахеї?</p> <p>324] Нині знамення нам Зевс показав, промислитель великий,</p> <p>325] Пізнє, із здійсненням пізнім, та слава його не загине.</p> <p>326] Так же, як цей і діток горобиних поїв, і їх матір,</p> <p>327] Восьмеро й матір дев'яту, що тих породила дитяток,</p> <p>328] Стільки ж під Троєю років ми будемо тут воювати,</p> <p>329] А на десятім зруйнуємо широковуличне місто».</p> <p>330] Так говорив він тоді, і все це збувається нині.</p> <p>331] Тож залишаймося тут, в наголінниках мідних ахеї,</p> <p>332] Поки аж візьмем-таки Пріамове місто велике».</p> <p> </p> <p>333] Так він сказав, і всі зашуміли аргеї, й навколо</p> <p>334] Гул кораблів страхітливий відлунював крики ахеїв,</p> <p>335] Що Одіссея божистого слово так гучно схвалили.</p> <p>336] Встав і озвався до них тоді Нестор, їздець староденний:</p> <p> </p> <p>337] «Горе нам, галас ви тут підняли, як малі нетямущі</p> <p>338] Діти, що їх аніяк воєнні діла не тривожать.</p> <p>339] Як же із клятвами, як з договорами нашими буде?</p> <p>340] Чи не в огонь полетять і задуми наші, і ради,</p> <p>341] Й чистим вином узливання, і рукостискання на вірність?</p> <p>342] Ми-бо змагаємось лиш на словах, а засобів інших</p> <p>343] Винайти все неспроможні, хоч часу чимало вже тут ми.</p> <p> </p> <p>344] Ги ж, Атріде, у рішеннях, як і раніш, непохитний,</p> <p>345] Воєначальником будь над аргеями в січах жорстоких.</p> <p>346] Гі лиш загинуть нехай - один або двоє - з ахеїв,</p> <p>347] Хто замишлятиме потай - удачі їм в цьому не буде -</p> <p>348] В Аргос вернутись раніше, ніж будемо знати напевно,</p> <p>349] Ложна чи ні обітниця егідодержавного Зевса.</p> <p>350] Цав-бо, кажу вам, підтвердження знак всемогутній Кроніон</p> <p>351] Саме в той день, коли в кораблях бистрохідних рушали</p> <p>352] Раті аргейські, троянам готуючи вбивство й загибель:</p> <p>353] Блиснув перуном праворуч, знамення являючи віще.</p> <p>354] Тим-то до дому свого хай ніхто не спішить повернутись,</p> <p>355] Не перебувши раніше з жоною троянця в постелі</p> <p>356] І за Єлени печаль, і сльози гіркі не помстившись.</p> <p>357] А як страшенно вже хтось захоче додому вернутись -</p> <p>358] Чорного хай корабля многовеслого тільки торкнеться -</p> <p>359] Й перед очима у всіх він смерть і загин собі знайде.</p> <p>360] Ти ж, володарю, і сам розважай, і іншого слухай:</p> <p>361] Мабуть, не буде тобою відкинуто те, що скажу я:</p> <p>362] По племенах і родах поділи, Агамемноне, воїв,</p> <p>363] Родові рід, а племені плем'я нехай помагає.</p> <p>364] Тільки-но зробиш ти так, і тобі покоряться ахеї.</p> <p>365] Знатимеш зразу тоді, хто мужній з вождів і народів,</p> <p>366] Хто полохливий, адже за своїх воюватиме кожен.</p> <p>367] Знатимеш також, чи з волі богів не здолав ти ще міста,</p> <p>368] Чи з недолугості воїв, у ділі військовім невмілих».</p> <p> </p> <p>369] Відповідаючи, мовив владущий йому Агамемнон:</p> <p>370] «Знову, старче, у раді синів ти долаєш ахейських!</p> <p>371] Тільки б, о Зевсе, наш батьку, і ви, Аполлоне й Афіно,</p> <p>372] Радників десять таких у мене було між ахеїв,</p> <p>373] Скоро упало б тоді владареве Пріамове місто,</p> <p>374] Нашими взяте руками й зруйноване нами дощенту.</p> <p>375] Та лиш нещастя мені шле Кроніон егідодержавний,</p> <p>376] Кинувши в марні звади мене і в пусті суперечки.</p> <p>377] Ми-бо за дівчину юну з Ахіллом змагались завзято</p> <p>378] В гнівних словах, і та сварка з моєї вини почалася.</p> <p>379] А як помиримось ми із ним коли-небудь, тоді вже</p> <p>380] Лиха ніщо від троян і на мить не відхилить найменшу.</p> <p>381] Та пообідайте перше, ніж бій розпочнемо Ареїв.</p> <p>382] Кожен хай списа нагострить і щит свій хай добре насадить,</p> <p>383] Кожен вдосталь оброку хай коням завдасть прудконогим,</p> <p>384] Кожен хай повіз огляне свій з думкою про боєздатність,</p> <p>385] Цілий-бо день змагатися будемо в справі Арея,</p> <p>386] І відпочинку не буде нам, хоч би й на мить щонайменшу,</p> <p>387] Поки аж ніч, надійшовши, мужів роз'ярілих розніме.</p> <p>388] Потом ремінь щита просякнеться, який захищає</p> <p> </p> <p>389] Воєві груди, й рука від важкості списа зомліє;</p> <p>390] Потом укриється кінь, гембльований повіз тягнувши.</p> <p>391] А як угледжу кого, шо осторонь бою захоче</p> <p>392] При кораблях крутобоких лишитись, ніде після того</p> <p>393] Не заховатись йому від псів і птахів ненаситних».</p> <p> </p> <p>394] Мову скінчив він, і скрикнули гучно аргеї. Так хвиля,</p> <p>395] До узбережжя поривами Нота південного гнана,</p> <p>396] Б'є об скелі стрімчасті. Й нема їм од хвилі спокою</p> <p>397] В зваді зустрічних вітрів, що відсіль і відтіль налітають.</p> <p>398] Вставши, усі розійшлись і зникли поміж кораблями, -</p> <p>399] Дим закуривсь по наметах, невдовзі й обід споживали.</p> <p>400] Іншому з вічних богів свою кожен тут жертву приносив,</p> <p>401] Урятувати від смерті благаючи й праці Арея.</p> <p>402] А надмогутньому Зевсові владар мужів Агамемнон</p> <p>403] В жертву гладкого бика заколов, п'ятирічного віком,</p> <p>404] Скликав до себе тоді всеахейських старійшин найкращих -</p> <p>405] Нестора першим та Ідоменея, володаря Кріту,</p> <p>406] Разом із ними Еантів обох та сина Тідея,</p> <p>407] Шостим по них - Одіссея, що розумом Зевсові рівний.</p> <p>408] А Менелай, войовник гучномовний, прийшов без запросин,</p> <p>409] Знав-бо він в серці своєму, чим його брат турбувався.</p> <p>410] Стали вони круг бика, ячмінного зерна узявши,</p> <p>411] Й так молитись тоді владущий почав Агамемнон:</p> <p> </p> <p>412] «Зевсе великий, що в сяйві ефіру живеш, темнохмарний,</p> <p>413] Сонце хай не заходить, хай темрява землю не криє,</p> <p>414] Поки я вщент не зруйную Пріамові пишних чертогів,</p> <p>415] Чорних від диму, і брам не спалю їх вогнем нещадимим,</p> <p>416] Поки на грудях у Гектора не розірву я хітона</p> <p>417] Гострою міддю й навкруг не поляжуть у пил головою</p> <p>418] Товариші його всі й зубами не гризтимуть землю».</p> <p> </p> <p>419] Так він благав, та молитви його не послухав Кроніон.</p> <p>420] Жертву священну прийняв і ще збільшив труди неминучі.</p> <p>421] А як усі помолились і зерном посипали жертву,</p> <p>422] Шию зігнули, вмить зарубали і шкуру обдерли.</p> <p>423] Потім, відрізавши стегна, з боків їх жиром обклали,</p> <p>424] Згорнутим вдвоє, а зверху сирим іще м'ясом накрили</p> <p>425] І на багатті спалили з сухого, безлистого хмизу,</p> <p>426] Збій же увесь тримали на гострих рожнах над Гефестом.</p> <p>427] Потім, як стегна спалили й жертовної з'їли утроби,</p> <p>428] Інше все на шматки порубали й, рожнами проткнувши,</p> <p>429] Смажили вміло й потім з вогню познімали старанно.</p> <p>430] Всю закінчивши роботу, порозкладали наїдки</p> <p>431] Й сіли вечеряти, й кожен в вечері тій рівну мав долю.</p> <p>432] Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили,</p> <p>433] Нестор, їздець староденний, з таким до них словом звернувся:</p> <p> </p> <p>434] «Славний сину Атреїв, владарю мужів Агамемнон,</p> <p>435] Більше не гаймо часу на розмови і справи надалі</p> <p>436] Не зволікаймо тієї, що бог на нас покладає.</p> <p>437] Отже, звели, щоб ахеїв окличники мідянозбройних</p> <p>438] До кораблів чорнобоких скликали негайно збиратись,</p> <p>439] Ми ж усі разом тоді по широкому стану ахеїв</p> <p>440] Пройдемо, щоб розбудить у них швидше палкого Арея».</p> <p> </p> <p>441] Так він сказав. Тим не знехтував владар мужів Агамемнон.</p> <p>442] Дзвінкоголосих гукнувши окличників, він ізвелів їм</p> <p>443] Довговолосих до бою негайно скликати ахеїв.</p> <p>444] Ці їх скликали, а ті - звідусюди збиралися швидко.</p> <p>445] Кинулись разом з Атрідом паростки Зевса, державці,</p> <p>446] Воїв ряди шикувать. Серед них ясноока Афіна</p> <p>447] Дорогоцінну егіду несла нестаріючу й вічну,</p> <p>448] Китиць із щирого золота сотня із неї звисала,</p> <p>449] Сплетених гарно, і кожна із них - в гекатомбу ціною.</p> <p>450] Сяючи блиском егіди, пройшла вона поміж ахеїв,</p> <p>451] В бій закликаючи їх. І в кожного в серці з'явилась</p> <p>452] Сила змагатися з ворогом, битися з ним безустанно.</p> <p>453] Навіть милішим здалося їм раптом усім воювати,</p> <p>454] Ніж в кораблях глибодонних до рідного краю вертатись.</p> <p> </p> <p>455] Наче вогонь нищівний, що в безкраїх лісах розгорівся</p> <p>456] На верховині гірській і далеко та заграва сяє,</p> <p>457] Так же із лав, що проходили, від світлосяйної міді</p> <p>458] Сяйво блискуче в повітрі аж неба самого сягало.</p> <p> </p> <p>459] Мов перелітні зграї крилатих птахів Незліченні,</p> <p>460] Диких гусей, журавлів чи лебедів ключ довгошиїх</p> <p>461] В небі асійськім, обабіч Каїстрових течій струмистих,</p> <p>462] Гоняться взад і вперед, на крилах красуючись легких,</p> <p>463] З криком сідають на землю, і гомоном повняться луки, -</p> <p>464] Від кораблів і наметів своїх племена незліченні</p> <p>465] Ринули так у долину Скамандру. Аж стугоніла</p> <p>466] Страшно земля під ногами людей і під кінським копитом.</p> <p>467] На скамандрійських нарешті спинилося луках квітучих</p> <p>468] Безліч їх, мов листя і квіти, як час їм надійде.</p> <p>469] Наче докучливих мух дзиготливих рої незліченні</p> <p>470] Понад кошарою вперто кружляють в пастушім обійсті</p> <p>471] В пору весняну, коли молоко напливає в дійниці,</p> <p>472] Довговолосії так на рівнині роїлись ахеї</p> <p>473] Проти троян, палаючи прагненням геть їх понищить.</p> <p> </p> <p>474] Як чабани, що кіз розпорошені всюди отари</p> <p>475] Легко, проте, розрізняють, хоч би й перемішані в полі,</p> <p>476] Так ахеїв вожді ряд у ряд їх і лаву до лави</p> <p>477] Розподіляли до бою, й владущий між них Агамемнон.</p> <p>478] Схожий очима й чолом із Зевсом він був, громовержцем,</p> <p> </p> <p>479] Станом - з Ареєм, грудьми - з державцем морським Посейдоном.</p> <p> </p> <p>480] Наче бугай вирізняється в череді з решти худоби,</p> <p>481] Дужий бугай, між корів на вигоні зразу помітний, -</p> <p>482] Саме таким того дня Атріда зробив олімпієць,</p> <p>483] Вирізнив між багатьох, серед інших героїв одмітив.</p> <p> </p> <p>484] Нині скажіть мені, Музи, жилиці осель на Олімпі,</p> <p>485] Ви-бо, богині, буваєте скрізь, і все вам відомо,</p> <p>486] Ми ж лиш чуток дослухаєм, нічого не знаєм напевно -</p> <p>487] Хто у данаїв вожді і хто у них був владарями?</p> <p>488] Воїв же ані назвати, ані полічить я не зможу,</p> <p>489] Хоч би і десять я мав язиків і десять горлянок,</p> <p>490] Голос би мав неослабний і мідяне серце у грудях.</p> <p>491] Тільки хіба що ви, Музи, егідодержавного Зевса</p> <p>492] Доньки, назвали б самі мені всіх, хто діставсь Іліона.</p> <p>493] Отже, лише корабельних вождів я назву з кораблями.</p> <p> </p> <p>494] П'ятеро мужніх вождів очолили рать беотійську -</p> <p>495] Аркесілай, Пенелей, Протоенор і Клоній з Леїтом,</p> <p>496] Йшли з ними ті, що в Гірії жили та Авліді скелястій,</p> <p>497] В Схені та Сколі, в багатім на пагорби й ліс Етеоні,</p> <p>498] В Граї, Теспеї, також в Мікалессі широкорівниннім.</p> <p>499] Ті, що навколо Ілесія й Гарми жили та Ерітри,</p> <p>500] Що Елеон, Окалею й також Петеон заселяли,</p> <p>501] Гілу, а ще й Медеон, це гарно збудоване місто,</p> <p>502] Копи, Евтресу і голубами уславлену Тісбу,</p> <p>503] Що в Коронеї жили й Аліарті, травою багатім,</p> <p>504] Ті, що Глісант заселяли, і ті, що прийшли із Платеї,</p> <p>505] Й що в Гіпофівах жили, у гарно збудованім місті,</p> <p>506] Та у священнім Онхесті, де вславлений гай Посейдона,</p> <p>507] Й ті, що з Мідеї прийшли й виноградом багатої Арни,</p> <p>508] Й ті, що в Нісі божистій жили й Антедоні далекім.</p> <p>509] З ними прийшло п'ятдесят кораблів мореплавних, і в кожнім</p> <p>510] Юних, дужих бійців беотійських сто двадцять сиділо.</p> <p> </p> <p>511] Тих, що жили в Аспледоні, в Мінейськім жили Орхомені,</p> <p>512] Вів Аскалаф за собою й Іалмен, синове Арея,</p> <p>513] В батьківськім Актора домі їх Астіоха родила.</p> <p>514] Дівчина та соромлива наверх, до своєї світлиці,</p> <p>515] Вийшла, й могутній Арей перебув там із нею таємно.</p> <p>516] Тридцять за ними тоді кораблів припливло крутобоких.</p> <p> </p> <p>517] Схедій з Епістрофом, діти високого духом Іфіта,</p> <p>518] Сина Навбола, ішли на чолі фокеїв численних,</p> <p>519] Що Кіпаріс населяють і край Пітона скелястий,</p> <p>520] Крісу божисту й Давліду, і тих, що живуть в Панопеї,</p> <p>521] В Анемореї, і тих, що оселі їх круг Гіамполя,</p> <p>522] Тих, що уздовж святої Кефісу-ріки проживають,</p> <p> </p> <p>523] Тих, що в Лілеї живуть, при світлих Кефісу джерелах.</p> <p>524] Сорок з собою вони кораблів привели чорнобоких.</p> <p>525] Двоє вождів цих у лави стрункі шикували фокеїв</p> <p>526] З лівого боку беотян, готуючи військо до бою.</p> <p> </p> <p>527] Локри мали вождем Ойле'ща, швидкого Еанта,</p> <p>528] Менший на зріст видававсь він од Телемоніда Еанта,</p> <p>529] Менший багато, такий невеличкий, в броні полотняній.</p> <p>530] А на списах перевищив панеллінів він і ахеїв.</p> <p>531] Вів племена він, що Кінос, Опунт, Калліар заселяли,</p> <p>532] Бесси пониззя, і Скарфу, й Авгеї долини принадні,</p> <p>533] Тарфу, і Троній, і Багрія бистрого всі узбережжя.</p> <p>534] Сорок з собою вони кораблів привели чорнобоких -</p> <p>535] Локрів, що проти Евбеї священної їхні оселі.</p> <p> </p> <p>536] Йшли із Евбеї абанти, що запалом дихали дужим,</p> <p>537] Ті, що з Халкіди й багатої на виноград Гістіеї,</p> <p>538] З Керінта, що біля моря, із Дія, високого міста,</p> <p>539] Із Еретреї і ті, що у Стірі живуть та в Карісті.</p> <p>540] Всіх за собою їх вів Елефенор, Ареєва парость,</p> <p>541] Син Халкодонта, начальник відважних душею абантів.</p> <p>542] Бистрі були ті абанти, із косами довгими ззаду,</p> <p>543] Вої палкі, що ударом списів ясенових жадали</p> <p>544] Панцирів мідну броню розбивати на грудях ворожих.</p> <p>545] Сорок з собою вони кораблів привели чорнобоких.</p> <p>546] Ті, що в Афінах жили, у гарно збудованім місті,</p> <p>547] В цім Ерехтея могутнього краї, - його-бо Афіна,</p> <p>548] Зевсова донька, зростила, родила ж земля хлібодайна,</p> <p>549] В пишному храмі своєму Афіна його оселила, -</p> <p>550] В коловороті років там усі юнаки афінейські</p> <p>551] Жертви йому милостивні з биків і овечок приносять.</p> <p>552] Воєначальником був Менестей у них, син Петеоїв, -</p> <p>553] Серед людей земнородних ніхто так, як він, не умів ще</p> <p>554] Коней до бою й мужів щитоносних ряди шикувати.</p> <p>555] Вмів це лиш Нестор, що був набагато від нього старіший.</p> <p>556] Він п'ятдесят кораблів із собою привів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>557] Із Саламіна дванадцять прийшло кораблів із Бантом,</p> <p>558] Там поставив він їх, де афінські стояли фаланги.</p> <p> </p> <p>559] Ті, що їм Аргос - оселя, й Тірінта, мурована міцно,</p> <p>560] І Герміона, й Асіна, міста при затоці глибокій,</p> <p>561] Гавань Ейону, й Трезен, й Епідавр, виноградом славетний,</p> <p>562] Ті, що в Агіні живуть і в Масеті, і молодь ахейська -</p> <p>563] Мали вождем Діомеда, що славен був голосом дужим,</p> <p>564] З ними йшов і Стенел, славетного син Капанея;</p> <p>565] Був ще третім вождем Евріал у них, муж богорівний,</p> <p>566] Син Меністея і внук державця старого Талая.</p> <p>567] Над усіма ж Діомед був, уславлений голосом дужим.</p> <p> </p> <p>568] Вісім десятків вони кораблів привели чорнобоких.</p> <p> </p> <p>569] Тих, що в Мікенах жили, у гарно збудованім місті,</p> <p>570] Що заселяли Корінф і збудовані гарно Клеони,</p> <p>571] \u1088ретіреї долину принадну, і місто Орнею,</p> <p>572] І Сікіон, що Адраст у ньому колись володарив;</p> <p>573] Жителів Гіпересії і скель Гоноесси високих,</p> <p>574] Тих, що в Пелені жили, і тих, що навкруг Егіона</p> <p>575] І по всьому Егіалу, й широкої близько Геліки, -</p> <p>576] їх аж на ста кораблях владущий привів Агамемнон,</p> <p>577] Син Атреїв. Із ним прибуло найчисленніше військо</p> <p>578] І найдобірніше. Сяючи зброї блискучою міддю,</p> <p>579] Гордо він величавсь, між героями найвидатніший,</p> <p>580] Саном верховним своїм і числом свого війська найбільшим.</p> <p> </p> <p>581] Хто в Лакедемоні жив серед гір та глибоких ущелин,</p> <p>582] В Спарті, у Фарісі та в голубами уславленій Мессі,</p> <p>583] Хто проживав у Брісеях, осів хто в Авгеях принадних,</p> <p>584] В Лаї та Гелосі, близько до моря прилеглому місті.</p> <p>585] Тих, що навколо Етіла й Амікли були їх оселі, -</p> <p>586] їх Агамемнона брат, Менелай, войовник гучномовний,</p> <p>587] Вів шістдесят кораблів, їх лави окремо стояли,</p> <p>588] Сам він у бій їх водив, одважності певен своєї,</p> <p>589] Духу їм сам додавав войовничого, серцем палав-бо</p> <p>590] Він за Єлени печаль і сльози гіркії помститись.</p> <p> </p> <p>591] Ті, що у Пілосі їхні домівки, в Арені принадній,</p> <p>592] В Трії, при броді Алфейськім, у гарно збудованім Епі,</p> <p>593] В Кіпаріссеї, і ті, що навкруг Амфігени їх житла,</p> <p>594] Й що Птелеон - їх оселя, і Ге'лос, і Дбріон той, де</p> <p>595] Музи позбавили співу Таміра-фракійця, коли він</p> <p>596] Із Ехалії колись від Евріта вертавсь, ехалійця.</p> <p>597] В співі хваливсь він усіх подолати, коли б навіть Музи</p> <p>598] Стали виспівувать, Зевса егідодержавного доньки.</p> <p>599] В гніві наслали на нього вони сліпоту й відібрали</p> <p>600] Співу божистого дар, і забув він, як грать на кіфарі.</p> <p>601] А на чолі цього війська був Нестор, їздець староденний.</p> <p>602] З ним дев'яносто до Трої прийшло кораблів крутобоких.</p> <p>603] Тих, хто в Аркади жив, під узгір'ям Кіллени високим,</p> <p>604] Близько могили Епіта, в країні бійців рукопашних,</p> <p>605] Тих, що в Фенеї жили й Орхомені, на вівці багатім,</p> <p>606] В Ріпі, Стратії й Еніспі, овіяній всіми вітрами,</p> <p>607] Тих, що в Тегеї було їх житло, в Мантінеї принадній;</p> <p>608] Тих, хто в Стімфалі житло мав, і тих, що жили в Паррасії, -</p> <p>609] Син Анкея очолював їх, володар Агапенор,</p> <p>610] Вів шістдесят кораблів він. Аркадських багато на кожнім</p> <p>611] Воїв було, в ремеслі войовничім обізнаних добре.</p> <p>612] Ці кораблі добропалубні владар мужів Агамемнон,</p> <p> </p> <p>613] Син Атрея, їм дав - через море пливти винно-темне,</p> <p>614] Дбали не дуже самі-бо вони про діла мореплавні.</p> <p> </p> <p>615] Ті, що в Бупрасії, й ті, що в Еліді жили божественній,</p> <p>616] Хто від Гірміни і аж до Мірсіна, найдальшого міста,</p> <p>617] До Оленійської скелі й Алесія край населяє,</p> <p>618] Мали чотири вожді над собою, і десять за кожним</p> <p>619] Бистрих пливло кораблів, де багато містилось епеїв,</p> <p>620] А на чолі їх були Амфімах і Талпій, синове</p> <p>621] Перший - Ктеатів, а другий Еврітів - Акторові внуки.</p> <p>622] Третім вождем був могутній Діор, Амарінка потомок.</p> <p>623] Врешті четвертим був вожаєм Поліксен боговидий,</p> <p>624] Син владаря Агасфена, що сам від Авгея походив.</p> <p> </p> <p>625] Хто на Дуліхії жив, на святих островах Ехінадських,</p> <p>626] В морі широкім далеко розкиданих проти Еліди,</p> <p>627] Мегес у них за начальника був, до Арея подібний,</p> <p>628] Син Філея-комонника, любого Зевсу Філея,</p> <p>629] Що на Дуліхій із гніву на батька колись переїхав.</p> <p>630] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>631] Був Одіссей вожаєм кефаленян, душею великих,</p> <p>632] Тих, що жили на Ітаці і Неріті трепетнолистім,</p> <p>633] Що в Крокілеї жили й Егіліп населяли скелястий,</p> <p>634] Тих, що оселю свою на Закінті мали й на Самі,</p> <p>635] Й тих, що прилеглий до цих островів суходіл населяли.</p> <p>636] Був їх вождем Одіссей, умом до Зевса подібний.</p> <p>637] Разом із ним дванадцять пливло кораблів рудощоких.</p> <p> </p> <p>638] Син Адремона Тоант привів етоліян^ собою,</p> <p>639] Тих, що Плеврон населяли, хто в Олені жив і Пелені,</p> <p>640] Й тих, що в Халкіді приморській і в горах жили Калідонських.</p> <p>641] Тож не було вже синів одважного духом Ойнея,</p> <p>642] Вмер-бо й сам він уже, й Мелеагр не живе русокудрий.</p> <p>643] Отже, по всій Етолії Тоантові влада припала.</p> <p>644] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>645] Ідоменей, списоборець славетний, вождем був у крітян,</p> <p>646] Тих, що у Кносі жили і обведеній муром Гортіні,</p> <p>647] В Лікті, Мілеті й Лікасті, що скель білиною сріблиться,</p> <p>648] В Рітії й Фесті, великих містах, населених густо,</p> <p>649] Й інших усіх, що мали на Кріті стограднім оселю.</p> <p>650] Ідоменей, уславлений списник, вождем був над ними</p> <p>651] Та Меріон, на вбивцю мужів Еніалія схожий.</p> <p>652] Вісімдесят вони вдвох привели кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>653] А Тлеполем, син Геракла, могутній, на зріст величавий,</p> <p>654] З Родоса дев'ять привів кораблів гордовитих родосян, -</p> <p>655] Родос вони населяли, на три розділившись коліна -</p> <p>656] Лінд, Іеліс і Камір, що скель білиною сріблиться.</p> <p>657] Тож Тлеполем, списоборець славетний, мав провід над ними, -</p> <p> </p> <p>658] Силі Геракловій був він народжений від Астіохи,</p> <p>659] Що із Ефіри вивів її, з-над ріки Селеента,</p> <p>660] В Зевсових юних годованців міст одібравши багато.</p> <p>661] Цей Тлеполем, у тривкому Геракловім вирісши домі,</p> <p>662] Сивого старця Лікімнія вбив, Ареєву парость,</p> <p>663] Хоч той отцеві його доводивсь по матері дядьком.</p> <p>664] Вмить кораблі спорядивши й супутців зібравши чимало,</p> <p>665] Морем він з рідного краю утік, уникаючи помсти</p> <p>666] Сили Геракла, що в інших зросла синах його й внуках.</p> <p>667] Лиха зазнавши багато, він врешті на Родос -приїхав.</p> <p>668] Там поселились вони трьома племенами й зазнали</p> <p>669] Ласки від Зевса, який над богами й людьми владарює.</p> <p>670] Тож надзвичайним багатством їх щедро обсипав Кроніон.</p> <p> </p> <p>671] Вслід за Ніреєм із Сіми пливло троє суден однаких,</p> <p>672] Вслід за Ніреєм, сином Аглаї й державця Харопа,</p> <p>673] Вслід за Ніреєм, що серед данаїв, до Трої прибулих,</p> <p>674] Найкрасивіший за всіх по Пелідові був бездоганнім.</p> <p>675] Він слабосилий, проте, і народу привів небагато.</p> <p> </p> <p>676] Тих же, що Нісір, і Крапат, і Кас острівці населяли,</p> <p>677] Кос, Евріпілове місто, і всі острови Каліднійські,</p> <p>678] Тих за собою вели Фідіпп і Антіф - полководці,</p> <p>679] Двоє синів Фессала-вождя, що був сином Геракла.</p> <p>680] Тридцять за ними рядами пливло кораблів крутобоких.</p> <p>681] Далі йшли ті, що вітчизною їх пеласгічний був Аргос,</p> <p>682] Ті, що Алопу і Алое, і ті, що Трехін населяли,</p> <p>683] Фтію і землю Еллади, жінками прекрасними славну.</p> <p>684] їх імена - мірмідоняни, елліни й з ними ахеї.</p> <p>685] їх п'ятдесят кораблів з Ахіллом прийшло прудконогим.</p> <p>686] Не про бурхливу, проте, вони в час той війну помишляли,</p> <p>687] Бо ж не було кому їхні до бою провадити лави.</p> <p>688] Між кораблів богосвітлий лежав Ахілл прудконогий,</p> <p>689] Гнівом палаючи за Брісеїду струнку й пишнокосу,</p> <p>690] Бранку, що вивів її по трудах бойових із Лернеса,</p> <p>691] Весь зруйнувавши Лернес і стіни розбивши фіванські.</p> <p>692] Там же Мінета й Епістрофа він подолав, списоборців,</p> <p>693] Юних державця Евена синів, Селепа онуків.</p> <p>694] В горі за нею лежав він, та мав підвестись незабаром.</p> <p> </p> <p>695] Тих, що Філаку і Пірас, уквітчаний весь, населяли,</p> <p>696] Любу Деметри ділянку, і матір овець Ітонею,</p> <p>697] Морем омитий Антрон, Птелеон на травистому ложі, -</p> <p>698] Протесілай над ними велителем був войовничий,</p> <p>699] Поки він жив, - тепер його чорна земля укривала.</p> <p>700] З горя подряпавши лиця, дружина його залишилась</p> <p>701] В недобудованім домі. Упав він, дарданцем убитий,</p> <p>702] Щойно з свого корабля зіскочив найпершим з ахеїв.</p> <p> </p> <p>703] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.</p> <p>704] Лави їх зразу ж очолив Подарк, Ареєва парость,</p> <p>705] Син Філакіда Іфікла, що множив отари овечі.</p> <p>706] Протесілая, великого духом, він брат однокровний,</p> <p>707] Віком молодший. Протесілай-бо, герой войовничий,</p> <p>708] Старший був, дужчий за нього. І хоч без вождя не лишились,</p> <p>709] Вої за ним жалкували, бо доблестю він визначався.</p> <p>710] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>711] Ті, що жили поблизу Бебе'ідського озера в Ферах,</p> <p>712] Бебу, й Глафіри, й Яолк населяли, збудований гарно,</p> <p>713] Ті кораблів одинадцять вели на чолі із Евмелом,</p> <p>714] Сином Адмета улюбленим, - Пелія донька найкраща,</p> <p>715] Юна Алкеста його породила, з жінок богосвітла.</p> <p> </p> <p>716] Тих, що в Метоні жили, і хто населяв Тавмакію,</p> <p>717] Хто Мелібею й скелястий мав Олізон за оселю,</p> <p>718] Вів Філоктет, славетний із лука стрілець, за собою</p> <p>719] Сім кораблів. На кожному з них п'ять десятків сиділо</p> <p>720] Дужих гребців, що добре із лука уміли стріляти.</p> <p>721] Тільки лежав він у муках жорстоких на острові дальнім,</p> <p>722] Лемні священному, там, де його залишили ахеї,</p> <p>723] В болях від рани, що згубна йому заподіяла гідра.</p> <p>724] Стогнучи, там він лежав. Але довелося аргеям</p> <p>725] Про Філоктета близ кораблів незабаром згадати.</p> <p>726] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.</p> <p>727] Медон очолив їх лави, Ойлеїв син позашлюбний,</p> <p>728] Рена його породила Ойлеєві-городоборфо.</p> <p> </p> <p>729] В тих, що оселя їх - Трікка й Ітома на скелях кремнистих,</p> <p>730] Хто населяв Ехалію, Евріта ехальського місто,</p> <p>731] Воєначальників двоє було - Асклепія діти,</p> <p>732] Славні людей лікарі, Подалірій удвох з Махаоном.</p> <p>733] Тридцять за ними рядами пливло кораблів крутобоких.</p> <p> </p> <p>734] Тих, хто в Орменії жив та близько джерел Гіпереї,</p> <p>735] Тих, що житло їх Астерій та білі Тітана вершини,</p> <p>736] їх Евріпіл провадив, Евемона син світлосяйний.</p> <p>737] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>738] В тих, що в Аргіссі жили і що населяли Гіртону,</p> <p>739] Орту, Елону і з білого каменю весь Олооссон,</p> <p>740] Воєначальником був Поліпет, войовник безутомний,</p> <p>741] Син Пірітоя, що сам народивсь од безсмертного Зевса, -</p> <p>742] Від Пірітоя його зачала Гіпподамія славна</p> <p>743] В день, коли саме потвор покарав він, оброслих волоссям, -</p> <p>744] Вигнав їх геть з Пеліона і гнав до країни етіків.</p> <p>745] Був він вождем не один - Леонтей з ним, Ареєва парость,</p> <p>746] Син Корона, відважного духом, нащадок Кенея.</p> <p>747] Сорок із ними також прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p> </p> <p>748] Вів двадцять два кораблі Гуней за собою із Кіфа.</p> <p>749] З ним еніе'няни йшли, і переби, вояки невтомні,</p> <p>750] Й ті, хто оселі навкруг непогідної ставить Додони,</p> <p>751] Й ті, хто ріллею піклується над Тітаресієм звабним,</p> <p>752] Що до Пенея свою струменисту доносить вологу,</p> <p>753] Та не зливає з Пенеєм її в срібнопінному вирі,</p> <p>754] Тільки поверх його котиться плавно, немовби олива,</p> <p>755] Стікс, жахливої клятви ріка, ті зволожує води.</p> <p> </p> <p>756] Протой, син Тенфредона, очолював військо магнетів,</p> <p>757] Що при Пенеї і при Пеліоні трепетнолистім</p> <p>758] Мали житло. У них за начальника Протой був бистрий.</p> <p>759] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.</p> <p>760] Ось хто вождями вважались і провід вели у данаїв.</p> <p>761] Хто ж найславетніший був поміж ними, скажи мені, Музо,</p> <p>762] Сам чи кіньми, із тих, що пішли за Атрідами слідом?</p> <p> </p> <p>763] Коней найкращих Феретів онук викохував здавна,</p> <p>764] Юний Евмел їх і гнав, наче птахів, - легких, бистроногих,</p> <p>765] Мастю однаких, однолітків, зростом і постаттю рівних.</p> <p>766] На піерійських лугах зростив Аполлон срібнолукий</p> <p>767] Тих кобилиць, що пострах Ареїв розносять обидві.</p> <p>768] Найвидатніший з мужів був Еант, Теламонів нащадок,</p> <p>769] Поки гнівився Ахілл; та дужчий і він був, і коні</p> <p>770] Ті, що носили в боях бездоганного сина Пелея.</p> <p>771] Він же близ крутобоких своїх кораблів мореплавних</p> <p>772] Досі лежав, палаючи на Агамемнона гнівом,</p> <p>773] Люду керманича. Вої ж його на морськім узбережжі</p> <p>774] Бавились дисків метанням і гострих списів та стріляли</p> <p>775] З луків своїх. Поблизу колісниць їхні коні тим часом</p> <p>776] Паслися на конюшині й петрушку низинну жували.</p> <p>777] Збруя державців усяка, накрита старанно, лежала</p> <p>778] В їхніх наметах. Самі ж, войовничого прагнучи мати</p> <p>779] Війську вождя, по стану тинялись, від бою далеко.</p> <p> </p> <p>780] Рушила рать, і поле немовби вогнем запалало.</p> <p>781] Вся застогнала земля, мов од гніву метателя грому</p> <p>782] Зевса, коли він перунами вкруг Тіфоея шмагає</p> <p>783] Землю в Арімах, де, кажуть, зробив Тіфоей собі ложе.</p> <p>784] Стогоном тяжко так стугоніла земля під ногами</p> <p>785] Воїв, що йшли. Проходили швидко вони по рівнині.</p> <p> </p> <p>786] Вісниця бистра, з гіркою тоді вітронога Іріда</p> <p>787] Вістю прийшла до троян від Зевса-егідодержавця.</p> <p>788] Радили раду тим часом вони на подвір'ї в Пріама,</p> <p>789] Разом зібралися всі - молоді із мужами старими.</p> <p>790] Ставши близько, озвалась до них вітронога Іріда,</p> <p>791] Голос Політа, сина Пріама, прибравши, - у час той</p> <p>792] Стражем троян вартовим, на прудкі покладаючись ноги,</p> <p> </p> <p>793] Він на високій могилі сидів Есіета старого</p> <p>794] І чатував, коли з кораблів своїх рушать ахеї.</p> <p>795] Вигляд прибравши його, промовила бистра Іріда:</p> <p> </p> <p>796] «Завжди, о старче, любі тобі непотрібні розмови,</p> <p>797] Наче за мирного часу. А нині ж війна безугавна!</p> <p>798] В битвах жорстоких бувати немало мені довелося,</p> <p>799] Війська ж такого численного й грізного я ще не бачив,</p> <p>800] їх наче листя в лісах, мов піску на морськім узбережжі,</p> <p>801] Йдуть по рівнині вони воювать проти нашого міста.</p> <p>802] Ректоре, ти особливо послухай, що діяти маєш.</p> <p>803] Спільників є в нас багато в Пріамовім місті великім,</p> <p>804] Мови ж у різноплеменних загонів, тут зібраних, різні.</p> <p>805] Хай же очолює кожен людей, над якими владар він,</p> <p>806] Співгромадян хай у лави шикує й до бою виводить».</p> <p> </p> <p>807] Так вона мовила, й Гектор пізнав, що то голос богині.</p> <p>808] Збори він враз розпустив, і всі кинулись миттю до зброї.</p> <p>809] Брами порозчиняли, з них ринули воїв загони</p> <p>810] Піші й комонні. Гомін усюди лунав безугавний.</p> <p> </p> <p>811] Є на розлогій рівнині, якраз перед Троєю-містом,</p> <p>812] Пагорб високий, що легко його обійти звідусюди.</p> <p>813] Люди усі Батіеєю пагорб отой називають,</p> <p>814] А невмирущі боги - надгроб'ям Міріни стрімкої.</p> <p>815] Там шикувались у лави трояни й союзники їхні.</p> <p>816] Вождь у троян - великий був Гектор шоломосяйний,</p> <p>817] Син Пріама. Найкращі з усіх, найчисленніші в нього</p> <p>818] Збройні загони були, до бою на списах готові.</p> <p> </p> <p>819] Вів за собою дарданів Еней, син Анхіза могутній,</p> <p>820] Що від Анхіза колись породила його Афродіта,</p> <p>821] Ложем на ідських вершинах богиня із смертним з'єднавшись.</p> <p>822] Був він вождем не один, з ним ішли Архелох з Акамантом,</p> <p>823] Двоє синів Антенора, досвідчені в справах військових,</p> <p> </p> <p>824] Тих, що у Зелії їхнє житло, під обніжжями Іди,</p> <p>825] Люд заможний, що чорну пили Есепову воду,</p> <p>826] Плем'я троянське очолював син Лікаона блискучий,</p> <p>827] Пандар, що сам Аполлон дарував йому лук скорострільний.</p> <p> </p> <p>828] В тих, хто оселею мав Адрестею, й країну Апеську,</p> <p>829] І Пітією, й Тереї-гори верховини високі,</p> <p>830] В них на чолі був Адрест і Амфій в броні полотняній,</p> <p>831] Двоє синів Меропа з Перкоти, що знався відмінно</p> <p>832] На віщуванні, отже, синам на війну мужозгубну</p> <p>833] Заборонив він іти. Вони ж не послухали слова</p> <p>834] Віщого, - видно, вели вже їх Кери до чорної смерті.</p> <p> </p> <p>835] Хто біля Практія жив, селився навколо Перкоти,</p> <p>836] В Абіді, в Сесті житло мав або в богосвітлій Арісбі,</p> <p>837] В тих Пртакід був начальником. Асій, мужів повелитель,</p> <p> </p> <p>838] Асій, Гіртаків син, що великі, вогнистої масті</p> <p>839] Коні з Арісби примчали його, з берегів Селеента.</p> <p>840] Йшов Гіппотой на чолі пеласгів, племен списоборних,</p> <p>841] Тих, що оселею мають широкоскибу Ларісу,</p> <p>842] Разом їх вів з Гіппотоєм Пілей, Ареєва парость,</p> <p>843] Лета обоє сини, Тевтаміда, пеласгів державця.</p> <p> </p> <p>844] Йшли Акамант і хоробрий Пірой на чолі у фракіян,</p> <p>845] Що Геллеспонт швидкоплинний у них береги омиває.</p> <p> </p> <p>846] Був вождем у кіконів, списами озброєних, Евфем,</p> <p>847] Син Кеада Трезена, годованця Зевса самогр.</p> <p> </p> <p>848] Вів за собою Пірехм криволуких пеонян загони</p> <p>849] Здалеку, із Амідона, де Аксій широкий струмує,</p> <p>850] Аксій, що поїть найкращою в світі водою.</p> <p> </p> <p>851] В бій пафлагонян вело Пілеменове серце кошлате,</p> <p>852] З краю енетів прибулих, де мулів є диких багато,</p> <p>853] Й тих, що оселі свої у Сесамі й Кіторі мали,</p> <p>854] При берегах партенійських в домах проживали чудових,</p> <p>855] На Еріфінських вершинах, у Кромні жили й Егіалі.</p> <p>856] Йшли на чолі алізонів вождями Одій та Епістроф,</p> <p>857] З дальнього краю, з Аліби, де срібла родовища гойні.</p> <p>858] Місян - Хромій і Енном очолював, птаховіщатель,</p> <p>859] Та від загибелі чорної не вберегли його птахи -</p> <p>860] Смерть він прийняв від руки прудконогого сина Еака</p> <p>861] В хвилях ріки, де й інших троян потопив той багато.</p> <p> </p> <p>862] Військо фрігіян богоподібний Асканій і Форкіс</p> <p>863] Із Асканії проводили, збройного подвигу спраглі.</p> <p>864] Антіф і Местл меоніян загони вели за собою, -</p> <p>865] Німфа Гігейського озера і Талемена синове, -</p> <p>866] Вдвох меоніян вели вони тих, що під Тмолом родились.</p> <p>867] Наст на чолі був у карів, що мовою грубою мовлять,</p> <p>868] Тих, що в Мілеті живуть, живуть і на Фтірі, горі тій лісистій,</p> <p>869] На узбережжях Меандру, на прикрих узгір'ях Мікали.</p> <p>870] Йшов на чолі у них Наст із братом своїм Амфімахом,</p> <p>871] Наст з Амфімахом, обидва Німіона світлі синове.</p> <p>872] В золото вбраний, як дівчина, йшов Амфімах воювати,</p> <p>873] От нерозумний! Воно ж не спасло від загибелі злої -</p> <p>874] Смерть він прийняв від руки прудконогого сина Еака</p> <p>875] В хвилях ріки - й забрав усе злото Ахілл войовничий.</p> <p> </p> <p>876] Військо лікіян вели Сарпедон і Главк бездоганний</p> <p>877] З дальнього краю, з Лікії, де Ксантові хвилі вирують.</p> <p><img border="0" src="/images/_book-520.files/homer_end.jpg" width="97" height="96"></p> <p> </p> <p> </i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i></i> </b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b></b> </p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></p></table></table></table></table></table></table></table></table></table></table></table></table></table></table><center><p><a href="/ukrkniga-text/520/"><b>Книга: Гомер Іліада Переклад Бориса Тена</b></a></p> <p><b>ЗМІСТ</b></p></center> <font size="-1"><table width="100%" border="0" cellspacing="0" cellpadding="0"> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">1. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/1/">Гомер Іліада Переклад Бориса Тена</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">2. </td><td valign="top"><b>ПІСНЯ ДРУГА СОН. БЕОТІЯ, АБО ПЕРЕЛІК КОРАБЛІВ <img...< b><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">3. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/3/">ПІСНЯ ТРЕТЯ КЛЯТВИ. ОГЛЯД ВІЙСЬКА З МУРІВ. ДВОБІЙ АЛЕКСАНДРА...</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">4. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/4/">ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ПОРУШЕННЯ КЛЯТВ. ОБХІД ВІЙСЬКА АГАМЕМНОНОМ...</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">5. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/5/">ПІСНЯ П'ЯТА ПОДВИГИ ДІОМЕДА <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">6. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/6/">ПІСНЯ ШОСТА ЗУСТРІЧ ГЕКТОРА З АНДРОМАХОЮ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">7. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/7/">ПІСНЯ СЬОМА ПОЄДИНОК ГЕКТОРА З БАНТОМ, ПОХОРОН ПОЛЕГЛИХ...</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">8. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/8/">ПІСНЯ ВОСЬМА ПЕРЕРВАНА БИТВА <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">9. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/9/">ПІСНЯ ДЕВ'ЯТА ПОСОЛЬСТВО ДО АХІЛЛА. ПРОХАННЯ <img...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">10. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/10/">ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОЛОНІЯ 1] В час той біля кораблів своїх інші вожді...</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">11. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/11/">ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ПОДВИГИ АГАМЕМНОНА <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">12. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/12/">ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА БІЙ БІЛЯ ВАЛУ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">13. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/13/">ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА БІЙ БІЛЯ КОРАБЛІВ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">14. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/14/">ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ОШУКАННЯ ЗЕВСА <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">15. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/15/">ПІСНЯ П'ЯТНАДЦЯТА ВІДСТУП ВІД КОРАБЛІВ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">16. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/16/">ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА ПАТРОКЛІЯ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">17. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/17/">ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ПОДВИГИ МЕНЕЛАЯ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">18. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/18/">ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ПРИГОТУВАННЯ ЗБРОЇ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">19. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/19/">ПІСНЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА ЗРЕЧЕННЯ ГНІВУ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">20. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/20/">ПІСНЯ ДВАДЦЯТА БИТВА БОГІВ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">21. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/21/">ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША БИТВА БІЛЯ РІКИ <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">22. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/22/">ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА УБИВСТВО ГЕКТОРА <img border="0" ...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">23. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/23/">ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ ІГРИ НА ЧЕСТЬ ПАТРОКЛА <img...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry1"><td align="left" valign="top">24. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/24/">ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА ВИКУП ГЕКТОРОВОГО ТІЛА <img...< a><br/></td></tr><tr><td></td></tr> <tr class="sectiontableentry2"><td align="left" valign="top">25. </td><td valign="top"><a class="contentlist" href="/ukrkniga-text/520/25/">ПРИМІТКИ ПІСНЯ ПЕРША Рядок 1. Богиня, до якої звертається...</a><br/></td></tr><tr><td></td></tr></table></font> <br><b><a href="javascript:history.go(-1)">На попередню</a></b><br><table border="0" width="100%"> <tbody> <tr><td> <br/> </td></tr> </tbody> </table> <center> <div class="gbBlock"> <h3>Додати в закладки</h3> <br style="line-height:10px !important;"/> <span title="Додати в свої нотатки Вконтакте"> <script type="text/javascript"></script> </span><br style="line-height:10px !important;"/> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ukrnet_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки zakladki.ukr.net"><img height="16" width="16" src="/social/ukrnet.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки zakladki.ukr.net"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return linksiua_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки links.i.ua"><img height="16" width="16" src="/social/linksiua.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки links.i.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return kopay_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки kopay.com.ua"><img height="16" width="16" src="/social/kopay.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки kopay.com.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ucakievua_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки uca.kiev.ua"><img height="16" width="16" src="/social/ucakievua.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки uca.kiev.ua"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return vkontakte_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Написати нотатку в vkontakte.ru"><img height="16" width="16" src="/social/vkontakte.ico" style="border:0" alt="Написати нотатку в vkontakte.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return twitter_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки twitter.com"><img height="16" width="16" src="/social/twitter.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки twitter.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return fbs_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки facebook.com"><img height="16" width="16" src="/social/facebook.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки facebook.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return myspace_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myspace.com"><img height="16" width="16" src="/social/myspace.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myspace.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return google_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки google.com"><img height="16" width="16" src="/social/google.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки google.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return yahoo_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com"><img height="16" width="16" src="/social/yahoo1.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ask_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myjeeves.ask.com"><img height="16" width="16" src="/social/ask.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myjeeves.ask.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return delicio_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки del.icio.us"><img height="16" width="16" src="/social/delicio.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки del.icio.us"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return technorati_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки technorati.com"><img height="16" width="16" src="/social/technorati.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки technorati.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return stumbleupon_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки stumbleupon.com"><img height="16" width="16" src="/social/stumbleupon.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки stumbleupon.com"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return slashdot_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки slashdot.org"><img height="16" width="16" src="/social/slashdot.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки slashdot.org"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return digg_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки digg.com"><img height="16" width="16" src="/social/digg.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки digg.com"></a> <br/> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return bobrdobr_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки bobrdobr.ru"><img height="16" width="16" src="/social/bobrdobr.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки bobrdobr.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return moemesto_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки moemesto.ru"><img height="16" width="16" src="/social/moemesto.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки moemesto.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return memori_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки memori.ru"><img height="16" width="16" src="/social/memori.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки memori.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return linkstore_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки linkstore.ru"><img height="16" width="16" src="/social/linkstore.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки linkstore.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return news2_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки news2.ru"><img height="16" width="16" src="/social/news2.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки news2.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return rumarkz_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки rumarkz.ru"><img height="16" width="16" src="/social/rumarkz.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки rumarkz.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return smi2_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки smi2.ru"><img height="16" width="16" src="/social/smi2.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки smi2.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return zakladki_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки zakladki.yandex.ru"><img height="16" width="16" src="/social/zakladki.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки zakladki.yandex.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return ruspace_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки ruspace.ru"><img height="16" width="16" src="/social/ruspace.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки ruspace.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return misterwong_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки mister-wong.ru"><img height="16" width="16" src="/social/misterwong.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки mister-wong.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return toodoo_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки toodoo.ru"><img height="16" width="16" src="/social/toodoo.gif" style="border:0" alt="Додати в закладки toodoo.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return stozakladok_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки 100zakladok.ru"><img height="16" width="16" src="/social/100zakladok.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки 100zakladok.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return myscoop_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки myscoop.ru"><img height="16" width="16" src="/social/myscoop.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки myscoop.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return newsland_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки newsland.ru"><img height="16" width="16" src="/social/newsland.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки newsland.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return vaau_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки vaau.ru"><img height="16" width="16" src="/social/vaau.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки vaau.ru"></a> <a rel="nofollow" href="/social/bookmark.php" onclick="return moikrug_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Додати в закладки moikrug.ru"><img height="16" width="16" src="/social/moikrug.ico" style="border:0" alt="Додати в закладки moikrug.ru"></a> <br style="line-height:10px !important;"/>  <a rel="nofollow" class="addthis_button" href="/social/bookmark.php"><img src="/social/sm-share-uk.gif" width="83" height="16" alt="Додати в інші сервіси закладок" style="border:0"/></a><script type="text/javascript" src="/social/addthis_widget.js"></script>  <a href="/rss/" title="RSS - Стрічка новин сайту."><img src="/rss/rss_button.png" alt="RSS - Стрічка новин сайту." border="0"/></a> <br style="line-height:10px !important;"/> <script> function googletrans_click() { window.location = ('http://translate.google.com/#auto|en|'+encodeURIComponent(u)); return false; } if (top.location != location) { top.location.href = document.location.href; } </script> <a rel="nofollow" href="/link.php?url=http://translate.google.com/#auto|en|http%3A%2F%2Fukrkniga.org.ua%2F" onclick="return googletrans_click()" target="_blank" style="text-decoration:none;" title="Натисни для перекладу. Сlick to translate.">Переклад <span style="white-space: nowrap;"><img src="http://translate.googleapis.com/translate_static/img/mini_google.png" border="0" alt="Натисни для перекладу. Сlick to translate."><b>Translate</b></span></a> </div> <br/> </center> </div> </div> <div class="entry">  </div> </div> <div id="sidebar"> <div id="rsidebar"> <ul> <li id="text-1" class="widget widget_text"> <h2 class="widgettitle">Випадковий демотиватор:</h2> <div class="textwidget"><iframe width="200" height="250" frameborder="0" scrolling="no" hspace="0" vspace="0" allowtransparency="true" src="http://demotivators.org.ua/b/gallery2.php?g2_view=imageblock.External&g2_blocks=randomImage&g2_show=title&g2_exactSize=190&g2_linkTarget=_blank"></iframe></div> <br/> Учан - анонімний форум з обміну зображеннями і жартами:<br/> <center><a rel="nofollow" href="http://uchan.to/img/" title="Учан - анонімний форум з обміну зображеннями і жартами." target="_blank"><img src="/images/uchan_127x100.gif" alt="uchan.to" style="border: 1px solid rgb(0, 0, 0);"></a></center> </li> </ul> <li id="categories-1" class="widget widget_categories"><h2 class="widgettitle">Розділи сайту</h2> <ul> <li class="cat-item cat-item-17"><a href="/розділ/%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%85%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f/" title="Подивитись всі статті в Страхування">Страхування</a> </li> <li class="cat-item cat-item-6"><a href="/розділ/%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%b0/" title="Подивитись всі статті в Політика">Політика</a> </li> <li class="cat-item cat-item-5"><a href="/розділ/%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%be/" title="Подивитись всі статті в Право">Право</a> </li> <li class="cat-item cat-item-11"><a href="/розділ/%d1%96%d0%bd%d1%88%d0%b5/" title="Подивитись всі статті в Інше">Інше</a> </li> <li class="cat-item cat-item-9"><a href="/розділ/%d0%b1%d1%83%d1%85%d0%b3%d0%b0%d0%bb%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9-%d0%be%d0%b1%d0%bb%d1%96%d0%ba/" title="Подивитись всі статті в Бухгалтерський облік">Бухгалтерський облік</a> </li> <li class="cat-item cat-item-3 current-cat"><a href="/розділ/%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d1%96%d0%ba%d0%b0/" title="Подивитись всі статті в Економіка">Економіка</a> </li> <li class="cat-item cat-item-8"><a href="/розділ/%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d0%ba%d0%b0/" title="Подивитись всі статті в Логіка">Логіка</a> </li> <li class="cat-item cat-item-10"><a href="/розділ/%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0/" title="Подивитись всі статті в Література">Література</a> </li> <li class="cat-item cat-item-4"><a href="/розділ/%d1%84%d1%96%d0%bd%d0%b0%d0%bd%d1%81%d0%b8/" title="Подивитись всі статті в Фінанси">Фінанси</a> </li> </ul> </li> <li><h2>Рекомендуємо</h2> <ul> <li><a href="/ukrkniga-text/36/">Степан Андрійович Бандера. Перспективи Української революції. Частина 1.</a></li> <li><a href="/ukrkniga-text/64/">БІБЛІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. Переклад Олександра Гижи </a></li> <li><a href="/ukrkniga-text/57/">Соло на клавиатуре 9.0.2.1 + патч-кряк .zip</a></li> <li><a href="/ukrkniga-text/52/">Електронний телефонний довідник приватних номерів: м. Києва, Київської області, м. Тернополя, Тернопільської області, м. Львів, м. Рівне.</a></li> <li><a href="/ukrkniga-text/51/">Любко Дереш. АРХЕ (PDF)</a></li> <li><a href="/ukrkniga-text/67/">Цитати, що розміщуються на сторінках сайту УкрКнига</a></li> </ul> </li> <li class="pagenav"><h2>Інше</h2><ul><li class="page_item page-item-10"><a href="/about/" title="Про сайт">Про сайт</a></li> </ul></li> <noindex>  <center><script> // </script><br> <small><a rel="nofollow" href="http://banner.kiev.ua/" target="_top">Українська Банерна Мережа</a></small> </center>  </noindex> </div> </div> </div> <div id="footer"></div> <div id="footerbox"> <div class="footer"> <center><span style="color:#000000"><a href="/"><b><i> UkrKniga.org.ua</i></b></a> admin (a*t) ukrkniga.org.ua </span><br> <b>Тексти належать їх авторам і розміщені для ознайомлення.</b></center> <br/> <center><a rel="nofollow" href="http://uchan.to/img/" title="Учан - анонімний форум з обміну зображеннями і жартами." target="_blank"><img src="/images/uchan.gif" alt="uchan.to" style="border: 1px solid rgb(0, 0, 0);"></a></center> <br/> <br/> <center> <script type="text/javascript">  </script> <br/> <br/> <br/> <br/> <br/><a rel="nofollow" href="http://dramatica.org.ua/">Енциклопедія Драматика</a>.</center> <center>  <a rel="nofollow" href="http://demotivators.org.ua/" title="Українські демотиватори та мотиватори. Наколоті апєльсінкі в кожен дім! Гумор Батьківщини." target="_new"> <img src="http://demotivators.org.ua/images/dem_button.gif" width="88" height="31" border="0" alt="Українські демотиватори та мотиватори. Наколоті апєльсінкі в кожен дім! Гумор Батьківщини."></a>  <noindex>  <script language="javascript" type="text/javascript"></script> <script language="javascript1.1" type="text/javascript"></script> <script language="javascript1.2" type="text/javascript"></script> <script language="javascript1.3" type="text/javascript"></script><script language="javascript" type="text/javascript"></script> <noscript><img src="http://d7.ca.b5.a1.top.mail.ru/counter?js=na;id=1419033" height="1" width="1" alt="top.mail.ru" border="0"></noscript> <script language="javascript" type="text/javascript"></script>   <a rel="nofollow" target="_top" href="http://top.mail.ru/jump?from=1419033"> <img src="http://d7.ca.b5.a1.top.mail.ru/counter?id=1419033;t=57;l=1" border="0" height="31" width="88" alt="Рейтинг@Mail.ru"></a>   <a rel="nofollow" href="http://hit.ua/?x=18865" target="_blank"> <script language="javascript" type="text/javascript"></script> <script language="javascript1.1" type="text/javascript"></script> <script language="javascript1.2" type="text/javascript"></script> <script language="javascript" type="text/javascript"></script> <noscript> <img src="http://c.hit.ua/hit?i=18865&g=0&x=2" border="0"/> </noscript></a>   <script language="javascript" type="text/javascript"></script>  <script type="text/javascript"></script> <a rel="nofollow" href="http://www.liveinternet.ru/click" target="_blank"><img src="http://counter.yadro.ru/logo?21.6" title="LiveInternet: показане число переглядів за 24 години, відвідувачів за 24 години й за сьогодні" alt="" border="0" width="88" height="31"/></a> </noindex> </center> </div></div> </body> </html>