Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Феогнід (Теогнід) Поезія Переклад Г.Кочура
Феогнід (Теогнід) Поезія Переклад Г.Кочура
© Феогнід
© Г.Кочур (переклад), 1936
Джерело: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 141-142.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003
Зміст
"Кірне, при доброму розумі бувши, тобі розповім я..."
"Коней, ослів, баранів, добираємо добрих ми, Кірне..."
"Чернь пустодумну п'ятою притиснути треба міцніше..."
"Бідність найбльше гнітить благородного мужа, о Кірне..."
"Правду говорять, мій Кірне..."
"Кожному смертному краще на світ не родитися зовсім..."
Теогнід, автор двох книг елегій, жив, очевидно, в другій половині VI ст. до н. є. В його елегіях яскраво відбивається класова боротьба, що точилася між аристократією і народом його рідного міста Мегари. Внаслідок цієї боротьби Теогнід, запеклий аристократ, був вигнаний з міста і протягом дальшого свого життя мандрував по різних країнах, шукаючи собі притулку у владарів цих країн. У своїх елегіях (по суті це гномологія - збірник моральних сентенцій) він звертається з напучуваннями до якогось свого друга - юнака Кірна, щоб навіяти йому класові почуття й поняття про благородність і честь, навчити його зневажати простий народ, «низько-народжених», і, крім того, висловити свій безрадісний погляд на життя - наслідок поразки його в класовій боротьбі і безпритульного блукання на чужині.
■ ■ ■
Кірне, при доброму розумі бувши, тобі розповім я,
Що від найкращих людей чути мені довелось.
■ ■ ■
Коней, ослів, баранів добираємо добрих ми, Кірне,
Кожен бажає від них мати найліпший приплід.
А благородний бере собі жінку із роду низького,
Лиш би з собою вона грошей у дім принесла.
Жінка шляхетна також не зречеться дружитися з мужем
Простого роду, бо їй краще багатство, ніж рід.
Гроші в пошані тепер. Благородний бере собі просту,
І благородну - низький. Гроші змішали усіх.
Тож не дивуй, Поліпаїде, що громадян потьмарились
Роди: велике й низьке перемішалось у нас.
■ ■ ■
Чернь пустодумну п'ятою притиснути треба міцніше,
Вістрям колоти її, шию схилити в ярмо:
Люду з такою любов'ю до деспотів, мабуть, відколи
Сонце сіяє вгорі, ще не бувало ніде.
■ ■ ■
Бідність найгірше гнітить благородного мужа, о Кірне,
Гірше, як старість важка, гірш, як пропасниця зла.
Щоб від нужди врятуватися, краще з високої скелі
Кинутись, краще знайти смерть у безодні морській.
Той, кого злидні спіткали, уже ні зробити не може,
Ані сказати чого - скутий у нього язик.
■ ■ ■
Зевсе, дивуюсь тобі я. Усім володієш ти світом.
Влада безмежна твоя. Слава велика тобі. [141]
Серце і думка людини відкриті для тебе достоту;
Царю, потуга твоя рівних не має собі.
Чом же трапляється так, що всім посилаєш, Кроніде,
Долю однакову ти - праведним людям і злим,
Тим, що добро і покору шанують, і тим, що душею
Несправедливі, всякчас намірів повні лихих?
■ ■ ■
Правду говорять, мій Кірне: найкраще в людині - то розум,
А недоумство людське справді найгірше за все.
■ ■ ■
Кожному смертному краще на світ не родитися зовсім,
Краще не бачить йому променів сонця ясних,
А народившись - Аїдову браму пройти якнайшвидше,
Щоб у земній глибині сном непробудним заснуть. [142]
© Aerius, 2003
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Феогнід (Теогнід) Поезія Переклад Г.Кочура
ЗМІСТ
| 1. | Феогнід (Теогнід) Поезія Переклад Г.Кочура |
На попередню
|
|
