Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Анакреонт Поезія Переклад Г.Кочура, В.Маслюка, А.Содомори
Анакреонт Поезія Переклад Г.Кочура, В.Маслюка, А.Содомори
© Анакреонт
© Г.Кочур, (переклад), 1936
© В.Маслюк, А.Содомора (переклад), 2000
Джерело 1: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 151. ("Сивина вкриває скроні, голова моя сріблиться...", "Кобилице фракіянко, чом од мене ти втікаєш...", "У коней ми на стегнах...")
E-Text: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003
Джерело 2: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М.-Донецьк: ВКФ "БАО", 2000. 668 с. ("Принеси води, юначе, і вина подай швиденько...", "Золотоволосий Ерот мене...", "Сумно жити не кохавши...", "Дай мені Гомера ліру...")
E-Text: ukrlib.narod.ru 2003
Зміст
"Сивина вкриває скроні, голова моя сріблиться..." (Переклад Г.Кочура)
"Кобилице фракіянко, чом од мене ти втікаєш..." (Переклад Г.Кочура)
"У коней ми на стегнах..." (Переклад Г.Кочура)
"Принеси води, юначе, і вина подай швиденько..." (Переклад В.Маслюка)
"Золотоволосий Ерот мене..." (Переклад А.Содомори)
"Сумно жити не кохавши..." (Переклад Г.Кочура)
"Дай мені Гомера ліру..." (Переклад А.Содомори)
 |
Анакреонт з острова Теосу (в Іонії), як і Сапфо та Алкей,-представник монодичної лірики (пісні з музичним супроводом), жив у другій половині VI ст. до н. є. Тікаючи від наступу персів, він переїхав до Теоської колонії Абдеру у Фракії він перебував при дворі Полікрата на Самосі, пізніше - при дворі Пісістратіда Гіппарха в Афінах, нарешті,- в Фессалії. Від творів Анакреонта дійшли до нашого часу тільки невеличкі фрагменти; пізніша традиція зробила його співцем вина й кохання, але є підстави гадати, що його поетична еротика відрізнялася від еротики «анакреонтичних» пісень, складених в александрійську добу. В одному з фрагментів він порівнює, наприклад, Ерота з ковалем, що уразив його серце важким молотом. Проте європейські літератури пізнішої епохи уявляли собі Аиакреонта лише як представника «легкої» поезії. |
■ ■ ■
Сивина вкриває скроні, голова моя сріблиться,
Молоді літа відрадні проминули; зуби слабнуть.
Відліта життя солодке - небагато вже лишилось.
Зупинить ридань не можу, бо мене лякає Тартар,
Бо страшить Аїда темне підземелля; важко в нього
Увійти; коли ж увійдем - повороту нам не буде.
■ ■ ■
Кобилице фракіянко, чом од мене ти втікаєш,
Косо дивлячись на мене, ніби справді неук я?
Почекай, тобі вудила я накину і скерую,
Взявши повід, біг твій бистрий на призначену мету.
Нині ти лише по луках вільно скачеш і пасешся,
Досі, мабуть, не траплявся вершник сміливий тобі.
■ ■ ■
У коней ми на стегнах
Випалюємо тавра;
Парфян хоробрих можна
Пізнати по тіарах;
Закоханих так само
Я вгадую відразу,-
І в них у серці завжди
Буває знак маленький. [151]
■ ■ ■
Принеси води, юначе, і вина подай швиденько,
І вінки духмяні з квітів, щоб з Еротом* поборотись.
Ну же, пиймо не як скіфи, що без пісні сидять тихо.
Не люблю я нудьгувати: на бенкеті з вином разом
Давай пісню, серцю милу.
Про Ерота, що пов'язки із пахучих носить квітів,
Пісню буду я співати: він, володар над богами,
Й людей також підкоряє.
*Ерот (Ерос) - син Афродіти, бог кохання.
■ ■ ■
Золотоволосий Ерот мене
Знову поцілив пурпурним м'ячем —
Дівчину в барвних сандалях тепер
Каже мені забавляти.
Лиш залишилося кляте дівча, —
З Лесбосу славного родом воно, —
Та й, осміявши мою сивину,
Іншому звабно моргає.
■ ■ ■
Сумно жити не кохавши,
Сумно жити й покохавши,
Найсумніще ж від усього
Ошукатися в коханні.
Все Ерот під ноги топче —
Людську мудрість і звичаї,
Тільки срібло всі шанують.
Хай тому добра не буде,
Хто найперший прагнув срібла!
Через те братів не стало,
Через те й рідня не рідна,
Через те убивства, війни,
Та найбільше нас, коханців,
Через те усюди гине.
■ ■ ■
Дай мені Гомера ліру
Без струни, що зве до бою,
Принеси глибокий келих
І ті приписи, що кажуть,
Як з вином змішати воду*.
Вип'ю трохи — й затанцюю
І, забувши про повагу,
Струн торкнуся, заспіваю
Голосну застольну пісню.
Дай мені Гомера ліру
Без струни, що зве до бою.
*Перед вживанням вина греки його розбавляли водою.
© Aerius, 2003
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Анакреонт Поезія Переклад Г.Кочура, В.Маслюка, А.Содомори
ЗМІСТ
| 1. | Анакреонт Поезія Переклад Г.Кочура, В.Маслюка, А.Содомори |
На попередню
|
|
