Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Піндар Перша піфійська ода до Гієрона, переможця в змаганнях на колісниці Переклад В.Державина
Піндар Перша піфійська ода до Гієрона, переможця в змаганнях на колісниці Переклад В.Державина
© Піндар
© В.Державин (переклад), 1936
Джерело: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 154-160.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003
Піндар - славетний представник грецької хоричної лірики VII-VI ст. до н. в., яка оспівувала богів (гімн) і героїв (є н к о м і я - похвальна ода), зокрема тих З героїв, хто одержав перемогу на загальногрецьких спортивних змаганнях-іграх (епінікія - ода на пошану переможців). Виникнувши в аристократичній Спарті, бувши зв'язаною з центром релігійного культу бога Аполлона, Дельфами, хорична лірика відома нам, головним чином, з творів Піндара, родом із Фів (518-440 рр. ДО н. є.). Від Піндара збереглося 4 книги епінікій - на пошану переможців у піфійських, олімпійських, немейських і істмійських іграх. Урочисто-архаїчний своїм стилем, часто важко зрозумілий, Піндар у літературі пізнішої Європи набув слави засновника жанру оди: в Римі йому наслідував Горацій, а в Європі XVI-XVII ст. - поети доби барокко і французького класицизму. [154]
ПЕРША ПІФІЙСЬКА ОДА ДО ГІЄРОНА, ПЕРЕМОЖЦЯ В ЗМАГАННІ НА КОЛІСНИЦЯХ
Ода складена 474 р. до н. є. з приводу перемоги Гіерона, царя сіракузького (478-467 рр. до н. є.), на піфійських ігрищах. Починається закликом до кіфари, музика якої заспокоює грізні перуни (блискавки) Зевса, його царственого орла і самого Ареса - бога війни (строфа І). Тільки ворогам Зевса і кіфара не дасть супокою. Приклад: стоголовий велетень Тіфон (син Тартара - бога надр і Геї - землі), якого Зевс уразив блискавкою і придавив потім двома вулканами - Везувіем (в околицях італійських Кум коло Неаполя) і Етною в Сіцілії (епод І). В образі міфічної потвори Тіфона поет і подає далі опис вибухів Етни (строфа II); 474 р. до н. є. Гієрон біля вулкана заснував однойменне місто - Етну, про що Піндар згадує в антистрофі П. Мореходів радує погожий вітер, як добре віщування щасливої подорожі і повороту; так само слава міста і перемога його владаря - добрий знак для майбутнього. Після цього вступу поет переходить до славлення Гієрона, величання його перемог над етрусками і карфагенянами. Наприкінці заклики до справедливості в справах урядування і до щедрості у взаєминах з поетами, з огляду на посмертну славу.
Переклад зроблений розміром оригіналу.
Строфа І
Золота кіфаро Феба
й кудрефіалкових дів -
ясних Муз -
суспільне добро!
Чує вихід
хору тебе - святкувань
зачин,
і співці коряться грі твоїй, для свят
провідним наколи ти
заспівам
першоряд кладеш, [155]
струнозрушувана*.
Списника-перуна погашаєш ти,
той вічносущий вогонь.
Спить орел на
скіптрі Кронідовім, бистрі
крила обаполи вниз
розпростерши,-
Антистрофа І
цар птахів; а понад нього
ти чорновидий туман
криводзьобій
по голові
розлила -
солодке склепіння повік;
він же
гнучу спину в забутті своїм колише,
твоїм пориванням ,
стриманий.
Адже й сам потужний
Арей, віддалік
дротів силу кинувши сувору, сном
серце м'якшить, а твої [156]
стріли й вишніх
демонів зваблюють ум,
Латоїда** мудрістю й муз
стрункостанних.
Епод І
Все, чого Зевс не злюбив,
турбується, зачувши клик
Муз Пієрід, по землі
твердій і морю,
ввік невгамованому;
той, що в Тартарі жахнім, неприятель,
перебува,
Тіфон стоголовий, кого
раніш колись
кілікіотський
випестив грот многойменний,-
нині те
поверх Куми
морегороджене пасмо***
і сіцілійський грунт йому косматі груди міцно давлять.
стовп піднебесний трима -
льодовита Етна,
снігів
протягом року
годівниця.
Строфа II
З надр її жене назовні
щонайчистіших джерел
неприступне
полум'я. Вверх
лине днями
від крутежів**** течія
диму
іскряна; та в скелях темрявих багряний
хитючий вогонь,
гуркочучи,
мчить до моря
водноглибтжих рівнин.
З полум'я Гефеста той струмки плазун
якнайжахливіші шле:
чудо дивне - [157]
бачити це самому,
та й подив чималий - почуть
від бувалих,
Антистрофа II
хто між Етни чорнолистим,
скутий, простягся шпилем
і підгір'ям.
Ложе йому
спину всю,
вражаючи скрізь дикарем,
жалить.
Хай тобі в подобі стане, Зевс,- коли
бережеш ти цей кряж,
чоло землі
преплідної,-
як однойменне йому
місто славний знищив закладач
сміжне*****, й в піфійських бігах
міста Етни
виголосив оповісник,
на Гієрона ім'я,
перемогу
між колісниць.
Епод II
У човні-бо
перша радість для мужів - [158]
вітер спіткати погожий
на початку
плавання: певні тоді
кращого вони вертання й прикінці.
З метикувань
про той же сприятливий збіг
постала мисль,
що славетним
кіньми й вінцями йому
пребути ввік
і співання
радощами іменитим.
Патареїди******, Феб, владико й Делосу, і Касталійських
благолюбитель джерел,
май у себе
в пам'яті це
й доблесномужню
всю країну!
Строфа III
Від богів-бо всі засади
серця високих прикмет;
через них
і мудрі, й міцні,
й красномовці
виникли. Я ж, отого
мужа
вславити поклавши, не боюсь, немов
поза межі змагань [159]
метнути дріт
міднолиций,
стрясши в долоні його,
а далеко кину й пересилю всіх.
Хай Гієронові так
певно дальший
вік привертає добробут
в дань і гризот забуття
хай дарує!
* Розмір оди - дактилеепітритичний вірш, тобто вірш, що складається з двох частин («колін»):
Золота кіфаро Феба
й кудрефіалкових дів
И И
- И - - - И - -
И
- И И - И И -
Щоб наблизитися до цього розміру, перекладач подекуди зміняв звичайний порядок слів, наприклад у рядках 5-11, де в прозаїчному викладі читалося б так: чув тебе (кіфару) вихід хору, зачин святкувань; і співці коряться грі твоїй, наколи (коли) ти, струнозрушувана, кладеш першоряд і т. д. У перекладі кожен «перебій» розміру починається з нового рядка.
** Латоїда - сина Латони-Аполлона.
*** Зваливши титана Тіфона блискавкою, Зевс-переможець притиснув його, за одним переказом, усією Сіцілією, а за іншим - околицями італійських Кум коло Неаполя; так пояснювали походження вулканів Етни й Везувію. Поет наводить одночасно обидва перекази.
**** Крутіж - те саме, що вир.
***** Місто Етна, однойменне з вулканом.
****** Місто Патара в Лінії (на південному березі Малої Азії) було одним з осередків культу Аполлона.
© Aerius, 2003
Текст з ae-lib.org.ua
ЗМІСТ
1. | Піндар Перша піфійська ода до Гієрона, переможця в змаганнях на колісниці Переклад В.Державина |
На попередню
|