Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Евріпід Іфігенія в Авліді Переклад А.Содомори
Люблю й дітей, як кожен, хто при розумі.
Зробити крок цей, жінко, не наважуся,
Бо страшно; не зробити - то ще більший страх.
Погляньте, скільки суден бойових стоїть
В Авліді! Скільки міднозбройних воїнів!
Не попливуть на Трою, не зруйнують там
Осель високих, поки - так віщун прорік -
1260] Дочки не вб'ю своєї на жертовнику.
Жагою пройнялося військо еллінське -
Пливти чимшвидше і провчити варварів
За те, що в греків жінку сміли викрасти.
Уб'ють, я певен, моїх дочок в Аргосі,
І вас зі мною, хай лиш, як Калхант велить,
Богині не вшаную. Тож не брат мене,
Не Менелай до вбивства, доню, змушує -
Еллада: задля неї мушу жертвувать
Тобою проти волі... Я безрадний тут.
1270] її свободі кожен з нас покликаний,
І ти, і я, служити! Жоден варвар хай
Жони не сміє викрадати в еллінів!
(Відходить).
КЛІТЕМНЕСТРА
О дитино моя! О прибулі жінки!
Твоя доля жахна мені душу рве!
Отакий-то твій батько: дитя своє
Посилає в Аїд!..
ІФІГЕНІЯ
Ох, біда мені, нене! Журбу одну
Снуємо нині разом востаннє вже: [326]
Не побачу ні дня,
1280] Ні проміння сонця ясного!..
О горе нам!..
Зарості Фрігії, снігом притрушені,
Гориста Ідо,
Де Пріам колись ніжне дитя поклав,
Од материнського лона відірване,
Щоб загибало там, - був це Паріс, кому
Ймення їдейського дано фрігійцями, -
Нащо ти його зростила,
Пастуха між пастухів, -
1290] Александра-красеня
Серед блискучих джерел, де грайливі
Сходяться німфи,
Де луги буйнотраві,
Де троянди квітують
І гіацинти -
На віночки для богинь?..
Якось прийшли туди: Пеллада,
Скора до підступів Кіпріда,
Й Зевсів посланець - Гермес.
1300] Серця жагою - Кіпріда горда,
Списом сяючим - Паллада,
Гера - шлюбом із верховним
Повелителем - Зевсом.
Спір завели там, котрій належить
Першість у вроді, - мені на загибель:
Лишень тоді данайці рушать суднами,
Як Артеміді жертву принесуть людську.
А хто зродив мене, нещасну,
Матінко, матінко,
1310] Той пішов, покинув доню...
Пропала я, побачивши
Горе-Єлену, красуню кляту!..
Протне мене, вкладе мене
Злочинний ніж на веління батька-злочинника!
Хай би в Авліду тісну
Не пливли кораблі мідноносні
Перед тим, як у Трою дальню
Переправити люд оружний!
Хай на Евріп не слав би
1320] Супротивного подуву Зевс, що з висот
На свій розсуд чергує людям вітри:
Ходовий шле одним,
Несприятливий - іншим, а ще комусь -
Віє згубним: хто парус підняв, хто - спустив.
Хто - без діла сидить.
Горе тобі, роде нещасних людей-одноднівок!
Так уже випало кожному смертному -
Лиха зазнати!.. [327]
Гай-гай! Які ж то біди всім нам, еллінам,
1330] Тіндаріда принесла!..
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Твоєму горю співчуваю глибоко.
Якби ж тебе той присуд оминути міг!
ІФІГЕНІЯ
Нене, воїнів я бачу... Йдуть сюди... Багато їх!
КЛІТЕМНЕСТРА
І богині син між ними. Ти ж до нього прибула.
ІФІГЕНІЯ
Відчиніть, служниці, двері, хай сховаюся мерщій!
КЛІТЕМНЕСТРА
Ти тікаєш?..
ІФІГЕНІЯ
Бо Ахілла, матінко, соромлюся.
КЛІТЕМНЕСТРА
А чому ж то?
ІФІГЕНІЯ
Бач, не вийшло з мене нареченої.
КЛІТЕМНЕСТРА
Все це - жарт супроти того, що загрожує тобі,
Доню люба! Що тут сором? Таж ідеться про життя!
АХІЛЛ
1340] О нещасна донько Леди...
КЛІТЕМНЕСТРА
Справді ти не помиливсь.
АХІЛЛ
Чув жахне я між аргів'ян...
КЛІТЕМНЕСТРА
А що саме? Говори!
АХІЛЛ
Що дочку твою...
КЛІТЕМНЕСТРА
Початок не провіщує добра...
АХІЛЛ
Треба вбити... [328]
КЛІТЕМНЕСТРА
Горе, горе!.. Й не спротивився ніхто?
АХІЛЛ
Я один лише насміливсь.
КЛІТЕМНЕСТРА
Чи й тобі грозило щось?
АХІЛЛ
Ледь камінням не побили.
КЛІТЕМНЕСТРА
Лиш за те, що заступивсь?
АХІЛЛ
Лиш за те.
КЛІТЕМНЕСТРА
А хто б на тебе руку зважився піднять?
АХІЛЛ
Всі ахейці.
КЛІТЕМНЕСТРА
А з тобою мірмідонян не було?
АХІЛЛ
Ті насамперед повстали проти мене...
КЛІТЕМНЕСТРА
Горе нам!..
АХІЛЛ
Молодій, мовляв, піддався...
КЛІТЕМНЕСТРА
Ну, а ти їм що на те?
АХІЛЛ
1350] «Не вбивайте - кажу - діви...
КЛІТЕМНЕСТРА
Справедливо мовив ти!
АХІЛЛ
Заручив нас батько, владар!..»
КЛІТЕМНЕСТРА
І спровадив з Аргосу.
АХІЛЛ
Та мене перекричали. [329]
КЛІТЕМНЕСТРА
Звісно, натовп - річ страшна!
АХІЛЛ
Захищу тебе одначе.
КЛІТЕМНЕСТРА
Сам-один - від багатьох?
АХІЛЛ
Глянь он: слуги мою зброю піднесли...
КЛІТЕМНЕСТРА
Щасти тобі!
АХІЛЛ
Пощастить!
КЛІТЕМНЕСТРА
Мою дитину смерть жахлива омине?
АХІЛЛ
Все зроблю, щоб оминула.
КЛІТЕМНЕСТРА
Хто по доню йде сюди?
АХІЛЛ
Йде багато. А вестиме - Одіссей.
КЛІТЕМНЕСТРА
Сісіфа син?
АХІЛЛ
Так.
КЛІТЕМНЕСТРА
Чи сам хотів, чи військо віддало наказ йому?
АХІЛЛ
1360] Напросився - та й обрали...
КЛІТЕМНЕСТРА
Щоб невинну кров пролить...
АХІЛЛ
Усмирю-таки зухвальця!
КЛІТЕМНЕСТРА
Візьме доню силоміць? [330]
АХІЛЛ
За волосся золотаве.
КЛІТЕМНЕСТРА
Що ж мені робить тоді?
АХІЛЛ
Обійми свою дитину.
КЛІТЕМНЕСТРА
Не віддам її під ніж!..
АХІЛЛ
Можуть силою відняти...
ІФІГЕНІЯ
Мамо, ти й мені дозволь
Слово мовити. На батька непотрібно живиш ти
В серці гнів: що невідхильне - неможливо відхилить.
А що муж цей нам сприяє - похвали достойний він.
Поміркуй однак, чи варто - не зарадимо ж біді! -
Нам його сварити з військом, небезпеці піддавать?
1370] Тож послухай, люба нене, що мені на ум прийшло:
Я наважилась померти. І робити це берусь
Благородно, щоб на мене й тінь найменша не лягла.
Зваж зі мною - і побачиш: гарне рішення моє.
Нині дивиться на мене вся Еллада, бо лиш я
Можу з місця зрушить судна й повалити Іліон,
Щоб не смів надалі варвар посягати на жінок
Із щасливої Еллади, щоб довіку не забув
Покарання за Єлену, що Паріс у нас відняв!
Ось за що життя оддам я; моя слава у віках
1380] Не прив'яне, бо ж Елладі волю, честь вернула я.
Та скажи, чи маю право так тремтіти над життям:
Ти й Елладі, не собі лиш, привела на світ мене.
Врешті, скільки щитоносців, скільки тисяч веслярів
Піднялось, коли вітчизна чорну кривду понесла!
Всі готові в лютій січі полягти за рідний край.
Я ж одна з жалю до себе все звела б їм нанівець?
То яка тут справедливість? Оправдання тут яке?
Та й чи варто ради жінки проти війська всього йти
Цьому воїну? Чи варто власним важити життям?
1390] Муж один таки цінніший, ніж сто тисяч нас, жінок.
Захотіла ж Артеміда мого тіла, то хіба,
Смертна, - діві несмертельній я пішла б наперекір?
Та нізащо! Тож Елладі віддаю своє життя!
Жертву склавши - всі на Трою. Буде пам'ятник мені -
Прах її: і шлюб мій в ньому, й діти, й слава у віках.
Еллін варваром хай править, а не варвар - елліном:
Той у рабстві народився, еллін - до свободи звик. [331]
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Високий дух твій, діво. Завзялась, однак,
На тебе доля заодно з богинею.
АХІЛЛ
1400] Незмірним щастям, доню Агамемнона,
Вважав би я - жоною наректи тебе!
Не знаю, чи тобою, чи Елладою
Пишатись більше! Батьківщини-матері
Достойна твоя мова: проти вищих сил
Не йдеш - обрала необхідне й корисне.
Що більше приглядаюсь до чеснот твоїх,
То більш горю бажанням одружитися.
Подумай: я хотів би врятувать тебе,
В свій дім узяти. Бо, клянусь Фетідою,
1410] Страждатиму, якщо не відіб'ю мечем
Тебе в данайців! Смерть-бо - верх нещасть усіх.
ІФІГЕНІЯ
Скажу відверто: я гадаю, досить вже
Змагань та крові через Тіндареєву
Дочку. Ні сам, мій друже, не клади життя
За мене, ані других убивать не смій.
Дозволь за батьківщину заступитися.
АХІЛЛ
Ну що додать до слів тих, гідних подиву?
Високим духом твої груди повняться.
Якщо це правда, хто б її замовчував?
1420] Та, може, в мить останню передумаєш?
То пам'ятай: на вітер не пускаю слів -
З оружним людом буду при жертовнику,
Не з тим, щоб боронити, - перешкодити
Тобі померти, тільки-но до слів моїх
Ти звернешся, при горлі ніж побачивши;
Загинуть легковажно, знай, не дам тобі.
Рушаю із загоном до жертовника
Богині, й там на тебе, діво, ждатиму.
(Відходить із загоном воїнів).
ІФІГЕНІЯ
Чому безмовно сльози рониш, матінко?
КЛІТЕМНЕСТРА
1430] Не без причини, доню, туга серце рве.
ІФІГЕНІЯ
Мене схилить не пробуй... Обіцяй лишень...
КЛІТЕМНЕСТРА
Кажи, дитино. Не відмовлю - сповню все... [332]
ІФІГЕНІЯ
Свого волосся по мені не зрізуй ти,
Ані ходи у темнім - жалібницею...
КЛІТЕМНЕСТРА
Що мовиш, доню?.. Чи тебе я втратила?..
ІФІГЕНІЯ
О ні! Моїм іменням будеш вславлена!
КЛІТЕМНЕСТРА
То що? Тужить не маю за життям твоїм?
ІФІГЕНІЯ
Нітрохи. Не в могилу ж доню кластимеш.
КЛІТЕМНЕСТРА
Що кажеш ти? Чи вмерти - не в могилу йти?
ІФІГЕНІЯ
1440] Вівтар богині за могилу матиму...
КЛІТЕМНЕСТРА
Прекрасно мовиш, доню. Покорюсь тобі.
ІФІГЕНІЯ
Елладу порятую - щастя звідаю.
КЛІТЕМНЕСТРА
А як же твої сестри? Що ж я їм скажу?..
ІФІГЕНІЯ
Й вони нехай не носять, нене, темного.
КЛІТЕМНЕСТРА
Щось передати їм од твого імені?
ІФІГЕНІЯ
Вітай їх. А з Ореста - муж хай виросте.
КЛІТЕМНЕСТРА
Востаннє брата бачиш. Обніми ж його!
ІФІГЕНІЯ
Мій любий!.. Як умів, так помагав мені.
КЛІТЕМНЕСТРА
А як велиш нам, доню, жити в Аргосі?
ІФІ ГЕНІЯ
1150] На мого батька, свого мужа, зла не май. [333]
КЛІТЕМНЕСТРА
Багато через тебе настраждається!..
ІФІГЕНІЯ
Мене він проти волі - для Еллади вбив.
КЛІТЕМНЕСТРА
Та підступом, Атрея рід ославивши.
ІФІГЕНІЯ
А хто, поки потягне за волосся жрець,
Мене вестиме?
КЛІТЕМНЕСТРА
Я...
ІФІГЕНІЯ
О ні! Не слід тобі!..
КЛІТЕМНЕСТРА
За одяг твій вхопившись...
ІФІГЕНІЯ
Нене, тут лишись:
Так буде краще для обох нас, вір мені!..
На луг священний з батькових прислужників
Хай поведе хтось - там на мене вістря жде.
КЛІТЕМНЕСТРА
1460] відходиш, доню?..
ІФІГЕНІЯ
Так. І не повернуся.
КЛІТЕМНЕСТРА
Покинеш матір?..
ІФІГЕНІЯ
Мимоволі скривджену...
КЛІТЕМНЕСТРА
Стривай! Не залишай нас!..
ІФІГЕНІЯ
Ні, не треба сліз!
А ви святковим співом, діви, смерть мою
Вітайте; Артеміду, доню Зевсову,
Вславляйте. Люд побожно хай вуста зімкне.
Коші нести пора вже і крупи сипнуть
В огонь жертовний. Час моєму батькові
Вівтар направо обійти: дочка його
Несе рятунок переможний еллінам. [334]
СТАСИМ ЧЕТВЕРТИЙ
ІФІГЕНІЯ
1470] Ведіть же мене, переможницю
Іліона, Фрігії!
Пишні вінки, плетениці несіть сюди -
Ось вам волосся русяве моє,
Ось жертовна водиця!
Танцюйте круг святині
Артеміди-владарки,
Артеміду славлячи,
Всеблаженну! Треба жертви - рада я
Змити кров'ю власною
1480] Знак лихий пророцтва!
Нене, володарко-мати, не ллю вже
Сліз над нещастям твоїм,
Бо принизила б жертву сльоза.
Гей же, діви, гей!
Вславляйте Артеміду
З Халкіди, що по той бік
Моря, де судна стоять незрушно
Через мене на безвітрі
У вузині авлідській.
1490] Прощай, пеласгів земле,
І ви, Мікени рідні!..
ХОР
Персея місто згадуєш,
Трудом кіклопів зведене?
ІФІГЕНІЯ
Елладі на славу зростили мене,
Тому й на смерть одважно йду.
ХОР
Тебе не вкриє забуття.
ІФІГЕНІЯ
Та гей же! Гей!
Любе серцю світло дня
І сяйво Зевса! Інше мене
1500] Жде життя, інша доля суджена!
Миле сонце, прощавай!..
ХОР
Погляньте, гей!
Іде переможниця
Іліона й Фрігії!
Чоло - в віночку; ось-ось його
Зросить вода очисна, жертовна. [335]
Богині грізної вівтар
Ось-ось дівоча кров заллє,
Як тільки в біле тіло ніж устромиться.
1510] Ждуть тебе долоні батька -
На рану хвилею хлюпнуть
Рясною. Прагне збройний люд -
Щоб на Трою шлях одкривсь.
Доню Зевсову ясну,
Артеміду, закликаймо,
Нехай щасливе кораблям дасть плавання.
Володарко, що жертвами втішаєшся
Людськими, в край фрігійський шли
Військо еллінів морське
1520] Ген до підступного Іліона!
Хай владар Агамемнон оружжям
Пишний здобуде вінець Елладі,
Нехай і своє чоло
Сяєвом слави впов'є навіки!
Іфігенія відходить.
ЕКСОД
Входить вісник.
О дочко Тіндарея, на порозі стань,
Щоб ти могла почути, що казатиму.
КЛІТЕМНЕСТРА
На голос твій із дому, бачиш, вийшла я
Й тремчу всім тілом, нещаслива, з остраху:
Ану ж од тебе вчую про нове якесь,
1530] Ще більше горе!..
ВІСНИК
Про твою дочку скажу
Річ дивну, неймовірну, небувалу ще.
КЛІТЕМНЕСТРА
Розповідай же! Все, як є, не гаючись!
ВІСНИК
Лиш слухай - все почуєш, о володарко.
Почну спочатку. Тільки б не забув чого,
Хвилюючись; язик щоб не заплутався.
Лиш підійшли ми, ведучи доньку твою,
До гаю Артеміди, де луги цвітуть,
Де списники ахейці вже зібралися,
Туди й аргів'ян юрби стали поспіхом
1540] Спливатись. А володар, тільки вгледівши,
Як діва, його доня, в гай на смерть іде, [336]
Аж застогнав од болю; відвернувшися,
Полою потай сльози утирати став.
А донька, підійшовши до отця свого,
«О батьку, - мовить, - ось я, біля тебе вже,
Й своє життя охоче, без жалю віддам
За батьківщину любу, за Елладу всю.
Ведіть мене і вбийте при жертовнику,
Бо так сама богиня й ворожба велить.
1550] Ну, а потому - хай щастить вам, воїни,
Звитяжцями у край свій повернутися!
І ще: мене ніхто хай не торкається:
Сама підставлю шию - мовчки, сміливо».
Таке сказала. Люд німів, дивуючись
Тій силі духу, тій одвазі дівчини.
Талфібій - бо ж на ньому цей обов'язок, -
Посеред війська ставши, всім мовчать велів.
Калхант же, з піхов гостре лезо вийнявши,
У кіш його занурив озолочений
1560] І дівчині віночок на чоло наклав.
Ахілл, той кошик взявши і водиці дзбан,
Оббіг вівтар богині, так благаючи:
«О Діво, доню Зевса, славна ловами,
О ти, що в небо місяць нам викочуєш,
Прийми цю жертву, що тобі складаємо,
Ахейське військо й Агамемнон, вождь його, -
Красуні кров, що бризне з шиї білої,
А нам безпечно морем попливти дозволь
І списом Трою зруйнувать укріплену!»
1570] Вожді й все військо в землю зір потупили.
А жрець, меча вхопивши, помолившися,
До шиї приглядався, де б ударити.
Й мене взяло за серце, в землю очі я
Потупив також. Тут і чудо трапилось:
Як меч ударив - це виразно кожен чув,
Ніхто ж не бачив, де упала дівчина.
І жрець, і люд весь мимоволі скрикнули,
Неждане диво, кимсь із неба послане,
Уздрівши, бо й очам своїм не вірили:
1580] На місці жертви билась лань, конаючи, -
Розкішна, величава; з рани кров лилась,
По вівтарі, багряна, розпливаючись.
Тоді Калхант озвався гучно, радісно:
«О верховоди війська всеахейського!
Ви бачите цю жертву, що Мисливиця
На свій вівтар поклала, - пишну лань гірську?
Бере її богиня замість дівчини,
Щоб на жертовник не лилася кров людська.
До Іліона, жертвою вдоволена,
1590] Скерує нам вітрила мірним подувом.
На судна ж, мореплавці! Вище голови! [337]
Настала, врешті, днина, що дозволить нам,
З тіснин Авліди глибодонних рушивши,
Егейських вод роздолля переплинути».
Як лиш огонь Гефестів лань дотла спалив,
Одмовив жрець молитву, щоб повернення
Було щасливим... Я ж від Агамемнона
Прийшов, щоб ти про чудо те дізналася,
Про славу, що в Елладі гомонітиме
1600] Віками. Сам я бачив - сам кажу тобі:
Твоя дитина до богів одлинула.
Тож не гнівись на мужа, всі жалі одкинь:
Боги, хто дорогий їм, од біди того
Неждано порятують. День цей нинішній
Дочку твою у смерті і в безсмерті зрів.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Як радісно почути, що дочка твоя -
Живе поміж богами несмертельними!
КЛІТЕМНЕСТРА
Хто з богів тебе, доню, на небо взяв?
Як звернутись до тебе? А що, як це -
1610] Лиш розрада, лише балачки пусті,
Щоб утрати тяжкої печаль приспать?..
ХОР
Але ось Агамемнон, володар, іде -
Він таку ж новину сповістить тобі.
Входить Агамемнон.
АГАМЕМНОН
Так-так, жоно: дочка нас ощасливила,
Бо справді оселилась між безсмертними.
Тож, сина мого взявши, ти назад рушай,
Додому. Нам же в море, у похід пора.
Прощай! Нескоро, з Трої повернувшися,
Тебе я привітаю. Хай щастить тобі!..
ХОР
(Покидаючи орхестру).
1620] Хай, Атріде, й тобі пощастить допливти
І з фрігійських земель
На вітчизну звитяжцем вернутись!
ПРИМІТКИ
11. Евріп - протока між Бсотією та Евбеєю.
72. Суддя богинь - Паріс (див. прим, до «Троянок», рр. 22-23).
165. Халкіда - місто і гавань на Евбеї. Аретуса (р. 167) - джерело біля Халкіди.
189-286. Перераховуються, як у Гомеровому «каталозі кораблів» (друга книга «Іліади»), знамениті учасники Троянського походу.
[444]
524. Мисливиця - Артеміда.
572. Олімп. - Тут: легендарний фрігійський гравець на флейті.
620. Нереїди паросток - Ахілл, син Фетіди, дочки морського бога Нерея.
691. Асоп - річковий бог, батько Егіни, що від Зевса народила Еака; син Еака - Пелей, батько Ахілла.
703. Хірон - найрозумніший, прихильний до людей кентавр, що жив на горі Пеліон у Фессалії, вихователь Ахілла.
734. Богиня аргів'ян - Гера, опікунка Аргосу.
791. Піерійські писання - тобто поетичні твори (див. прим, до «Медеї», р. 831).
807. Мірмідони - міфічне ахейське плем'я на півдні Фессалії.
945. Сіпіл - місто в Малій Азії на пограниччі Лідії та Фрігії неподалік однойменної гори.
1029-1076. Хор співає про весілля Пелея та морської богині Фетіди - батьків Ахілла.
1087. Інахіди - нащадки Інаха, міфічного володаря Аргосу.
1147-1148. ...мужа... першого, Тантала.. - Йдеться не про приреченого на вічну спрагу в підземному царстві Тантала - предка Агамемнона і Менелая, а про іншого - сина Фієста (Тіеста), двоюрідного брата Агамемнона; згідно однієї з версій міфа він був першим мужем Клітемнестри.
1151. Близнята Зевсові - Діоскури (див. прим, до «Електри», р. 742).
1162. ...трьох доньок народила... - в «Іліаді» (IX, 145) Агамемнонові доньки мають такі ймення: Хрісофеміда, Лаодіка, Іфіанасса; у трагіків замість Лаодіки та Іфіанасси - Електра та Іфігенія.
1199. Герміона - дочка Менелая і Єлени.
1214. ...гілка у руках благальників... - Обмотані вовною оливкові гілки означали прохання захисту.
1290. Александра-красеня - тобто Паріса (див. прим, до «Троянок», р. 925).
1396. Еллін варваром хай править... - Евріпід часто підкреслює зверхність еллінів над негрецьким людом - «варварами».
1490. ...пеласгів земле... - див. прим, до «Геракла», р. 471.
© Aerius, 2003
Текст з
Книга: Евріпід Іфігенія в Авліді Переклад А.Содомори
ЗМІСТ
| 1. | Евріпід Іфігенія в Авліді Переклад А.Содомори |
| 2. | Люблю й дітей, як кожен, хто при розумі. Зробити крок цей,... |
На попередню
|
|
