Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Плутарх Перікл і Фабій Максім Переклад Й. Кобова, Ю. Цимбалюка
ПРИМІТКИ
ПЕРІКЛ
1. Йдеться про Гая Юлія Цезаря Октавіана, першого римського імператора (27 р. до н. є.- 14 р. и. є.), прозваного Августом, онука Гая Юлія Цезаря.
2. Характерне для античних греків зневажливе ставлення до праці ремісників і художників, яка вважалася негідною вільного громадянина.
3. Антісфен (бл. 435-370 рр. до н. є.) - учень Сократа, засновник філософської школи кініків.
4. Ісменій з Тісби в Беотії, знаменитий флейтист.
5. Мова йде про Філіппа II, македонського царя, та його сина Александра Македонського.
6. Фідій - великий давньогрецький скульптор і архітектор (бл. 500- 431 рр. до н. є.), творець славнозвісної статуї Зевса Олімпійського (в Олімпії), яку вважали одним із семи чудес світу, та Афіни-Паллади (в Афінах). Фідія несправедливо обвинуватили у крадіжці частини золота, призначеного на прикрашення статуї Афіни.
Піса - місто в Еліді, області Пелопоннесу, на території якої відбувалися Олімпійські ігри.
7. Поліклет - видатний давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва (V ст. до н. є.), творець знаменитої статуї богині Гери, яка стояла у храмі міста Аргоса на Пелопоннесі.
8. Анакреонт, Філемон, Архілох - славетні давньогрецькі лірики.
9. Дем - територіальний самоврядний адміністративний округ Аттіки, на які підрозділялися філи - великі територіальні округи (філа - первісно «плем'я»).
10. Морська битва між грецьким і перським флотами біля мису Мікале в Малій Азії відбулася 479 р. до н. є. і принесла перемогу грекам.
11. Пісістратиди - Гішгій і Гіппарх, сини Пісістрата, тирана Афін (560-527 рр. до н. є.). Після смерті батька взяли владу в свої руки; у 510 р. їх владі покладений був край.
12. Кратін - визначний аттічний комедіограф (V ст. до н. є.), суперник Арістофана.
13. Кронос (Крон) - син Урана і Геї; скинув свого батька і став правити світом. Згодом Кроноса скинув його син Зевс.
Гомер називає Зевса «нефелегеретом», тобто «збирачем хмар». Кратін на зразок цього епітета утворив слово «кефалегерет» - «збирач голів», глузуючи з Перікла, який мав велику голову.
14. Телеклід - давньогрецький комедіограф (V ст. до н. є.).
15. Евполід - разом з Арістофаном і Кратіном найвидатніший представник старої аттічної комедії. У комедії «Деми», поставленій 415 р. до н. є., розповідається про прихід з підземного царства на землю героїв [384] греко-перських війн з метою показати переваги давнього ладу над новим і висміяти крайнощі демократії.
16. Xірон - у давньогрецькій міфології людинокінь, кентавр, учитель Ахілла.
17.3енон з Елеї в Італії (V ст. до н. є.) -філософ, учень Парменіда. Історичне значення має його вчення про пізнання. Плутарх показує його як засновника діалектики - мистецтва вести суперечку.
18. Тімон з Фліунта (ІІІ ст. до н. є.) - сатиричний поет.
19. Анаксагор з Клазомен у Малій Азії (бл. 500-428 рр. до н. є.) - великий давньогрецький філософ, який вважав рушійною силою світу «нус» («розум»), уявляючи його як найтоншу матерію.
20. Іон з Хіосу (помер 422 р. до н. є.) - поет і прозаїк.
21. Кімон (504-449 рр. до н. є.) - син Мільтіада, переможця у битві коло Марафона в 490 р. до н. є., видатний афінський полководець і політичний діяч консервативної партії.
22. Давньогрецький трагік здавав для постановки тетралогію, до складу якої входили три трагедії і одна сатирівська драма - щось середнє між трагедією і комедією,- яка ставилась для того, щоб розрядити важкий настрій після трагічної трилогії.
23. Фукідід, син Мелесія - афінський державний діяч і оратор, один,з лідерів консервативної партії в Афінах, противник політики Перікла, вигнаний з Афін у 445 р. до н. є.
24. Арістід (бл. 540-467 рр. до н. є.) - афінський полководець і впливовий політичний діяч, учасник греко-перських війн, стояв на чолі афінського морського союзу. Відомий своєю справедливістю й безкорисливістю.
Фемістокл (бл. 525-бл. 459 рр. до н. є.) - афінський полководець і видатний державний діяч, проводир демократичної партії. При ньому Афіни стали могутньою морською державою.
25. Крітолай - філософ-періпатетик і ритор II ст. до н. є.
26. Саламінська трієра - «Саламінія»,- священний корабель, на якому вирушали релігійні посольства на храмові свята, наприклад, на острів Делос.
27. Ефіальт - видатний політичний діяч, один з проводирів демократичної партії, противник Кімона. З його ініціативи в 461 р. до н. є. була обмежена влада Ареопагу - найдавнішої ради в Афінах, опори аристократії. Ефіальт загинув у 457 р. до н. є. як жертва олігархічної змови.
28. Платон. Держава, VIII.
29. Платон. Федр, 270 а.
30. Див. комент. 23.
31. Егіна - острів у Саронській затоці, між Аттікою і Пелопоннесом, предмет суперечки між Афінами і Спартою. Взаємини між Егіною й Афінами були вкрай ворожими.
32. Стесімброт з острова Тасосу - давньогрецький софіст, коментатор творів Гомера, автор твору «Про Фемістокла, Фукідіда й Перікла».
33. Фукідід, син Олора (464 - бл. 400 рр. до н. є.) - видатний давньогрецький історик, автор «Історії Пелопоннеської війни»; тут посилання на книгу II, розділ 65 цієї праці.
34. Клерухії - розподіл земельних ділянок у завойованих країнах за жеребом між бідними громадянами Афін, яких туди переселяли. Переселенці називалися клерухами. Таке переселення мала подвійну мету: забезпечення бідних громадян землею і військову охорону придбаних земель.
35. Арістотель. Державний лад афінян, 29. Дамонід і згаданий раніше Дамон - та сама особа.
36. Під архонтом мається на увазі архонт-епонім, голова колегії із дев'яти архонтів - високих службових осіб; крім нього, до цієї колегії належали: архонт-цар, який був верховним жрецем, архонт-палемарх, який відав військовими справами, і шість архонтів-тесмотетів (законодавців).
37. Танагра - місто в Беотії; спартанці вторглися в цей округ 457 р. до н. є.
38. Мається на увазі судовий процес 463 р. до н. є., в якому Кімона звинувачували в тому, що після завоювання острова Фасосу він не пішов походом на Македонію і не завоював її, начебто підкуплений македонським царем.
39. Ідоменей з Лампсака (НІ ст. до н. є.) - учень і друг Епікура, автор творів «Про учнів Сократа» і «Про народних вожаків».
40. Так називали себе аристократи.
41. Херсонес - півострів на півночі Греції, сьогодні Галіполі.
42. Наксос і Андрос - острови в Егейському морі.
43. Бісалти - плем'я у Фракії (країна на території теперішньої Болгарії).
44. Сібаріс - грецьке місто в Південній Італії. Жителі Сібаріса (сибарити) славилися пристрастю до розкошів. Зруйноване жителями міста Кротона в 510 р. до н. є.; відбудоване в 446 р. до н. є. під назвою Фурії.
45. Скарбниця морського союзу, утвореного для продовження війни з персами і визволення решти греків, у 454 р. до н. є. була переведена з острова Делосу в Афіни і відтоді, по суті, стала афінською державною скарбницею.
46. Зевксіс - славетний давньогрецький живописець (друга половина V ст. до н. є.). Агатарх із Самосу - живописець; започаткував давньогрецьку сценографію.
47. Парфенон (Партенон) - храм Афіни на Акрополі. Побудований на місці зруйнованого персами в 480 р. храму; мав 100 аттічних футів у довжину і тому називався «Сгофутовий». Цю назву зберіг і Парфенон, хоч був далеко більших розмірів.
48. Елевсін - місто неподалік від Афін, де відбувалися містерії на честь богинь Деметри й Персефони.
49. Платон. Горгй, 455 є.
50. Одеон - державний будинок для музичних виступів в Афінах.
51. Павафінеї - найурочистіше свято на честь Афіни-Паллади з процесією до її храму - Парфенона на Акрополі - та спортивними й музичними змаганнями. Великі Панафінеї відбувалися кожних чотири роки, а малі (без процесії) - щороку.
52. Афіна Гігія - Афіна Зцілителька.
53. Піріламп - багатий афінянин, розводив павичів, які були в той [386] час такою рідкістю, що люди з різних міст Греції приїжджали подивитися на них.
54. Платон. Федр, 271 а
55. Фукідід. Історія Пелопоннеської війни, кн. II, 65,8.
56. Фукідід. Історія Пелопоннеської війни, кн. II, 65,8.
57. Леократ, Міронід і Толмід - видатні афінські полководці V ст. до н. є.
58. Етейці - жителі місцевості біля підніжжя гори Ети у Фессалії.
59. Толмід загинув у 446 р. до н. є. під Коронеєю в Беотії.
60. Пеги - портове місто в Мегаріді, області, яка межувала з Атті-кою.
61. Сі кіонці - жителі Сікіона, міста в Північному Пелопоннесі; Немея - місто неподалік від Сікіона, уславлене іграми, що відбувалися кожних два роки.
62. Трофей - пам'ятка про перемогу - стовп, прикрашений зброєю, забраною у ворога після перемоги.
63. Ахелой - річка, яка розділяла Акарнанію й Етолію, дві області в Середній Греції; вливається в Іонійське море.
64. Еніади - місто в Акарнанії в гирлі Ахелоя.
65. Понт - нинішнє Чорне море, а також країна на його південному березі.
66. Афіняни двічі - в 463 і 449 рр. до н. є. - відправляли флот на допомогу єгиптянам, які повстали проти персів.
67. Алківіад (бл. 451-404 рр. до н. є.) - політичний діяч і стратег Афін, походив із знатного аристократичного роду. Відзначався безпринципністю й політичною нестійкістю, обстоював завоювання Сіцілії.
68. Священна війна - мова про війну в 448 р. до н. є. за володіння храмом Аполлона в Дельфах, де був знаменитий оракул.
69. Евбея повстала в 446 р. до н. є., намагаючись вийти з морського союзу, керованого афінянами.
70. Плістонакт вторгнувся в Аттіку в 445 р. до н. є.
71. Гіліпп - спартанський полководець, часів Пелопоннеської війни, розгромив афінське військо на Сіцілії у 413 р. до н. є.
72. Лісандр - спартанський полководець, який у 404 р. до н. є. переміг афінян у морському бою біля Егоспотам і взяв Афіни; йому Плутарх присвятив окрему біографію.
73. Теофраст (бл. 372-287 рр. до н. є.) - філософ, учень Арістотеля, після його смерті керівник періпатетичної школи.
74. Талант - найбільша давньогрецька вагова й грошова одиниця. Як грошова одиниця талант дорівнював 6000 драхм, як вагова дорівнював 26,2 кг.
75. Халкіда - місто на острові Евбеї; гіппоботи - досл. «ті, що годують коней» - великі землевласники.
76. Гістіея - місто на Евбеї; після заселення афінянами перейменоване на Ореос.
77. Війна з островом Самосом припадає на роки 441-439 до н. е.; велася вона за місто Прієну, що в Малій Азії.
78. Мілет - багате торгове місто на західному узбережжі Малої Азії. [387]
79. Аспасія - афінська гетера, славилась високою культурою і красою, стала дружиною Перікла в 450 р. до н. є.
80. Есхін - учень Сократа, ритор і письменник, автор діалогу «Аспасія». Його повідомлення - явна нісенітниця, тому що Перікл помер восени 429 р. до н. є., а Лісікл - узимку наступного року.
81. Платон. Менексен, 235 є.
82. Омфала і Деяніра - дружини Геракла.
83. Сина Перікла й Аспасії вважали незаконнонародженим, тому що між Афінами й Мілетом, рідним містом Аспасії, не було договору, який би стверджував законність шлюбів між громадянами цих міст-держав. Про «Деми» Евполіда див. примітку 15.
84. Мається на увазі Кір II Молодший, який повстав проти свого брата Артаксеркса, перського царя, і загинув у битві біля Кунакси в 401 р. до н. є.
85. Піссуфн - сатрап (намісник) міста Сард, столиці завойованої персами Малої Азії.
86. Очевидно, або Плутарх наплутав, або Арістотель у якомусь творі, що не зберігся, допустився помилки, тому що Фукідід, історик Пелопоннеської війни, нічого про такий факт не знає.
87. Сова була чимось на зразок герба Афін, її зображення карбували на монетах.
88. Полікрат - володар острова Самосу (VI ст. до н. є.).
89. Цитата з комедії Арістофана «Вавілоняни», яка збереглась у фрагментах.
90. Ефор - давньогрецький історик (IV ст. до н. є.).
91. Гераклід Понтійський (IV ст. до н. є.) - письменник, який писав на різні теми.
92. Дурід Самоський (340-270 рр. до н. є.) - давньогрецький історик і письменник, автор історії Греції від 371 р. до н. є. і твору, присвяченого історії та культурі острова Самосу.
93. Смисл слів Перікла такий: як старій жінці не личить вживати духи, так і Ельпішці не слід устрявати в політику.
94. Фукідід. Історія Пелопоннеської війни, VIII, 76, 4.
95. Керкіра (Коркіра) - острів у Іонійському морі, навпроти Епіру, сучасний Корфу.
96. Аркадійка - уродженка Аркадії, області в центральній частині Пелопоннесу.
97. Під загальногрецьким правом слід розуміти право вільних стосунків між греками в мирний час; під клятвами - 30-річне перемир'я (див. розділ 24-й).
98. Потідея - місто в Македонії, яке підняло повстання проти Афін у 432 р. до н. є. і після дворічної облоги здалося.
99. Йдеться про територію між Елевсіном та Мегарою, яка належала богиням Деметрі й Персефоні, тому названа священною.
100. Арістофан. Ахарняни, р. 524-527. Переклад А. Содомори.
101. У 432 р. до н. є.
102. До таких наклепників належав і Арістофан. Див. комедію «Мир», р. 603 і наступні.
103. Наприкінці Мегакл з роду Алкемеонідів дозволив прихильникам тирана Кілона вийти з храму, де вони шукали захисту після того, як були [388] переможені, запевнивши їм недоторканість, а коли вони вийшли, наказав їх поголовно перебити. З того часу вважалося, що рід Алкмеонідів (до нього належала й мати Перікла Агаріста) заплямований скверною. (Фукідід. Історія Пелопоннеської війни, кн. І, розд. 126 і наступні).
104. У 431 р. до н. є. Це був початок довготривалої Пелопоннеської війни (431-404 рр. до н. є.).
105. Ахарни - один із демів Аттіки.
106. Йдеться про хори в комедіях, в яких комедіографи висловлювали свої погляди на актуальні політичні події.
107. Клеон - вождь радикальної рабовласницької демократії в Афінах, противник політики Перікла, прихильник наступальних дій під час Пелопоннеської війни. Уславився захопленням у полон спартанців на острові Сфактерії (425 р. до н. є.). Загинув у битві під Амфіполем (422 р. до н. є.).
108. Сатири - лісові й гірські божества нижчого рангу, козлоногі супутники бога Діоніса, які уособлювали буйні сили природи. Сатирів зображали звичайно боягузами. Владика сатирів - Перікл.
109. Важко встановити, якого роду була ця епідемія - чума чи інша заразна хвороба.
110. Епідавр - місто у північно-східній частині Пелопоннесу. У Епі-даврі був храм бога-зцілителя Асклепія, тому його називали священним.
111. Протагор з Абдери (бл. 480-410 рр. до н. є.) -відомий давньогрецький софіст, учитель красномовства. Учив, що неможливо знати, чи існують боги, чи ні, а тим більше, які вони є. За це його звинуватили в безбожництві й вигнали з Афін.
112. Єгипетський фараон Псамметіх подарував афінянам у 444 р. хліб, коли в Афінах панувала дорожнеча.
113. Фратрія являла собою об'єднання певної кількості родів і входила до складу дема. Афіняни не відмінили закону по незаконнонаро-джених, а тільки як виняток син Перікла й Аспасії одержав право громадянства на основі окремої постанови народних зборів.
114. Морська битва коло Аргінузьких островів відбулася 406 р. до н. є. Афінські стратеги здобули велику перемогу над спартанцями, але шторм перешкодив їм підібрати й похоронити плаваючі трупи воїнів. Згідно з давньогрецькими віруваннями, душі непоховаяих людей були приречені на страшні муки. Переможців-стратегів звинуватили в релігійному злочині і стратили.
115. Перікл помер у вересні 429 р. до н. є.
116. Так, наприклад, описує оселю богів Гомер у «Одіссеї», VI, р. 44 і наступні.
ФАБІЙ МАКСІМ
1. Мова йде про Квінта Фабія Максіма (302-203 рр. до н. є.), видатного римського державного діяча і полководця, який у війні з Ганнібалом застосував у 217 р. тактику уникнення рішучих зіткнень, турбуючи ворога дрібними сутичками. За це він був прозваний Кунктатором (Повільним). [389]
2. Етимологія ненаукова. Прізвище Фабій походить від слова faba - біб, по-вашому Бобівський.
3. Квінт Фабій Рулліан (IV ст. до н. є.), перший з роду Фабіїв, який одержав прізвисько Максім. Уславився успішними війнами з самнітами, етрусками і галлами.
4. Консулом він був у 213 р., помер 207 р. до н. є.
5. У 233 р. до н. є.
6. Ганнібал - славетний карфагенський полководець, герой другої Пунічної війни (218-202 рр. до н. є.), завдав поразки римлянам у двох битвах біля річок Тіціна і Требії (на півночі Італії) у 218 р. до н. є.
7. Анцій - місто в ЛаціІ.
8. Фалерії - місто в Етрурії.
9. Марк Фурій Камілл - знаменитий римський полководець, якому після поразки римлян у битві з галлами біля річки Аллії в 390 р. до н. є. була доручена оборона Рима.
10. Битва коло Тразіменського озера відбулася навесні 217 р. до н. є.
11. З обранням диктатора повноваження всіх інших службових осіб, за винятком народних трибунів, припинялися. Згаданим консулом, колегою Фламінія, був Гней Сервілій Гемін. Римські консули (їх було два) мали кожний свиту з 12 лікторів. Ці ліктори в числі 24 ставали особистою охороною диктатора.
12. Сиві лині книги - книги грецькою мовою, складання яких приписувалось легендарній пророчиці Сивілі Кумській (з приморського міста Кум у Кампанії). Вони начебто містили віщування щодо майбуття Риму. До них зверталися у виняткових випадках.
13. У римлян і в інших італійських племен був звичай у випадках особливої небезпеки давати обітницю принести Юпітерові в жертву всіх тварин, які мали народитися в найближчу весну. Це жертвоприношення називалося «священною весною».
14. Денарій - срібна римська монета, яка дорівнювала чотирьом сестерціям або шістнадцятьом асам.
Драхма - основна срібна монета у греків, яка дорівнювала шістьом оболам.
15. Трійку, як і сімку, вважали за ідеальне число. Це знайшло вияв у латинському прислів'ї: все, що потрійне, досконале. Символіку цифр про- . повідували піфагорійці.
16. У 340 р. до н. є., під час війни з латинами, консул Тіт Манлій Торкват наказав стратити свого сина за те, що той, порушивши його наказ, вийшов перед табір і в поєдинку вбив ворога.
17. Рідкісний випадок у історії Риму, коли було призначено двох диктаторів. Гай Юній Брут успішно воював з самнітами і як диктатор у 302 р. до н. є. вів війну з еквами.
Фабій Бутеон - маловідома особа.
18. Діоген із Сінопа (бл. 404-323 рр. до н. є.) - філософ-кінік. Про його життя розповідають багато анекдотів..
19. Основу кінноти Ганнібала становили наймані вершники з нумідійців - жителів Нумідії, країни в Північній Африці (нині Алжір).
20. Римські військові прапори являли собою зображення орлів, насаджених на довгу жердину. [390]
21. Авфід - річка в Апулії, області в південно-східній частині Італії.
22. Венусія - місто в Апулії, батьківщина римського поета Горація.
23. Битва коло Канн відбулася 2 серпня 216 р. до н. є.
24. Барка - йдеться про Магарбала, визначного карфагенського полководця, який у битві коло Канн командував правим флангом карфагенської армії.
25. Капуя - місто в Кампанії, відоме своїми багатствами.
26. Квінт Фабій Піктор - римський історик, який писав грецькою мовою.
27. Весталки - жриці Вести, богині домашнього вогнища, покровительки сім'ї і дому.
28.Посідоній - давньогрецький учений і філософ стоїчного напрямку (II-І ст. до н. є.), автор історичного твору, в якому описані події від 145 до 86 рр. до н. є. (твір цей не зберігся).
29. Метапонт - місто в Південній Італії, грецька колонія.
30. Марси - італійське плем'я, яке населяло середню частину Італії, відоме своєю відвагою.
З1. Луканець - житель Луканії, області в Південній Італії.
32. Регій - місто на півдні Італії.
33. Фабій взяв Тарент у 209 р. до н. є.
34. Мова йде про Квінта Фабія Максіма Рулліана, згаданого в першому розділі.
35. Син Фабія Максіма помер у 207 р. до н. є.
36. Йдеться по Публія Корнелія Сціпіона (235-183 рр. до н. є.), переможця Ганнібала.
37. Сіфак - нумідійський цар, союзник карфагенян, був узятий в полон у 203 р. до н. є.
38. У битві коло Зами в 202 р. до н. є.
39. Цитата з трагедії Софокла «Антігона» (р. 163).
40. Фабій помер у 203 р. до н. є., проживши майже сто років. Війна закінчилась у 201 р. до н. є.
41. Епамінонд (бл. 418-362 рр. до н. є.) - видатний фіванський полководець і державний діяч.
42. Міронід, Леократ, Толмід - визначні афінські воєначальники першої половини V ст. до н. є., попередники Перікла.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Плутарх Перікл і Фабій Максім Переклад Й. Кобова, Ю. Цимбалюка
ЗМІСТ
| 1. | Плутарх Перікл і Фабій Максім Переклад Й. Кобова, Ю. Цимбалюка |
| 2. | ФАБІЙ МАКСІМ 1. Так себе проявив Перікл у вчинках, гідних... |
| 3. | (ПОРІВНЯННЯ) 28. Такий перебіг мало життя цих славетних... |
| 4. | ПРИМІТКИ ПЕРІКЛ 1. Йдеться про Гая Юлія... |
На попередню
|
|
