Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Плутарх Агесилай
VII.
Коли вони прибули в Ефес, вплив Лісандра і загальне до ньому повага стали незабаром обтяжливі і нестерпні Агесилаю. Дійсно, народ товпився біля воріт Лісандра і все ходили за ним, прислужуючи лише йому, як якби Агесилай володів тільки титулом і ім'ям командуючого, отриманим завдяки закону, дійсним же владикою, який все може і всім вершить, був Лісандр. Адже ніхто з полководців, що посилалися в Азію, не зміг стати таким могутнім і грізним, ніхто не зробив більше добра своїм друзям і зла своїм ворогам. Все це ще було свіжо в пам'яті людей. До того ж, бачачи простоту в поводженні, природність і товариськість Агесилая, в той час як Лісандр виявляв різкість, суворість і стислість в мові, вонипідлабузнювалися перед Лісандром, стараючись всіляко догодити тільки йому. Інші спартанці важко переносили необхідність бути більш прислужниками Лісандра, ніж радниками царя. Нарешті, відчув себе зачепленим і сам Агесилай, який, хоч і не був заздрісний і не засмучувався тому, що почесті виявляються комусь ще, однак був дуже честолюбний і не хотів бути нижче інших; більш усього він побоювався, що якщо будуть довершені блискучі діяння, їх припишуть Лісандру через його колишню славу. Тому він став поводитися таким чином: по-перше, він виступав проти всіх порад Лісандра і всі почини, до яким той вже приступив з особливою старанністю, Агесилай відмінив і проводив замість них зовсім інші; потім, з тих, хто приходив до нього з проханнями, він відпускав ні з чим всіх, хто, як він дізнавався, особливо покладається на Лісандра. Точно так само і в суді ті, кому Лісандр мав намір пошкодити, вигравали справу і, навпаки, тим, кому він явно і старанно протегував, важко було піти від покарання. Оскільки це було не випадкове, але робилося з дня в день і як би з наміром, Лісандр, нарешті, зрозумів причину і не приховав це від своїх друзів, але прямо сказав їм, що ті попали в немилість через нього; при цьому він закликав їх годити тепер цареві і тим, хто має більший вага, чим він, Лісандр.
Однак багато чим здавалося, що такою поведінкою і подібними розмовами він хоче викликати недоброзичливість до царя. Тому Агесилай, бажаючи зачепити його ще більше, доручив йому роздачу м'яса і, як кажуть, в присутності багатьох заявив: (Нехай тепер ці люди підуть на поклін до мого раздавачва м'яса. Пригнічений цим, Лісандр сказав йому: (Ти добре умієш, Агесилай, принижувати друзів. (Так, - відповів Агесилай, - тих, які хочуть бути більш могутніми, ніж я. Лісандр заперечив: Можливо, це вірне швидше в стосунку твоїх слів, ніж до моїх вчинкам; дай мені, однак, яке-небудь місце або посаду, де я зможу бути тобі корисним, не засмучуючи тебе. Після цього Лісандр був посланий до Геллеспонту і схилив там на сторону Агесилая перса Спітрідата з сатрапії Фарнабаза; перс цей мав великі багатства і двісті вершників. Однак гнів Лісандра не втих: затаївши образу, він замишляв навіть відняти царську владу у двох родів і передати її всім спартіатам І, напевно, з ворожнечі до Агесилаю він зробив би великий переворот в державі, якби не загинув раніше, під час беотіського походу. Так звичайно честолюбива натура, якщо вона не дотримується міри в своїх вчинках на державному терні, терпить біди замість очікуваних вигід. Якщо Лісандр був грубий і не знав міри в своєму честолюбстві, то і Агесилай, зрозуміло, міг би іншими, більш гідними засобами виправити помилки цього видатної і честолюбивої людини. Але, видимо, одна і та ж пристрасть заважала першому визнати владу свого начальника, а другому - без роздратування стерпіти помилки свого товариша.
Спочатку Тіссаферн, боячись Агесилая, уклав з ним договір, по якому персидський цар обіцяв надати грецьким містам свободу і право жити по власних законах. Пізніше, однак, вирішивши, що у нього досить сил, він почав війну. Агесилай охоче прийняв виклик, оскільки покладав великі надії на свій похід. До того ж він вважав ганебним, що (десять тисяч) під начальством Ксенофонта дійшли до самого моря, наносячи поразки цареві, коли тільки хотіли цього, в той час як він, будучи на чолі лакедемонян, що досягли верховного володарювання на суші і на морі, не міг показати грекам жодногодіяння, гідного пам'яті. Щоб скоріше відплатити Тіссаферну за його віроломство дозволеною хитрістю, він зробив вигляд, що має намір виступити в Карію. Коли ж там зібралися військові сили варварів, він несподівано вторгся у Фрігию. Тут він завоював багато міст і захопив великі багатства. Цим він показав своїм друзям, що порушення договору означає презирство до богів, обман же ворога, навпаки, не тільки справедливий, але і доставляє велику славу, задоволення і вигоду. Оскільки ворог перевершував його кіннотою і до того ж знамення при жертвоприносинах були несприятливі, Агесилай повернувся в Ефес і став збирати кінноту, наказуючи щоб кожна багата людина, якщо вона не хоче брати участь в поході, виставила за себе по одному коневі і вершнику. Багато хто погодився на це, і незабаром замість боязких гоплитів у Агесилая зібралася численна і боєздатна кіннота. Він говорив, що і Агамемнон поступив прекрсано, коли відпустив з війська боязкого багатія, отримавши замість нього прекрасну кобилу. По наказу Агесилая торговці здобиччю продавали бранців оголеними. Одяг купували охоче, але над полоненними, чиї голі тіла були білими і рихлими через зніжений спосіб життя, все насміхалися, вважаючи їх нездатними для роботи, що не мають ніякої ціни. Побачивши це, Агесилай піднявся і сказав: Це люди з якими ви воюєте, а це речі, через яких ви ведете війну.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
