Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Абу Абдаллах Джафар Рудакі Короткі вірші Переклад Василя Мисика
Абу Абдаллах Джафар Рудакі Короткі вірші Переклад Василя Мисика
© Рудакі
© В.Мисик (переклад з перської), 1990
Джерело: Захід і Схід: Переклади. К.:Дніпро,1990
Електронний текст: Бібліотека "Джерело" (ukrlib.com), 2004
Зміст"Глянь навкруги розумним оком..."
"Для квітів розуму ти - осінь..."
"Як жаль, що діти нерозумні..."
"Цей світ для тебе - дорога обнова..."
"Та доки ж, доки ти мене стріватимеш?"
"Із келихом і чангом завітай..."
"Найбільша радість на земному крузі..."
"Щоб розгадалась кожна таємниця..."
"Барвистий всесвіту халат так забруднився, хлопче..."
"О, як тут весело колись текло моє життя!"
"Бджола, що повертає з медобрання..."
"Такий віддавна світ, такий він був..."
* * *
Глянь навкруги розумним оком,
Не так, як досі ти дивився.
Світ - море: тож будуй свій човен
Із добрих діл, щоб не розбився.
* * *
Для квітів розуму ти - осінь,
Для серця - теплий вітерець.
Ти у коханні - тільки вісник,
Зате в красі - сам Бог-творець.
* * *
Як жаль, що діти нерозумні
У мудрих родяться батьків
I що ніхто знання й освіти
Успадкувати не зумів!
* * *
Доки ти скупих коритимеш
Їх нагарбаним добром?
Сам не гарбай - і дізнаешся,
Скільки щедрості кругом!
* * *
Цей світ для тебе - дорога обнова,
Ти для похвал йому не знайдеш слова.
Цей світ - змія. За ним ти уганяєш?
Так знай: змія вбиває змієлова.
* * *
Та доки ж, доки ти мене стріватимеш?
Холодну крицю доки ти куватимеш?
Пшонинку-серце жорнами кохання
Безжалісно на пил перетиратимеш?
Ти можеш тіло без душі зустріти,
Коли спіткання з Рудакі шукатимеш!
* * *
Із келихом і чангом завітай,
Вина мені іскристого налий!
Такого, щоб, одбившись у ньому,
Рубіном став і камінь шляховий.
* * *
Найбільша радість на земному крузі -
Це знов побачити обличчя друзів.
Немае гіршого уболівання,
Як із прекрасним другом розставання.
* * *
Щоб розгадалась кожна таємниця,
Очима серця треба подивиться.
Звичайне поглядом окинь звичайним,
А в тайне зазирай і оком тайним.
* * *
Барвистий всесвіту халат так забруднився, хлопче,
Що нині прачка у воді його полоще й топче.
Злиняли барви, закрутивсь він і сюди й туди,-
I я очікую тепер, що ж вирине з води.
* * *
О, як тут весело колись текло моє життя!
Я й перед владарем землі не нахиляв чола.
Усе таке, як і було,- і місто, й дім, і я,-
Чому ж ті радощі тепер журба перемогла?
* * *
Бджола, що повертає з медобрання,
Нагадує моє оповідання.
Почувши пахощі, одна бджола
Квітучий лотос на ріці знайшла.
Не знала, що в ньому вода ховалась,
Пірнула в неї - та й бджолою звалась.
* * *
Карайся від неї, серце,
У кігтях орла-погонця!
Я згасну без тебе, мила,
Як іскра гасне без сонця!
* * *
Такий віддавна світ, такий він був,
Такий він є, такі його дороги:
Дає корону, трон і булаву,
У шахіншахові веде чертоги,
А потім, безпорадного, тебе
Турляє в борозну, волам під ноги.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Абу Абдаллах Джафар Рудакі Короткі вірші Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
| 1. | Абу Абдаллах Джафар Рудакі Короткі вірші Переклад Василя Мисика |
На попередню
|
|
