Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї Переклад Василя Мисика
Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї Переклад Василя Мисика
© Авіценна (Ібн Сіна)
© В.Мисик (переклад з перської), 1990
Джерело: Захід і Схід: Переклади. К.:Дніпро,1990
Електронний текст: Бібліотека "Джерело" (ukrlib.com), 2004
Зміст"Моє відступництво не просте, не звичайне..."
"О, як довідатись, для чого в світ оцей..."
"У цій пустелі серце немало мандрувало"
"Я від земного глибу до зоряних Чепіг..."
"Три дурні зійдуться і знай собі плетуть..."
"Вино п'яницям ворог, тверезим побратим"
"Коли постарівся, не грай по-молодому..."
"Добірні слова із Корану у кожній господі читають"
"Мій друг, що з ворогом укупі пив і їв..."
"Де б не спалахував пожарами твій гнів..."
"Найкраще так ступить на край могили..."
"Дай кучерям своїм хоч трохи побуяти..."
"Спитав: чом сліз у мене не сохне течія?"
"Хто б не питав, не відкривайсь нікому..."
"Від трьох принад твоїх - потрібні в природі чудеса..."
"Ах, кучері в тебе подібні до змій!"
"О нічко, не будь же така гомінка, як учора!"
"Отак кохатися в думках - як досі не здурів я!"
* * *
Моє відступництво не просте, не звичайне:
Твердіш я вірую, ніж дервіші й прочани.
Один такий живу - і звуть мене кафіром!
Це значить: вивелись у світі мусульмани.
* * *
О, як довідатись, для чого в світ оцей
Прийшов тулятись я, непроханий зайдей?
Коли для радощів, я жив би й не журився,
А ні - заплакав би я сотнями очей.
* * *
У цій пустелі серце немало мандрувало.
Заглянуло в найглибше - й нічого не узнало.
Не довелось пилинці на іскру обернутись,
Дарма що в серці в мене сто тисяч сонць палало.
* * *
Я від земного глибу до зоряних Чепіг
Усі вузли розплутав, всі відстані пробіг,
Через пастки злохитрі зумів я перескочить,
I тільки тайни смерті я розгадать не зміг.
* * *
Три дурні зійдуться і знай собі плетуть,
Що тільки їм одним відкрита світу суть.
Щоб ті осли тебе кафіром не назвали,
Із ними в бесіді ослоподібним будь!
* * *
Вино п'яницям ворог, тверезим побратим.
Вино чудовні ліки, як не впиватись ним,
Гірке, як слово батька, зате ж таке корисне,
Дозволене розумним, заказане дурним.
* * *
Коли постарівся, не грай по-молодому,
В невірство не вдягай свою старечу втому.
Що в темряві творив, тепер забудь, бо все те
Не до лиця тобі при світлі дня ясному.
* * *
Добірні слова із Корану у кожній господі читають.
Та, правду сказати, і їх не при кожній нагоді читають.
А речення те, що на вінцях у кожного келиха бачим,-
Його повсякденно й повсюдно, не кажучи годі, читають.
* * *
Мій друг, що з ворогом укупі пив і їв,
Повік не діждеться від мене добрих слів.
До біса цукор той, що був біля отрути!
Геть від метелика, що на змії сидів!
* * *
Де б не спалахував пожарами твій гнів,
Наш день кривавими сльозами червонів.
Якби ті повені до брам твоїх сягнули,
Без ліку б винесли захованих скарбів.
* * *
Найкраще так ступить на край могили,
Щоб жалощі тебе не обступили.
Усе, що можеш, виконай сьогодні,
Бо що ти вдієш, як не стане сили?
* * *
Дай кучерям своїм хоч трохи побуяти -
I подешевшають на ринку аромати;
А як відкинеш геть - ми найглупішу північ
Від сонячного дня не зможем розпізнати.
* * *
Спитав: чом сліз у мене не сохне течія?
Вона: тому, що завжди сміюсь, мов квітка, я!
Спитав: чому без тебе я так страждаю-плачу?
Вона: бо сам ти - тіло, а я - душа твоя!
* * *
Хто б не питав, не відкривайсь нікому
Будь обережний, сховане таї.
Як тайну збережеш, ти пан над нею,
А тільки виявиш, ти раб її.
* * *
Від трьох принад твоїх - потрібні в природі чудеса:
Від уст - вино, від щік - троянди, від усміху - краса.
Від трьох прикмет моїх три лиха тривають з року в рік:
Від серця - біль, від дум - химери, а від очей - роса.
* * *
Ах, кучері в тебе подібні до змій!
Та чом же вони аж на спині твоїй?
Побачили лал твій з смарагдом у дружбі -
Звилися й за плечі майнули як стій!
* * *
О нічко, не будь же така гомінка, як учора!
Не викрий таємних думок юнака, як учора!
Ти знаєш, як довго тягнулася ніч учорашня?
Ей, нічко побачення, стань не така, як учора!
* * *
Отак кохатися в думках - як досі не здурів я!
Нікому стільки не судилося терпіти, як терпів я!
Немало напастей зазнати недавно довелося!
Терпіння - от мій захист певний від злоби й лихослів'я!
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
| 1. | Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї Переклад Василя Мисика |
На попередню
|
|
