Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Казначейська система - Юрій С.І.

14.2. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями

14.2. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями

Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим загострились питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової. Розбалансованість фінансової системи, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін на енергоносії, обмеженість внутрішніх нагромаджень та наявність від'ємного сальдо платіжного балансу, об'єктивно обумовили потребу в зовнішніх коштах для відновлення господарської рівноваги, забезпечення стабільного економічного розвитку.

З приєднанням України у 1992 році до найвпливовіших міжнародних фінансових інституцій розпочато інтеграцію у світову фінансову систему. Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал мають міжнародні фінансові інститути — Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Відносно низька вартість запозичень та велике значення їхніх оцінок та дій для інших потенційних кредиторів та інвесторів спонукають на даному етапі до тісної співпраці України з цими установами на загальноприйнятих принципах міжнародного права. Запозичення здійснюються з метою сприяння макроекономічній стабілізації у державі і виходу на позитивну економічну динаміку, забезпечення щорічних темпів зростання ВВП на рівні не менше 4-5%. Позичальниками за такими позиками можуть бути державні банки, державні адміністрації, Національний банк України, державні підприємства. Так, Національний банк України під гарантію Уряду отримав дві кредитні лінії на фінансування малого та середнього бізнесу.

Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями є основним джерелом інвестиційного фінансування. Результати співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями наведені у табл. 14.1.

Таблиця 14.1.

Взаємовідносини України з кредиторами на світовому фінансовому ринку

(млн. доларів США)

Роки	Фінансові взаємовід­носини		Всього		У т. ч. МФІ				Міжуря­дові позики	Комер-ційі позики
					Разом	3 НИХ
						МВФ	МБРР	ЄБРР
1992	Заборгованість		396		0	0	0	0	396	0
1993	Отримано		3328		0	0	0	0	3328	0
	Погашено		100		0	0	0	0	100	0
	Заборгованість		3624		0	0	0	0	3624	0
1994	Отримано		1466,6		429,6	323,6	102	4	1037	0
	Погашено		310		0	0	0	0	310	0
	Заборгованість		4780,6	429,6	323,6	102	4	4351	0
1995	Отримано		3383,7		1436,7	1022,7	401	13	305	1642
	Погашено		519		0	0	0	0	319	200
	Заборгованість		7645,3		1866,3	1346,3	503	17	4337	1442
1996	Отримано		1510,7		1116,7	695,7	402	19	394	0
	Погашено		806		1	0	0	1	606	199
	Заборгованість		8350		2982	2042	905	35	4125	1243
1997	Отримано		1530		610	269	309	32	291	629
	Погашено		784	1	0	0	1	659	154
	Заборгованість		9096	3591	2311	1214	66	3757	1748
1998	Отримано		3174,8		797,8	365,8	386	46	325	2052
	Погашено		1332,4	103,4	100,4	1	2	594	680
	Заборгованість		10938,4	4285,4	2576,4	1599	110	3533	3120
1999	Отримано		2541,6		1037,6	605,6	422	10	1215	289
	Погашено		1370,3	538,3	528,3	1	9	418	414
	Заборгованість		12109,7	4784,7	2653,7	2020	111	4330	2995
2000	Отримано		2552,6		366,1	246,7	105,2	14,2	26,5	2160
	Погашено		4568,6		874,6	835,2	28,2	11,2	1144	2550
	Заборгованість		10093,7	4276,2	2065,2	2097	114	3212,5	2605

Основним кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Умови співпраці, які ставить перед Україною МВФ, загалом збігаються з відповідними пріоритетами вітчизняних економічних перетворень. МВФ надав Україні кредити «STF» , «Stand-by» та «ЕFF» (розширене фінансування) на 10, 5 і 10 років відповідно з відстрочкою сплати процентних платежів по «STF» - 4,5 і «Stand-by» - 3.5 роки. По кредитах ЕFF проценти сплачуються відразу, а сума основного боргу погашається через 5 років з моменту отримання кредиту. Україна отримала кредити на пільгових умовах. Це виявляється не тільки в наданні пільгового періоду кредитування, а й ставці за кредит нижче за ставку «Libor», тобто нижче ринкового рівня.

Кредити МВФ спрямовувались Національному банку України на формування резервів та покриття дефіциту платіжного балансу. Міністерству фінансів України для покриття дефіциту бюджету та обслуговування зовнішнього боргу в іноземній валюті. Надання МВФ допомоги Україні у 1998 році дозволило здійснити поступову девальвацію гривні і уникнути її обвалу з непередбачуваними для банківської системи наслідками. Позики МВФ для України, яка має низький кредитний рейтинг у світі, створюють можливість її доступу до міжнародних ринків позичкового капіталу.

Від Світового банку Україна отримує системні позики та інвестиційні кредити. Системні позики надаються під реформування окремих секторів економіки із спрямуванням їх траншами безпосередньо до Державного бюджету України. З метою реструктуризації економіки та проведення ринкових реформ, розвитку деяких галузей економіки Україна отримала кредити від Світовою банку на термін до 17 років з процентного ставкою близько 7% річних. Ці кредити надавались Україні також на пільгових умовах, тобто термін погашення кредиту довший, а відсоткова ставка менша порівняно з традиційними позиками, що запозичуються на міжнародних ринках капіталу.

Кошти, які надійшли від Світового банку спрямовувались на покриття дефіциту Державного бюджету, оплату за енергоносії, погашення зовнішнього боргу та покриття дефіциту торгового балансу країни.

Світовий банк надає також позики на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів:

• розвиток вугільної промисловості, енергетики, насінництва, системи теплопостачання, енергозбереження, водопостачання;

• надання технічної допомоги державним установам у сфері приватизації;

• реалізацію інвестиційних проектів муніципальної інфраструктури;

• поліпшення сільськогосподарського виробництва, модернізацію технологій, застосованих у сільському господарстві;

• впровадження розвинутої автоматизованої системи Державного казначейства, яка відіграватиме роль ефективно діючого інструменту виконання бюджету та управління готівковими коштами тощо.

Протягом 1994-1999 рр. на покриття дефіциту бюджету було залучено кошти системних позик Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), що є головною установою в групі Світового банку, в сумі 1,8 млрд.дол. Це забезпечило певні позитивні результати у розвитку ринкової інфраструктури, зокрема банківської системи.

Водночас фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень є фактичним їх "проїданням", невиправданим і невигідним з точки зору перспектив національної економіки. На противагу цій практиці необхідно ширше залучати інвестиційні кредити Світового банку. З 1993 р. за рахунок його позик в Україні реалізуються 16 проектів на загальну суму близько 2,9 млрд.дол.. та 15 млн. німецьких марок. Крім того, у проектному портфелі СБ перебуває 18 інвестиційних і по два гарантійних та грантових проекти. Сума позик за ними складає 1 065,8 млн.дол..

Позитивний досвід співпраці України із Світовим банком підтверджує необхідність і надалі підтримувати з ним тісні стосунки, а також іншими його структурами (Міжнародною фінансовою корпорацією, Міжнародною асоціацією розвитку, Багатостороннім агентством гарантування інвестицій).

Європейський банк реконструкції і розвитку здійснює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів. На відміну від інших міжнародних

фінансових інституцій, він зосереджується насамперед на кредитуванні приватного сектора та об'єктів ключової інфраструктури.

Позики ЄБРР зосереджуються насамперед на пріоритетних напрямах розвитку в Україні малого та середнього бізнесу (17% від загального портфеля проектів), фінансово-банківської системи (5%), енергетичного сектору (27%), транспортної інфраструктури (11%), телекомунікацій (9%), систем водопостачання (3%), агропромислового комплексу (17%), готельної інфраструктури (1 %).

Хоча ЄБРР загалом координує свою діяльність з МВФ та Світовим банком, фінансування ним проектів в Україні протягом 1999-2001 рр. не лише не припинялося, а й набувало нової динаміки. Частка фінансування проектів у загальному портфелі ЄБРР перевищила 7% (попереду тільки Росія, Румунія та Польща). Радою директорів ЄБРР прийнято нову стратегію діяльності в Україні. Головна її особливість — спрямованість на підтримку економічних та структурних реформ у найважливіші сектори української економіки.
У цілому співробітництво з міжнародними інституціями позитивно відбивається на процесі стабілізації, оскільки кредити мають безпосередньо реформозорієнтований характер. Водночас кредитний потенціал як МВФ, так і Світового банку, а також ЄБРР достатньо обмежений через особливість кредитних відносин між країною-реципієнтом та інституцією, що здійснює кредитну програму. Тому характерною особливістю акумуляції ресурсів через провідні організації світового фінансово-кредитного регулювання є відсутність мобільності кредитного процесу і значні процедурні ускладнення переговорної стадії кредитування.

Книга: Казначейська система - Юрій С.І.

ЗМІСТ

1.	Казначейська система - Юрій С.І.
2.	РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ 1.1. Історичні умови започаткування казначейства
3.	1.2. Передумови створення казначейської системи виконання бюджетів в Україні
4.	1.3. Етапи створення і розвитку Державного казначейства України
5.	РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ 2.1. Сутність діяльності та функції казначейства
6.	2.2. Організаційна структура Державного казначейства України
7.	2.3. Розрахункові палати у системі казначейства: суть та призначення
8.	РОЗДІЛ З ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ -ПОВНОВАЖНИЙ УЧАСНИК БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ 3.1. Організація бюджетного процесу в Україні
9.	3.2. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження
10.	3.3. Складання, розгляд та прийняття Державного бюджету України
11.	3.4. Виконання Державного бюджету України
12.	3.5. Зведення, складання та надання звітності про виконання державного бюджету
13.	3.6. Бюджетне планування та прогнозування
14.	3.7. Бюджетні повноваження Державного казначейства України
15.	РОЗДІЛ 4 БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ 4.1. Сутність та призначення бюджетної класифікації
16.	4.2. Класифікація доходів бюджету
17.	4.3. Класифікація видатків бюджету
18.	4.4. Класифікація фінансування бюджету
19.	4.5. Класифікація боргу
20.	РОЗДІЛ 5 ПЛАТІЖНА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 5.1. Поняття платіжних систем
21.	5.2. Сутність внутрішньої платіжної системи Державного казначейства
22.	5.3. Економічний зміст та призначення єдиного казначейського рахунку
23.	5.4. Управління єдиним казначейським рахунком
24.	5.5. Загальна характеристика рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства
25.	5.6. Порядок відкриття реєстраційних рахунків
26.	5.7. Проведення операцій на реєстраційних рахунках
27.	5.8. Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків та проведення операцій на них
28.	5.9. Ознаки кодування та аналітичні параметри рахунків
29.	РОЗДІЛ 6 ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 6.1. Технічне забезпечення здійснення платежів
30.	6.2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою
31.	6.З.Система електронних плажетів Національного банку України
32.	РОЗДІЛ 7 КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ
33.	7.2. Розмежування видатків між бюджетами
34.	7.3. Принципи розмежування видатків між бюджетами
35.	7.4. Розпорядники бюджетних коштів
36.	7.5. Організація роботи щодо виконання державного бюджету за видатками
37.	7.6. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства
38.	7.7. Відмови у здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
39.	РОЗДІЛ 8 КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДАМИ 8.1.Загальна характеристика державних доходів
40.	8.2. Організація касового виконання державного бюджету за доходами та порядок зарахування платежів
41.	8.3. Операції за надходженнями до загального фонду державного бюджету
42.	8.4. Операції за коштами від повернення бюджетних позичок та кредитів, наданих під державні гарантії за рахунок загального фонду державного бюджету
43.	8.5. Операції за надходженнями до спеціального фонду державного бюджету
44.	8.6. Операції за платежами, які розподіляються міме загальним та спеціальним фондами державного бюджету
45.	8.7. Операції за платежами до бюджету, які розподіляються між державним та місцевим бюджетами
46.	8.8. Операції за коштами, тимчасово віднесеними до доходів державного бюджету, що підлягають розподілу
47.	8.9. Операції за іншими платежами, які тимчасово віднесені до доходів державного бюджету
48.	8.10. Операції за власними надходженнями бюджетних установ та організацій
49.	8.11. Зарахування платежів, що справляються митними органами
50.	8.12. Операції з виконання державного бюджету за доходами у Державному казначействі України
51.	8.13. Операції з виконання державного бюджету за доходами у Державному казначействі України
52.	8.14. Облік та складання звітності про надходження коштів до державного бюджету
53.	РОЗДІЛ 9 КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ 9.1. Склад та структура місцевих бюджетів
54.	9.2. Міжбюджетні відносини та їх регулювання
55.	9.3. Міжбюджетне фінансування
56.	9.4. Складання, розгляд, затвердження, виконання місцевих бюджетів
57.	9.5. Виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства
58.	РОЗДІЛ 10 КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ 10.1. Характеристика державних цільових фондів
59.	10.2.Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів
60.	10.3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна
61.	10.4. Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
62.	10.5. Порядок проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
63.	РОЗДІЛ 11 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ОСНОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 11.1. Облікова політика Державного казначейства
64.	11.2. Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів в Україні
65.	11.3. Економічна сутність та функції бюджетного обліку
66.	11.4. Організація бухгалтерського обліку в органах Державного казначейства
67.	11.5. План рахунків як засіб реєстрації в обліку операцій
68.	11.6. Структура плану рахунків
69.	11.7. Внутрішня побудова рахунків
70.	РОЗДІЛ 12 ЗВІТНІСТЬ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 12.1. Характеристика звітності про виконання бюджетів
71.	12.2. Порядок складання та подання звітності бюджетними установами
72.	12.3. Складання звітності про виконання державного бюджету
73.	12.4. Строки подання та порядок розгляду звітності про виконання бюджету
74.	РОЗДІЛ 13 КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА 13.1. Зміст і призначення фінансового контролю
75.	13.2. Види, форми та методи фінансового контролю
76.	13.3. Органи державного фінансового контролю, їх функції
77.	13.4. Проблеми і напрями вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю
78.	13.5. Організація фінансового контролю у системі казначейства
79.	13.6. Внутрішній контроль в органах Державного казначейства
80.	13.7. Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю
81.	РОЗДІЛ 14 УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ 14.1. Економічна сутність та причини виникнення державного боргу
82.	14.2. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями
83.	14.3. Напрями розвитку взаємодії України з міжнародними фінансовими інститутами
84.	14.4. Особливості управління державним боргом
85.	РОЗДІЛ 15 КАЗНАЧЕЙСТВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 15.1. Казначейство Франції
86.	15.2. Державне казначейство США
87.	15.3. Державне казначейство Великобританії
88.	15.4. Державне казначейство Латвійської Республіки
89.	15.5. Казначейство Австрії
90.	15.6. Федеральне казначейство Російської федерації
91.	ФІНАНСОВИЙ СЛОВНИК КАЗНАЧЕЯ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate