Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Національний банк та грошово-кредитна політика - Мороз
РОЗДІЛ 12 ЗВІТНІСТЬ БАНКІВ
Звітність як складова методу бухгалтерського обліку є його завершальним етапом. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, кожний з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні, передбачає використання узагальнених показників банківської діяльності та стану грошово-кредитного ринку, призначених як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів інформації. Для зовнішніх користувачів насамперед призначається фінансова (бухгалтерська) звітність, котра використовується також самим банком. Фінансова звітність являє собою систему езаємозв 'язаних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний період. Вона складається з допомогою підрахування, групування і спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.Водночас фінансова звітність не дає змоги керівництву банку детально оцінювати, всебічно аналізувати й контролювати діяльність філій, інших структурних підрозділів, мати детальну оперативну інформацію, необхідну для прийняття рішень на різних рівнях управління банком. Тому, окрім фінансової звітності, встановлюються форми статистичної звітності, що грунтуються на даних управлінського бухгалтерського обліку і використовуються для створення системи грошово-кредитної та банківської статистики.
Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Звітність грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку. До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є його складовою (принципи бухгалтерського обліку детально викладено у розділі 11). Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності. Насамперед, інформація фінансової звітності має грунтуватися на даних аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечуватися тотожність даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських звітів та даних синтетичного й аналітич-ного обліків. Ще до складання фінансової звітності в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі операції, які здійснювалися у банку за звітний період.
Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності є її порівнянність, зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то банк повинен забезпечити порівнянність звітності через перерахування даних минулого звітного періоду за новими правилами та відобразити результати таких змін на окремих рахунках доходів та витрат.
Фінансова звітність банку має оприлюднюватись, але за умови наявності аудиторського висновку, складеного з дотриманням відповідних норм та стандартів. Цей висновок повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності.Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кількісні та якісні сторони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та трудомісткою, а раціонально побудованою й економічною. Цьому має сприяти розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми для формування усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.
Основне призначення фінансової та статистичної звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан банку, про результати його господарсько-фінансової діяльності за звітний період. Користувачам також необхідна інформація, яка дає змогу краще розібратися в особливостях здійснюваних банками операцій. Така інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під посиленим контролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінансових звітах банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризиків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями банку.Користувачами звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні
та фізичні особи, заінтересовані в результатах господарської діяльності банку, в тому числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься у фінансовій звітності.Головним користувачем звітності комерційних банків виступає Національний банк України, котрий виконує роль центрального банку держави та функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового обігу та діяльності банківської системи користуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.
Книга: Національний банк та грошово-кредитна політика - Мороз
ЗМІСТ
На попередню
|
|
