Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач

5.3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ

Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод "з умовою" за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.

1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або "заґавився"), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за нез'явлення брокера на біржу". Тому брокер повинен бути уважним, зібраним і обов'язковим.

2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.

Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокер-продавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.

Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо ж брокер нерозторопний і не може визначити сторін угоди, то після закінчення обговорення всіх пропозицій на цей біржовий день буде продовжено обговорення його товару. З одного боку, це дає можливість брокеру ще раз зважити всі пропозиції, але, з іншого боку, він може позбутися вигідних покупців, оскільки останні також будуть мати час подумати і купити інший товар. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.

Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод "з умовою", їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод "з умовою", якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не "з умовою", а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред'явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв'язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу. По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржі -грошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати, її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов'язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення.

Книга: Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач

ЗМІСТ

1.	Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач
2.	Розділ 1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
3.	1.2. ІСТОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ В УКРАЇНІ
4.	Розділ 2 ЗАКОНОДАВЧО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5.	2.2. РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ ОПОДАТКУВАННЯ
6.	2.3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА КОРДОНОМ
7.	2.4. ОСОБЛИВОСТІ БІРЖОВОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
8.	Розділ З ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ІНСТИТУТІВ
9.	3.2. ФУНКЦІЇ БІРЖІ
10.	3.3. ВИДИ БІРЖ
11.	Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВОГО УПРАВЛІННЯ
12.	Розділ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ
13.	5.2. БІРЖОВИЙ ТОВАР
14.	5.3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ
15.	5.4. ПОРЯДОК ЗНЯТТЯ ТОВАРІВ ІЗ ТОРГІВ
16.	5.5. БІРЖОВА МОВА ЖЕСТІВ ТА ЖАРГОН БРОКЕРА
17.	5.6. РОЗВ'ЯЗАННЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ
18.	Розділ 6 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ УГОД
19.	6.2. ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД І ОПЕРАЦІЙ
20.	6.3. БІРЖОВІ ТА ПОЗАБІРЖОВІ ОПЦІОНИ
21.	6.4. СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ
22.	6.5. ТОВАРНИЙ АРБІТРАЖ
23.	6.6. КОТИРУВАННЯ ТА ВИДИ ЦІН НА БІРЖІ
24.	6.7. РЕЄСТРАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ УГОД
25.	Розділ 7 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРНИХ БІРЖ
26.	7.2. РОЛЬ ТОВАРНОЇ БІРЖІ У ФОРМУВАННІ ЦІН
27.	7.3. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛІВ
28.	7.4. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ БІРЖЕЮ
29.	7.5. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
30.	7.6. БІРЖОВІ ТОВАРИ
31.	7.7. МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД
32.	7.8. ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД
33.	7.9. БІРЖОВІ ОПЕРАЦІЇ
34.	7.10. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД ТА ОПЕРАЦІЙ
35.	Розділ 8 ФОНДОВІ БІРЖІ
36.	8.2. ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ
37.	8.3. СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
38.	8.4. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ
39.	8.5. ЦІННІ ПАПЕРИ: КЛАСИФІКАЦІЯ, ВИДИ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ
40.	8.6. УЧАСНИКИ ФОНДОВОГО РИНКУ
41.	8.7. ПРОЦЕДУРА ЛІСТИНГУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
42.	8.8. ВИДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ УГОД НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
43.	Розділ 9 ВАЛЮТНІ БІРЖІ
44.	9.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАЛЮТНОЇ БІРЖІ
45.	9.3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
46.	9.4. ВАЛЮТНІ БІРЖІ ЗА КОРДОНОМ
47.	9.5. ВАЛЮТА ЯК ТОВАР
48.	9.6. ВИДИ І ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
49.	9.7. МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ УГОД З ВАЛЮТОЮ
50.	9.8. ВАЛЮТНІ КУРСИ
51.	9.9. КОТИРУВАННЯ
52.	9.10. КОМІСІЙНІ ТА ПОСТАВКА НА ВАЛЮТНІЙ БІРЖІ
53.	Розділ 10 БІРЖІ ПРАЦІ
54.	10.2. СУБ'ЄКТИ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
55.	Розділ 11 ОРГАНІЗАЦІЯ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
56.	11.2. ЕВОЛЮЦІЙНИЙ РОЗВИТОК Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
57.	11.3. ЦІЛІ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
58.	11.4. МЕХАНІЗМ БІРЖОВОЇ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
59.	11.5. БІРЖОВЕ ХЕДЖУВАННЯ ТА СПЕКУЛЯЦІЯ
60.	11.6. ОПЦІОНИ З Ф'ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ
61.	11.7. МЕХАНІЗМ УГОД З КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ Ф'ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ
62.	СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate