Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач

6.3. БІРЖОВІ ТА ПОЗАБІРЖОВІ ОПЦІОНИ

Здійснення операцій на одній із опціонних бірж можливе лише членами цієї біржі, які володіють місцем або орендують його на біржі. Тому приватні особи і організації, які бажають купити або продати опціони на біржі, повинні відкрити спільний рахунок з членом відповідної біржі. Покупці повинні заплатити організації комісійні, через яку вони укладають угоду. Розмір комісійних буде залежати від частоти і обсягів їх операцій.

Здійснення операцій на біржі можливе тільки за курсами, які склалися на ринку, однак ні про які переговори між партнерами не може бути і мови. Операції підтверджуються телексом на наступний день роботи. Покупцям не дозволяють купувати опціони, якщо у них на рахунках недостатньо коштів для виплати премії або маржі з премії. Це з'ясовується у той же день, коли виконується замовлення.

Нині позабіржові опціони є предметом торгівлі у кожному світовому фінансовому центрі. Найбільші угоди укладають в Нью-Йорку і Лондоні, де середній обсяг операції коливається від 15 до 25 млн. дол. США. Операції на 50-100 млн. дол. США умовно стали повсякденними. Деякі французькі банки в Парижі також активно беруть участь в операціях разом із швейцарськими банками в Цюріху і Женеві. Інші центри торгівлі опціонами знаходяться у Франкфурті, Копенгагені, Осло, Берліні, Стокгольмі, Брюсселі, Амстердамі, Сінгапурі, Сіднеї, Токіо, Чикаго, Торонто і Лос-Анджелесі. Банки й корпорації, що знаходяться в інших частинах світу, вважають за краще здійснювати свої операції в одному з фінансових центрів світу.

Важко оцінити загальний світовий торговий оборот опціонів. Приблизно половина всіх операцій є прямими і здійснюються поза інститутом брокерів, а тому майже неможливо отримати точну цифру цих операцій. Хоча приблизно можна передбачити, що позабіржовий обсяг операцій перевищує щомісяця 100 млрд. дол. умовної загальної суми.

Банк завжди виставляє дві ціни за опціон: бажану ціну - це ціна, за яку банк купить опціон, і ціну, що пропонується - це ціна, за яку банк продасть опціон. Різниця між цими двома цінами називається спредом. Банк завжди намагається купувати і продавати за найбільш вигідним курсом. Для міжбанківських операцій, враховуючи, що коливання курсу є суб'єктивною мірою, сторони домовляються про ціну коливання напряму або через брокера і потім підставляють ці цифри в модель ціноутворення опціону, погоджуючи при необхідності курс операції, фактичну премію, дельту-коефіцієнт хеджування.

Оскільки банки пропонують дві ціни премій опціонів, то вони призначають дві ціни коливання курсу для інших банків з метою дати їм можливість використати коливання курсів. Погодивши деталі операції по телефону, партнери підтверджують її телексом, як правило, в той же день.

Кожний тип опціону має свої переваги й недоліки. Біржові опціони часто мають значно більш ліквідні ринки, ніж позабіржові опціони. Ціни покупців і продавців передаються по телебаченню або їх легко отримати безпосередньо на біржі, а операції, як правило, можна здійснювати без будь-яких обмежень в обсязі. Однак біржові опціони передбачають певний обсяг контракту і розмір ставки (ціни) виконання стандартних біржових товарів. Таким чином, якщо хедж не знаходиться у тісному зв'язку з товаром даної біржі, то він буде неоптимальним. Позабіржові опціони можна укласти для конкретної позиції, що хеджується, але різниця між цінами продавця і покупця буде, ймовірно, великою. Тому хеджеру слід порівняти переваги індивідуального, але більш дорогого опціону з дешевим і ліквідним опціоном.

Багато які опціони не передбачають фізичної поставки базисного активу. У цьому випадку на дату закінчення замість поставки інструмента на основі різниці між ціною виконання і ціною базисного активу визначається розрахункова сума. Формуючи хедж з використанням опціонів, хеджер повинен також враховувати можливість фізичної поставки товару.

Книга: Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач

ЗМІСТ

1.	Організаційно-правові основи біржової діяльності - Берлач
2.	Розділ 1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
3.	1.2. ІСТОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ В УКРАЇНІ
4.	Розділ 2 ЗАКОНОДАВЧО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5.	2.2. РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ ОПОДАТКУВАННЯ
6.	2.3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА КОРДОНОМ
7.	2.4. ОСОБЛИВОСТІ БІРЖОВОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ
8.	Розділ З ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ІНСТИТУТІВ
9.	3.2. ФУНКЦІЇ БІРЖІ
10.	3.3. ВИДИ БІРЖ
11.	Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВОГО УПРАВЛІННЯ
12.	Розділ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ
13.	5.2. БІРЖОВИЙ ТОВАР
14.	5.3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ
15.	5.4. ПОРЯДОК ЗНЯТТЯ ТОВАРІВ ІЗ ТОРГІВ
16.	5.5. БІРЖОВА МОВА ЖЕСТІВ ТА ЖАРГОН БРОКЕРА
17.	5.6. РОЗВ'ЯЗАННЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ
18.	Розділ 6 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ УГОД
19.	6.2. ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД І ОПЕРАЦІЙ
20.	6.3. БІРЖОВІ ТА ПОЗАБІРЖОВІ ОПЦІОНИ
21.	6.4. СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ
22.	6.5. ТОВАРНИЙ АРБІТРАЖ
23.	6.6. КОТИРУВАННЯ ТА ВИДИ ЦІН НА БІРЖІ
24.	6.7. РЕЄСТРАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ УГОД
25.	Розділ 7 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРНИХ БІРЖ
26.	7.2. РОЛЬ ТОВАРНОЇ БІРЖІ У ФОРМУВАННІ ЦІН
27.	7.3. ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛІВ
28.	7.4. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНОЮ БІРЖЕЮ
29.	7.5. СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
30.	7.6. БІРЖОВІ ТОВАРИ
31.	7.7. МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД
32.	7.8. ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД
33.	7.9. БІРЖОВІ ОПЕРАЦІЇ
34.	7.10. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІРЖОВИХ УГОД ТА ОПЕРАЦІЙ
35.	Розділ 8 ФОНДОВІ БІРЖІ
36.	8.2. ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ
37.	8.3. СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
38.	8.4. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ
39.	8.5. ЦІННІ ПАПЕРИ: КЛАСИФІКАЦІЯ, ВИДИ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ
40.	8.6. УЧАСНИКИ ФОНДОВОГО РИНКУ
41.	8.7. ПРОЦЕДУРА ЛІСТИНГУ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
42.	8.8. ВИДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ УГОД НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
43.	Розділ 9 ВАЛЮТНІ БІРЖІ
44.	9.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВАЛЮТНОЇ БІРЖІ
45.	9.3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
46.	9.4. ВАЛЮТНІ БІРЖІ ЗА КОРДОНОМ
47.	9.5. ВАЛЮТА ЯК ТОВАР
48.	9.6. ВИДИ І ХАРАКТЕРИСТИКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ
49.	9.7. МЕХАНІЗМ УКЛАДЕННЯ УГОД З ВАЛЮТОЮ
50.	9.8. ВАЛЮТНІ КУРСИ
51.	9.9. КОТИРУВАННЯ
52.	9.10. КОМІСІЙНІ ТА ПОСТАВКА НА ВАЛЮТНІЙ БІРЖІ
53.	Розділ 10 БІРЖІ ПРАЦІ
54.	10.2. СУБ'ЄКТИ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
55.	Розділ 11 ОРГАНІЗАЦІЯ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
56.	11.2. ЕВОЛЮЦІЙНИЙ РОЗВИТОК Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
57.	11.3. ЦІЛІ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
58.	11.4. МЕХАНІЗМ БІРЖОВОЇ Ф'ЮЧЕРСНОЇ ТОРГІВЛІ
59.	11.5. БІРЖОВЕ ХЕДЖУВАННЯ ТА СПЕКУЛЯЦІЯ
60.	11.6. ОПЦІОНИ З Ф'ЮЧЕРСНИМИ КОНТРАКТАМИ
61.	11.7. МЕХАНІЗМ УГОД З КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ Ф'ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ
62.	СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate