Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. М.Г. Твердохліб

ФІНАНСОВІ ІНДИКАТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Адаптація підприємств до сучасних економічних умов потребує здійснення комплексу узгоджених технічних, технологічних і організаційно-управлінських заходів. Одним із інструментів здійс­нення зазначеного комплексу заходів є інформаційний інжині ринг бізнесу — сукупність взаємопов’язаних технологій (методів) планування, аналізу, проектування та реалізації інформаційної системи на рівні підприємства або його частини [1]. Головною метою такої системи має бути інформаційна підтримка виробничих, адміністративних і управлінських бізнес-процесів, що формують продукти чи послуги підприємства. Моделювання бізнес-процесів є основою інформаційного інжинірингу. Дослідження технології здійснення бізнес-процесів через побудову й вивчення комплексу моделей, які відображають певні аспекти їх створення, дозволяє визначити характеристики бізнес-процесів, дослідити раціональність їх організації. Однак усунення виявлених недоліків, покращання таких характеристик (показників), як час виконання, вартість, ступінь автоматизації, лише опосередковано впливає на ефективність бізнес-процесу. Тому дослідження показників ефективності бізнес-процесів є об’єктивною необхідністю для економічного обґрунтування заходів інформаційного інжинірингу бізнесу, оскільки саме вони визначають напрям застосування заходів інформаційного інжинірингу й характер таких заходів. Слід зазначити, що принципово важливим є залучення заходів інформаційного інжинірингу саме до основних бізнес-процесів підприємства, а не до допоміжних, бо в першу чергу мають удосконалюватися ті процеси, покращання яких сприятиме отриманню підприємством більшого прибутку. Такі бізнес-процеси, як правило, відбуваються у сфері відносин підприємства з клієнтами і містять вкладений бізнес-процес продажу продукту чи послуги. З огляду на це, до складу індикаторів фінансової ефективності даних бізнес-процесів має бути включено показники ефективності бізнес-процесу продажу.
Зважаючи на те, що одним із головних завдань підприємства є розподіл мобілізованих ресурсів між альтернативними напря­мами їх використання з метою одержання максимального при- бутку, показники ефективності використання обмежених ресурсів також можна вважати індикаторами фінансової ефективності бізнес-процесу.
Потрібно відзначити, що оскільки здійснення інформаційного інжинірингу бізнесу потребує значних інвестицій, то підхід до визначення індикаторів ефективності бізнес-процесу, які визначатимуть напрямок заходів інформаційного інжинірингу та їх характер, має відповідати загальноприйнятому у світовій практиці інвестиційному підходу, згідно з яким ефективність оцінюють відносно до чистого прибутку, отриманого за певний період, завдяки інвестованому капіталу.
Міркуючи таким чином і будемо розглядати індикатори ефективності бізнес-процесів.
Кількість параметрів (показників), які характеризують бізнес-процес, навіть для невеликого підприємства може досягати бага тьох тисяч. Однак для формування стратегічних рішень щодо управління бізнесом і його розвитку найважливішими є такі групи фінансових показників діяльності підприємства за певний період:
1. Показники, що характеризують мобілізовані ресурси, визначені за їх середніми значеннями, а також структуру джерел фінансування: капітал , зобов’язання , активи .
2. Показники, що визначають повні витрати: обсяг проданої продукції у грошовому вимірі ( W ), накладні витрати (НВ), податки у виторзі (Пв), податки в прибутку (Пп).
3. Отримані фінансові результати: виторг (В), дохід (Д), валовий прибуток ( Р ₁), прибуток до відрахування податку на прибуток ( Р ₂), чистий прибуток ( Р ₃).
Співвідношення між ними можна описати такими рівняннями:
, (1)
де  — середнє значення показника активів;
 — середнє значення показника зобов’язання;
 — середнє значення показника капіталу.
Д = В – W , (2)
де Д — дохід;
В — виторг;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі.
Р ₁ = Д – НВ, (3)
де Р ₁ — валовий прибуток;
Д — дохід;
НВ — накладні витрати.
Р ₂ = Р ₁ – Пв, (4)
де Р ₂ — прибуток до відрахування податку на прибуток;
Пв — податки у виторзі.
Р ₃ = Р ₂ – Пп, (5)
де Р ₃ — чистий прибуток;
Пп — податки у прибутку.
Зазначені фінансові показники діяльності підприємства необхідні для подальшої фінансової характеристики бізнес-процесу й аналізу його ефективності за певний період.
Як видно з наведених співвідношень, такі показники, як W , НВ, Пв, Пп, Д, , , можна вважати первинними характеристиками певного бізнес-процесу , тобто такими, за допомогою яких може бути визначено інші показники, а саме:
1. Рентабельність продажу за доходом ( R ):
R = Д / W , (6)
де Д — дохід від проданої продукції;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі.
2. Рентабельність покриття накладних витрат ( R _НВ):
R _НВ = НВ / W , (7)
де НВ — накладні витрати.
3. Коефіцієнт зведених податкових витрат у відпускній ціні продукції ( k _відп):
k _відп = Пв / W , (8)
де Пв — податки у виторзі;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі.
4. Коефіцієнт зведених податкових витрат у прибутку ( k _P):
k _P = Пп / Р ₂, (9)
де Пп — податки у прибутку;
Р ₂ — прибуток до відрахування податку на прибуток.
5. Інтенсивність використання кредитних ресурсів (ІВ_кр):
, (10)
де  — середній за період розмір активів;
 — середній за період розмір капіталу.
6. Інтенсивність використання всіх мобілізованих ресурсів (швидкість обороту активів відносно обсягу проданої продукції) ( V_АW ):
. (11)
Показники R і R _НВ є фінансовими індикаторами загальної ефек­тивності бізнес-процесу. Показники k _відп, k _P характеризують зве дені податкові витрати бізнес-процесу, а показники ІВ_кр, V_АW — інтенсивність використання ресурсів під час здійснення бізнес-процесу. Вони необхідні для визначення показників ефективності бізнес-процесу продажу й показників ефективності використання ресурсів під час здійснення бізнес-процесу.
Крім того, визначені характеристики (показники) бізнес-про­цесу (приймемо їх за похідні ) необхідні для розгляду зв’язку чистого прибутку ( Р ₃) з обсягом проданої продукції ( W ) і відображення факторної залежності чистого прибутку ( Р ₃) від характеристик (показників) бізнес-процесу.
Первинні та похідні характеристики бізнес-процесу створюють мінімальну фінансову модель певного бізнес-процесу . Мінімальною вона вважається тому, що враховує лише інтенсивність використання кредитних ресурсів і не зважає на вартість і ефективність їх використання. Формування фінансової моделі бізнес-процесу, особливістю якого є залучення кредитних ресурсів до його здійснення, виходить за рамки даної роботи.
Скориставшись показниками мінімальної фінансової моделі бізнес-процесу й наведеними співвідношеннями між ними, визначимо показники, що характеризують бізнес-процес продажу та його ефективність:
1. Виторг (В):
В = (1 + R ) × W , (12)
де R — рентабельність продажу за доходом;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі.
2. Валовий прибуток ( Р ₁):
P ₁ = ( R – R _НВ) × W , (13)
де R _НВ — рентабельність покриття накладних витрат.
3. Прибуток до відрахування податку на прибуток ( Р ₂):
P ₂ = (( R – k _відп) – R _НВ) × W , (14)
де k _відп — коефіцієнт зведених податкових витрат у відпускній ціні продукції.
4. Чистий прибуток ( Р ₃ ):
P ₃ = (1 – k _P) × (( R – k _відп) – R _НВ) × W , (15)
де k _Р — коефіцієнт зведених податкових витрат у прибутку.
Отримана формула (15) відображає зв’язок чистого прибутку й обсягу проданої продукції у грошовому виразі. Крім того, вона показує факторну залежність чистого прибутку від податкових витрат і характеристик (показників) ефективності бізнес-процесу.
5. Рентабельність продажу за валовим прибутком ( RP ₁):
RP ₁ = P ₁ / W = R – R _НВ . (16)
Показник RP ₁ показує число грошових одиниць валового прибутку, отриманих від однієї грошової одиниці, вкладеної у собівартість проданої продукції.
6. Рентабельність продажу за прибутком до відрахування податку на прибуток ( RP ₂):
RP ₂ = P ₂ / W = (( R – k _відп) — R _НВ), (17)
де Р ₂ — прибуток до відрахування податку на прибуток;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі;
R — рентабельність продажу за доходом;
k _відп — коефіцієнт зведених податкових витрат у відпускній ціні продукції;
R _НВ — рентабельність покриття накладних витрат.
Показник RP ₂ показує число грошових одиниць прибутку до відрахування податку на прибуток, отриманих від однієї грошової одиниці, вкладеної у собівартість проданої продукції.
7. Рентабельність продажу за чистим прибутком ( RP ₃):
RP ₃ = P ₃ / W = (1 – k _P) × (( R – k _відп) – R _НВ), (18)
де Р ₃ — чистий прибуток;
W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі;
k _Р — коефіцієнт зведених податкових витрат у прибутку;
R — рентабельність продажу за доходом;
k _відп — коефіцієнт зведених податкових витрат у відпускній ціні продукції;
R _НВ — рентабельність покриття накладних витрат.
Показники ефективності бізнес-процесу продажу ( RP ₁, RP ₂ RP ₃) є індикаторами ефективності використання однієї грошової одиниці, вкладеної у собівартість проданої за певний період продукції. Кожна грошова одиниця, вкладена у собівартість проданої продукції, повертається в розмірі (1 + R ) грошових одиниць у складі виторгу. З них після покриття собівартості продукції залишається R грошових одиниць доходу, з яких R _НВ грошових одиниць покривають накладні витрати, а k _відп грошових одиниць покривають податки у виторзі. Із тих RP ₂ грошових одиниць, що залишились, k _P × RP ₂ грошових одиниць виплачуються у складі податків на прибуток, і тільки RP ₃ грошових одиниць залишаються як чистий прибуток.
Формула (18) демонструє факторну залежність рентабельності продажу за чистим прибутком від податкових витрат і характеристик (показників) ефективності бізнес-процесу.
Для визначення ефективності використання підприємством ресурсів під час здійснення бізнес-процесів необхідно назвати такі показники:
1. Рентабельність капіталу за прибутком певного виду , що є показником ефективності використання підприєм- ством капіталу:
, (19)
де P_і — прибуток певного виду;
 — середній за період розмір капіталу.
Зазначений показник є аналогом банківської процентної ставки за депозитом. Якщо підприємство стабільно має показник рентабельності капіталу менший за банківську процентну ставку, тоді доцільність інвестування бізнесу цього підприємства сумнівна.
2. Рентабельність активів за чистим прибутком , що є показником ефективності використання підприємством усіх ресурсів:
, (20)
де  — рентабельність активів за чистим прибутком;
P ₃ — чистий прибуток;
 — середнє значення показника активів.
Скориставшись формулами (20), (18) і (11), можна визначити показник рентабельності активів за чистим прибутком ( RV_{АP 3}) у зв’язку з показником інтенсивності їх використання та показником рентабельності продажу за чистим прибутком :
, (21)
де RP ₃ — рентабельність за чистим прибутком;
V_АW — швидкість обороту активів за обсягом проданої продукції.
Зазначений вираз демонструє важливу закономірність: рентабельність будь-якого виду ресурсів за будь-яким фінансовим результатом, отриманим завдяки використанню цього виду ресурсу, можна представити у вигляді добутку рентабельності продажу за цим фінансовим результатом і швидкості обороту розглянутого виду ресурсів відносно обсягу проданої продукції.
Залежність чистого прибутку від обсягу проданої продукції, виражена формулою (15), визначає величину чистого прибутку, що генерує досягнутий обсяг проданої продукції за визначених параметрів рентабельності продажу, накладних витрат і податкових витрат у фінансових результатах.
Зв’язок показника обсягу проданої продукції та середньої величини капіталу можна отримати з формул (10) і (11):
, (22)
де W — обсяг проданої продукції у грошовому вимірі;
ІВ_кр — показник інтенсивності використання кредитних ресурсів;
 — середнє значення показника капіталу.
Формула (22) визначає величину активів, яка за певної їх структури та швидкості обороту забезпечує досягнуту величину обсягу проданої продукції. Система рівнянь (15) і (22) визначає зв’язок чистого прибутку та середньої величини капіталу через фінансові характеристики бізнес-процесу. Виключивши показник обсягу проданої продукції й розв’язавши зазначену систему рівнянь, отримаємо:
, (23)
де Р ₃ — чистий прибуток;
k _Р — коефіцієнт зведених податкових витрат у прибутку;
R — рентабельність продажу;
k _відп — коефіцієнт зведених податкових витрат у відпускній ціні продукції;
R _НВ — рентабельність покриття накладних витрат.
Зазначена формула відображає факторну залежність чистого прибутку (головної мети здійснення бізнес-процесу) від фінансових характеристик бізнес-процесу. Вона може використовуватися для дослідження як результатів основних бізнес-процесів підприємства, так і сумарних результатів його діяльності за всіма напрямами за умови врахування диференціації не тільки фінансових результатів і витрат, але й задіяних ресурсів.
Поділивши обидві частини формули (23) на середнє значення величини капіталу, одержимо показник рентабельності капіталу за чистим прибутком ( ) , виражений характеристиками  бізнес-процесу:
RV_{КP 3} = (1 – k _P) × (( R — k _відп) – R _НВ) × V_АW × ІВ_кр . (24)
Права частина формули (24) визначає структуру ефективності приросту капіталу. Формули (23) і (24) визначають залежність середньої величини мобілізованих ресурсів (показника ) і головної мети бізнесу — отриманого чистого прибутку.
Якщо рівняння (1) відображає фінансовий стан бізнес-проце­сів підприємства у конкретний момент часу, то рівняння (24) — відображає ефективність бізнес-процесу за певний період. Вона визначає факторну залежність рентабельності капіталу від фінансових характеристик бізнес-процесу.
Запропонований підхід дозволяє визначити фінансові характеристики (показники) бізнес-процесу, відповідно загальноприйнятому у світовій практиці інвестиційному підходу виділити індикатори ефективності бізнес-процесу, що визначатимуть напрям і характер заходів інформаційного інжинірингу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Martin J . Information Engineering N.J.: Prentice-Hall. — 1990.
2. Холт Р., Баренс Т . Планирование инвестиций. — М.: Дело ЛТД, 1999. — 210 с.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. Библиотека финансового менеджера. — К.: Ника — Центр, Эльга, 1998. — 235 с.
4. Киран Уолш . Ключевые показатели менеджмента. Как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании. — М.: Дело, 2001. — 360 с.
5. Ковалев А. И., Привалов В. П. Анализ финансового состояния предприятия. — Москва. Библиотека хозяйственного руководителя.  Кн. 28. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. — 270 с.
6. Семенов В. М. (ред.) Экономика предприятия. Библиотека хозяйственного руководителя. Кн. 3. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. — 260 с.
7. Стоянова Е. C., Штерн М. Г . Финансовый менеджмент для практиков. Краткий профессиональный курс. — М.: Перспектива, 1998. — 180 с.


Н. І. ВОВЧУК , магістр,
IBTCI

Книга: Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. М.Г. Твердохліб

ЗМІСТ

1.	Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. М.Г. Твердохліб
2.	ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА БАЗІ НЕЙРОМЕРЕЖ
3.	ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
4.	ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНІВ РОЗПОДІЛУ ПОКАЗНИКІВ РИЗИКУ НА ТРАНСПОРТІ
5.	ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ У ТАБЛИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
6.	ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ АНКЕТУВАННЯ У МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
7.	ФІНАНСОВІ ІНДИКАТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
8.	ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ ПРОГРАМ ДЛЯ ЕОМ
9.	МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  РЕКЛАМИ ІТ-КОМПАНІЙ
10.	ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ
11.	МОДЕЛЬ БАГАТОЦIЛЬОВИХ РIШЕНЬ В УМОВАХ РИЗИКУ З УРАХУВАННЯМ ДИНАМIКИ
12.	СУМІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЙ СТРУКТУРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА БАГАТОВИМІРНИХ БАЗ ДАНИХ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СППР
13.	ЕМПІРИЧНІ ТА ЕКОНОМЕТРИЧНІ МОДЕЛІ ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ
14.	АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПІДПРИЄМСТВА НА БАЗІ МЕТОДІВ НЕЧІТКОЇ МАТЕМАТИКИ
15.	МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ДИСКРЕТНИХ ЕВОЛЮЦІЙНИХ СИСТЕМ У ВИПАДКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
16.	ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАФТОГАЗОВОЇ КОМПАНІЇ ЯК ЦІЛІСНОЇ СКЛАДНОЇ СПЕЦИФІЧНОЇ СИСТЕМИ
17.	СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
18.	ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО ПОТОКУ НА БАНКІВСЬКИХ РАХУНКАХ
19.	ОЦІНЮВАННЯ ТОЧОК ЛАФФЕРА НА ОСНОВІ ДВОПАРАМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ
20.	МЕТОДИЧНЕ, МАТЕМАТИЧНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ЛОГІСТИКИ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate