Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Міжнародний менеджмент - конспект лекцій (УДПСУ)
Тема 4. Досвід організації менеджменту в різних країнах
1. Національні школи і досвід менеджменту в різних країнах.
2. Порівняльний аналіз американського та японського менеджменту.3. Характеристика менеджерів різних країн.
1. Національні школи і досвід менеджменту в різних країнах
а) Американська школа менеджменту· Перша історична класична школа, що залишається провідною у світі і зараз
· Ґрунтовна менеджерська освіта (268 шкіл бізнесу мають двохрічну програму магістр ділового адміністрування – The Master of Business Administration – які щорічно закінчують понад 70 тисяч чоловік)· Жорсткий агресивний менеджмент
· Величезна кількість навчальних і наукових видань спеціальних, журналівб) Японська школа менеджменту
· Використовує зарубіжний (насамперед США) досвід менеджменту
· Ґрунтується на колективістських засадах· Акцент робиться на підготовці менеджерів у компаніях
· Зорієнтований на світові ринкив) Досвід Франції: Планування
· Державний сектор – 20% валового національного продукту
· Мета уряду – ефективне використання переважної кількості ресурсів країни· Планування в 40-50-і роки: регламентація використання ресурсів
· Планування в 60-70-і роки: індикативний план як форма координації державного і приватного сектору· Стратегічне планування в 80-90-і роки
· Два типа державних підприємств:а) ринкового типу, що конкурують на ринку і втручання держави в їх діяльність незначне;
б) монополісти, яких підтримує держава.· Пріоритети п’ятирічних планів: економічне зростання, цінова стабілізація, баланс у зовнішньоекономічних розрахунках, належна зайнятість, підтримка пріоритетних галузей промисловості і національних проектів
· Органи планування: секретаріат (20 чол.), комісаріат (150 фахівців)Де-Голь: “Важко управляти Францією, де їдять 340 сортів сиру і п’ють 350 сортів вина”.
г) Досвід Німеччини: влада і кодекси
· Довіра влади у керівництві трудовою діяльністю
· Авторитаризм – функція лідерства· Турбота менеджерів про підлеглих
· Закон про залучення робітників до управління підприємствами (1951 рік)· Утворення виробничих рад: вибори через 4 роки, що проводять свої засідання в робочий час
· Включення представників трудового колективу (трудових директорів) до складу виконавчого комітету, в яких вони представляють інтереси співробітників і одночасно приймають рішення в інтересах всього підприємствад) Австралія
· Вплив на менеджмент моральних аспектів
· Наголос на політичні і соціальні цінності досягнення· Сприйняття ризику
е) Італія
· Дії у середовищі з низькими ризиками· Конкурентноздатність італійських менеджерів
· Схильність до групового прийняття рішеньє) Австрія
· Наголос на самореалізації у керівництві
· Висока цінність незалежності і конкурентоспроможності· Прагнення уникнути ризиків
ж) Великобританія
· Висока цінність безпечності, винахідливості, адаптивності, логіки· Індивідуалізм вважається найвищою цінністю
Підготовка іноземних менеджерів для роботи в США
· Спеціальні тренінгові програми про корпоративне життя в США· Податкові поради іноземцям
· Утворення компаніями товариських мереж, що допомагають швидше пристосуватись до нового середовища· Рольові ігри, що демонструють варіанти менеджерської поведінки
2. Порівняльний аналіз американського і японського менеджменту
Таблиця 4.1.
Порівняльна характеристика японського і американського підходу до менеджменту| Японський менеджмент | Американський менеджмент |
|
1 |
2 |
|
Планування |
|
|
1. Довгострокова орієнтація |
1. Переважно короткострокова орієнтація |
|
2. Колективне прийняття рішень (по кругу) з консенсусом |
2. Індивідуальне прийняття рішень |
|
3. Залучення багатьох людей до підготовки і прийняття рішень |
3. Залучення небагатьох людей до прийняття рішень і “Продаж” рішення особам з іншими цінностями |
|
4. Поток рішень формується знизу вверх і назад |
4. Потоки рішень утворюються зверху і рухаються вниз |
|
5. Повільне прийняття рішень і швидка їх реалізація |
5. Швидке прийняття рішень, повільна їх реалізація, яка потребує компромісу, частого узгодження рішень у субординації |
|
Організація |
|
|
1. Колективна відповідальність і звітність |
1. Індивідуальна відповідальність |
|
2. Неясність відповідальності за рішення |
2. Ясність і конкретність відповідальності за рішення |
|
3. Неформальні організаційні структури |
3. Формальні бюрократичні організаційні структури |
|
4. Добре відома загальна організаційна структура і філософія; відчуття конкуренції з іншими компаніями |
4. Брак загальної організаційної культури, ідентифікація більше професії ніж компанії |
|
Укомплектовування штатів |
|
|
1. Нові працівники комплектуються переважно з навчальних закладів, або ж знаходяться всередині компанії для заміщення вакантних посад |
1. Працівники набираються як із навчальних закладів, так і інших компаній, досить часто переходячи з однієї компанії до іншої |
|
2. Повільне просування по категоріях посад |
2. Прагнення швидкого успіху |
|
3. Лояльність компанії |
3. Лояльність професії |
|
4. Надзвичайно рідкі оцінки виконання для нових співробітників |
4. Часті оцінки виконання для нових співробітників |
|
5. Оцінка довгострокового виконання |
5. Оцінка короткострокових результатів |
|
6. Просування базується на багатьох критеріях |
6. Просування ґрунтується переважно на індивідуальному виконанні |
|
7. Тренінг і розвиток персоналу вважається довгостроковою інвестицією |
7. Тренінг і розвиток персоналу сприймаються із сумнівом (як загроза плинності кадрів) |
|
8. По життєвий найм для більшості великих компаній |
8. Поширена службова невпевненість |
|
Керівництво |
|
|
1. Лідер діє як соціальний полегшував і член групи |
1. Лідер діє як голова групи, що приймає рішення |
|
2. Патерналістський стиль |
2. Директивний стиль (сильний, фірмовий, визначений) |
|
3. Загальні цінності, що полегшують співробітництво |
3. Часто різні цінності, індивідуалізм, заважає інколи співробітництву |
|
4. Уникнення конфронтації, двозначність керівництва, наголос на гармонії |
4. Загальна між особова конфронтація, наголос на ясності |
|
5. Висхідні комунікації |
5. Переважно низхідні комунікації |
|
Контроль |
|
|
1. Контроль парний |
1. Контроль начальника |
|
2. Фокус контролю на груповому виконанні |
2. Фокус контролю на індивідуальному виконанні |
|
3. Спасіння обличчя |
3. Встановлення провини |
|
4. Широке використання гуртків контролю якості |
4. Обмежене використання гуртків контролю якості |
Джерело: Knootz H., Weihrich H. Essentials of Management. – N – Y, Mc Graw – Hill p.c., 1990. p.495.
3. Характеристика менеджерів деяких країн.
а) Американські менеджери· Високий прагматизм
· Високі досягнення, компетентна орієнтація· Наголос на максимізацію прибутків, організаційну ефективність, високу продуктивність
б) Японські менеджери
· Високий прагматизм· Сильний наголос на розмір і зростання фірми
· Висока цінність компетенції і досягненьв) Корейські менеджери
· Високий прагматизм
· Високий індивідуалізм· Високі досягнення і компетентна орієнтація
г) Індійські менеджери
· Сильна моральна орієнтація· Високий індивідуалізм
· Сильний наголос на організаційну узгодженість і компетенціюд) Австралійські менеджери
· Висока моральна орієнтація
· Висока гуманістична орієнтація· Низька цінність досягнень, успіху, конкурентноздатності і ризику
Джерело: Hodgetts R., Luthans F. International Management. – N-Y, Mc Graw – Hill, Inc., 1991, p.43
Книга: Міжнародний менеджмент - конспект лекцій (УДПСУ)
ЗМІСТ
На попередню
|
|
