Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: БІБЛІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ Переклад Олександра Гижи Книга Буття

Книга Повторення Закону

Повт. Закону 1

1. Ось слова, що їх промовляв Мойсей до всього Ізраїля за Йорданом, в пустелі, на рівнині навпроти Червоного [моря], між Параном і Тофелем, Ливаном і Гецеротом та Ді-Загавом.

2. На відстані одинадцяти днів шляху від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадеш-Барнеа.

3. Сорокового року, одинадцятого місяця, першого [дня] місяця, повідав Мойсей синам Ізраїля все, що заповідав йому Господь для них.

4. Після того, як здолав Сигона, царя аморейського, котрий жив у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, котрий жив у Аштароті, в Едреї.

5. За Йорданом, на землі моавській, почав Мойсей розтлумачувати Закон цей, і сказав:

6. Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: Досить вам жити на горі оцій;

7. Оберніться і рушайте: йдіть до гори амореїв й усіх сусідніх місцин на рівнини, на пагорби й у долини, на південь і берегом моря, до землі xанаанців і до Ливану, навіть до річки великої, річки Єфрат.

8. Ось, Я даю вам землю, йдіть, володійте землею, котру Господь з присягою обіцяв дати батькам вашим Авраамові, Ісаакові та Якові, їм і нащадкам їхнім.

9. І я сказав вам того часу: Не можу один носити вас;

10. Господь, Бог ваш, розмножив вас, ви нині численні, мов зорі небесні.

11. Господь, Бог батьків ваших, розмножить вас тисячократно супроти того, скільки вас [тепер], і благословить вас, як Він обіцяв вам;

12. То як же мені одному носити тягарі ваші, тяготи ваші і суперечки ваші?

13. Виберіть собі відомих у колінах ваших мужів мудрих, розумних, і я поставлю їх урядувати над вами.

14. Ви відповідали мені і сказали: Добру справу радиш ти вчинити для нас.

15. І взяв я чільників з колін ваших, мужів мудрих і відомих, і поставив їх старшинами над вами, тисяцькими, сотниками, п'ятдесяцькими й десяцькими і наглядачами для колін ваших.

16. І наказав я суддям вашим того часу, говорячи: Вислуховуйте справи братів ваших і судіть справедливо, кожну людину і брата її, і захожого, з нею.

17. Не зважайте на особу в суді, ви маєте слухати малого, як великого: не бійтеся особи людської; бо суд – справа Божа, а діло, котре для вас заважке, доносьте до мене, і я вислухаю його.

18. І дав я вам того часу настанови про все, що належить вам чинити.

19. І коли рушили ми від Хорива і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, котру ви бачили, на шляху до гір аморейських, як наказав Господь, Бог наш, і прийшли до Кадеш-Барнеа.

20. І сказав я вам: Ви прийшли до гори аморейської, котру Господь, Бог ваш, дає нам.

21. Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю оцю, йди, візьми її у володіння, як говорить тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.

22. Але ви всі підійшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони дослідили нам землю і дали нам знати, якою дорогою нам рухатися, і в які міста нам простувати.

23. Слово це мені сподобалося, і я взяв із вас дванадцять чоловіків, по одному чоловікові від [кожного] коліна.

24. Вони пішли, зійшли на гору, і дісталися до долини Ешкол, і оглянули її.

25. І взяли в руки свої плодів землі, й принесли нам, і повідали нам, і сказали: Добра земля, котру Господь, Бог наш дає нам.

26. Але ви не пішли, а повстали супроти заповіді Господа, Бога вашого.

27. І ремствували у шатрах ваших, і говорили: Господь, з ненависті до нас, вивів нас із землі єгипетської, щоб віддати нас до рук амореїв [і] винищити нас.

28. Куди ми підемо? Браття наші розслабили серце наше, говорячи: Народ той чисельніший і вищий від нас, міста [там] великі і укріплені до небес, та й синів Енакових бачили ми там.

29. І я сказав вам: Не страхайтеся і не бійтеся їх,

30. Господь, Бог ваш, який простує перед вами, Він буде змагатися за вас, як Він те вчинив для вас у Єгипті, перед очима вашими.

31. І в пустелі оцій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій , носив тебе, як чоловік носить сина свого, всіма шляхами котрі ви проходили, до приходу вашого на оце місце.

32. Але й при цьому ви не вірили Господові, Богові вашому,

33. Котрий ішов перед вами шляхом у вогні – шукати вам місце, де поставити вам шатра вночі, щоб підказувати вам дорогу, якою вам рухатися, а вдень у хмарині.

34. І Господь почув слова ваші, і розгнівався, і присягнувся, говорячи:

35. Ніхто із чоловіків оцих, із цього лихого роду, не побачить доброї землі, котру Я клявся дати батькам вашим.

36. Тільки Калев, син Єфуннеїв, побачить її, йому дам Я землю, котрою він ходив, і синам його, за те, що він підкорявся Господові.

37. І на мене розгнівався Господь за вас, говорячи: І ти не увійдеш туди.

38. Ісус, син Навинів, котрий при тобі, він увійде туди; його настанови, бо він введе Ізраїля у володіння нею.

39. Діти ваші, про котрих ви говорили, що вони дістануться на здобич [ворогам], і сини ваші, котрі не знали того дня ні добра, ані зла, вони увійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею.

40. А ви повертайте в пустелю по шляху до Червоного моря.

41. І ви відповідали тоді і сказали мені: Згрішили ми перед Господом, підемо і станемо на прю, як наказав нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожний бойовим оружжям своїм, і поклали собі зійти на гору.

42. Але Господь сказав мені: Скажи їм: Не виходьте й не бийтеся, тому що немає Мене серед вас, щоб не винищили вас вороги ваші.

43. І Я говорив вам, але ви не дослухалися і повстали супроти заповіді Господньої, і з упертости своєї зійшли на гору.

44. І виступили супроти вас амореї, що жили на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, і винищували вас на Сеїрі до самої Хорми.

45. І повернулися ви, і плакали перед Господом; але Господь не почув зойку вашого і не розрадив вас.

46. І пробули ви в Кадеші багато днів, стільки днів, скільки ви [там] були.

Повт. Закону 2

1. І повернулися ми, і рушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато днів ходили довкола гори Сеїр.

2. І сказав мені Господь, говорячи:

3. Досить вам ходити довкола цієї гори, поверніть на північ;

4. І народові передай повеління, і скажи: Ви будете проходити рубежі братів ваших, синів Ісавових, які мешкають на Сеїрі, і вони боятимуться вас, але стережіться

5. Розпочинати з ними війну, бо Я не дам вам землі їхньої, ані на ступню ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісавові.

6. Харчі купляйте в них за гроші, і їжте, і воду купляйте у них за гроші, і пийте;

7. Тому що Господь, Бог твій благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був прихильний [до тебе] під час мандрівки твоєї великою пустелею; ось, сорок літ Господь, Бог твій, з тобою; і не мав ти нестачі ні в чому.

8. І проходили ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елату і Ецйон-Ґевера, і повернули і йшли до пустелі Моава.

9. І сказав мені Господь: Не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим.

10. Передніше мешкали там еміми, народ великий, численний і високий, як [сини] Енакові;

11. І вони вважалися поміж велетнями, як [сини] Енакові. Моавитяни ж називають їх емімами.

12. І на Сеїрі мешкали передніше хореї; але сини Ісавові прогнали їх, і винищили їх перед собою, і оселилися замість них, так, як учинив Ізраїль із землею спадщини своєї, котру дав їм Господь.

13. Отож, підведіться і перейдіть через ручай Зеред. І перейшли ми через ручай Зеред.

14. З того часу, як ми пішли в Кадеш-Барнеа і як перейшли через ручай Зеред, [минуло] тридцять вісім літ, аж доки в нас не перевелося з-поміж стану все покоління воїнів серед війська, як присягався їм Господь.

15. І рука Господня була на них, щоб винищити їх з-поміж стану, доки не вмерли.

16. Коли ж перевелися всі мужі війни, і вимерли з-поміж народу,

17. Тоді сказав мені Господь, говорячи:

18. Ти проходиш нині мимо володінь Моава, через Ар;

19. І наблизився до аммонових синів; не вступай з ними у ворожнечу, і не розпочинай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів аммонових у володіння, тому що Я віддав її у володіння синам Лотовим.

20. І вона вважалася землею велетнів, у старожитні часи жили на ній велетні; аммоніти називали їх замзумами.

21. Народ великий, численний і високий, як [сини] Енакові; але винищив їх Господь перед лицем їхнім, і вигнали вони їх, і оселилися на місці їхньому.

22. Як Він учинив для синів Ісавових, що живуть на Сеїрі, винищивши перед ними хореїв, і вони вигнали їх, і оселилися на їхньому місці, і [мешкають] до цього дня.

23. І аввеїв, які мешкали в поселеннях до самої Ази, кафторії, які вийшли з Кафтора, винищили, і оселилися на місці їхньому.

24. Підведіться, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руку твою Сигона, царя хешбонського, амореянина, і землю його; розпочинай оволодівати нею, і веди з ним війну.

25. Від цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, що почують про тебе, затремтять і жахнуться від тебе.

26. І послав я послів із пустелі Кедемот до Сигона, царя хешбонського, зі словами мирними, щоб сказати:

27. Дозволь перейти мені землею твоєю; я піду шляхом, не зійду ні праворуч, ні ліворуч.

28. Харчі продай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду.

29. Так, як учинили мені сини Ісавові, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, допоки не перейду через Йордан на землю, котру Господь, Бог наш, дав нам.

30. Але Сигон, цар хешбонський, не погодився дозволити перейти нам через свою [землю], тому що Господь, Бог твій, ожорсточив дух його, і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як [це видно] тепер.

31. І сказав мені Господь: Ось, Я розпочинаю віддавати тобі Сигона і землю його; починай оволодівати землею його.

32. І Сигон з усім народом своїм виступив супроти нас на бойовище біля Ягаци.

33. І віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші], і ми розбили його і синів його, і весь народ його.

34. І завоювали в той час усі міста його, і винищили чоловіків, і жінок, і дітей кожного міста, не залишили анікого живим.

35. Тільки взяли ми собі на здобич худобу їхню і захоплене у завойованих нами містах.

36. Від Ароеру, котрий на березі потоку Арнон, і від міста, котре в долині, до Ґілеаду не було міста, яке було б неприступне для нас; усе віддав Господь, Бог наш, [до рук наших].

37. Лише до землі аммонітів ти не підходив, ані до [місць] поблизу потоку Яббока, ні до міст на горі, ні до всього, до чого заборонив [нам] Господь, Бог наш.

Повт. Закону 3

1. І повернули ми звідти, і рушили до Башану; і виступив супроти нас на війну Оґ, цар башанський, з усім народом своїм, біля Едреї.

2. І сказав мені Господь: Не бійся його; бо Я віддам його до рук твоїх, і увесь народ його, і всю землю його, і ти вчиниш із ним так, як учинив із Сигоном, царем аморейським, котрий жив у Хешбоні.

3. І віддав Господь, Бог наш до рук наших і Оґа, царя башанського, і весь народ його; і ми розбили його, так що нікого не залишилося у нього живими.

4. І звоювали ми того часу усі міста його; не було міста, котрого ми не звоювали б у них: шістдесят міст, всю землю Арґів, царство Оґа башанського.

5. Усі ці міста укріплені були високими стінами, воротами і засувами, окрім міст неукріплених, вельми багатьох.

6. І повністю знищили їх, як учинили з Сигоном, царем хешбонським, повністю знищили чоловіків, жінок і дітей у кожному місті

7. Але всю худобу і захоплене в містах узяли собі як здобич.

8. І забрали ми того часу із руки двох царів аморейських землю цю, котра по цей бік Йордану, від потоку Арнон до гори Гермон, –

9. Сидоняни називають Гермон Сірйоном, а амореї називають його Сеніром, –

10. Усі міста на рівнині, увесь Ґілеад і увесь Башан до Салхи і Едреї, міст царства Оґа башанського.

11. Тому що лише Оґ, цар башанський, залишився з велетнів. Ось ложе його, ложе залізне, і тепер у Равві, у синів Аммонових: довжина його дев'ять ліктів, а ширина його чотири лікті, чоловічих ліктів.

12. Землю цю ми взяли у тім часі, починаючи від Ароеру, котрий біля потоку Арнон; і половину гори Ґілеад з містами її я віддав [колінові] Рувимовому і Ґадовому.

13. А решту Ґілеаду і увесь Башан, царство Оґа, віддав Я половині коліна Манасії, увесь край Арґів з усім Башаном, який зветься краєм велетнів.

14. Яір, син Манасіїн, узяв увесь край Арґів, до рубежів Гесурських і Маахських, і назвав їх, за ім'ям своїм, Башан-Хавот-Яір, що й донині.

15. Махірові дав Я Ґілеад.

16. А [колінові] Рувимову і Ґадовому дав од Ґілеаду до потоку Арнон, половину долини між потоками і рубежами, до потоку Яббоку, рубежу синів Аммонових.

17. Також і рівнину та Йордан, [котрий і є] рубежем, від Кіннерету до моря рівнини, моря Солоного, біля підніжжя [гори] Пісґі, на схід.

18. І дав Я вам у тім часі настанови, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам землю цю у володіння; всі, озброївшись, рушайте попереду братів ваших, синів Ізраїля, на війну.

19. Тільки дружини ваші і діти ваші і худоба ваша нехай залишаться у містах ваших, котрі я дав вам [тому], [що Я знаю], [як багато у вас худоби].

20. Аж доки Господь не дасть спочину братам вашим, як вам, і допоки й вони не дістануть у володіння землю, котру Господь, Бог ваш, дає їм за Йорданом; тоді поверніться кожний на своє володіння, котре я вам дав.

21. І також Ісусові заповідав я у тім часі, говорячи: Очі твої бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш, з двома царями цими; те саме вчинить Господь з усіма царствами, котрі ти проходитимеш.

22. Не бійтеся їх, бо Господь, Бог ваш, Сам змагається за вас.

23. І молився я Господові у тім часі, говорячи:

24. Володарю Господе, Ти почав показувати служникові Твоєму звеличення Твоє і міцну руку Твою; бо який бог є ще на небі, чи на землі, котрий міг би звершити такі діяння, як Твої, і з могуттям таким, як Твоє?

25. Я благаю Тебе, дай мені перейти і побачити ту добру землю, котра за Йорданом, і ту прекрасну гору та Ливан.

26. Але Господь гнівався на мене за вас, і не послухав мене, і сказав мені Господь: Досить з тебе, більше не говори Мені про це.

27. Піднімися на верховину Пісґі, і глянь очима твоїми до моря, і на північ, і на полудень, і на схід, і подивися очима твоїми; тому що ти не перейдеш за Йордан цей.

28. І дай настанову Ісусові, і зміцни його, і укріпи його, бо він буде старшим народові цьому, і він поділить їм на наділи землю, на яку ти подивишся.

29. І зупинилися ми в долині, навпроти Бет-Пеору.

Повт. Закону 4

1. Отож, Ізраїлю, вислухай настанови і закони, котрих я навчаю вас виконувати, щоб ви були живі, і пішли, і успадкували ту землю, яку Господь, Бог батьків ваших, дає вам.

2. Не додавайте до того, що я заповідаю вам, і не зменшуйте від того; дотримуйтеся заповідей Господа, Бога вашого, котрі я вам заповідаю .

3. Очі ваші бачили [все], що вчинив Господь з Баал-Пеором: усякого чоловіка, що йшов за Баал-Пеором, винищив Господь, Бог твій, з-поміж тебе.

4. А ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі донині.

5. Ось, я навчив вас настанов і законів, як наказав мені Господь, Бог мій, щоб ви так учиняли на тій землі, на котру ви йдете, щоб володіти нею.

6. Тож бережіть і виконуйте їх; бо в цьому мудрість ваша і розум ваш перед очима народів, котрі, зачувши про всі ці настанови, скажуть: Справді цей великий народ мудрий і розумний.

7. Бо [чи є] інший великий народ, до котрого Бог був настільки близьким, як близький до нас Господь, Бог наш, [у] всіх [діяннях], про які, ми закликаємо до Нього,

8. І [чи є] інший великий народ, у котрого були б такі справедливі настанови і закони, як увесь Закон цей, котрого я пропоную вам сьогодні?

9. Тільки бережися і пильно охороняй душу твою, щоб тобі не забути тих справ, котрі бачили очі твої, і щоб вони не виходили із серця твого у всі дні життя твого; і повідай про них синам твоїм і синам синів твоїх.

10. Про той день, коли я стояв перед Господом, Богом твоїм, біля Хориву, і коли сказав Господь мені: Збери до Мене народ, і Я повідаю їм слова Мої, від котрих вони навчаться боятися Мене упродовж усіх днів життя свого на землі, і щоб могли навчати синів своїх.

11. Ви наблизилися і стали під горою, а гора горіла вогнем до самих небес, і була темінь, і хмара, і морок.

12. І говорив Господь до вас із осердя вогню; голос слів [Його] ви чули, хоч образу [Божого] не бачили, а лише голос.

13. І повідав Він вам заповіта свого, котрого наказав вам виконувати, – Десять Заповідей, і написав їх на двох кам'яних скрижалях.

14. І наказав мені Господь о тім часі навчати вас настанов і законів, щоб ви виконували їх на тій землі, на котру ви входите, щоб оволодіти нею.

15. Міцно тримайте в душах ваших, що ви не бачили жодного образу того дня, коли говорив до вас Господь на Хориві із осердя вогню,

16. Щоб ви не розбестилися і не вчинили собі карбованих кумирів, зображень якої-небудь постаті, в подобі чоловіка чи жінки.

17. Подобу якоїсь скотини, котра на землі, подобу якої-небудь пташки крилатої, яка літає під небесами,

18. Подобу якого-небудь [гада], що повзає на землі, подобу якоїсь риби, котра у воді нижче берега землі;

19. І, щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зорі [і] все військо небесне, не звабився, і не поклонився їм, і не слугував їм, оскільки Господь, Бог твій, відділив їх усім народам під цілим небом.

20. А вас узяв Господь і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу, як сьогодні це [видно].

21. І Господь розгнівався на мене через вас, і присягався, що я не перейду за Йордан і не увійду на ту добру землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадщину.

22. Я повинен умерти на цій землі, не перейшовши за Йордан, а ви перейдете, і оволодієте тією доброю землею.

23. Бережіться, щоб не забути вам заповіту Господа, Бога вашого, котрого Він склав з вами, і щоб не робили собі ідолів, котрі відображають що-небудь із речей, як наказав тобі Господь, Бог твій.

24. Тому що Господь, Бог твій, є вогонь, що поглинає, Бог ревний .

25. А якщо народяться у тебе сини і сини у синів [твоїх], і, довго живучи на землі, ви розбеститеся і зробите ідола, що зображуватиме що-небудь, і вчините оце зло перед очима Господа, Бога вашого, і роздратуєте Його,

26. То засвідчуюся вам сьогодні небом і землею, що незабаром конче утратите землю, будете винищені на землі, для успадкування котрої ви переходите Йордан; не проживете багато часу на ній, але загинете.

27. І розпорошить вас Господь [поміж] народами, і будете нечисленними поміж народами, до котрих відпровадить вас Господь.

28. І будете там слугувати богам, витвореним руками людськими з дерева і каміння, котрі не бачать і не чують, і не їдять, і не знають пахощів.

29. Та якщо ти шукатимеш звідти Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.

30. Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.

31. Господь, Бог твій, є Бог милосердний; він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде заповіту з батьками твоїми, котрого Він клятвою підтвердив їм .

32. Бо запитай у передніших днів, які були ще до тебе, від того дня, котрого Бог утворив людину на землі, і від кінця неба й аж до краю неба: чи траплялося коли-небудь таке, як оця велика справа, або чи чутно було про подібне?

33. Чи колись чув [якийсь] народ голос Бога, що говорив з осердя вогню, і лишився живим, як чув ти?

34. І чи вдавався до спроби Бог прийти, взяти собі народ з-поміж [другого] народу карами, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою потужною, і раменом високим, і великими жахами, як учинив те для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?

35. Тобі було показане [це], аби ти спізнав, що [лише] Господь є Бог, [і] немає ще, окрім Нього.

36. З неба Він дав тобі почути голос Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його з осердя вогню.

37. І, оскільки Він полюбив батьків твоїх, і вибрав [вас], потомство їхнє після них, то вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,

38. Щоби прогнати від тебе народи, котрі величніші і сильніші від тебе, [і] ввести тебе, [і] дати тобі землю їхню – наділ, як це сьогодні [видно].

39. Тож знай нині і поклади на серце твоє, що Господь є Бог на небі вгорі, і на землі внизу, [і] немає ще, окрім Нього.

40. І бережи настанови Його і заповіді Його, котрі я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і, щоб ти багато часу прожив на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі навіки.

41. Тоді відділив Мойсей троє міст по сей бік Йордану на схід сонця.

42. Щоб утікав туди убивник, котрий заб'є ближнього свого без наміру, не будучи ворогом йому ні вчора, ні третього дня, [і], щоб, сховавшись в одному з цих міст, лишився живий.

43. Бецер у пустелі, на рівнині в [коліні] Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.

44. Ось закон, котрого запропонував Мойсей синам Ізраїля.

45. Ось свідчення, настанови і закони котрі вирік Мойсей синам Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту,

46. За Йорданом у долині навпроти Бет-Пеора, на землі Сигона, царя аморейського, який жив у Хешбоні, котрого уразив Мойсей із синами Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту.

47. І оволоділи вони землею його і землею Оґа, царя башанського, двох царів аморейських, котра за Йорданом на схід сонця,

48. [Починаючи] від Ароеру, котрий [лежить] на березі потоку Арнон, до гори Сіон, вона ж Гермон.

49. І всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підніжжя Пісґі.

Повт. Закону 5

1. І прикликав Мойсей увесь Ізраїль, і сказав їм: Послухай, Ізраїлю, настанови і закони, котрі я повідаю сьогодні у вуха ваші, щоб ви могли вивчити їх, і берегти, і виконувати їх.

2. Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3. Не з батьками нашими склав Господь заповіта цього, але з нами, [котрі] тут сьогодні всі живі.

4. Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із осердя вогню.

5. А я стояв між Господом і поміж вами о тій порі, аби переказати вам Слово Господа, бо ви боялися вогню і не виходили на гору. Він [тоді] сказав:

6. Я Господь, Бог твій, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.

7. Нехай же не буде в тебе інших богів переді Мною.

8. Не роби собі ідола і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі.

9. Не поклоняйся їм і не слугуй їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог ревний, за вину батьків караю дітей до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять Мене.

10. Такий, що творить милість до тисячі [поколінь], які люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.

11. Не називай ймення Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь без покари того, хто використовує Його ім'я марно.

12. Пильнуй день суботній, щоб освячувати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.

13. Шість днів працюй і вчиняй справи твої;

14. А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму. Не роби [цього дня] жодної справи, ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні віслюк твій, ані жодна скотина твоя, ні захожий твій, котрий у тебе, щоби спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.

15. І пам'ятай, що [ти] був рабом на землі єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і раменом високим, тому й наказав тобі Господь, Бог твій, пильнувати день суботній.

16. Шануй батька твого і матір твою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити, і щоб добре тобі було на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі .

17. Не вбивай!

18. Не чини перелюбу!

19. Не кради .

20. Не засвідчуй неправдиво супроти ближнього свого!

21. Не бажай дружини сусіда свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані віслюка його, ані всього, що є в ближнього твого .

22. Слова оці Господь промовляв до всього вашого зібрання на горі із осердя вогню, хмари та мороку, грімкоголосо, і більше не додавав анічого, і написав їх на двох кам'яних скрижалях, і дав їх мені.

23. І коли ви почули голос із осердя мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, всі чільники колін ваших і старшини ваші,

24. І сказали: Ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його чули ми з осердя вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з чоловіком, і цей лишається живий.

25. Але тепер для чого нам помирати? Бо великий вогонь цей пожере нас; якщо ми іще почуємо голос Господа, Бога нашого, то помремо.

26. Бо чи є така плоть, котра чула б голос Бога Живого, що говорить з осердя вогню, як ми, і лишилася живою?

27. Приступи сам, і вислухай все, що скаже [тобі] Господь, Бог наш і переказуй нам все, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.

28. І Господь почув слова ваші, як ви промовляли до мене, і сказав мені Господь: Чув Я слова народу сього, які вони говорили тобі; все, що вони говорили, – добре.

29. О, якби серце їхнє було в них таким, щоб Мене боялися і пильнували всі заповіді Мої упродовж усіх днів, щоб добре було їм і синам їхнім навіки!

30. Іди, скажи їм: "Повертайтеся в шатра свої.

31. А ти тут залишися зі Мною, і Я виповім тобі всі заповіді і настанови, і закони, котрих ти маєш навчати їх, щоб вони так учиняли на тій землі, котру Я даю їм у володіння".

32. Глядіть, чиніть так, як наказав вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч.

33. Ходіть тими шляхами, по котрих наказав вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живі, і добре було вам, і прожили багато днів на тій землі, котру дістанете у володіння.

Повт. Закону 6

1. Ось заповіді, настанови і закони, котрих наказав Господь, Бог ваш, навчати вас, щоб ви чинили [так] на тій землі, в яку ви йдете, щоб оволодіти нею.

2. Щоб ти боявся Господа, Бога твого, і всі настанови Його і заповіді Його, котрі заповідаю тобі, пильнував ти, і сини твої, і сини синів твоїх упродовж усіх днів життя твого, щоб довгими були дні твої.

3. Отож, слухай, Ізраїлю, і прагни виконати це, щоб тобі добре було, і щоб ви вельми розмножилися, як Господь, Бог батьків твоїх, говорив тобі, [що Він дасть тобі] землю, де тече молоко і мед.

4. Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог ваш, Господь єдиний є .

5. І люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю .

6. І нехай будуть оці слова, котрі Я заповідаю тобі сьогодні, у серці твоєму.

7. І старанно навчи ними дітей своїх і говори про них, сидячи в домі своєму і йдучи дорогою, і лягаючи, і встаючи.

8. І прив'яжи їх як ознаку на руку свою, і нехай будуть вони, як пов'язка над очима твоїми.

9. І напиши їх на лутках дому твого і на воротах твоїх.

10. А коли введе тебе Господь, Бог твій, на ту землю, котру він присягався батькам твоїм, Авраамові, Ісаакові і Якові, дати тобі з великими і гарними містами, котрих ти не будував;

11. І з домами, виповненими всіляким добром, яких ти не виповнював, і з криницями викопаними, котрих ти не викопував, з виноградниками і оливками, котрих ти не садив, і будеш їсти і насичуватися,

12. Тоді пильнуй, щоб не забув ти Господа, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.

13. Господа, Бога твого, бійся, і Йому [одному] служи, і Його йменням клянися.

14. Не ходіть за іншими богами, богами тих народів, котрі будуть довкола вас.

15. Тому що Господь, Бог твій, котрий осередь тебе, є Бог ревний; щоб не спалахнув гнів Господа, Бога твого, на тебе, і не винищив він тебе з лиця землі.

16. Не спокушайте Господа, Бога вашого, як ви спокушали Його в Массі.

17. Міцно бережіть заповіді Господа, Бога вашого, і свідчення Його і постанови, котрі Він заповідав тобі.

18. І вчиняй справедливе і добре перед очима Господа, щоб добре тобі було, і щоб ти увійшов і оволодів доброю землею, котру Господь з присягою обіцяв батькам твоїм,

19. І, щоб він прогнав усіх ворогів твоїх від тебе, як говорив Господь.

20. Якщо запитає у тебе син твій в прийдешньому часі, говорячи: "Що [означають] оці свідчення, постанови і закони, котрі заповідав вам Господь, Бог ваш?"

21. То скажи синові твоєму: "Рабами були ми у фараона в Єгипті; але Господь вивів нас із Єгипту рукою міцною.

22. І явив Господь знамення, і чудеса великі, і покарання над Єгиптом, над фараоном, і над усім домом його, перед очима нашими.

23. А нас вивів звідти, щоб ввести нас і дати нам землю, котру присягався батькам [нашим дати].

24. І заповідав нам Господь виконувати всі настанови оці, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, щоб добре було нам упродовж усіх днів, щоб Він міг зберегти наше життя, як оце тепер.

25. І в цьому буде праведність наша, якщо ми будемо прагнути виконувати всі оці заповіді перед Господом, Богом нашим, як Він заповідав нам.

Повт. Закону 7

1. Коли введе тебе Господь, Бог твій, на землю, на котру ти йдеш, щоб оволодіти нею, і вижене від тебе численні народи, хеттеїв, ґірґашеїв, амореїв, ханаанеїв, періззеїв, хіввеїв, і євусеїв, сім народів, котрі численніші і сильніші від тебе,

2. І віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, повністю знищиш їх, не складай з ними заповіту і не щади їх.

3. І не вчиняй з ними родинних зв'язків: доньки твоєї не віддавай за сина його, і доньки його не бери за сина твого.

4. Бо вони одвернуть синів твоїх від поступу за Мною, щоб служити чужим богам, [і] тоді спалахне на вас гнів Господній, і він швидко винищить тебе.

5. А учиняйте з ними так: жертовники їхні зруйнуйте, образи поламайте, і гаї повирубуйте, а також ідолів карбованих спаліть вогнем.

6. Бо ти народ святий для Господа, Бога твого; тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був особистим Його народом із усіх народів, які на землі .

7. Не тому, що ви були численніші від усіх народів, прийняв вас Господь і вибрав вас; бо ви найменші з-поміж усіх народів .

8. Але тому, що любить вас Господь , і для того, щоб дотриматися клятви, котрою Він присягався батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною, і визволив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

9. Отож, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, котрий на сторожі заповіту [Свого], і милість до тих, хто любить Його і дотримується заповідей Його – до тисячі поколінь.

10. І відплатить ненависникам твоїм в особі їхній, вигублюючи їх; Він не забариться відплатити особисто ненависникові Своєму.

11. Отож, пильнуй заповіді і настанови, і закони, котрі нині заповідаю тобі виконувати.

12. І якщо ви будете дотримуватися законів цих, і пильнувати, і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде дотримуватися Заповіту і милости до тебе, як присягався Він батькам твоїм.

13. І полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід лона твого, і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, вроджене від великої худоби і від отари овечок твоїх, на землі тій, котру Він присягався батькам твоїм віддати тобі.

14. Найблагословеннішим ти будеш з-поміж усіх народів; не буде ні безплідного, ні безплідної, ні в тебе, ані в худоби твоєї.

15. І відхилить від тебе Господь всяку хворобу, і жодних лютих недуг Єгипту, які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, хто ненавидить тебе.

16. І винищиш усі народи, котрі Господь, Бог твій, дає тобі; нехай же не помилує їх око твоє; не слугуй богам їхнім: бо вони будуть пасткою для тебе.

17. Якщо скажеш у серці своєму: "Народи оці численніші від мене; як я зможу вигнати їх?" –

18. Не бійся їх, пригадай, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом.

19. Ті великі випробування, котрі бачили твої очі, знамення і чудеса, і руку міцну і рамено високе, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; Те саме вчинить Господь, Бог твій, з усіма народами, яких ти боїшся.

20. І шершнів нажене Господь, Бог твій, на них, аж доки не згинуть ті, що залишилися і сховалися від тебе.

21. Не бійся їх, бо Господь, Бог твій, поміж тобою, Бог великий і грізний.

22. І буде Господь, Бог твій, виганяти з-перед тебе народи помалу; не можеш ти винищити їх швидко, щоб не розмножилася супроти тебе степова звірина.

23. Але віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і доведе їх до нечуваного замішання, аж доки вони не погинуть.

24. І віддасть царів їхніх в руки твої, і ти винищиш ім'я їхнє з піднебесся: не встоїть ніхто супроти тебе, доки не викорениш їх.

25. Карбованих образів "богів" їхніх спаліть вогнем; не зажадай взяти собі срібла чи золота, котре на них, щоб це не стало для тебе пасткою: бо це мерзота для Господа, Бога твого.

26. І не внось мерзоти в дім твій, щоб не стати проклятим знаряддям, як вона. Відвертайся од цього і гидуй цим; бо це проклята річ.

Повт. Закону 8

1. Усі заповіді, котрі я заповідаю вам сьогодні, прагніть виконувати, щоб ви були живі і розмножилися, і рушили й заволоділи землею, котру, присягнувшись, обіцяв Господь батькам вашим.

2. І пам'ятай увесь шлях, котрим вів тебе Господь, Бог твій, пустелею ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш дотримуватися заповідей Його, чи ні.

3. Він упокорював тебе, морив тебе голодом, годував тебе манною, котрої не відав ти і не знали батьки твої, щоб довести тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але усяким [словом], що виходить з уст Господніх, живе людина .

4. Одежа твоя не відала зносу на тобі, і нога твоя не спухала, ось уже сорок літ.

5. І спізнай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, наставляє тебе, як чоловік наставляє сина свого.

6. Отож, пильнуй заповіді Господа, Бога твого, ходи шляхами Його і бійся його.

7. Бо Господь, Бог твій, веде тебе на землю добру, на землю, [де] потоки води, джерела й озера виходять із долин і гір.

8. На землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, на землю оливкової оливи і меду;

9. На землю, в котрій без нужди будеш їсти хліб свій і де нічого не бракуватиме тобі, на землю, де каміння – залізо, і з гір котрої добуватимеш мідь.

10. І коли будеш їсти доволі, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, котру Він дав тобі.

11. Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючись заповідей Його, і законів Його, і настанов Його, котрі нині заповідаю тобі.

12. Коли будеш їсти доволі, і спорудиш гарні доми і будеш жити в [них] ;

13. І коли буде в тебе багато великої і дрібної скотини, і буде багато срібла й золота, і всього в тебе буде багато;

14. То гляди, щоб не запишалося твоє серце, і не забув ти Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства.

15. Котрий провів тебе пустелею великою і страшною, [де] гадюки, отруйне гаддя і скорпіони, і місцини безводні; котрий виточив для тебе [джерело] води з гранітної скелі.

16. Який годував тебе в пустелі манною, котрої не відали батьки твої, щоб упокорити тебе і випробувати тебе, щоб, зрештою, вчинити тобі добро.

17. І щоб ти не сказав у серці твоєму: "Моя сила і міцність руки моєї надбали мені багатство оце".

18. Але щоби пам'ятав Господа, Бога твого, бо Він дасть тобі силу надбати багатство, щоб виконати, як нині, заповіта Свого, котрий Він клятвою підтвердив батькам твоїм.

19. А якщо ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш за іншими богами, і будеш слугувати їм і поклонятися їм, то засвідчую вам сьогодні, що ви загинете.

20. Як народи, котрих Господь винищує перед лицем вашим, отак погинете [й ви] за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого.

Повт. Закону 9

1. Слухай, Ізраїлю: Ти зараз рушаєш за Йордан, щоб оволодіти народами, котрі значніші і сильніші від тебе, з містами великими, що укріплені під самісіньке небо.

2. Народом численним і високим на зріст, дітей Енакових, про котрих ти знаєш і чув: "Хто стане супроти велетнів?"

3. Тож знай нині, що Господь, Бог твій, йде перед тобою, [мов] огонь, що поглинає; Він буде винищувати їх і скидати їх перед лицем твоїм, і ти проженеш їх, і вигубиш їх незабаром, як говорив тобі Господь.

4. Коли буде проганяти їх Господь, Бог твій, від тебе, не говори в серці своєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти землею цією, і що за безчестя народів цих Господь проганяє їх від тебе.

5. Не за праведність твою і не за правоту серця твого простуєш ти успадкувати землю їхню; але за безчестя народів сих Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе, і щоб дотриматися слова, котрим присягався Господь батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові.

6. А тому знай, що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією щедрою землею; бо ти є народ твердошиїй.

7. Пам'ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, в пустелі: від самісінького того дня, як ти вийшов із Єгипетської землі, і до самого виходу вашого на оце місце, ви повставали супроти Господа.

8. І під Хоривом ви дратували Господа і прогнівили Господа, аж так, що [хотів] винищити вас,

9. Коли я зійшов на гору, щоб узяти скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту, котрий склав Господь з вами, і пробув на ній сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10. І дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, написані Божим пальцем, а на них усі слова, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню в день зібрання;

11. А по закінченні сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту;

12. І сказав мені Господь: Підведися, рушай швидше звідси, бо розбестився народ твій, котрого ти вивів з Єгипту; швидко відхилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм; вони вилили собі ідола.

13. І сказав мені Господь: Бачу народ сей, ось він народ твердошиїй.

14. Залиши Мене самотою, і Я винищу їх, і зітру їхнє ймення під небом; а від тебе виведу народ, [котрий буде] сильніший і численніший від них.

15. Я обернувся і зійшов з гори, а гора горіла вогнем; дві скрижалі заповіту [були] в обидвох руках моїх.

16. І бачив я, що ви згрішили супроти Господа, Бога вашого, вилили собі бичка, квапливо відхилилися од шляху, котрого [триматися] заповідав вам Господь;

17. І взяв я обидві скрижалі, і кинув їх геть із рук моїх, і розбив їх перед очима вашими.

18. І, припавши до землі перед Господом, я молився, як передніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за гріхи ваші, котрими ви згрішили, учинивши зло перед очима Господа і роздратувавши Його.

19. Тому що я страхався гніву і люті, котрими Господь виповнився на вас [і хотів] вигубити вас. Але й цього разу послухав мене Господь.

20. І на Аарона вельми розгнівався Господь [і хотів] його погубити. Але я молився і за Аарона о тім часі.

21. А гріх ваш, котрого ви учинили, – бичка, я взяв, спалив його вогнем, розбив його, і перетер його так, що став дрібненьким, як тлін, і кинув я сей порох у потік, що збігав з гори.

22. І в Тав'ері, в Массі і в Ківрот-Гаттааві ви гнівили Господа.

23. І коли посилав вас Господь із Кадеш-Барнеа, говорячи: "Рушайте, заволодійте землею, котру Я даю вам", то ви повстали супроти настанов Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його.

24. Ви були непокірні Господові від того дня, як я спізнав вас.

25. І, припавши до землі перед Господом, я благав сорок днів і сорок ночей, в котрі я молився; тому що Господь сказав, що погубить вас.

26. І молився я до Господа, і сказав: Володарю Господе, не погуби народу Твого і спадщини Своєї, котрого ти вивільнив [потугою] Своєю, котрого вивів Ти з Єгипту рукою сильною.

27. Пригадай служників Твоїх Авраама, Ісаака і Якова; не зважай на упертість народу цього і на безчестя його, і на гріхи його.

28. Щоб ті, [котрі живуть] на тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: "Господь не міг ввести їх на землю, котру обіцяв їм, і, тому що ненавидить їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх в пустелі".

29. А вони Твій народ і Твій спадок, котрого Ти вивів [з Єгипетської землі] силою Твоєю великою і раменом Твоїм високим.

Повт. Закону 10

1. О тім часі сказав мені Господь: Витеши собі дві скрижалі кам'яні, схожі на попередні, і вийди до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного Ковчега.

2. І Я напишу на скрижалях слова, котрі були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив; і поклади їх до Ковчега.

3. І виготовив я Ковчега з дерева сіттим, і витесав дві кам'яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору, і дві скрижалі були в руках моїх.

4. І написав Він на скрижалях, як написано було перше, ті десять заповідей, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню у день зібрання, і віддав їх Господь мені.

5. І обернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в Ковчег, котрого виготовив я, щоб вони там були, як наказав мені Господь.

6. І сини Ізраїлеві вирушили з Беєрот-Бене-Яакана до Мосери; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Елеазар.

7. Звідти рушили до Ґудґод, з Ґудґоди в Йотвату, на землю, де потоки води.

8. О тій порі відокремив Господь коліно Левієве, щоб носити Ковчега заповіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому і благословляти в Його ім'я, [як це триває] до нинішнього дня.

9. Тому немає левитові частки і спадку з братами його: Сам Господь є спадщина йому, як обіцяв йому Господь, Бог твій.

10. І пробув я на горі, як передніше, сорок днів і сорок ночей, і почув мене Господь також і цього разу, [і] Господь не вигубив тебе.

11. І сказав мені Господь: Підведися, вирушай у дорогу на чолі народу [цього] ; щоб вони пішли і заволоділи землею, котру я присягався батькам їхнім віддати їм.

12. Отож, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того лише, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма шляхами Його, і любив Його, і служив Господові, Богові твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї.

13. Аби пильнував заповіді Господа і настанови Його, котрі сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі добре було.

14. Ось, у Господа, Бога твого, небо і небеса небес, земля і все, що на ній.

15. Але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і вибрав вас, сім'я їхнє після них, із усіх народів, як оце й нині [є].

16. Отож, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте вже твердошиїми.

17. Бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Господь над володарями, Бог великий, сильний і грізний, котрий не дивиться на особу і не бере дарунків.

18. Котрий чинить суд сироті і вдові, і любить захожого, даючи тому хліб та одежу.

19. Тож любіть і ви захожого; бо ви [самі] були чужинцями на землі Єгипту.

20. Господа, Бога твого, бійся, [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпися, і Його йменням присягайся .

21. Він-бо хвала твоя і Він Бог твій, котрий учинив з тобою ті великі і страшні [діяння], котрі бачили очі твої.

22. Сімдесятьма душами прийшли батьки твої до Єгипту, а нині Господь, Бог твій, учинив тебе численним, як зорі небесні.

Повт. Закону 11

1. Отож, люби Господа, Бога твого, і пильнуй, що наказано Ним пильнувати, і настанови Його і закони Його, і заповіді Його у всі дні.

2. І пригадайте нині, – бо [я навчаю] не синів ваших, котрі не знають і не бачили покарань Господа, Бога вашого, – Його величі, Його міцної руки і високого рамена Його,

3. І знамення Його і діяння Його, котрі Він учинив серед Єгипту з фараоном, царем єгипетським і з усією землею його.

4. І що Він учинив із військом єгипетським, із кіньми його і колісницями його, котрих Він утопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами; і вигубив їх Господь, навіть донині.

5. І що Він учиняв для вас у пустелі, доки ви не дійшли до цього місця.

6. І що Він учинив з Датаном і Авіроном, синами Еліява, сина Рувимового, коли земля розступилася, відкрила уста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх, і родини їхні, і шатра їхні, і все майно їхнє, котре було в них.

7. Бо очі ваші бачили всі великі діяння Господні, котрі Він учинив.

8. Отож, пильнуйте всі заповіді [Його], котрі я заповідаю вам сьогодні; щоб ви всі зміцніли, і ввійшли, і заволоділи землею, в котру ви переходите, щоб заволодіти нею.

9. І щоб ви довго жили на тій землі, котру присягався Господь батькам вашим дати їм, і нащадкам їхнім, на землі, в котрій тече молоко і мед.

10. Бо земля, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, не така, як земля єгипетська, з котрої вийшли ви, де ти, посіявши сім'я своє, поливав її [за] допомогою ніг твоїх, мов городину в садку.

11. Але земля, на котру ви переходите, щоб заволодіти нею, та земля з горами і долинами, і від небесного дощу гамує спрагу;

12. Земля, про яку Господь, Бог твій піклується; очі Господа, Бога твого, безнастанно на ній, від початку року й до кінця року.

13. Якщо ви будете прагнути дослухатися до заповідей Моїх, котрі заповідаю вам сьогодні: любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого, від усієї душі вашої,

14. То дам землі вашій дощ своєчасно, ранній і пізній, і ти збереш хліб твій і вино твоє, і єлей твій.

15. І дам траву на полі твоєму для скотини твоєї, і будеш їсти досхочу.

16. Пильнуйте, щоб не було зваблене серце ваше, і ви не збочили, і не відвернулися і не почали слугувати іншим Богам, і не поклонилися їм.

17. Бо тоді спалахне гнів Господній на вас, і замкне Він небо, і не буде дощу, і земля не дасть урожаю свого, і ви швидко загинете на тій землі, котру Господь дає вам.

18. Отож, покладіть оці слова Мої в серце ваше і в душу вашу, і прив'яжіть їх для ознаки на руку свою, і нехай будуть вони пов'язкою над очима вашими.

19. І навчайте ними синів своїх, говорячи про них, коли ти сидиш у домі твоєму, і коли йдеш дорогою, і коли лягаєш, і коли підводишся.

20. І напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх.

21. Щоб стільки ж багато було днів ваших і днів дітей ваших на тій землі, котру Господь присягався дати батькам вашим, скільки днів небо буде над землею.

22. Бо, якщо ви будете старанно дотримуватися всіх заповідей оцих, котрі заповідаю вам виконувати, якщо будете любити Господа, Бога вашого, ходити усіми шляхами Його і прихилятися до Нього,

23. То прожене Господь всі народи оці з-перед вас, і ви заволодієте народами, котрі більші і сильніші від вас.

24. Усіляке місце, на котре ступить нога ваша, буде ваше; від пустелі і Ливану, від Річки, річки Єфрату і навіть до моря західного будуть володіння ваші.

25. Жодна людина не встоїть супроти вас: Господь, Бог ваш, наведе острах і трепет перед вами на всіляку землю, на котру Ви ступите, як він обіцяв вам.

26. Ось я надаю вам сьогодні благословення і прокляття:

27. Благословення, якщо будете виконувати заповіді Господа, Бога вашого, котрі я заповідаю вам сьогодні.

28. А прокляття, якщо не будете виконувати заповідей Господа, Бога вашого і збочите зі шляху, котрий заповідаю вам сьогодні, і підете за богами іншими, котрих ви не знаєте,

29. Коли введе тебе Господь, Бог твій, на ту землю, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Ґеризім, а прокляття на горі Евал;

30. Ось вони, за Йорданом, по дорозі на захід сонця, на землі ханаанеїв, що живуть на рівнині, навпроти Ґілґалу, поблизу діброви Море.

31. Бо ви переходите Йордан, щоб рушити й оволодіти землею, котру Господь, Бог ваш, дає вам, і оволодієте нею, і будете жити на ній.

32. Отож, маєте дотримуватися всіх настанов і законів [Його], котрі я даю вам сьогодні.

Повт. Закону 12

1. Ось настанови і закони, котрі ви маєте прагнути виконувати на землі, котру Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, на всі дні, котрі ти будеш жити на тій землі.

2. Ущент винищіть усі місця, де народи, котрими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах, і на узгірках, і під кожним зеленим деревом.

3. І зруйнуйте жертовники їхні, і поламайте стовпи їхні, і спаліть вогнем гаї їхні, і розтрощіть карбовані образи богів їхніх, і винищіть ймення їхнє від місця того.

4. Не так ви маєте робити для Господа, Бога вашого [як ті народи] ;

5. Але до місця, яке вибере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших, щоби ймення Його було там, обертайтеся і туди приходьте.

6. І туди приносьте приношення всеспалення ваші, і пожертви ваші, і десятини ваші, і принесення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і первістків великої худоби вашої, і овець ваших.

7. І їжте там перед Господом, Богом вашим, і радійте ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

8. Там ви не робіть усього, як ми тепер тут робимо, - кожний, що йому видається доречним в очах його.

9. Бо ви нині ще не ввійшли до спочину і до спадку, котрого Господь, Бог твій, дає тобі.

10. Та коли перейдете Йордан і житимете на землі, котру Господь, Бог ваш, дає вам у спадок, і коли Він дасть вам спокій від усіх ворогів ваших [довкола] вас, і будете жити в безпеці;

11. Тоді, яке місце вибере Господь, Бог ваш, щоб там бути йменню Його, туди приносьте все, що я заповідаю вам: приношення всеспалення ваші і пожертви ваші, десятини ваші і підношення рук ваших, і все вибране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господові;

12. І будете радіти перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і доньки ваші, і служники ваші, і служниці ваші, і левит, котрий біля брам ваших; бо немає йому частки і спадку з вами.

13. Остерігайся приносити приношення усеспалення твої на будь-якому місці, котре ти побачиш.

14. Але на тому лише місці, котре вибере Господь, в одному з колін твоїх, принось приношення усеспалення твої, і роби все, що заповідаю тобі.

15. А втім, коли тільки зажадає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м'ясо, котре він дав тобі, в усіх житлах твоїх; нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну, і як оленя.

16. Лише крови не їжте; на землю виливайте її, як воду.

17. Не можна тобі їсти у житлах твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби, і дрібної скотини твоєї, і жодних обіцяних приношень твоїх, які будеш обіцяти, і добровільних приношень твоїх, і дарів піднесення рук твоїх.

18. Але їжте це перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, який біля брами, [і захожий], котрий у житлах твоїх, і радій перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.

19. Гляди, не залишай левита у всі дні, [котрий буде жити] на землі твоїй.

20. Коли поширить Господь, Бог твій, володіння твої, як Він говорив тобі; і ти скажеш: "Наїмся м`яса!", тому що душа твоя зажадає їсти м'ясо, тоді, за бажанням душі твоєї, їж м`ясо.

21. Якщо далеко буде від тебе місце оте, де вибере Господь, Бог твій, щоб перебувати йменню Його там, то заколи із великої худоби і отари твоєї, котру дав тобі Господь, як я наказав тобі, і споживай у брамах твоїх, за бажанням душі твоєї.

22. Але їжте їх так, як їдять сарну і оленя; нечистий, як і чистий, можуть це їсти.

23. Лише суворо дотримуйся, щоб не їсти крови, тому що кров є життя: не їжте життя разом із м'ясом.

24. Не їж її і виливай її на землю, як воду.

25. Не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе, коли будеш чинити справедливо перед очима Господніми.

26. Лише святі речі твої, які будуть у тебе, і обітниці твої бери, і приходь на те місце, котре вибере Господь.

27. І звершуй приношення усеспалення твої, м'ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; і кров пожертв твоїх має бути пролита на жертовник Господа, Бога твого; а м'ясо їж.

28. Слухай і виконуй всі слова оці, котрі заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе наповік, коли будеш чинити добре і належним чином перед очима Господа, Бога твого.

29. Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою народи, до котрих ти йдеш, щоб узяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся на землі їхній,

30. Тоді стережися, щоб ти не потрапив у пастку, йдучи за ними, по винищенні їх перед тобою, і не шукав богів їхніх, говорячи: "Як служили народи ці богам своїм, так і я буду чинити".

31. Не чини так Господові, Богові твоєму; бо все, чого бридиться Господь, що ненавидить Він, вони чинять богам своїм; вони й синів своїх і доньок своїх спалюють на вогні богам своїм.

32. Усе, що я заповідаю вам, прагніть виконувати; не долучай до цього, і не відкидай від нього.

Повт. Закону 13

1. Якщо постане поміж тебе пророк, чи сновидець, і покаже тобі знамення або чудо,

2. І справдиться те знамення або ж чудо, про яке він говорив тобі, і скаже при цьому: Ходімо слідом за богами іншими, котрих ти не знаєш, і будемо служити їм;

3. То не слухай слів пророка цього чи сновидця цього; бо [через це] випробовує вас Господь, Бог ваш, щоб дізнатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого, і від усієї душі вашої.

4. За Господом, Богом вашим, ходіть і Його бійтеся; заповіді Його виконуйте і голосу Його дослухайтеся, і Йому служіть, і до Нього прихиляйтеся.

5. А пророка того або сновидця треба зрокувати на смерть за те, що він зваблює вас відступати од Господа, Бога вашого, який вивів вас з єгипетської землі, і звільнив тебе з дому рабства, – прагнучи звести тебе зі шляху, котрим заповідав тобі йти Господь, Бог твій, вигуби зло з-посеред себе.

6. Якщо буде намовляти тебе таємно – брат твій, син матері твоєї, або син твій, або донька твоя, або дружина на ложі твоєму, чи друг твій, котрий для тебе, як душа твоя, спокушаючи таємно, і говоритиме: Ходімо і будемо служити іншим богам, котрих не знав ти і батьки твої,

7. Богам тих народів, котрі довкола тебе, близьких до тебе чи віддалених від тебе, від одного краю землі до другого,

8. То не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не помилує його око твоє, не жалій його і не прикривай його,

9. Але вбий його; твоя рука передніше від [усіх] має бути на ньому, щоб убити його, а відтак рука всього народу.

10. І забий його камінням до смерти; бо він робив спробу одвернути тебе від Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому неволі.

11. Увесь Ізраїль почує це і пройметься острахом, і не будуть уже робити подібного зла осередь тебе.

12. Якщо почуєш про яке-небудь місто твоє, котрі Господь, Бог твій, дає тобі для осідку,

13. Що з'явилися в ньому діти Веліяла із твого оточення і звабили мешканців міста їхнього, говорячи їм: "Ходімо, і будемо служити богам іншим, котрих ви не знали",

14. То ти розшукай, досліди і гаразд розпитай; і якщо це справді було, що сталася така річ серед тебе,

15. Винищи мешканців того міста вістрям меча, винищи ущент його і все, що в ньому, і скотину його [винищи] вістрям меча.

16. А всю здобич його збери на середину майдану його, і спали вогнем те місто і всю здобич його для Господа, Бога твого; і нехай буде воно навіки в руїнах, і не можна ніколи знову споруджувати його.

17. Нічого із заклятого (жертовного Богові) нехай не пристане до руки твоєї, щоби погамував Господь невимірний гнів Свій, і дарував тобі милість, і помилував тебе, і розмножив тебе, як присягався батькам твоїм,

18. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, пильнуючи всі заповіді Його, котрі нині заповідаю тобі, і вчинятимеш угодне перед очима Господа, Бога твого.

Повт. Закону 14

1. Ви сини Господа, Бога вашого, не робіть нарізів [на тілі вашому], і не вистригайте волосся над очима вашими за померлими.

2. Бо ти народ святий у Господа, Бога твого, і тебе вибрав Господь, щоб ти був особистим Його народом над усі народи, котрі на землі.

3. Не споживай жодної мерзоти.

4. Ось скотина, котру вам можна їсти: вола, вівцю, козу;

5. Оленя і сарну, буйвола і дикого козла, козулю і лань, і антилопу,

6. Кожна худобина, в котрої роздвоєні копита і на обидвох копитах глибокий розріз, і котрі тварини жують жуйку, тих їжте.

7. Лише оцих не їжте, з тих що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, бо хоч вони й жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;

8. І свині, тому що копита у неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м'яса їхнього, і до трупа їхнього не торкайтеся.

9. Із усіх [тварин], котрі у воді, їжте всіх, у котрих є пір'я та луска;

10. А всіх тих, у котрих немає пір'я і луски, не їжте: нечисте воно для вас.

11. І кожного птаха чистого їжте;

12. Але оцих ви не маєте їсти з них: орла, грифа і морського орла.

13. І коршака, і сокола, і кібця всілякої породи.

14. І всякого ворона з породою його;

15. І зозулі, і сови, і чайки, і нічного яструба з породою його.

16. І пугача, й ібіса, і лебедя.

17. І пелікана, і сича, і рибалки,

18. І лелеки, і чаплі за породою її, і удода, і кажана.

19. І кожне крилате із комах нечисте для вас; не їжте [його].

20. Кожного птаха чистого їжте.

21. Не їжте жодної мертвечини: чужинцеві, котрий [трапиться] при брамах твоїх, віддай її, нехай він їсть її, або продай йому; бо ти народ святий у Господа, Бога твого. Не вари козляти у молоці матері його.

22. Відділяй десятину від усього прибутку насіння твого, котрий приходить з поля твого [щорічно].

23. І їж перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Він, щоби перебувати йменню Його там; десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби і отари твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого у всі дні.

24. Якщо ж тривалий буде шлях твій, так, що ти не зможеш знести цього, тому що далеко те місце від тебе, котре вибере Господь, Бог твій, щоб утвердити там ймення Своє, коли Господь, Бог твій, благословить тебе,

25. То поміняй те на срібло, і візьми срібло в руку твою, і приходь на місце, котре вибере Господь, Бог твій.

26. І купляй за срібло це все, чого зажадає душа твоя, волів, овець, вина, сікери і всього, чого зажадає душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і радій ти і родина твоя.

27. І левита, котрий при брамах твоїх, не залиши; бо немає йому частки і спадку з тобою.

28. А як промине три роки, відділяй усі десятини врожаю твого за той рік, і поклади при брамах твоїх;

29. І нехай прийде левит, бо йому немає частки і спадку з тобою, і захожий, і сирота, і вдова, котрі [є] при брамах твоїх, і нехай їдять досхочу, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе у кожному ділі рук твоїх, за яке б ти не взявся.

Повт. Закону 15

1. Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.

2. А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою [позику], не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.

3. Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.

4. Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.

5. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,

6. Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.

7. А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.

8. Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.

9. Гляди, щоб не зародилася в недоброму серці твоєму думка: "Наближається сьомий рік, рік відпущення; і щоб [від того] око твоє не стало злим до убогого брата твого, і ти не дав нічого йому; бо він заволає на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10. Дай йому [позику], і коли будеш давати йому, не мусить осмута озватися в твоєму серці, бо за це благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх справах твоїх, і в усьому, що вчинятимеш своїми руками.

11. Тому що вбогі ніколи не щезнуть на землі: конче відкривай руку твою братові твоєму; убогому твоєму і жебракові твоєму на землі твоїй.

12. Коли буде проданий тобі брат твій, єврей чи єврейка, то шість років служитимуть тобі, а сьомого року відпусти його від себе на волю.

13. А коли будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми [руками].

14. Але дай йому щедро від отари твоєї і від току твого і від чавила твого, дай йому від усього, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

15. Пам'ятай, що ти [також] був рабом на землі єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій; тому я сьогодні й заповідаю тобі це.

16. А якщо він скаже тобі: "Не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій", через те, що добре йому в тебе,

17. То візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учиняй і з рабинею твоєю.

18. Не вважай це для себе важким, що ти маєш відпустити його від себе на волю; бо він за шість років заробив тобі удвічі супроти оплати наймитові; і благословить тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти будеш чинити.

19. Кожного первістка чоловічої статі, що вродиться від великої худоби твоєї і від отари твоєї, присвячуй Господові, Богові твоєму і не працюй на бикові, первісткові твоєму, не стрижи первістка з отари твоєї.

20. Перед Господом, Богом твоїм, щорічно споживай це ти і родина твоя, на місці, котре вибере Господь.

21. А якщо буде на ньому вада, чи кульгаве, чи сліпе, [чи] хвороба якась, то не принось його для пожертви Господові, Богові твоєму,

22. Але при брамах твоїх їж його, нечистий, як і чистий, люди [можуть споживати], як сарну і як оленя.

23. Лише крови його не споживай; на землю її виливай, як воду.

Повт. Закону 16

1. Пильнуй місяць Авів, і звершуй Пасху Господові, Богові твоєму, бо в місяці Авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.

2. І заколюй Пасху Господові, Богові твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, котре вибере Господь, аби перебувало там ймення Його.

3. Не їжте з нею квасного хліба; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти квапливо вийшов з єгипетської землі, щоб ти пам'ятав день виходу твого з єгипетської землі упродовж цілого життя твого.

4. Не буде в тебе квасного у всьому володінні твоєму упродовж семи днів, і з м'яса, котре ти приніс на пожертву ввечері першого дня, ніщо не має лишатися до ранку.

5. Не можеш ти заколоти Пасху при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі.

6. Але тільки в тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, нехай буде там ймення Його, заколюй Пасху увечері, при заході сонця, о тій самій порі, котрої ти вийшов з Єгипту.

7. І спечи і з'їж на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, а другого дня можеш повернутися й зайти в шатра твої.

8. Шість днів їж опрісноки, а сьомого дня загальне зібрання для Господа, Бога твого; нічого не роби.

9. Сім тижнів відлічи собі; починай рахувати сім тижнів з того часу, як з'явиться серп на жнивах.

10. Тоді звершуй свято седмиць Господові, Богові твоєму, з дарунками щирих приношень щедрістю руки твоєї, зваживши на те, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

11. І радій перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, котрий при брамах твоїх, і захожий, і сирота, і вдова, котрі серед тебе, на місці, котре вибере Господь, Бог твій, аби перебувало там ймення Його.

12. Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті, і пильнуй, і виконуй настанови ці.

13. Свято куренів звершуй в себе сім днів, коли збереш із току твого та з чавила твого.

14. І радій на свято твоє ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, і захожий, і сирота, і вдова, котрі при брамах твоїх.

15. Сім днів святкуй Господові, Богові твоєму, на місці, котре вибере Господь, Бог твій; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх прибутках твоїх і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш справді радіти.

16. Тричі на рік уся чоловіча стать має з'явитися перед Господом, Богом твоїм, на місці, котре вибере Він на свято опрісноків і на свято куренів і седмиць; і [ніхто] не повинен з'явитися перед Господом з порожніми [руками].

17. Але кожний з даром, зважаючи на благословення Господа, Бога твого, яке Він дав тобі.

18. У всіх брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі, настанови собі суддів і урядовців за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним.

19. Не викривляй суду, не зважай на особу і не бери хабарів, бо хабарі засліплюють очі мудрих і викривляють слова правдивих.

20. Правди, правди шукай, щоб ти був живий і заволодів землею, котру Господь, Бог твій, дає тобі.

21. Не сади собі гаю з яких-небудь дерев при жертовникові Господа, Бога твого, котрого ти спорудиш собі;

22. І не став собі жодного образу, бо ненавидить це Господь, Бог твій.

Повт. Закону 17

1. Не принось для пожертви Господові, Богові твоєму, бика, або вівцю, на яких буде вада, [або] що-небудь недобре; бо це мерзота для Господа, Бога твого.

2. Якщо знайдеться з-поміж тебе при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій дасть тобі, чоловік, або жінка, що зроблять зле перед очима Господа, Бога твого, знехтувавши заповітом Його,

3. І піде, і почне служити іншим богам, і поклонятися їм, чи сонцю, або місяцеві, чи всьому військові небесному, чого я не заповідав,

4. І тобі сповіщено буде, і ти почуєш; то ти гаразд досліди, і, якщо це справді так, якщо вчинена мерзота оця в Ізраїлі,

5. То виведи чоловіка того, або жінку ту, котрі вчинили зле, за брами твої і забий їх камінням до смерти.

6. За словами двох свідків, або трьох свідків мусить померти той, що заслуговує на смерть: не засуджуй на смерть за словами одного свідка.

7. Рука свідків має бути на ньому першою, щоб стратити його, відтак рука всього народу; і [отак] винищи усе зло з-поміж себе.

8. Якщо у суді буде заскладна справа розсудити між кров'ю і кров'ю, між судом і судом, між уразами і уразами, [і будуть] суперечливі думки у брамах твоїх; то підведися і піди на місце, котре вибере Господь, Бог твій,

9. І звернися до священиків левитів і до судді, котрий буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі слово присуду.

10. І вчини за словами, які вони повідають тобі, на тому місці, котре вибере Господь, і виконай все, чого вони навчать тебе.

11. За словами, котрих навчать вони тебе, і за присудом, якого вони повідають тобі, учини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від слів, що вони скажуть тобі.

12. А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який там є на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, той мусить померти, – [отак] винищи зло з-поміж Ізраїля.

13. І увесь народ почує, і злякається, і вже не будуть чинити зухвало.

14. Коли ти прийдеш на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі, і оволодієш нею, і посядеш її, і скажеш: "Поставлю я над собою царя, як в інших народів, котрі довкола мене,

15. То постав над собою царя, котрого вибере Господь, Бог твій; з-посеред братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] чужинця, котрий не брат тобі.

16. Але, щоб він не примножував собі коней, і не завертав народу в Єгипет для примноження собі коней; бо Господь сказав вам: "Не повертайтеся більше шляхом оцим".

17. І щоб не примножував собі дружин, щоб не відхилялося серце його, і щоб золота і срібла не примножував собі багато.

18. Але коли він сяде на престол царства свого, має списати собі списка закону цього з книжки, [що є] у священиків-левитів.

19. І нехай він буде в нього, і нехай він читає його у всі дні життя свого, щоб навчитися боятися Господа, Бога свого, і старався виконувати всі слова закону цього і настанови оці.

20. Щоб не підносилося серце його над братами його, і щоб не ухилявся він од закону ані праворуч, ані ліворуч, щоб до кінця він міг продовжити дні на царстві своєму, він і сини його осередь Ізраїля.

Повт. Закону 18

1. Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.

2. Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.

3. А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.

4. Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.

5. Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,

6. І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,

7. І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:

8. То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна].

9. Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.

10. Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,

11. Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.

12. Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.

13. Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;

14. Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.

15. Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;

16. Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: "Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти",

17. То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.

18. Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому .

19. А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати .

20. Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.

21. І якщо скажеш у серці своєму: "Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив?" [то],

22. Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.

Повт. Закону 19

1. Коли Господь, Бог твій, винищить народи, чию землю дає тобі Господь, Бог твій, і ти посядеш спадок після них, і оселишся в містах їхніх і в домах їхніх,

2. Тоді відділи собі три міста осередь землі твоєї, котру Господь, Бог, дає тобі у володіння.

3. Улаштуй собі дорогу, і поділи на три частини землю твою, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок; щоб кожний убивник міг туди втікати.

4. І ось, який убивник може утікати туди і залишитися живим: хто заб'є сусіда свого без наміру, не будучи ворогом йому в минулому;

5. Хто піде із ближнім своїм до лісу рубати дрова, і замахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у сусіда, і він помре, такий нехай втіче до одного з тих міст, і живе.

6. Щоб месник за кров, у запалі серця свого, не погнався за убивником і не наздогнав його, якщо буде довгою та дорога, і не забив його, хоч він і не [підлягає] судові смерти, бо він не був ворогом йому в минулому.

7. Саме тому Я наказав тобі, говорячи: "Відділи собі три міста".

8. А коли Господь, Бог твій, розширить володіння твої, як Він присягався батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, котру Він обіцяв дати батькам твоїм,

9. Якщо ти виконуватимеш усі заповіді, котрі я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа, Бога твого, і ходити шляхами Його у всі дні; тоді до цих трьох міст додаси ще три міста,

10. Щоб не була пролита кров безвинного осередь землі тієї, що Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і щоб не було на тобі [вини] за кров.

11. Та коли хтось буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане супроти нього, і заб'є його на смерть, і втіче в одне із міст отих,

12. То старшини міста його мають послати, щоб схопити його і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер.

13. Нехай же не пощадить його око твоє, змий з Ізраїля кров безвинного, і буде тобі добре.

14. Не порушуй межі сусіда твого, котру встановили у давні часи у спадку твоєму, який дістався тобі на землі, котру Господь Бог твій, дає тобі на володіння.

15. Не досить одного свідка супроти кого-небудь за будь-яку провину і за будь-який злочин, і за будь-який гріх, котрим він згрішить: за словами двох свідків, або ж за словами трьох свідків, стане чинною справа.

16. Якщо виступить супроти когось свідок несправедливий, звинувачуючи його за злочин,

17. То нехай стануть обидва оці чоловіки, у котрих позов між собою, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть за тих днів,

18. Судді мають гаразд дослідити, і, якщо свідок той є свідок неправдивий, неправдиво показав на брата свого,

19. То вчиніть йому те, що він намислив учинити братові своєму; і [отак] винищи зло з-поміж себе.

20. І решта почує, і буде боятися, і не будуть уже більше вчиняти подібне зло осередь тебе.

21. Нехай же не знає милосердя око твоє [серед нього] : душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу.

Повт. Закону 20

1. Коли ти вирушиш на війну супроти ворога твого і побачиш коней і колісниці, [і] народу більше, аніж у тебе, то не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, котрий вивів тебе із Єгипетської землі.

2. А коли зачнете битву, тоді нехай підійде священик, і говорить народові,

3. І скаже йому: "Послухай, Ізраїлю, ви сьогодні стаєте на битву з ворогами вашими, нехай же не умліває серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся перед ними;

4. Бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із ворогами вашими [і] врятувати вас".

5. А старшини хай оголосять народові, говорячи: "Хто спорудив новий дім і не посвятив його? Той нехай повернеться в дім свій, щоб не вмерти в бою, та інший не посвятив його.

6. І хто посадив виноградника і не користався з нього, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинути в бою, а інший не їв з нього.

7. І хто був заручений з дружиною і не взяв її, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинув у бою, а інший не взяв би її".

8. І ще оголосять старшини народові, і скажуть: "Хто боязкий і легкодухий, той нехай повернеться у дім свій, щоб серця братів його не знесиліли, як його серце.

9. Коли старшини скажуть все це народові, тоді нехай настановлять старших армії, щоб вести народ.

10. Коли підеш до міста, щоб воювати супроти нього, запропонуй йому мир.

11. Якщо воно пристане на мир з тобою і відчинить тобі [браму], то увесь народ, котрий знайдеться в ньому, буде сплачувати тобі данину і служити тобі.

12. А якщо воно не пристане до миру з тобою і буде вести з тобою війну, то оточи його облогою.

13. І [коли] Господь, Бог твій, віддасть його в руки твої, винищи в ньому всіх чоловічої статі вістрям меча.

14. Тільки дружин і дітей, і скотину, і все, що в місті, всю здобич його візьми собі, і користуйся здобиччю ворогів твоїх, котрих віддав тобі Господь, Бог твій.

15. Так чини з усіма містами, котрі від тебе вельми далеко, котрі не є з [числа] міст народів оцих.

16. А в містах цих народів, котрих Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай живим жодного, що дихає.

17. Але прокляни їх: хеттеїв, і амореїв, і ханаанеїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, як наказав тобі Господь, Бог твій.

18. Щоб вони не навчали вас чинити такі ж мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не грішили супроти Господа, Бога вашого.

19. Якщо тривалий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його, і взяти його, то не піднось сокири на дерева його, від котрих ти можеш харчуватися, і не зрубуй їх, бо дерево в полі не людина, щоб його приступом брати.

20. Тільки ті дерева, про котрих ти відаєш, що вони нічого не приносять для харчу, можеш псувати і вирубувати, і споруджувати укріплення супроти міста, котре провадить з тобою війну, аж доки не підкориш його.

Повт. Закону 21

1. Якщо на землі, котру Господь, Бог твій, дасть тобі на володіння, знайдений буде забитий, що лежатиме в полі, і невідомо хто забив його;

2. То нехай вийдуть старшини твої і судді твої, і виміряють [віддаль] до міст, котрі навколо вбитого;

3. І старшини міста того, котре буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, котрою не працювали [і] котра не носила ярма,

4. І нехай старшини того міста відведуть телицю оцю на первісну долину, котра незаймана плугом і не засіяна, і заколять там телицю в долині;

5. І прийдуть священики, сини Левієві, котрих Господь Бог вибрав служити Йому і благословляти в ім'я Господнє, і за словом їхнім кожну суперечку і кожну рану досліджувати,

6. І всі старшини міста отого, що найближче до вбитого, нехай помиють руки над [головою] телиці, зарізаної в долині;

7. І оголосять, і скажуть: "Руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили;

8. Будь милостивим, Господе, до народу Твого, котрого Ти, Господе, визволив, і не постав народові Твоєму, Ізраїлеві, за провину невинної крови". І за кров проститься їм.

9. [Отак] маєш ти змивати у себе кров безвинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе в очах Господа.

10. Коли вийдеш на війну супроти ворогів твоїх, і Господь, Бог твій, віддасть їх в руки твої, і візьмеш їх у полон,

11. І побачиш поміж полоненими жінку, гарну на вроду, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину,

12. То приведи її в дім свій, і нехай вона поголить голову свою і обріже нігті свої;

13. І скине з себе одежу полону свого, і замешкає у домі твоєму, і оплакуватиме батька свого і матір свою упродовж місяця; то після цього ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною.

14. А якщо вона [потім] не сподобається тобі, то відпусти її, [куди] вона захоче, але не продавай її за срібло, і не вчини зиску за неї, тому що ти упокорив її.

15. Якщо у когось буде дві дружини, одна кохана, а друга нелюба, і як кохана, [так] і нелюба породять йому синів, і первістком буде син нелюбої,

16. То під час розподілу синам своїм майна свого, він не може синові дружини коханої дати першість перед першовродженим сином нелюбої;

17. Але первістком має признати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частку з усього, що в нього знайдеться; бо він є започаток сили його, йому [належить] право першовродженого.

18. Якщо у когось буде син бешкетник і непокірний, який не підкоряється голосові батька свого і голосові матері своєї, і вони напучують його, але він не слухає їх,

19. То батько його і мати його нехай візьмуть його і приведуть його до старшини міста свого і до воріт свого місцеперебування,

20. І скажуть старшинам міста свого: "Оцей син наш бешкетує і непокірний, не слухає слів наших, марнотрат і п`яниця",

21. Тоді всі мешканці міста його нехай заб'ють його камінням до смерти; і [отак] винищи зло з-поміж себе, і увесь Ізраїль почує і злякається.

22. Якщо виявиться чийсь злочин, що вартий смерти, і він (злочинець) буде вбитий, і ти повісиш його на дереві,

23. То тіло його не мусить залишатися на ніч на дереві; але поховай його того ж дня; бо проклятий перед Богом [кожен], кого повісили [на дереві], і щоб не опоганювалася земля твоя, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок.

Повт. Закону 22

1. Коли побачиш вола брата твого, чи вівцю його, які заблукали, не залишай їх, але за будь-якого випадку поверни їх братові твоєму.

2. А якщо не близько буде до тебе брат твій, або ти не знаєш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх.

3. Так учиняй і з віслюком його, так учиняй з одягом його, так чини з усілякою загубленою [річчю] брата свого, котра буде ним загублена, і котру ти знайдеш; не можна тобі ухилятися [від цього].

4. Коли побачиш віслюка брата твого, чи вола його, що впали на шляху, не залишай їх, але допоможи йому разом підняти їх.

5. Жінка не може носити на собі те, що належить чоловікові, і чоловік також не може одягатися в жіночу одежу; бо всі, хто так чинить, – мерзота для Господа.

6. Якщо трапиться тобі на шляху пташине гніздо на якомусь дереві, або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить на пташенятах чи на яйцях, то не бери матері разом із дітками;

7. Матір випусти, а дітей візьми собі; щоб тобі добре велося, і щоб продовжилися твої дні.

8. Якщо збудуєш новий дім, то зробиш поруччя край покрівлі твоєї, щоб не навести крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.

9. Не засівай виноградника свого різним насінням, щоби плід твого насіння, котре ти посіяв, і плід виноградника [твого] не став опоганеним.

10. Не ори волом і віслюком разом.

11. Не зодягай одежі з різної матерії: з вовни і з льону разом.

12. Зроби собі кутасики на чотирьох кутах покривала твого, котрим ти накриваєшся.

13. Якщо хтось візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,

14. І буде зводити наклепи на неї, і пустить про неї неславу, і скаже: "Я взяв оцю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов її незайманою,

15. То батько юнки і мати її нехай візьмуть і винесуть [ознаки] дівоцтва юнки до старшин міста, до воріт;

16. І батько юнки скаже старшинам: Доньку мою я віддав за дружину цьому чоловікові, і [нині] він зненавидів її,

17. І ось, він зводить наклеп [на неї], говорячи: "Я не знайшов у доньки твоєї незайманости, але ось ознаки дівоцтва доньки моєї. І розгорнуть одежу перед старшинами міста.

18. Тоді старшини того міста нехай візьмуть чоловіка, і покарають його,

19. І накладуть на нього сто [шеклів] срібла пені, і віддадуть батькові юнки за те, що він пустив неславу на діву Ізраїля: а вона нехай буде його дружиною, і він не зможе розірвати з нею шлюбу до кінця днів своїх.

20. А якщо сказане [про жінку] буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,

21. То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і [отак] винищи зло з-поміж себе.

22. Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; [ось так] винищи зло з-поміж Ізраїля.

23. Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,

24. То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; [отак] винищи зло з-поміж себе.

25. А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;

26. А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.

27. Бо він зустрівся з нею в полі, і, [хоч] дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.

28. Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,

29. То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят [шеклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.

30. Чоловік не повинен брати дружини батька свого, і не відкриє подолу [одежі] батька свого.

Повт. Закону 23

1. У кого поранені ядра, або ж відтятий дітородний член, той не може увійти до громади Господньої.

2. Син блудниці не може увійти до громади Господньої, і десяте покоління його не може увійти до громади Господньої.

3. Аммонієць та моавитянин не може увійти до громади Господньої, і десяте покоління їх не може увійти до громади Господньої навіки.

4. Тому що вони не зустріли вас хлібом і водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, і тому, що вони найняли супроти тебе Валаама, сина Беорового, з Петору Месопотамського, аби проклясти тебе.

5. Але Господь, Бог твій, не захотів слухати Валаама, і обернув Господь, Бог твій, прокляття його на благословення тобі; бо Господь, Бог твій, любить тебе.

6. Не бажай їм миру і добробуту у всі дні твої, навіки.

7. Не цурайся ідумеянина, бо він брат твій; не цурайся єгиптянина, бо ти був захожим на землі його.

8. Діти, котрі у них вродяться, у третьому поколінні можуть увійти до громади Господньої.

9. Коли рушить табір супроти ворогів твоїх, остерігайся всього недоброго.

10. Якщо у тебе буде чоловік нечистий від того, що станеться [з ним] уночі, то він має вийти геть зі стану і не заходити до стану.

11. А як настане вечір, мусить обмити [тіло своє] водою і при заході сонця може зайти до стану.

12. Місце має бути у тебе поза станом, куди мусиш виходити.

13. Окрім зброї твоєї, має бути в тебе лопатка; і коли будеш сідати поза [станом], викопай нею [ямку] і знову закопай [нею] те, що вийшло з тебе.

14. Тому що Господь, Бог твій, ходить осередь стану твого, щоб визволяти тебе і віддавати ворогів твоїх [до рук твоїх] ; а [тому] стан твій має бути святим, щоб Він не побачив у тебе якої-небудь нечистої речі і не відступив од тебе.

15. Не видавай раба панові його, коли він прибіжить до тебе від пана свого.

16. Нехай він у тебе живе, осередь вас на місці, котре він вибере в якихось із твоїх брам, де йому сподобається; не чини утиску йому.

17. Не має бути блудниці з дочок Ізраїля, не може бути содом'янином із синів Ізраїля.

18. Не занось платні блудниці і ціни пса у дім Господа, Бога твого, за жодну обітницю; бо те і те є мерзотою перед Господом, Богом твоїм.

19. Не віддавай на проценти братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чогось іншого, що [можна] віддавати на проценти.

20. Чужинцеві можеш давати на проценти, а братові твоєму не віддавай на проценти, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе у всьому, що робиться руками твоїми, на землі, на котру ти йдеш, аби посісти її.

21. Якщо даси обітницю Господові, Богові твоєму, негайно виконай її; бо Господь, Бог твій, стягне з тебе, і на тобі буде гріх.

22. А якщо ти не дав обітниці, то не буде на тобі гріха.

23. Що вийшло із уст твоїх, пильнуй і виконуй так, як обіцяв ти Господові, Богові твоєму, добровільне приношення, про яке ти обіцяв устами своїми.

24. Коли зайдеш до виноградника ближнього свого, можеш їсти ягоди досхочу, скільки бажає душа твоя, а в посудину твою не клади.

25. Коли прийдеш на жнива ближнього твого, можеш зривати колоски руками твоїми, але серпа не принось на жниво ближнього твого.

Повт. Закону 24

1. Якщо хтось візьме дружину і стане чоловіком її, і вона не знайде приязні в очах його, тому що він знаходить у ній щось нечисте, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого,

2. І коли вона вийде з дому його, піде, то може бути дружиною другого чоловіка;

3. Але й оцей останній чоловік, зненавидить її, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого, чи помре сей останній чоловік її, котрий узяв її за дружину;

4. То не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину, після того, як вона опоганена, бо таке є мерзотою перед Господом, і не чини гріха землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок.

5. Якщо хтось узяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід доручати йому; нехай він залишиться вільним у домі своєму упродовж одного року і звеселює дружину свою, котру взяв.

6. Ніхто не повинен брати у заставу горішнього і нижнього каменя жорен; бо такий бере в заставу життя людини.

7. Якщо знайдуть когось, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїля, і вчинив з цього зиск чи продав його, то такого злодія треба зрокувати на смерть; – [отак] винищи зло з-поміж себе.

8. Стережися, в хворобі прокази пильно дотримуйся і виконуй все, чого навчать вас священики-левити; достеменно виконуйте, що я наказав їм.

9. Пам'ятай, що Господь, Бог твій, учинив Маріям на шляху, коли ви йшли із Єгипту.

10. Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи в його дім, щоби взяти у нього заставу;

11. Постій на вулиці, а той, котрому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю.

12. Якщо він буде чоловіком бідним, то ти не лягай спати, маючи заставу його;

13. Поверни йому заставу, коли заходитиме сонце, щоб він ліг спати в одежі своїй і благословив тебе: і тобі зарахується [це] на праведність перед Господом, Богом твоїм.

14. Не утискай наймита, бідного і вбогого, із братів твоїх, або із захожих твоїх, які на землі твоїй, при брамах твоїх.

15. Того ж дня віддай платню його, щоб сонце не зайшло передніше від того, тому що він бідний, і чекає її серце його; щоб він не оскаржив тебе перед Господом, і не було на тобі гріха.

16. Батьків не можна карати смертю за дітей, і дітей не можна карати смертю за батьків; кожний має бути покараний смертю за свій злочин.

17. Не суди хибно захожого і сироту; і в удови не бери одежі в заставу.

18. Пам'ятай, що ти також був рабом у Єгипті, і Господь звільнив тебе звідти: а тому я наказую тобі чинити отак.

19. Коли будеш жати в полі твоєму і забудеш снопа на полі, то не вертай узяти його; нехай він залишиться захожому, сироті і вдові, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе на всіляку справу рук твоїх.

20. Коли будеш оббивати оливу твою, то не переглядай за собою гілок; нехай залишиться захожому, сироті і вдові.

21. Коли будеш збирати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою; нехай залишиться захожому, сироті і вдові.

22. І пам'ятай, що ти був рабом на землі єгипетській: тому я наказую тобі чинити це.

Повт. Закону 25

1. Якщо буде позов між людьми, то нехай приведуть їх до суду і розсудять їх: невинного хай виправдають, а того, що завинив, засудять.

2. І якщо той, що завинив, вартий буде покарання, то суддя нехай накаже покласти його і бити біля себе, зважаючи на провину його, за відповідним рахунком.

3. Сорок ударів треба завдати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був упосліджений перед очима твоїми.

4. Не зав'язуй рота волові, коли він молотить.

5. Якщо брати живуть разом, і один із них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не має виходити на сторону за чоловіка чужинця, але дівер її мусить увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею.

6. І первісток, котрого вона вродить, залишиться із йменням брата його померлого, щоб ім'я його не стерлося в Ізраїлі.

7. А якщо він не захоче взяти невістку свою, то невістка його нехай вийде до брами, до старшин, і скаже: "Дівер мій відмовляється відтворити ім`я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною".

8. Тоді старшини міста його мають прикликати його і намовляти його, і якщо він підведеться і скаже: "Не хочу взяти її",

9. [Тоді] невістка його нехай піде до нього на очах старшин, і скине чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і скаже: "Так учиняється чоловікові, котрий не розбудовує житла братові своєму".

10. І пойменують його ім'ям в Ізраїлі: "Дім роззутого".

11. Коли сваряться поміж собою чоловіки, і дружина одного підійде, щоб захистити чоловіка свого від руки того, що б'є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за сороміцьке його;

12. То відітни руку її; нехай не змилосердиться око твоє.

13. Не може бути у торбі твоїй подвійної гирі, більшої і меншої.

14. У домі твоєму не може бути подвійної міри, більшої і меншої.

15. Гиря у тебе має бути досконала, і міра в тебе має бути досконала, щоби продовжилися дні твої на землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.

16. Тому що мерзенний перед Господом, Богом твоїм, кожний, хто чинить неправду.

17. Пам'ятай, як учинив з тобою Амалик на шляху, коли ви простували з Єгипту.

18. Як він зустрів тебе на шляху, і забив позаду в тебе всіх ослаблених, коли ти пристав і втомився, і не побоявся він Бога.

19. Отож, коли Господь, Бог твій, заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, аби посісти її, зітри пам'ять про Амалика з-під неба; не забудь.

Повт. Закону 26

1. Коли ти прийдеш на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і посядеш її, і оселишся на ній,

2. То візьми початків усіх плодів, котрі ти одержиш від землі твоєї, котру Господь, Бог твій, дає тобі, і поклади в корзину, і піди на те місце, котре Господь, Бог твій, вибере, аби поставити там ймення Його.

3. І прийди до священика, котрий буде в ті дні, і скажи йому: "Сьогодні сповідую перед Господом, Богом твоїм, що я прийшов на цю землю, котру Господь присягався батькам нашим дати нам".

4. Священик візьме кошика з руки твоєї, і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого.

5. А ти відповідай і скажи перед Господом, Богом твоїм: Батько мій був мандрівним арамеянином, і увійшов до Єгипту і оселився там з небагатьма людьми, і вийшов там від нього великий народ, сильний і численний.

6. Але єгиптяни зле вчиняли з нами, і пригнічували нас, і накладали на нас важку роботу.

7. І заволали ми до Господа, Бога батьків наших, і почув Господь зойки наші, і побачив лихо наше, і працю нашу, і пригнічення наше.

8. І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною і раменом високим, великим жахом, знаменнями і чудесами.

9. І привів нас на це місце, і дав нам землю оцю, землю, де тече мед і молоко.

10. Отож, я приніс початки плодів землі, котру Ти, Господе, дав мені. І постав це перед Господом, Богом твоїм, і поклонися перед Господом, Богом твоїм.

11. І веселися за все добре, котре Господь, Бог твій, дав тобі і домові твоєму, ти і левит, і захожий, котрий буде в тебе.

12. Коли ти відділиш усі десятини урожаю [землі] твоєї третього року, року десятин, і віддаси левитові, захожому, сироті і вдові, щоб вони їли при брамах твоїх досхочу;

13. Тоді скажи перед Господом, Богом твоїм: "Я відібрав від дому [мого] освячені речі, і віддав їх левитові, захожому, сироті, і вдові, за всіма настановами Твоїми, котрі Ти заповідав мені; я не переступив заповідей Твоїх і не забув.

14. Я не їв од неї в печалі моїй, і не відділяв її для якої-небудь нечистоти, і не давав з неї для мертвого; я підкорявся голосові Господа, Бога мого, виконував усе те, що Ти заповідав мені.

15. Поглянь від святої оселі Твоєї, з неба, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, котру Ти дав нам, так як Ти присягався батькам нашим [дати нам] землю, котрою тече молоко і мед.

16. У день сей Господь, Бог твій, заповідає тобі виконувати настанови ці і закони: пильнуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї.

17. Господові сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити шляхами Його, і пильнуватимеш настанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і дослухатимешся голосу Його.

18. І Господь обіцяв тобі нині, що ти будеш особливим Його народом, як Він говорив тобі, якщо ти будеш пильнувати всі заповіді Його.

19. І що Він поставить тебе найвищим од усіх народів, котрих Він утворив, у славі, у йменні і в честі, щоб ти міг бути святим народом у Господа, Бога твого, як Він говорив.

Повт. Закону 27

1. І заповідав Мойсей і старшини [синів] Ізраїля народові, говорячи: Виконуйте всі заповіді, котрі заповідаю вам нині.

2. Коли перейдете за Йордан на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі, тоді постав собі великі камені і вибіли їх вапном.

3. І напиши на [каменях] тих усі слова закону свого, коли перейдеш [Йордан], щоб ступити на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі, на землю, де тече молоко і мед, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх.

4. Коли перейдеш Йордан, поставте камені ті, як я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і вибіліть їх вапном.

5. І споруди там жертовника Господові, Богові твоєму, жертовника із каміння, не піднімаючи на них залізного знаряддя.

6. Із каменів цілих споруди жертовника Господа, Бога твого, і піднось на ньому приношення усеспалення Господові, Богові твоєму.

7. І принось пожертви мирні, і їж там, і радій перед Господом, Богом твоїм.

8. І напиши на каменях всі слова закону цього дуже виразно.

9. І сказав Мойсей і священики левити всьому Ізраїлеві, говорячи: "Слухай і почуй, Ізраїлю: у цей день ти став народом Господа, Бога твого.

10. Отож, слухай голос Господа, Бога твого, і виконуй заповіді Його і настанови Його, котрі заповідаю тобі сьогодні.

11. І заповідав Мойсей народові того дня, говорячи:

12. Оці мають стати на горі Ґеризім, щоб народ благословляти, коли перейдете Йордан: Симон, Левій, Юда, Іссахар, Йосип і Веніямин.

13. А оці мають стати на горі Евал, щоби проклинати: Рувим, Ґад, Асир, Завулон, Дан і Нефталим.

14. Левити проголосять і скажуть усім ізраїльтянам гучним голосом:

15. Проклятий, хто зробить ідола різьбленого чи литого, мерзоту перед Господом, витвір рук художника, і поставить його в утаємниченому місці, увесь народ проголосить і скаже: "Амінь!"

16. Проклятий, хто зневажає батька свого чи матір свою! І скаже увесь народ: Амінь!

17. Проклятий, хто порушує межі сусіда свого! І скаже увесь народ: Амінь!

18. Проклятий, хто сліпого зводить зі шляху! І скаже увесь народ: Амінь!

19. Проклятий, хто неправдиво судить захожого, сироту і вдову! І скаже увесь народ: Амінь!

20. Проклятий, хто зляжеться з дружиною батька свого, бо він відкрив край [одежі] батька свого! І скаже увесь народ: Амінь!

21. Проклятий, хто зляжеться з якоюсь твариною. І скаже увесь народ: Амінь!

22. Проклятий, хто зляжеться з сестрою своєю, донькою батька свого, або ж донькою матері своєї! І скаже увесь народ: Амінь!

23. Проклятий, хто зляжеться з тещею своєю! І скаже увесь народ: Амінь!

24. Проклятий, хто таємно убиває ближнього свого! І скаже увесь народ: Амінь!

25. Проклятий, хто бере підкуп, щоб убити душу [і пролити] кров безвинну! І скаже увесь народ: Амінь!

26. Проклятий, хто не дотримається слів закону сього і не буде виконувати їх! І скаже увесь народ: Амінь!

Повт. Закону 28

1. Якщо ти, коли перейдете [за Йордан], будеш дослухатися голосу Господа, Бога твого, ретельно виконувати всі заповіді Його, котрі заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе найвищим поміж народами землі.

2. І прийдуть до тебе всі благословення оці, і справдяться на тобі, якщо будеш дослухатися голосу Господа, Бога твого.

3. Благословенний ти в місті, і благословенний у полі.

4. Благословенний плід лона твого, і плоди землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід биків твоїх, і плід овець твоїх.

5. Благословенні кошик твій і діжа твоя.

6. Благословенний ти, коли входиш ти, і благословенний ти, коли виходиш.

7. Уразить Господь перед лицем твоїм ворогів твоїх, що повстають супроти тебе; одним шляхом вони виступлять супроти тебе, а семи шляхами рятуватимуться втечею від тебе.

8. Пошле Господь тобі благословення у житницях твоїх і в усякім ділі рук твоїх; і благословить тебе на землі, котру Господь, Бог, дає тобі.

9. Настановить тебе Господь народом святим своїм, як Він присягався тобі, якщо ти будеш пильнувати заповіді Господа, Бога твого, і будеш ходити шляхами Його.

10. І побачать усі народи землі, що ймення Господа позначене на тобі, і злякаються тебе.

11. І дасть тобі Господь щедрий добробут у всьому, в плоді лона твого, і в плоді скотини твоєї, і в плодах ланів твоїх на землі, котру Господь присягався батькам твоїм дати тобі.

12. Відкриє тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй своєчасно, і щоб усі справи рук твоїх благословляти: і будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш брати позики.

13. Зробить тебе Господь головою, а не хвостом, і будеш лише на висоті, а не будеш унизу, якщо будеш підкорятися заповідям Господа, Бога твого, котрі заповідаю тобі сьогодні пильнувати і виконувати,

14. І не відступиш од слів усіх, котрі заповідаю вам сьогодні, ні праворуч, ані ліворуч, аби простувати слідом за іншими богами, [і] служити їм.

15. А якщо не будеш дослухатися голосу Господа, Бога твого, і не будеш прагнути виконувати всі заповіді і настанови Його, котрі я заповідаю тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття оці і досягнуть тебе.

16. Проклятий ти [будеш] у місті, і проклятий ти [будеш] у полі.

17. Прокляті [будуть] кошик і діжа твоя.

18. Проклятий [буде] плід лона твого і плід землі твоєї, плід биків твоїх і плід овець твоїх;

19. Проклятий ти [будеш] при вході твоєму, і проклятий при виході твоєму,

20. Пошле Господь на тебе прокляття, замішання і нещастя на всяку справу рук твоїх, котру зачнеш чинити, аж доки не будеш винищений, – і ти незабаром загинеш за лихі вчинки твої, за те, що ти залишив Мене.

21. Пошле на тебе Господь моровицю, доки не винищить тебе на землі, на котру ти йдеш, аби успадкувати.

22. Уразить тебе Господь сухотами і пропасницею, лихоманкою, гарячкою і мечем, сажкою і посухою, і вони будуть переслідувати тебе, аж доки не погинеш.

23. І небеса твої, котрі над головою твоєю, вчиняться міддю, і земля під тобою залізом.

24. Замість дощу Господь дасть землі твоїй пилюку, і тлін з неба буде падати, падати на тебе, аж доки не будеш понищений.

25. Віддасть тебе Господь на поразку ворогам твоїм; одним шляхом виступиш супроти них, а семи дорогами утікатимеш від них; і будеш розпорошений по всіх царствах землі.

26. І будуть трупи твої харчем усім птахам небесним і звірам, і не буде нікого, щоб розігнав їх.

27. Уразить тебе Господь виразкою єгипетською, почечуєм, пухлинами, і струпами, від котрих ти не зможеш зцілитися.

28. Уразить тебе Господь божевіллям, сліпотою і шалом.

29. І ти будеш помацки ходити вдень, як сліпий помацки ходить у пітьмі, і не будеш мати успіху на шляхах твоїх, і будуть тіснити і ображати тебе всілякого дня, і ніхто не захистить тебе.

30. З дружиною заручишся, та інший буде спати з нею; дім збудуєш і не будеш жити в ньому; виноградника посадиш, але не будеш користати з нього.

31. Вола твого заколять на очах твоїх, і не будеш їсти його; віслюка твого силою відберуть і не повернуть тобі; овець твоїх віддадуть ворогам твоїм, і ніхто не захистить тебе;

32. Сини твої і доньки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити і щодня страждатимуть за ними, і не буде сили в руках твоїх.

33. Плоди землі твоєї і увесь труд твій буде їсти народ, котрого ти не знав; і знатимеш лише утиски і страждання упродовж усіх днів.

34. І збожеволієш від того, що будуть бачити очі твої.

35. Господь уразить тебе лихою виразкою на колінах і гомілках, від котрої ти не зможеш зцілитися, від підошви ноги твоєї до самої тім'яниці [голови] твоєї.

36. Відведе Господь тебе і царя твого, котрого ти поставиш над собою, до народу, котрого не знав ні ти, ні батьки твої, і там будеш служити іншим богам, дерев'яним і кам'яним.

37. І будеш жахом, приповісткою і посміховиськом у всіх народів, до котрих відведе тебе Господь.

38. Насіння багато посієш у полі, та мало збереш, бо пожере його сарана.

39. Виноградники будеш насаджувати і обробляти, а вина не будеш пити, і не збереш [плодів їхніх], тому що пожере їх черва.

40. Оливки будуть у тебе на всіх володіннях твоїх, але єлеєм не будеш маститися, бо твоя олива скине плоди свої.

41. Синів і доньок породиш, але їх не буде в тебе, бо підуть у неволю.

42. Усі дерева твої і плоди землі твоєї винищить сарана.

43. Захожий, котрий осередь тебе, буде підноситися над тобою вище й вище, а ти опускатимешся все нижче й нижче.

44. Він буде давати тобі позику, а ти не будеш давати йому позику; він буде головою, а ти будеш хвостом.

45. І прийдуть на тебе всі прокляття оці, і будуть переслідувати тебе, і доженуть тебе, аж доки не будеш понищений, за те, що ти не дослухався голосу Господа, Бога твого, і не пильнував заповідей Його і настанов Його, котрі Він заповідав тобі.

46. Вони будуть знаменням і показом на тебе і на твоє насіння наповік.

47. За те, що ти не служив Господові, Богові твоєму, з веселощами і радістю серця, при достаткові всього,

48. Будеш служити ворогові твоєму, котрого пошле на тебе Господь, у голоді і спразі, оголений і в щоденних нестатках; він накладе на шию твою залізне ярмо, так що замучить тебе.

49. Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі; як орел, налетить народ, котрого мови ти не розумієш.

50. Народ зухвалий, котрий не шанує ні старого, і не помилує юного.

51. І буде він їсти плоди худоби твоєї, і плоди землі твоєї, допоки не спустошить тебе, так що не залишить тобі ні хліба, ні вина, ні єлею, ні плоду биків твоїх, ні плоду овечок твоїх, допоки не винищить тебе.

52. І буде притісняти тебе у всіх брамах твоїх, доки на всій землі твоїй не поруйнує високих і міцних стін твоїх, на які ти сподіваєшся; і буде пригнічувати тебе в усіх брамах твоїх, по всій землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дав тобі.

53. І ти будеш їсти плід лона твого, плоть синів твоїх і дочок твоїх, котрих Господь, Бог твій, дав тобі, в облозі і в нужді, якою буде гнобити тебе ворог твій.

54. Чоловік, пещений, який жив поміж вами у великих розкошах, немилосердним оком буде дивитися на брата свого, на дружину лона свого і на решту дітей своїх, котрі залишаться в нього,

55. І не дасть жодному з них плоті дітей своїх, котрих він буде споживати, тому що в нього не лишиться анічого в облозі і в нужді, якою гнобитиме тебе ворог твій по всіх житлах твоїх.

56. [Жінка], котра мешкала в тебе, у розкошах і в достатку, котра ніколи ноги своєї не ставила на землю з причини розкошів і пещення, буде недобрим оком дивитися на плід лона свого, і на сина свого, і на доньку свою,

57. І [не дасть] їм посліду, котрий виходить з-поміж ніг її, і дітей, котрих народить вона; тому що вона, маючи нестачу всього, таємно буде їсти їх в облозі і в нужді, в котрій гнітитиме тебе ворог твій при брамах твоїх.

58. Якщо не будеш виконувати всі слова закону цього, написані в книзі цій, і не будеш боятися цього славного і грізного ймення Господа, Бога твого;

59. То Господь уразить тебе і потомство твоє незвичайними виразками, виразками великими і постійними, і хворощами злими і постійними.

60. І наведе на тебе всі хворощі єгипетські, котрих ти боявся, і вони приліпляться до тебе.

61. І всіляку хворобу і всіляку виразку, не позначену в книжці закону сього, Господь наведе на тебе, аж доки не будеш понищений.

62. І залишиться вас небагато в той час, як численністю ви схожі були на зорі небесні, бо ти не дослухався голосу Господа, Бога твого.

63. І як радів Господь, учиняючи вам добро, і розмножуючи вас; отак буде радіти Господь, вигублюючи і винищуючи вас, і будете вирвані з цієї землі, на котру ти йдеш, аби посісти її.

64. І розпорошить тебе Господь між усіма народами, від краю землі до кінця землі, і будеш там служити іншим богам, котрих не відав ні ти, ні батьки твої, – дереву і камінню.

65. Але й поміж цими народами не матимеш спокою, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі тремтливе серце, потьмарення очей і нудьгу в душу.

66. Життя твоє висітиме перед тобою, і будеш тремтіти вночі і вдень, і не матимеш певности в житті своєму.

67. Уранці скажеш: О, якби був вечір! Увечері ти скажеш: Якби був ранок! З причини страху в серці твоєму, від того, від чого злякався, і через страх очей твоїх від того, що побачив.

68. І поверне тебе Господь до Єгипту на кораблях тим шляхом, про котрий я сказав тобі: "Ти більше не побачиш його", і там будете продаватися ворогам вашим, як раби і рабині, і ніхто не купуватиме вас.

Повт. Закону 29

1. Ось слова Заповіту, котрого Господь наказав Мойсеєві укласти з синами Ізраїля, на землі моавській, окрім Заповіту, котрого Господь уклав з ними на Хориві.

2. І скликав Мойсей всіх [синів] Ізраїля, і сказав їм: Ви бачили все, що чинив Господь перед очима вашими на землі єгипетській з фараоном і всіма служниками його, і всією землею його;

3. Ті великі покарання, котрі бачили очі твої, і ті великі знамення і чудеса,

4. Але до сього дня не дав вам Господь серця, щоб розуміти, очей, аби бачити, і вух, щоб чути.

5. Сорок літ водив вас пустелею, і одежа ваша на вас не зітліла, і взуття твоє не зносилося на нозі твоїй.

6. Хліба ви не їли, і вина, і сікери не пили, щоб ви знали, що Я Господь, Бог ваш.

7. І коли прийшли ви на місце оце, виступив супроти нас Сигон, цар хешбонський, і Оґ, цар башанський, щоб стати [з нами] на бій, і ми розгромили їх.

8. І захопили ми землю їхню, і віддали її у спадок [колінам] Рувимовому і Ґадовому і половині коліна Манасіїному.

9. Пильнуйте ж слова Заповіту цього, і виконуйте їх, щоб вам мати успіх в усьому, що ви будете робити.

10. Усі ви сьогодні стоїте перед Господом, Богом вашим, чільники колін ваших, старшини ваші, урядники ваші, усі ізраїльтяни,

11. Діти ваші, дружини ваші і захожі твої, що є в стані твоєму, від того, що рубає дрова твої, до того, хто зачерпує воду твою,

12. Щоби вступити тобі у заповіт Господа, Бога твого, і в угоду з Ним, скріпленою присягою, котрого Господь, Бог твій, сьогодні укладає з тобою.

13. Щоб учинити тебе нині Його народом, і Він міг бути тобі Богом, як Він говорив тобі і як присягався батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові.

14. Не з вами лише одними я складаю цього Заповіта і цю угоду з присягою,

15. Але, як із тими, котрі сьогодні з нами стоять перед Господом, Богом нашим, так і з тими, котрих немає тут з нами сьогодні.

16. Бо ви знаєте, як ми жили на землі єгипетській, і як ми проходили поміж народами, через котрих ви пройшли,

17. І бачили мерзоту їхню, та ідоли їхні, дерев'яні і кам'яні, срібні і золоті, котрі серед них.

18. Хай не буде поміж вами чоловіка чи жінки, або роду, або коліна, чиє серце відхилилося б нині від Господа, Бога нашого, щоб ходити й служити богам тих народів; нехай же не буде поміж вами коріння, з якого виростає отрута і гіркий полин,

19. Такого чоловіка, котрий, зачувши слова прокляття цього, нахвалявся б у серці своєму, кажучи: "Я буду щасливим, незважаючи на те, що буду ходити за сваволею серця свого", і пропаде таким чином ситий з голодним,

20. Не простить Господь такому, але миттю спалахне гнів Господній і ревність Його на такого чоловіка, і впаде на нього прокляття [заповіту цього], написане в цій книзі, і зітре Господь ім'я його з піднебесної.

21. І відділить його Господь на лихо від усіх колін Ізраїля, відповідно з усіма прокляттями Заповіту, написаними в цій книжці Закону.

22. І скаже наступний рід, діти ваші, котрі будуть після вас, і чужинець, котрий прийде із далекої землі, побачивши поразку землі цієї і хвороби, котрих покладе на неї Господь:

23. Сірка і сіль, пожарище – вся земля; не засівається і не пророщує вона, і не сходить на ній жодна трава, як по винищенні Содому, Гомори, Адми і Цевоїму, котрі поруйнував Господь у гніві Своєму, і в люті Своїй.

24. І скажуть усі народи: За що Господь так учинив з цією землею? Що означає ця лють гніву Його?

25. І скажуть: За те, що вони залишили заповіта Господа, Бога батьків своїх, котрого він склав з ними, коли вивів їх із землі єгипетської,

26. І пішли, і почали служити іншим богам, і поклонялися їм, богам, котрих вони не знали, і [котрих] Він не призначав їм.

27. [За те] спалахнув гнів Господа на землю цю, і навів Він на неї всі прокляття [Заповіту], написані в цій книжці.

28. І викоренив їх Господь із землі їхньої у гніві і люті та великім обуренні, і кинув їх на другу землю, як нині [бачимо].

29. Приховані речі [належать] Господові, Богові нашому, а відкриті речі нам і синам нашим до віку, щоб ми виконували всі слова Закону цього.

Повт. Закону 30

1. Коли прийдуть на тебе всі слова ці – благословення і прокляття, котрі виклав я тобі, і приймеш [їх] у серце своє осередь усіх народів, в котрих розпорошить тебе Господь, Бог твій.

2. І навернешся до Господа, Бога твого і будеш підкорятися голосові Його, як я заповідаю тобі сьогодні, ти і сини твої від усього серця твого і від усієї душі твоєї,

3. Тоді Господь, Бог твій, наверне бранців твоїх, і змилується над тобою, і знову збере тебе від усіх народів, поміж котрих розпорошить тебе Господь, Бог твій.

4. А хоч би ти був розпорошений до краю неба, і звідти збере тебе Господь, Бог твій, і звідти візьме тебе.

5. І приведе тебе Господь, Бог твій, на землю, котрою володіли батьки твої, і одержиш її у спадок, і нащедрить тобі добра, і розмножить тебе більше, аніж батьків твоїх.

6. І обріже Господь, Бог твій, серце твоє, і серце потомства твого, щоб ти любив Господа, Бога твого, від усього серця твого і від усієї душі твоєї, щоб жити тобі.

7. Тоді Господь, Бог твій, усі прокляття заверне на ворогів твоїх, і на тих, що ненавиділи тебе і проганяли тебе.

8. А ти навернешся і будеш покірний голосові Господа і виконуватимеш усі заповіді Його, котрі заповідаю тобі сьогодні.

9. З надміром дасть тобі Господь, Бог твій, успіх у будь-якім ділі рук твоїх, у плоді лона твого, в плоді скотини твоєї, у плоді землі твоєї, бо знову втішатиметься Господь через тебе, доброчинячи [тобі], як Він тішився через батьків твоїх,

10. Якщо будеш підкорятися голосові Господа, Бога твого, пильнуючи заповіді і настанови Його, записані в цій книжці закону, і якщо навернешся до Господа, Бога твого, всім серцем і всією душею твоєю,

11. Бо заповідь оця, котру я заповідаю тобі сьогодні, не є недоступною для тебе і не далекою .

12. Вона – не на небі, щоб можна [було] сказати: "Хто здійнявся б для нас на небо, і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?"

13. І не за морем вона, щоб можна [було] говорити: "Хто навідався б для нас за море і приніс би її нам, і дав би нам почути її, і ми виконали б її?"

14. Але вельми близько до тебе слово оце; [воно] в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконувати його .

15. Ось, я сьогодні запропонував тобі життя і добро, смерть і зло.

16. [Я], котрий заповідаю тобі сьогодні: любити Господа, Бога твого, ходити шляхами його, і виконувати Його заповіді, і настанови Його, і закони Його, і будеш жити і розмножишся, і благословить тебе Господь, Бог твій, на землі, в котру ти йдеш, щоб посісти її.

17. А якщо відвернеться серце твоє, і не будеш коритися і заблукаєш, і почнеш поклонятися іншим богам, і будеш служити їм;

18. То я звіщаю вам сьогодні, що ви загинете, і не протриваєте довго на землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб оволодіти нею.

19. У свідки перед вами я прикликаю нині небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Вибери життя, щоб жив ти і потомство твоє.

20. Щоб ти міг любити Господа, Бога твого, підкорявся голосові Його і прихилявся до Нього; бо в цьому життя твоє і тривалість днів твоїх, щоб жити тобі на цій землі, котру Господь із клятвою обіцяв батькам твоїм, Авраамові, Ісаакові і Якові, дати їм.

Повт. Закону 31

1. І рушив Мойсей, і говорив слова оці усім [синам] Ізраїля,

2. І сказав їм: Зараз мені сто двадцять літ, я вже не можу виходити і входити, і Господь сказав мені: Ти не перейдеш Йордану цього;

3. Господь, Бог твій, сам піде перед тобою, Він винищить народи оці перед тобою, і ти заволодієш ними; Ісус піде перед тобою, як говорив Господь.

4. І вчинить Господь з ними так само, як учинив із Сигоном і Оґом, царями аморейськими, котрих він вигубив і з їхньою землею.

5. І віддасть їх Господь вам, і ви вчините з ними за всіма заповідями, які заповідав я вам.

6. Будьте несхитні і мужні, не бійтеся і не лякайтеся їх, бо Господь, Бог твій, Сам піде з тобою, [і] не відступить від тебе, і не залишить тебе.

7. І покликав Мойсей Ісуса і перед очима всіх Ізраїльтян сказав йому: Будь несхитний і мужній, бо ти увійдеш із народом оцим на землю, котру Господь присягався батькам його дати йому, і ти розподілиш її на володіння їм.

8. Господь Сам піде перед тобою, Сам буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе, не бійся і не жахайся.

9. І написав Мойсей закон цей, і віддав його священикам, синам Левієвим, які носили Ковчега заповіту Господнього, і всім старшинам [синів] Ізраїля.

10. І заповідав їм Мойсей, і сказав: Після семи років, у рік відпущення, на свято шатрів,

11. Коли увесь Ізраїль прийде і з'явиться перед Господом, Богом твоїм, на місце, котре вибере [Господь], читай сей закон перед усім Ізраїлем, уголос перед ним.

12. Збери народ, мужів і жінок, і дітей, і захожих твоїх, котрі будуть при брамах твоїх, щоб вони слухали і навчалися, і щоб боялися Господа, Бога вашого, і прагнули виконувати всі слова закону цього.

13. І сини їхні, котрі не знають [його], почують і навчаться боятися Господа, Бога вашого, у всі дні, аж доки ви будете жити на землі, в котру ви переходите за Йордан, аби посісти її.

14. І сказав Господь Мойсеєві: Ось, дні твої наблизилися до смерти; приклич Ісуса, і станьте біля скинії зібрання, і Я дам йому настанови. І прийшов Мойсей та Ісус, і стали біля скинії зібрання.

15. І з'явився Господь у скинії, у стовпі хмаровому, і став той стовп хмаровий біля входу скинії.

16. І сказав Господь Мойсеєві: Ось, ти заснеш з батьками твоїми, і повстане народ сей і піде блудодіяти слідом за чужими богами тієї землі, на котру він прийде, і залишать Мене, і порушить заповіта Мого, котрого Я склав із ним.

17. І спалахне гнів Мій на нього того ж дня, і Я залишу їх і сховаю обличчя від них, і він винищений буде, і впадуть на нього численні лиха і скорботи, і скаже він того дня: Чи не тому запопало мене лихо, що немає Бога мого осередь мене?

18. І Я справді приховаю обличчя Моє [від нього] того дня за всі беззаконня його, котрі він учинить, навернувшися до інших богів.

19. Отож, напишіть собі [слова] пісні цієї, і навчи [співати] її синів Ізраїля, і вклади в уста їхні, аби ця пісня була Мені свідченням на синів Ізраїля.

20. Бо Я введу їх на землю, як Я присягався батькам їхнім, де тече молоко і мед, і вони будуть їсти досхочу, і погладшають, і навернуться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене дратуватимуть, і порушать Заповіта Мого.

21. І коли впадуть на них численні лиха і скорботи, тоді пісня ця буде супроти них свідченням, бо вона не вийде з уст потомства їхнього. Я знаю їхні заміри, котрі вони мають нині, передніше, аніж Я ввів їх на землю, про яку я присягався.

22. І написав Мойсей пісню цю того дня, і навчив неї синів Ізраїля.

23. І заповідав Господь Ісусові, синові Навиновому, і сказав [йому] : Будь несхитним і мужнім, бо ти введеш синів Ізраїля на землю, про яку Я присягався їм, і Я буду з тобою.

24. Коли Мойсей вписав у книжку всі слова закону цього до кінця,

25. Тоді Мойсей наказав левитам, які носили Ковчега заповіту Господнього, і сказав:

26. Візьміть оцю книжку закону, і покладіть її праворуч Ковчега Заповіту Господа, Бога вашого, і вона там буде свідченням супроти тебе.

27. Бо я знаю упертість твою і тверду шию твою: ось і тепер, коли я живу з вами нині, ви запеклі перед Господом, а тим паче по смерті моїй!

28. Зберіть до мене всіх старшин колін ваших і старшин ваших, і я скажу вголос перед ними слова оці, і прикличу для свідчення супроти них небо і землю.

29. Бо я знаю, що по смерті моїй ви розбеститеся до решти і відхилитеся од шляху, котрий я заповідав вам, і з плином часу впадуть на вас лиха за те, що ви будете чинити зле перед очима Господа, дратуючи Його ділами рук своїх.

30. І вирік Мойсей уголос перед усім зібранням Ізраїльтян слова пісні цієї до кінця.

Повт. Закону 32

1. Дослухайся, небо, я буду говорити; і дослухайся, земле, до слова уст моїх.

2. Злине, як дощ, учення моє, мов роса, мова моя, як дрібний дощик на зело, як злива на траву.

3. Тому що ймення Господа прославляю; Вшануйте величчю Бога нашого .

4. Він є Скеля, досконалі діяння Його, і всі шляхи Його праведні . Бог вірний, і немає неправди [в Ньому ;] Він праведний та істинний .

5. Але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми вадами, покоління примхливе і розбещене.

6. Чи цим віддячуєте ви Господові, народе недолугий і немудрий? Чи не Він Батько твій, [Котрий] учинив тебе, утворив тебе, і влаштував тебе?

7. Пригадай дні старожитні, помисли про роки попередніх родів; запитай батька свого, і він звістить тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі.

8. Коли Всевишній наділяв спадком народи і розселяв синів Адамових, тоді позначив рубежі народів за числом синів Ізраїля.

9. Бо частка Господа – народ Його; Яків – наділ спадку Його.

10. Він знайшов його в пустелі, у степу печальному і дикому; огороджував його, доглядав його, беріг його, як зіницю ока Свого.

11. Як орел опікується гніздом своїм, ширяє над пташенятами своїми, розпросторює крила свої, підхоплює їх і носить їх на крилах своїх;

12. Так Господь один водив його, і не було з ним чужого бога.

13. Він підніс його на високу місцину, щоб він міг насичуватися витворами землі, і Він витворив для нього мед із каменя і єлей із твердої скелі,

14. Маслом коров'ячим і молоком овечим, і лоєм ягнят, і баранів башанських, і козлів, і густою пшеницею, і ти пив вино, чисту кров ягід виноградних.

15. І розповнювався Ізраїль, і став упертим; став огрядним, гладким і тлустим; і тоді залишив він Бога, що утворив його, і злегковажив Скелею спасіння свого.

16. Чужими [божками] вони дратували Його, і мерзотами спричинили гнів Його.

17. Приносили пожертви демонам, а не Богові, божкам, котрих вони не знали, нових божків, [котрі] прийшли від сусідів і котрих не жахалися батьки ваші.

18. А Скелю, яка породила тебе, ти забув, і не пам'ятав Бога, який утворив тебе.

19. Господь побачив це, і зненавидів їх за те, що дратували, і відкинув синів Своїх і дочок Своїх.

20. І сказав: Приховаю обличчя Моє від них, [і] побачу, яким буде кінець їхній: бо вони рід розбещений, діти, котрі не мають вірности.

21. Вони спричинили Мою ревність не богом, ідолами своїми завдали Мені прикрости, а Я збуджу їхні ревнощі не народом, я роздратую їх людом безтямним.

22. Бо вогонь спалахнув у гніві Моєму, пече до аду найглибшого, і пожере землю і вирощене нею, і спопелить підніжжя гір.

23. Простягну на них нещастя і використаю на них стріли Мої.

24. [Будуть] виснажені голодом, понищені лихоманкою, і лихою пошестю; і пошлю на них зуби звірів, і отруту гадів землі.

25. Надворі буде вбивати їх меч, а в домах – жах – і юнака, і юнку, і грудне немовля, і посивілого чоловіка.

26. Я сказав би: Розпорошу їх, і зітру з-поміж людей пам'ять про них.

27. Але відклав це заради ворожого гніву, щоб вороги його не запишалися і не сказали: Наша рука висока, і не Господь утворив усе це.

28. Бо вони народ, який знетямився, і не має в них жодного глузду.

29. О, якби вони поміркували, зрозуміли це, затямили, що з ними станеться насамкінець!

30. Як може один переслідувати тисячу, а двоє проганяти десять тисяч, якби Скеля їхня не видала їх, і Господь не віддав їх!

31. Бо скеля їхня не така, як наша Скеля; самі вороги свідки тому.

32. Бо виноград їхній від виноградної лози содомської і з ланів гоморських; ягоди їхні ягоди отрутні, грона їхні гіркі.

33. Вино їхнє – отрута драконів, і згубна трава зміїна.

34. Чи не приховане все це у Мене? Чи не під печаткою у скарбницях Моїх?

35. У Мене помста і відплата, в належний час захитається нога їхня; бо вельми близький день загибелі їхньої; невдовзі настане приготовлене для них.

36. Але Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що сила їхня виснажилася, і не стало вже ні невільника, ані вільного.

37. Тоді скаже [Господь] ; де божки їхні, скеля, на котру вони сподівалися,

38. Котрі їли лій пожертв їхніх [і] пили поливне приношення їхнє? Нехай вони постануть і допоможуть вам притулком!

39. Бачите нині, що це Я, Я – і немає Бога, окрім Мене: Я умертвляю і оживляю, Я уражаю і Я уздоровлюю; і ніхто не визволить від руки Моєї.

40. Я підношу до небес руку Мою і говорю: Живу Я повіки!

41. Якщо загострю осяйного меча Свого, і рука Моя тримає суд, то помщуся ворогам Моїм, і ненависникам Моїм відплачу.

42. Напою стріли Мої кров'ю, і меч Мій насититься плоттю, кров'ю забитих і бранців, починаючи зі старшин ворога.

43. Радійте, погани, з народом Його; бо Він помститься за кров служників своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, і помилує землю Свою, [і] народ Свій.

44. І прийшов Мойсей [до народу] і вирік усі слова пісні цієї вголос перед народом, він та Ісус, Навинів син.

45. Коли Мойсей вирік усі слова оці всьому Ізраїлеві,

46. Тоді сказав їм: Покладіть на серце ваше всі заповіді, котрі я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони прагнули виконувати всі настанови закону цього.

47. Бо це для вас не є річ порожня, але це є життя ваше, і через цю річ ви продовжите жити на тій землі, на котру ви йдете через Йордан, аби посісти її.

48. І говорив Господь Мойсеєві того ж дня, і сказав:

49. Зійди на цю гору Аварім, на гору Нево, котра на землі моавській, навпроти Єрихону, і подивися на землю ханаанську, котру Я даю у спадок синам Ізраїля.

50. І помри на горі, на котру ти зійдеш, і прилучишся до народу свого, як помер Аарон, брат твій, на горі Гор, і прилучився до народу свого.

51. За те, що ви згрішили супроти Мене серед синів Ізраїля при водах Меріви у Кадеші, в пустелі Сін, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїля,

52. [Перед собою] ти побачиш землю, але не увійдеш туди, на землю, котру Я даю синам Ізраїля.

Повт. Закону 33

1. Ось благословення, котрим Мойсей, чоловік Божий, благословив синів Ізраїля перед смертю своєю;

2. Він сказав: Господь прийшов од Сінаю, відкрився їм від Сеїру, засяяв од гори Парану, і йшов із тисячами святих; праворуч Нього вогонь закону.

3. Справді Він любить народ [Свій], всі святі його в руці Твоїй, і вони припали до ніг Твоїх, кожний, щоб прийняти слова Твої .

4. Закон дав нам Мойсей, спадок громаді Якова.

5. І він був царем Ізраїля, коли збиралися старшини народу разом із колінами Ізраїля.

6. Нехай живе Рувим, хай же не вмирає, і нехай [не] буде малим числом.

7. А ось благословення на Юду, і сказав так: Почуй, Господе, голос Юди, і приведи його до народу його; руками своїми нехай захистить він себе, а Ти будеш помічником супроти ворогів його.

8. І про Левія сказав: Туммім Твій і Урім Твій на святому мужі Твоєму, котрого Ти перевірив у Массі, з котрим Ти мав зіткнення біля води Меріви.

9. Котрий говорив про батька свого і матір свою: Я довго не бачив їх, і братів своїх не знає, і синів своїх не відає. Тому що вони слова Твої пильнують, і заповіта Твого дотримуються.

10. Навчають законів Твоїх Якова і Закону твого Ізраїля, приносять кадіння перед обличчя Твоє і всеспалення пожертви уповні на жертовник Твій.

11. Благослови, Господе, силу його, і справі рук його сприяй, поламай стегна тим, що повстають супроти нього і ненавидять його, щоб вони не могли піднятися знову.

12. Про Веніямина сказав: Улюблений Господом мешкає у Нього безпечно, [Бог] сприяє йому щодня, і він буде жити між раменами Його.

13. Про Йосипа сказав: Нехай благословить Господь землю його жаданими дарами неба, росою і [дарами] безодні, що лежить унизу,

14. Жаданими плодами від сонця і бажаними витворами місяця,

15. Пречудовими витворами гір старожитніх і жаданими дарами пагорбів вічних.

16. І жаданими дарами землі і того, що виповнює її. Благословення Того, що з'явився у терновім кущі, нехай прийде на голову Йосипа і на тім'я найкращого з братів своїх.

17. Велич його, мов першовродженого бика, і роги його, як роги буйвола; ними уразить він народи всі до краю землі: це тисячі й тисячі Єфремові і тисячі й тисячі Манасіїні.

18. Про Завулона сказав: Радій Завулоне, на шляхах твоїх, та Іссахаре, в шатрах твоїх.

19. Скликають вони народ на гору, там приносять пожертви праведности, бо вони споживають багатство моря і скарби, утаємничені в піску.

20. Про Ґада сказав: Благословенний, хто розпросторює Ґада. Він живе, як лев, і трощить також рамено з вінцем голови.

21. Він вибрав собі початок [землі], там пошанований спадком від законодавця, і прийшов із старшинами народу, і виконав правду Господа і суди з Ізраїлем.

22. Про Дана сказав: Дан молодий лев, котрий вибігає з Башану.

23. Про Нефталима сказав: Нефталим виповнений прихильністю і виповнений благословенням Господа; море і полудень у спадщині [його].

24. Про Асира сказав: Благословенний поміж синами Асир, він буде найбільшим із синів, улюбленцем братів своїх і занурить в єлей ногу свою.

25. Залізо і мідь – то засови твої; а сила твоя – як усі дні твої.

26. Немає схожого на Бога Ізраїля, котрий по небесах прилинув на поміч тобі, і у величі Своїй на хмарах.

27. Притулок [твій] – Бог вічний, і [ти] під раменами вічними. Він прожене ворогів від тебе, і скаже: Винищуй!

28. Ізраїль тоді буде жити безпечно, один; джерело Якова на землі, щедрій хлібом та вином, де з неба скрапує роса.

29. Блаженний ти, Ізраїлю! Хто схожий на тебе, народе, котрого охороняє Господь, котрий є щит допомоги, і меч слави твоєї? Вороги твої [лукаво] колінкують перед тобою, і ти наступаєш на шию їхню .

Повт. Закону 34

1. І зійшов Мойсей з рівнин Моавських на гору Нево, на верховину Пісґі, що навпроти Єрихону, і показав йому Господь всю землю Ґілеад до самого Дана,

2. І всю [землю] Нефталимову, і [всю] землю Єфремову і Манасіїну, і всю землю Юдину, навіть до самого західного моря,

3. І південну країну, і рівнину долини Єрихону, місто Пальм, до Цоару.

4. І сказав йому Господь: Ось, земля про яку Я присягався Авраамові, Ісаакові і Якові, говорячи: Насінню твоєму дам її. Я дав тобі побачити її очима твоїми, але на неї ти не увійдеш.

5. І помер там Мойсей, служник Господній, на землі моавській, за словом Господнім.

6. І похований в долині, на землі моавській навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає [місця] поховання його навіть донині.

7. Мойсеєві було сто двадцять літ, коли він помер: але зір його не притупився, і сила в ньому не виснажилася.

8. І оплакували Мойсея сини Ізраїля на рівнинах Моавських тридцять днів. І проминули дні плачу і суму за Мойсеєм.

9. І Ісус, син Навинів, виповнився духом премудрости, тому що Мойсей поклав на нього руки свої, і підкорялися йому сини Ізраїля, і чинили так, як наказав Господь Мойсеєві.

10. І не було більше в Ізраїля пророка такого, як Мойсей, котрого Господь знав обличчям до обличчя.

11. За всіма знаменнями і чудесами, котрі послав його Господь учинити на землі єгипетській над фараоном, і над усіма служниками його, і над усією землею його.

12. І за рукою його потужною і за великими та грізними знаменнями, котрі Мойсей показав перед очима всього Ізраїля.

Книга: БІБЛІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ Переклад Олександра Гижи Книга Буття

ЗМІСТ

1.	БІБЛІЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ Переклад Олександра Гижи Книга Буття
2.	Вихід
3.	Книга Левіт
4.	Книга Числа
5.	Книга Повторення Закону
6.	Книга Ісуса Навина
7.	Книга Суддів
8.	Книга Рут
9.	Перша Книга Царів
10.	Друга Книга Царів
11.	Третя Книга Царів
12.	Четверта Книга Царів
13.	Перша Книга Літопису
14.	Друга Книга Літопису
15.	Книга Єздри
16.	Книга Неємії
17.	Книга Естер
18.	Книга Йова
19.	Книга Псалмів
20.	Книга Притчі
21.	Книга Екклезіяста
22.	Пісня Пісней
23.	Книга пророка Ісаї
24.	Книга пророка Єремії
25.	Книга Плач Єремії
26.	Книга пророка Єзекії
27.	Книга пророка Даниїла
28.	Книга пророка Осії
29.	Книга пророка Йоїля
30.	Книга пророка Амоса
31.	Книга пророка Овдія
32.	Книга пророка Йони
33.	Книга пророка Михея
34.	Книга пророка Наума
35.	Книга пророка Авакума
36.	Книга пророка Софонії
37.	Книга пророка Огія
38.	Книга пророка Захарії
39.	Книга пророка Малахії
40.	Євангелія від Матвія
41.	Євангелія від Марка
42.	Євангелія від Луки
43.	Євангелія від Івана
44.	Діяння Святих Апостолів
45.	Послання до Римлян
46.	Перше Послання до Коринтян
47.	Друге Послання до Коринтян
48.	Послання до Галатів
49.	Послання до Ефесян
50.	Послання до Филипійців
51.	Послання до Колосян
52.	Перше Послання до Солунян
53.	Друге Послання до Солунян
54.	Перше Послання до Тимофія
55.	Друге Послання до Тимофія
56.	Послання до Тита
57.	Послання до Филимона
58.	Послання до Євреїв
59.	Послання Якова
60.	Перше Послання Петра
61.	Друге Послання Петра
62.	Перше Послання Івана
63.	Друге Послання Івана
64.	Третє Послання Івана
65.	Послання Юди
66.	Книга Святого Івана Богослова - Одкровення

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate