Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Чорт чорта не заморить. / Українська народна мудрість

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Фінансова діяльність субєктів господарювання - конспект лекцій (УДПСУ)


Тема 5. Оборотні кошти і їх організація на підприємстві.

1. Сутність, склад і структура обігових коштів.

2. Класифікація обігових коштів і її значення в діяльності підприємства.

3. Принципи організації обігових коштів.

4. Визначення потреби в обігових коштах.

5. Нормування обігових коштів для утворення запасів сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів.

6. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і малоцінним швидкозношуваним предметам.

7. Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

1. Сутність, склад і структура обігових коштів.

Для організації господарчої діяльності кожне підприємство повинно мати не тільки основні виробничі фонди, але також мати в наявності оборотні фонди.

На відміну від основних виробничих фондів, оборотні фонди беруть участь тільки в одному циклі виробництва, втрачають натуральну форму і цілком переносять свою вартість на знову створений продукт.

Обігові кошти постійно беруть участь у забезпеченні процесу виробництва і реалізації продукції, одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу коштів. Переходячи з грошової форми вартості в товарну, потім у виробничу, товарну і знову в грошову – обігові кошти забезпечують безперебійну роботу підприємства. Таким чином, сферу виробництва обслуговують оборотні виробничі фонди, а процес реалізації продукції – фонди обертання.

До виробничих фондів відносяться: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, МШП, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів.

Фонди обертання являють собою ту частину обігових коштів, що складається з залишків готової продукції на складі підприємства, товарів відвантажених, але не оплачених покупцями, залишків коштів підприємства на розрахунковому рахунку в банку, касі, у розрахунках і дебіторській, а також вкладені в короткострокові цінні папери.

Таким чином, обігові кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції (мал. 1).

2. Класифікація обігових коштів і її значення в діяльності підприємства.

Обігові кошти підприємства класифікуються по трьох ознаках:

1. в залежності від участі їх у кругообігу коштів;

2. по методах планування, принципам організації і регулювання обігових коштів;

3. по джерелам формування обігових коштів.

Відповідно до першої ознаки обігові кошти підрозділяються на авансовані в:

- оборотні виробничі фонди;

- фонди обертання.

Такий розподіл обігових коштів обумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер: сфери виробництва і сфери обертання. Чим більше обігових коштів розміщено в сфері виробництва тим ефективніше вони використовуються.

У залежності від методів планування обігові кошти підрозділяються на:

- нормовані обігові кошти;

- ненормовані обігові кошти.

Необхідність розподілу обігових коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найбільших результатів при найменших витратах. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в обігових коштах.

До нормованих обігових коштів відносяться обігові кошти у виробничих запасах, виробництві, у рештках готової продукції на складає підприємства. Ненормовані обігові кошти включають всі фонди обертання за винятком готової продукції на складі.

По джерелам формування обігові кошти підрозділяються на :

- власні і прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

Класифікація обігових коштів по вказаних ознаках подана на мал. 1 Вона має важливе значення, тому що дає можливість підприємству визначати оптимальний склад і структуру, потребу і джерела формування обігових коштів. Від цього в значній мірі залежить фінансовий стан підприємства.

Склад і розміщення обігових коштів підприємства.

3. Принципи організації обігових коштів.

Сформована в даний час система організації обігових коштів побудована на таких принципах:

по-перше, надання підприємствам самостійності в розпорядженні, управлінні обіговими коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні обігових коштів;

по-друге, визначення планової потреби і розміщення обігових коштів по окремих елементах і підрозділах. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби обігових коштів, що забезпечила б безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань при ритмічній роботі (розробка довгострокових діючих норм і щорічних нормативів);

по-третє, коригування розрахованих і діючих нормативів з урахуванням вимог мінливих умов господарювання (зміна обсягу виробництва, ціни використовуваних сировини і матеріалів, паливних і енергетичних ресурсів, постачальників і споживачів, форм застосування розрахунків);

по-четверте, наявність раціональної системи фінансування обігових коштів. Це означає формування обігових коштів за рахунок власних ресурсів і позикових коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства;

по-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням обігових кошті. Мається на увазі проведення аналіз ефективності кругообігу використання коштів із метою прискорення їхньої оборотності.

4. Визначення потреби в обігових коштах.

В даний час підприємствам надане право самостійно розраховувати нормативи обігових коштів. При цьому можуть використовуватися два методи: прямого розрахунку і економічний.

Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року, № 279 “Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій і джерела їх покриття” Міністерством економіки України разом із міністерством фінансів України розроблений Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.

Нормування обігових коштів передбачає урахування багатьох чинників, що впливають на господарську діяльність підприємства:

- по перше, умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями, як: кількість постачальників, термін постачання, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

- по-друге, організація процесу виробництва, зокрема тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

- по-третє, умови реалізації продукції, насамперед кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість характер випущеної продукції вид транспорту, яким відвантажується продукція, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

Значення нормування обігових коштів полягає в наступному:

- по-перше, правильне визначення нормативу обігових коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва і реалізації продукції;

- по-друге, нормування обігових коштів дозволяє ефективно використовувати обігові кошти на кожному підприємстві;

- по-третє, обґрунтовані нормативи обігових коштів сприяють зміцненню режиму економії, виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів.

Нормування повинно забезпечити оптимальну потребу в обігових коштах, тому, що заниження її величини призводить до фінансових труднощів (утворення прострочених платежів, заборгованість за позикою, тощо), а надлишок коштів послабляє режим економії і дозволяє підприємствам використовувати засоби не по призначенню, супроводжується створенням зайвих запасів сировини і матеріалів.

4а. Нормування обігових коштів методом прямого розрахунку.

При використанні цього методу передбачені такі етапи роботи:

1. Визначення норм запасу по окремим статтях обігових коштів. Норма обігових коштів являє собою відносний показник, що виражається в днях, процентах або гривнях. Норми запасу в днях по виробничих запасах розраховуються по окремим видам матеріальних цінностей, а при великій номенклатурі – по тій частині, що складає по вартості і не менше 70-80% спільних витрат по статті в цілому.

2. Встановлення одноденної витрати матеріальних цінностей виходячи з кошторису витрат на виробництво. Одноденну витрату на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати по четвертому кварталу планового року, що має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденна витрата визначається по кварталу з найменшим обсягом виробництва. По незавершеному виробництву при визначенні одноденних витрат виходять із суми витрат на виробництво валової або товарної продукції.

3. Визначення нормативу обігових коштів по кожній статті в грошовому вираженні проводиться шляхом множення одноденних витрат у грошовому вираженні на норму запасу в днях.

4. Вирахування сукупного нормативу або загальної потреби в обігових коштах по підприємству проводиться шляхом сумування часткових нормативів по окремим статтям.

5. Заключний етап нормування – визначення норм і нормативів по окремих статтях обігових коштів для підрозділів підприємства, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом декількох років, якщо істотно не змінюють умови виробництва, постачання і збуту, розрахунку й інші.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих нормативів не кожному підприємстві з урахуванням усіх чинників, пов’язаних з особливостями постачання, виробництва і реалізації продукції.

5. Нормування обігових коштів для утворення запасів сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів.

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільш питому вагу займають сировина, матеріали і покупні напівфабрикати.

Норматив обігових коштів по цих запасах визначається по такій формулі:

Н = О * N, де

Н – норматив обігових коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам (тис. грн.);

О – одноденна витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.);

N – норма обігових коштів (дні).

Одноденна витрата сировини, матеріалів та покупних напівфабрикатів визначається по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденної витрати по номенклатурі спожитої сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом ділення суми їх витрат на виробництво IV кварталу планового року на 90. норма обігових коштів визначається як середня величина розрахована на сонові норм по видах або групах матеріальних цінностей. Якщо номенклатура сировини і матеріалів дуже велика, то норма розробляється по основним їх видам, що складає не менше 70% усієї вартості споживаних матеріальних цінностей.

Норма обігових коштів по сировині, матеріалам та покупним напівфабрикатам включає такі елементи: транспортний запас; час для приймання; розвантаження, сортування, складування матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.

Транспортний запас обчислюється лише по тим видам матеріалів, оплата яких відбувається систематично до надходження їх на підприємство. Тому в споживача виникає потреба в обігових коштах для оплати сировини і матеріалів, що знаходяться в дорозі.

Транспортний запас визнається у вигляді різниці між часом перебування вантажу у дорозі від постачальника до споживача і часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення у вантажовідправника й опрацювання в банках за місцем знаходження постачальника і споживача.

Наприклад, час прямування вантажу від постачальника до споживача складає 20 днів, поштовий пробіг документів 12 днів, опрацювання документів у постачальника і банках – 4 дні. При цих умовах транспортний запас дорівнює 4 дні (20-12-4). При наявності декількох постачальників транспортний запас по конкретних видах матеріальних цінностей обчислюється як середньозважена величина.

Якщо сировина і матеріали надходять до споживача раніше прибуття розрахункових документів (або збігаються за часом), транспортний запас не встановлюється.

Час прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів визначається шляхом хронометражу по кожній операції.

Технологічний запас включає час на підготовку операції (сушіння лісоматеріалів, роздріблення брухту металу, розкрій матеріалів і т.п.), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кожного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Норма обігових коштів у частині поточного запасу залежить від частоти і рівномірності постачань матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Чим частіше вони надходять на адресу споживача, тим менше повинний бути поточний запас.

В норму обігових коштів, як правило включається середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між постачаннями. Інтервал постачання визначається на сонові договорів із постачальником або ж виходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.

У тих випадках, коли при розробці норм обігових коштів у частині поточного запасу по окремим видам матеріалів відсутні планово-календарні терміни постачань, середній інтервал між постачаннями визначається на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кількість днів у році (360) варто розділити на спільну кількість постачань даного виду матеріалів за звітний рік. При розрахунку середнього інтервалу не враховується дрібні партії і надмірно великі надходження.

Сировина, матеріали, що надходять від декількох постачальників, можуть істотно відрізнятися по обсягу постачань і по тривалості інтервалів, що обумовлюються такими причинами – особливостями в транспортуванні, періодичністю випуску даних матеріальних цінностей у постачальників і т.п. У таких випадках середній інтервал між постачаннями обчислюється як середньозважена величина. При її визначенні кожне постачання сировини і матеріалів множиться на інтервал в днях до наступного постачання і сума отриманих добутків ділиться на спільний об’єм постачання, прийнятих для розрахунку середньозваженого інтервалу.

Приклад розрахунку інтервалу між постачаннями за методом середньозваженої величини.

Дата отримання матеріалів від постачальників

Об’єм постачання

Інтервал руху в днях до наступного постачання

Підсумкові числа (гр2*гр3)

Обґрунтування причини виключення постачання із розрахунку.

05.1

20,1

26,2

14,3

22,3

10,4

25,4

13,5

29,5

17,6

30,6

12,7

і т.д.

420

350

3000

90

310

410

870

360

430

400

390

970

...

15

37

16

19

15

16

18

13

12

25

...

6300

12950

4800

5890

6150

5760

7740

5200

4680

9250

...

Одноразове дрібне постачання

Випадкове надмірно велике постачання

Всього

5840

109320

У розрахунок приймається 4880*(5840-960). Середньозважений інтервал 22 дні (109320:4880).

Норма обігових коштів на поточний запас приймається в розмірі 50% від середньозваженого інтервалу, тобто 11 днів.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою попередження наслідків від можливих перерв у постачанні через порушення умов постачань або затримки вантажу в дорозі, а також при зміні постачальником термінів відвантаження в межах, що припускаються особливим умовами постачання або договором. Норма обігових коштів встановлюється, як правило в межах 50% поточного запасу.

За матеріалами, що доставляються зі складів постачальницьких і збутових організацій автомобільним транспортом, страховий запас як правило не передбачений.

В окремих випадках норма обігових коштів у частині страхового запасу окремих видів матеріалів може бути збільшена понад 50% від норм обігових коштів на поточний запас.

На сонові норм обігових коштів, обчислених по складових елементах – транспортному поточному страховому, технологічному запасам і запасу пов’язаному з прийманням матеріальних цінностей – визначається норматив по видах, групам і в цілому по сировині, основним матеріалам і покупним напівфабрикатам.

Розрахунок загальної потреби в оборотних засобах по основним матеріалам.

Види матеріаль-них цінностей

Одноденні витрати тис.грн.

Норми оборотних засобів в днях

Потреби в оборотних засобах

Транспортний запас

Час на прийом та складування

Технологічний запас

Поточний запас

Страховий запас

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

А

Б

В

Г

Д

13,3

6,0

809

8,0

6,2

3

2

1

4

2

2

2

1

2

1

4

2

2

2

2

10

8

14

12

6

5

4

7

6

3

24

18

25

26

14

319,2

108,0

222,5

208,0

86,8

Всього

42,4

22,3

944,5

У наведеному прикладі сума обігових коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам дорівнює 944,5 тис. грн., а середня норма обігових коштів складає 22,3 (944,5:42,4).

6. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і малоцінним швидкозношуваним предметам.

Норматив обігових коштів по допоміжних матеріалах обчислюється шляхом множення норми на величину одноденної їх витрати по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року. Норми по видах і групах допоміжних матеріалів і розраховуються в такому ж порядку які по основних матеріалах.

Норматив обігових кошів на паливо встановлюється по всіх видах палива (крім газу) використовуваного як для технологічних так і для господарських потреб підприємства. Величина нормативу обігових коштів по цій статті визначається за методом, що аналогічний методу розрахунку нормативу обігових коштів на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати.

При визначенні одноденної витрати по статті “Паливо” із кошторису витрат на виробництво необхідно виключити вартість газового палива і додати витрати палива по непромислових господарствах в тих випадках, коли ця витрата не була врахована у кошторисі витрат на основне виробництво.

Норматив обігових коштів по тарі визначається шляхом множення норми вираженої в гривнях на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в IV кварталі планового року.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна, власного виробництва, разова тара, що надходить із матеріалами і не підлягає поверненню постачальникам поворотна, тарні матеріали, що враховуються по статті “Тара”.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна; власного виробництва; разова тара, що надходить із матеріалами, і не підлягає поверненню постачальникам; поворотна; тарні матеріали, що враховуються по статті "Тара".

Норма обігових коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції шляхом розподіли потреби в обігових коштах на тару в планованому році на товарну продукцію в цінах реалізації.

Наприклад, потреба в обігових коштах на тару обчислена в сумі' 50 тис. грн., а товарна продукція в цінах підприємства за планом 1У кв., на який розраховувалася потреба в обігових коштах, склала 14000 тис. грн. Звідси, норма обігових коштів на тару буде дорівнює 2 грн. 80 коп. на 1000 грн. товарної продукції (50 тис. грн.: 14000).

Норматив на запасні частини для ремонтів машин. устаткування і транспортних коштів визначається з урахуванням їх вартості по початковій оцінці і норми обігових коштів.

На тих підприємствах, де вкладення обігових коштів у запасні частини незначні, а прямий підрахунок перехідних залишків їх скрутний, норматив обігових коштів на запасні частини може бути розрахований укрупненим методом, виходячи з даних про залишки запасних частин для ремонтів і вартості діючого виробничого, силового устаткування і транспортних коштів. Для цього необхідно визначити середньорічні рештки запасних частин за відрахуванням зайвих, непотрібних і тих, що відносяться до бездіяльного устаткування за звітний рік. розрахувати середню вартість діючого виробничого, силового устаткування і транспортних коштів, виходячи з даних про вартість їх на початок і кінець звітного року, а потім визначити розмір запасних частин на 1000 гривень діючого устаткування шляхом розподіли середньорічних фактичних залишків запасних частин на середню вартість виробничого. силового устаткування і транспортних коштів.

Розрахована норма обігових коштів приймається за основу розрахунку нормативу обігових коштів на запасні частини на плановий рік. Норматив обігових коштів на запасні частини в планованому році визначається шляхом множення середньорічної вартості виробничого, силового устаткування і транспортних коштів, передбачених за планом на норму обігових коштів на запасні частини.

Норматив по малоцінним і швидкозношуваним предметах, залежить від складу цієї статті. МШП служать, як правило, менше одного року і відмітна їхня особливість полягає в тому. що вони беруть участь у процесі виробництва, не є предметами праці і переносять свою вартість на вартість готової продукції не цілком, а частинами.

Норматив обігових коштів по МШП визначається окремо по кожній групі в залежності від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і господарчий інвентар, що швидкозношується: спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування.

Потреба в обігових коштах за даними групам обчислюється для створення запасів на складі й в експлуатації. У зв'язку з тим, що вартість МШП, що знаходяться в експлуатації, відбивається в обліку за мінусом зносу, то при визначенні нормативу приймається в розрахунок їхня вартість, що залишилася після списання частини їх вартості на собівартість продукції при передачі зі складу в експлуатацію. При визначенні нормативу обігових коштів на МШП, приймаються по їх повній вартості.

Нормування обігових коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів

Незавершене виробництво один із найважливіших елементів обігових коштів, питома вага якого в промисловості, перевищує 20% загальної їх вартості. Незавершеним виробництвом вважається незакінчене виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здачі готової продукції на склад. Його обсяг залежить від типу виробництва, тривалості виробничого циклу, спільного обсягу витрат, характеру розподілу витрат протягом виробничого циклу (чим більше витрат на початку виробничого циклу, тим більше обсяг незавершеного виробництва).

Норматив обігових коштів по незавершеному виробництву визначається по такій формулі:

Н = З * Д * К, де

З - одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн);

Д - тривалість виробничого циклу (дні);

К- коефіцієнт наростання витрат.

Норма обігових коштів по незавершеному виробництву визначається множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на випуск валової продукції (по виробничій собівартості) 1V кварталу планованого року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт і інших планових нормативів виробництва. Вона складається з часу, затраченого на обробку деталі (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до другого і передачу готової продукції на склад (транспортний запас), перебування оброблюваних виробів між окремими операціями (оборотний запас), перебування оброблюваних деталей у страховому запасі. Якщо кількість виробів, оброблюваних у незавершеному виробництві, дуже значна і тривалість виробничого циклу в днях по різних виробах має суттєве розходження, варто об'єднувати продукцію в групи, а потім на їхній основі визначається середньозважений показник. Його величина розраховується виходячи з частки окремих видів або. груп виробів у загальному обсязі випускаємо"! продукції по плановій собівартості (табл. З).

Розрахунок середньої тривалості виробничого циклу

Найменування виробів або груп виробів

Виробничий цикл (в днях)

Виробнича собівартість товарної продукції в 4 кварталі планового року (тис. грн.)

Підсумкове число (гр.2*гр.З)

1

2

3

4

Виріб А

25

500

12 500

Виріб Б

18

870

15 650

Виріб В

37

480

17760

Виріб Г

14

1 300

18 200

Всього

3 150

64 110

Середньозважена тривалість виробничого циклу дорівнює 20 днів (64110 : 3150).

Цей розрахунок можна зробити по виробам, що складають 70-80% собівартості усього випуску продукції, розповсюдивши потім отриманий середньозважений час на всі вироби, що випускаються.

Коефіцієнт наростання витрат характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції. Послідовність і темпи наростання витрат у різних виробництвах різноманітні. Вони залежать від характеру продукції, що виробляється, технології й організації виробництва. Чим більше витрат припадає на перші дні циклу, тим вище коефіцієнт наростання витрат і більше норматив обігових коштів.

Розрахунок коефіцієнта наростання витрат залежить від розподілу витрат протягом виробничого циклу. При рівномірному розподілі витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат (К.) визначається по такій формулі:

, де

А - витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б - наступні витрати, що включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат відносяться витрати сировини, матеріалів, що надходять у виробництво на самому початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносяться всі інші витрати - заробітна плата, амортизація, електроенергія й інші.

Наприклад, виробнича собівартість виробу дорівнює 250 грн. Витрати в перший день складають 150 гривень, а в інші дні витрати розподіляються рівномірно. Звідси коефіцієнт наростання витрат буде дорівнювати:

Якщо витрати на виготовлення продукції по днях виробничого циклу розподіляються нерівномірно, коефіцієнт наростання витрат (К), визначається як середньозважений показник.

Витрати майбутніх періодів включають виробничі витрати, що проводяться в даному плановому періоді і будуть віднесені на собівартість продукції, що випускається в наступні періоди. До них відносяться витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, якщо вони не фінансуються з фонду розвитку виробництва, науки і техніки; витрати, пов'язані з проведенням гірських виробіток, гірсько-підготовчих, та інших робіт.

Норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів визначається по формулі:

Н = Со + РП – РВ - де

Н - норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів;

Со - сума коштів, вкладених у ці витрати на початок планованого періоду, за відрахуванням кредиту банку;

Рп - витрати, вироблені в планованому році, передбачені по відповідних кошторисах;

Рв - витрати, що включаються в собівартість продукції планованого року, передбачені по кошторисі виробництва.

Розрахунок нормативу обігових коштів на витрати майбутніх періодів проводиться щорічно.

7.Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

До готової продукції відносяться вироби, з закінченим циклом виробництва, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або прийняті замовником відповідно до затвердженого для визначених видів продукції порядком її приймання. Розмір готової продукції на складі повинний бути оптимальним в залежності від тривалості виробничого циклу, умов реалізації продукції і порядку її оплати.

Норматив обігових коштів по готовій продукції (Н) визначається по такій формулі:

Н = 3 * Р, де

З - одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року по виробничій собівартості (грн.):

Р - норма запасу обігових коштів по готовій продукції (дні).

Норма запасу обігових коштів по готовій продукції обчислюється в днях і включає такі елементи: час на комплектування виробів у партії, упаковування продукції, час на оформлення і здачу платіжних документів у банк.

При великій номенклатурі випускаємої продукції норма обігових коштів по готовій продукції на складі може бути визначена як середньозважена з норм по групах продукції, що включає не менше 70-80% планованого випуску готової продукції. Розрахована по цим даним середня норма обігових коштів поширюється на всю готову продукцію па складі.

Середня норма по всім групах готової продукції на складі склала 5,1 дня (510:100) (табл. 4).

Сукупний норматив обігових коштів підприємства на плановий рік визначається шляхом підсумовування усіх раніше встановлених нормативів по кожній статті нормованих обігових коштів у грошовому вираженні. Виходячи зі загальної потреби підприємства в обігових коштах розраховується приріст (зменшення) нормативу обігових коштів у планованому році в порівнянні зі звітним роком у вигляді різниці між нормативами на кінець і на початок планованого року. Ці дані використовуються при складанні фінансового плану. У фінансовому плані для приросту нормативу обігових коштів повинні бути забезпечені відповідні джерела коштів.

Розрахунок середньозваженої норми обігових коштів по готовій продукції на складі.

Групи виробів

Питома вага в загальному об’ємі випуску, %

Витрати часу на окремі операції, днів

Підсумкове число (гр.2*гр7)

Накопичен-ня партій

Підбір відсортуван-ня заказами

Упаковка і маркуван-ня

Транспорту-вання і завантажен-ня

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

Виріб А

Виріб Б

Виріб В

Виріб Г

50

20

20

10

3

2

3

1

1

2

1

1

1

1

2

6

5

4

3

300

100

80

30

Всього

100

510

Розрахунок нормативу обігових коштів економічним методом

Розрахунок потреби в обігових коштах методом прямого розрахунку па підприємстві проводиться на тривалий період, якщо в наступні роки не змінюється різко асортимент випускаємої продукції, технологія виробництва, умови постачання і збуту продукції. У таких умовах розрахований норматив обігових коштів методом прямого розрахунку щорічно коректується підприємством з урахуванням росту виробничої програми і зміни оборотності обігових коштів, тобто норматив обігових коштів розраховується укрупненим (економічним) методом.

При економічному методі визначення загальної потреби підприємства в обігових коштах, норматив обігових коштів, розрахований методом прямого розрахунку ділиться на дві частини. До першого відносяться нормативи, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершена виробництво і готова продукція (виробничий норматив). В другу частину включаються ті статті нормованих активів, по котрим потреба в коштах прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: нормативи по запасним частинах для ремонтів устаткування, МШП, витратам майбутніх періодів (невиробничий норматив).

Для визначення нормативу обігових коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до росту виробничої програми в планованому році. Невиробничий норматив обігових коштів збільшується в половинному розмірі від росту виробничої програми.

Отримана загальна сума нормативу зменшується на суму коштів, ідо визволяються в результаті планованого (прогнозованого) прискорення оборотності обігових коштів.

Наприклад, норматив обігових коштів по підприємству на початок планованого року склав 2,5 млн. грн., у тому числі виробничий -2,0 млн. грн., невиробничий - 0.5 млн. грн. Ріст виробничої програми на плановий рік передбачений у розмірі 10% у порівнянні з минулим роком. У планованому році в результаті реалізації заходів щодо поліпшення використання обігових коштів передбачається прискорення їх оборотності 2%. По приведеним даним провадиться такий розрахунок. Визначаємо виробничий норматив обігових коштів на плановий рік:

Визначаємо невиробничий норматив обігових коштів на плановий рік по другій групі:

Загальний норматив на плановий рік складе 2,725 млн. грн. (2,2+0,525)

У зв’язку з прискоренням оборотності обігових коштів у плановому році на 2% визначаємо очікувану суму звільнення з обороту обігових коштів:


Книга: Фінансова діяльність субєктів господарювання - конспект лекцій (УДПСУ)

ЗМІСТ

1. Фінансова діяльність субєктів господарювання - конспект лекцій (УДПСУ)
2. ТЕМА 2. ФІНАНСОВІ РИЗИКИ
3. Тема 3. ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
4. Тема 4. ОПОДАТКУВАННЯ СУБ”ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
5. Тема 5. Оборотні кошти і їх організація на підприємстві.
6. Тема 6. Кредитування суб’єкта господарювання.
7. Тема 7. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів підприємства.
8. Тема 8. Цінні папери і порядок їх обігу
9. ТЕМА 9. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate