Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Коли Рим не мав можливості воювати, він щиро боровся за мир. / Володимир Голобородько

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні - О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін


§3. Порядок формування Верховної Ради України

Верховна Рада України є виборним колегіальним органом. Чергові вибори народних депутатів проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту України. У разі вибуття депутата, обраного в одномандатному окрузі, Центральною виборчою комісією призначаються проміжні вибори.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншій представницький мандат або перебувати на державній службі. Перед вступом на посаду народні депутати складають перед Верховною Радою України присягу.

Чинний Закон «Про вибори народних депутатів України», прийнятий 18 жовтня 2001 р., офіційно закріпив формування парламенту за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Перехід від мажоритарної до змішаної виборчої системи передбачався ще Конституційним договором 1995 р., але гостра дискусійність даного питання серед широких науково-практичних і політичних кіл призвела до того, що Конституція України не містить чіткого положення, за якою системою проводяться вибори до Верховної Ради України, обмежуючись вказівкою на те, що порядок проведення виборів народних депутатів встановлюється законом (ч.3 ст.77).

Правом висування кандидатів у народні депутати наділені громадяни України, які досягли вісімнадцяти років і мають право голосу. Це право реалізується ними через партії (блоки) або шляхом самовисування.

Із 450 депутатів парламенту одна половина обирається за одномандатними виборчими округами за мажоритарною виборчою системою відносної більшості, а друга половина – за пропорційною системою у межах єдиного загальнодержавного багатомандатного виборчого округу. Виборчий процес включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) утворення одномандатних округів; 3) утворення виборчих комісій; 4) висування та реєстрація кандидатів у депутати; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування; 7) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів депутатів; 8) реєстрація обраних депутатів. Кожний із зазначених етапів відрізняється за складом учасників і змістом правовідносин, що складаються, юридичними фактами їх виникнення, а також за своїми юридичними наслідками. При цьому всі стадії логічно і юридично взаємопов’язані, являючи собою неподільне ціле, завершену систему. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів.

Вибори народних депутатів організовують і проводять органи публічної влади спеціальної компетенції – виборчі комісії. Закон виділяє три рівні цих органів: Центральну, окружні та дільничні виборчі комісії. При цьому Центрвиборчком виступає одразу у двох якостях: стосовно виборів за мажоритарною системою він є органом, який очолює систему виборчих комісій, здійснює методичне забезпечення діяльності виборчих комісій і спрямовує їх діяльність, а на «пропорційних» виборах відіграє ще й роль окружної комісії. Центральна виборча комісія здійснює на всій території України контроль за виконанням виборчого законодавства, розробляє і затверджує кошторис видатків на підготовку і проведення виборів, здійснює контроль за використанням виборчих фондів політичних партій і партійних блоків, утворює виборчі округи, встановлює форми виборчих бюлетенів, а також володіє багатьма іншими повноваженнями на всіх стадіях виборчого процесу.

Центральна виборча комісія є єдиним постійно діючим державним органом у системі виборчих комісій і складається з 15 членів, які призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України строком на 6 років. Закон передбачив спеціальну норму, спрямовану на забезпечення стабільності персонального складу Центрвиборчкому: після сформування його склад не може бути змінений більше ніж на третину протягом одного року. З 15 членів цієї комісії не менше семи (у тому числі голова, його заступник і секретар) повинні мати вищу юридичну освіту.

Значна роль в організації і проведенні виборів на місцях відведена окружним і дільничним виборчим комісіям. Окружні виборчі комісії створюються Центральною виборчою комісією не пізніш як за 80 днів до дня виборів і припиняють свою діяльність через 10 днів після дня офіційного оприлюднення результатів виборів. Окружні виборчі комісії забезпечують підготовку та проведення виборів депутатів в межах одномандатного округу, створюють виборчі дільниці й дільничні виборчі комісії, реєструють кандидатів у депутати і встановлюють результати виборів по одномандатному виборчому округу, здійснюють підрахунок голосів, поданих на території округу по загальнодержавному («пропорційному») виборчому округу, а також здійснюють інші повноваження, передбачені Законом «Про вибори народних депутатів України».

Дільничні виборчі комісії найбільше наближені до населення: вони перевіряють точність списків виборців на виборчій дільниці, забезпечують можливість ознайомлення виборців зі списком виборців, приймають і розглядають заяви про неточності у списку і вирішують питання про внесення відповідних змін до нього, завчасно надсилають виборцям іменні запрошення, організовують голосування на виборчих дільницях і т.ін. Утворюються ці комісії відповідними окружними комісіями не пізніш як за 35 днів до дня виборів і припиняють своє існування через 10 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів.

Організація і проведення виборчої кампанії по виборах народних депутатів вимагає значних матеріально-фінансових витрат. При цьому виділяються три основні статті витрат, що відрізняються за цільовим призначенням і джерелами фінансування: 1) кошти на утримання виборчих органів, 2) кошти на організаційно-технічне забезпечення виборів, 3) кошти на передвиборчу агітацію і пропаганду. Перші дві статті витрат цілком покриваються за рахунок асигнувань Державного бюджету, а третя – за рахунок бюджетів і виборчих фондів кандидатів або партій (блоків).

Вибори народних депутатів України фінансуються з Державного бюджету України; відповідні витрати передбачаються у ньому окремим рядком. Так, на проведення виборчої кампанії 1997–1998 рр. у Державному бюджеті України на 1998 рік планувалося використовувати 255 млн грн., що перевищувало суми, асигновані на житлово-комунальне господарство, культуру, мистецтво і позашкільну освіту разом узяті.

Державні асигнування, виділені на організацію і проведення виборів, передаються в розпорядження Центральної виборчої комісії, що розподіляє їх між окружними комісіями, а ті, у свою чергу, – між дільничними. Нецільове використання бюджетних коштів заборонене, а невикористані суми підлягають поверненню в бюджет. Розпорядниками коштів виступають голови виборчих комісій.

Аналіз чинного виборчого законодавства України дає підстави виділити наступні основні напрямки використання бюджетних асигнувань у рамках фінансування виборчого процесу:

1. Кошти на утримання виборчих органів: а) на утримання виборчих комісій; б) на оплату праці фахівців, технічних працівників, які залучаються для здійснення функцій виборчих комісій у випадках, передбачених законодавством; в) на відрядження членів виборчих комісій.

2. Кошти на організаційно-технічне забезпечення виборів: а) на виготовлення виборчої документації (виборчих бюлетенів, підписних листів, посвідчень зареєстрованих кандидатів і т.д.); б) на оренду приміщень і устаткування, що належить підприємствам, установам, організаціям приватної або колективної форм власності; в) на виготовлення печаток виборчих комісій; г) на виготовлення виборчих скриньок; д) видавничі витрати (витрати на публікацію зареєстрованих списків кандидатів у народні депутати від партій, виборчих блоків партій, зареєстрованих кандидатів у депутати; витрати на опублікування переліку виборчих округів і дільниць і т.д.); е) на здійснення науково-методичного забезпечення діяльності виборчих комісій; є) поштові й канцелярські витрати; ж) на оплату середньої заробітної плати або іншого прибутку кандидатам у депутати на період їхньої участі у виборчій кампанії.

3. Витрати для часткового фінансування передвиборної агітації: а) на друкування передвиборних плакатів політичних партій, виборчих блоків партій, кандидатів у депутати; б) на публікацію в газетах передвиборних програм політичних партій, виборчих блоків партій, кандидатів у депутати; в) на оплату ефірного часу, що виділяється телерадіокомпаніями для проведення передвиборної агітації; г) на оплату за користування спорудами, приміщеннями, устаткуванням для проведення зустрічей виборців з кандидатами в депутати й уповноваженими особами партій, організованих виборчими комісіями.

Фінансування роботи виборчих комісій здійснюється за рахунок виборчого фонду, створюваного з коштів, що передаються в розпорядження Центральної виборчої комісії, яка використовує їх відповідно до затвердженого нею самою кошторису витрат, розподіляючи кошти між окружними виборчими комісіями. Окружні виборчі комісії є юридичними особами, а тому саме на них (і їхніх голів, як розпорядників коштів) покладається обов’язок відкрити розрахунковий рахунок у відповідній банківській установі, скласти і затвердити відповідний кошторис, організувати належний розподіл коштів між дільничними виборчими комісіями і забезпечити їхнє цільове використання згідно із затвердженими Центральною виборчою комісією середніми нормами витрат.

Голосування на виборах народних депутатів України відбувається в день виборів з 8 до 20 години. Голосування здійснюється у спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються у достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлюються виборчі скриньки таким чином, щоб виборці при підході до них обов’язково проходили через кабіни або кімнати для голосування. Кожен виборець отримує 2 бюлетені (один по виборах в одномандатному, а другий – по виборах у багатомандатному загальнодержавному виборчих округах) і голосує особисто.

Обраним по одномандатному округу вважається кандидат у депутати, який отримав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, що балотувались у даному виборчому окрузі. У випадку, коли до виборчого бюлетеня було включено лише одного кандидата у депутати, він вважається обраним, якщо кількість голосів, поданих за нього, перевищує кількість виборців, які не підтримали жодного з кандидатів у депутати по одномандатному виборчому округу. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидати в депутати, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах. Рішення про визнання народного депутата обраним по одномандатному округу приймає окружна виборча комісія.

Розподіл депутатських мандатів між політичними партіями і виборчими блоками партій по загальнодержавному багатомандатному округу є більш складним і вимагає певних математичних розрахунків. Робиться це наступним чином. Списки кандидатів у депутати від політичних партій і блоків, які отримали 4 і більше відсотків голосів виборців, розподіляються пропорційно кількості отриманих ними голосів. З цією метою обчислюється виборча квота, тобто кількість голосів виборців, необхідна для отримання одного мандата. Ця квота обчислюється за спеціальною формулою: шляхом ділення кількості голосів виборців у багатомандатному окрузі, відданих за списки кандидатів у депутати від партій і блоків, що подолали 4%-ий бар’єр, на 225 (тобто на кількість мандатів у загальнодержавному окрузі). Під час виборів до парламенту України у 1998 р. виборча квота становила 77 695 голосів. Кількість голосів, відданих за список кандидатів у депутати від кожної партії чи блоку, що набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Отримане ціле число – це кількість мандатів відповідної партії чи блоку. Решта мандатів розподіляються за правилом «найбільшого залишку». При цьому списки від політичних партій чи блоків, які мають більші порівняно з іншими дробові частки після поділу на квоту, отримують ще по одному додатковому мандату, починаючи зі списку, який має найбільшу дробову частку. У випадку рівності дробових часток у двох чи більше списків першим отримує додатковий мандат список, за який подано більша кількість голосів виборців. У випадку, якщо після цієї процедури залишаються мандати, вони розподіляються шляхом повторного застосування даної методики.

Кандидати від політичних партій чи блоків вважаються обраними у порядку їх черговості у списку. Згідно з рішенням Конституційного Суду №2-рп/98 від 25 березня 1998 р., кількість мандатів, отриманих кандидатами в народні депутати України у порядку їх черговості у списку від політичних партій чи блоків, є незмінною до наступних (чергових або позачергових) парламентських виборів.


Книга: Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні - О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін

ЗМІСТ

1. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні - О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін
2. Передмова
3. ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНА - Розділ І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА  ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ - Глава 1. Державне будівництво та місцеве самоврядуванняяк наука і навчальна дисципліна - §1. Поняття, предмет і джерела науки державного будівництва та
4. §3. Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування
5. §4. Державне будівництво і місцеве самоврядування у системі суспільних та юридичних наук
6. §5. Поняття, система і завдання державного будівництва та місцевого самоврядування як навчальної дисципліни
7. Глава 2 - Державне будівництво і місцеве самоврядування: минуле і сучасніст - §1. Еволюція науки державного будівництва і місцевого самоврядування
8. §2. Актуальні проблеми науки державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі
9. Розділ II  - Основи організації та діяльності органів публічної влади в Україні - Глава 1 Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні - §1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади
10. §2. Система органів публічної влади в Україні
11. §3. Принципи організації й діяльності органів публічної влади в Україні
12. §4. Функції та компетенція органів публічної влади
13. §5. Форми діяльності органів публічної влади
14. §6. Методи діяльності органів публічної влади
15. Глава 2 - Правова, територіальна та матеріально-фінансова основи організації та діяльності органів публічної влади в Україні - §1. Загальна характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації
16. §2. Адміністративно-територіальний устрій і територіальна основа діяльності органів публічної влади в Україні
17. §3. Матеріально-фінансова основа організації і діяльності органів публічної влади в Україні
18. ЧАСТИНА ОСОБЛИВА - Розділ ІІІ Організація роботи Верховної Ради України Глава 1  Загальна характеристика організації роботи Верховної Ради України - §1. Верховна Рада України в системі органів державної влади, основи її правового статусу
19. §2. Завдання, принципи та основи діяльності Верховної Ради України
20. §3. Порядок формування Верховної Ради України
21. §4. Структура Верховної Ради України
22. §5. Функції та компетенція Верховної Ради України
23. §6. Форми діяльності Верховної Ради України
24. §7. Методи діяльності Верховної Ради України
25. §8. Акти Верховної Ради України
26. §9. Апарат Верховної Ради України
27. Глава 2 - Організація роботи органів та посадових осіб Верховної Ради України - §1. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників
28. §2. Організація роботи комітетів Верховної Ради України
29. §3. Організація роботи тимчасових комісій Верховної Ради України
30. §4. Організація роботи депутатських груп і фракцій
31. §5. Організація роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
32. Глава 3 - Організація роботи народних депутатів України  - §1. Основи правового статусу народних депутатів України
33. §2. Організація роботи народного депутата у Верховній Раді України
34. §3. Організація роботи народного депутата у виборчому окрузі
35. §4. Депутатські запити і звернення
36. §5. Основні гарантії депутатської діяльності
37. Розділ ІV Організація роботи Президента України - §1. Президент України в системі органів державної влади, основи його правового статусу та функціонування
38. §2. Організація виборів Президента України
39. §3. Функції та компетенція Президента України
40. §4. Форми діяльності Президента України
41. §5. Методи діяльності Президента України § 6. Гарантії діяльності Президента України
42. § 7. Апарат Президента України, організація його роботи
43. § 8. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, його статус і організація роботи
44. § 9. Рада національної безпеки і оборони України
45. Розділ V - Організація роботи органів виконавчої влади України - Глава 1 Організація роботи Кабінету Міністрів України - §1. Кабінет Міністрів України у системі органів державної влади України
46. §2. Структура Кабінету Міністрів України. Розподіл повноважень між посадовими особами уряду України
47. §3.Функції та компетенція Кабінету Міністрів України
48. §4.Форми діяльності Кабінету Міністрів України
49. §5.Порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України
50. §6. Організація роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів України
51. §7. Методи діяльності Кабінету Міністрів України
52. §8. Акти Кабінету Міністрів України
53. §9. Апарат Кабінету Міністрів України
54. Глава 2 - Організація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - §1. Система, порядок формування і основи діяльності центральних органів виконавчої влади
55. §2. Структура центральних органів виконавчої влади
56. §3. Функції та компетенція центральних органів виконавчої влади
57. §4. Організація роботи Міністерства внутрішніх справ України
58. Глава 3 Організація роботи місцевих державних адміністрацій - §1. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій
59. §2. Завдання, принципи та основи діяльності місцевих державних адміністрацій
60. §3. Структура місцевих державних адміністрацій
61. §4. Порядок формування місцевих державних адміністрацій
62. §5. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій
63. §6. Організація роботи голови місцевої державної адміністрації та його заступників
64. §7. Апарат місцевих державних адміністрацій
65. §8. Форми роботи місцевих державних адміністрацій
66. §9. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій
67. §10. Акти місцевих державних адміністрацій
68. Розділ VI Організація роботи органів публічної влади Автономної Республіки Крим - Глава 1 Організація роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим  - §1. Загальна характеристика правового статусу Верховної Ради Автономної Республіки Крим
69. §2. Порядок формування Верховної Ради Автономної Республіки Крим
70. §3. Структура Верховної Ради Автономної Республіки Крим
71. §4. Правовий статус депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим
72. §5. Правові форми діяльності Верховної Ради АРК
73. §6. Особливості підготовки і проведення першої сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим нового скликання
74. §7. Організація роботи сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим
75. §8. Організація роботи постійних комісій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
76. §9. Організація роботи депутатських груп і фракцій Верховної Ради Автономної Республіки Крим
77. §10. Організація роботи апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим
78. Глава 2 Організація роботи Ради міністрів Автономної Республіки Крим та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим
79. Розділ 8  Організація місцевого самоврядування в Україні - Глава 1 Загальнотеоретичні аспекти організації місцевого самоврядування в Україні - 1. Поняття і ознаки місцевого самоврядування в Україні
80. §2. Система місцевого самоврядування в Україні
81. §3. Функції й повноваження місцевого самоврядування §4. Гарантії місцевого самоврядування
82. Глава 2  Організація роботи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб  - §1. Представницькі органи місцевого самоврядування: їх система і порядок формування
83. §2. Структура місцевих рад
84. §3. Форми і методи роботи місцевих рад
85. §4. Сесія – основна організаційна форма діяльності місцевих рад
86. §5. Організація роботи постійних комісій місцевих рад
87. §6.Організація роботи сільських, селищних, міських голів, а також голів районних та обласних рад
88. §7. Виконавчі комітети місцевих рад: структура, порядок утворення, форми і методи роботи
89. §8. Організація роботи відділів, управлінь, інших виконавчих органів, апарату місцевих рад і апарату виконкомів
90. §9. Органи самоорганізації населення
91. §10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
92. Глава 3  Організація роботи депутатів місцевих рад
93. Розділ VIII Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян, трудовими колективами і правоохоронними органами  - §1. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
94. §2. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
95. §3. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
96. §4. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
97. §5. Взаємодія органів публічної влади з органами прокуратури
98. §6.Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
99. Перелік рекомендованої літератури - До розділу І:
100. До розділу ІІ:
101. До розділу ІІІ:
102. До Розділу ІV:
103. До розділу V:
104. До розділу VI:
105. До розділу VII:
106. До розділу VIII:
107. Питання для самоперевірки - До Розділу I:
108. До Розділу II:
109. До Розділу III:
110. До Розділу IV:
111. До Розділу V:
112. До Розділу VI:
113. До Розділу VII:
114. До Розділу VIII:

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate