Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 3. Види цивільно-правових відносин
Цивільно-правові відносини досить різноманітні за суб'єктним складом, змістом та підставами виникнення. Наукою і практикою розроблено певні критерії, за якими всі цивільно-правові відносини поділяються на види. Розглянемо їх.
Регулятивні та охоронні відносини. В основу розмежування зазначених видів правовідносин покладено такий критерій, як підстави виникнення.
Регулятивні відносини — це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин. Тобто за допомогою регулятивних відносин відбувається правомірна діяльність громадян та організацій. Саме тому вони виникають із договорів, односторонніх угод.
Наприклад, цивільно-правові відносини, що виникають з договору схову (ст. 413 ЦК України). За цим договором, одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості. Діяльність охоронця є правомірною, корисною. Інший приклад. На підставі договору довічного утримання виникають цивільно-правові відносини, в яких одна сторона, що є непрацездатною особою (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок, а набувач зобов'язується утримувати відчужувача (ст. 425 ЦК України). Тут також діяльність сторін є правомірною і взаємовигідною.
Дії спадкоємців з прийняття спадщини є односторонніми угодами (ст. 549 ЦК України), що породжують регулятивні цивільно-правові відносини, а саме — відносини власності.
Порушення правових норм і відповідного суб'єктивного права громадянина або організації є юридичними фактами, на основі яких виникають цивільно-правові відносини між правопорушником і потерпілим. Внаслідок цих правовідносин у правопорушника з'являються обов'язки, які він виконує на користь потерпілого. Зазначені правовідносини в юридичній літературі називаються охоронними. ' Іноді охоронні відносини визначаються як такі, що оформляють види юридичної відповідальності, застосування інших правових санкцій, тобто правовідносини, пов'язані із застосуванням засобів державною примусу.2
До них належать: цивільно-правові відносини, які виникають з факту витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння (ст. 50 Закону України "Про власність"), а також цивільно-правові відносини, що виникають на підставі таких юридичних фактів: заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав (статті 440 і 469 ЦК України).
Охоронні відносини є цивільно-правовою формою усунення наслідків правопорушень, поновлення нормального правового й економічного або особистого становища. Отже, охоронні відносини виникають із правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шкоди потерпілим.
Абсолютні, загальнорегулятивні та відносні правовідносини. В основу їх розмежування покладено такий критерій, як коло зобов'язаних осіб і ступінь їх конкретизації. Громадяни та організації, що мають суб'єктивні права, в ряді випадків реалізують їх за рахунок власної діяльності (господарської, побутової, творчої тощо) і при цьому безпосередньо не пов'язані з діяльністю інших суб'єктів. Але це зовсім не означає, що діяльність, наприклад, власника з володіння і користування своїм майном не залежить від поведінки оточуючих осіб. Останні не повинні перешкоджати в її здійсненні. Тому подібна діяльність реалізується не відокремлено, а спільно з іншими громадянами та організаціями, тобто у суспільних відносинах, які регулюються нормами цивільного права.
До таких цивільних правовідносин слід віднести: відносини власності, немайнові авторські і винахідницькі відносини, що пов'язані з майновими (статті 86, 472 і 517 ЦК України), особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими, з приводу таких духовних благ, як житія, здоров'я, честь, гідність, недоторканність особистого життя (наприклад, ст. 7 ЦК України).
Цивільно-правове врегулювання вищезазначених суспільних відносин полягає в наданні власникам, авторам творів науки, літератури, мистецтва, винахідникам, володільцям нематеріальних духовних благ суб'єктивних прав і в покладенні на всіх інших громадян та організації суб'єктивного обов'язку утримуватися від порушення їхніх суб'єктивних прав. Такі цивільно-правові відносини називаються абсолютними. Ця назва поширюється і на суб'єктивні права та обов'язки в цих відносинах.
Абсолютний суб'єктивний обов'язок покладається на кожного, і його зміст полягає в утриманні від порушення абсолютного права. Абсолютність суб'єктивного права — в його охороні від усіх і кожного та в його здійсненні на підставі власної діяльності уповноваженої особи.
Отже, в абсолютних правовідносинах визначено лише одну сторону, яка має право, тобто уповноважену сторону. Зобов'язана сторона — це кожен, чий обов'язок полягає в утриманні від порушення суб'єктивних прав, тобто невизначене коло осіб — кожен і всі.
Загальнорегулятивні відносини відображають зв'язок кожного з кожним. У них на боці уповноваженої і зобов'язаної сторін — кожен і всі.' Наприклад, цивільно-правові відносини, пов'язані із здійсненням права на здоров'я, на здорове навколишнє середовище, є загальнорегулятивними. Вони виникають між усіма особами, які потрапляють у сферу дії цивільно-правових норм про охорону здоров'я.
У відносних правовідносинах конкретно визначено обидві сторони — уповноважену і зобов'язану. Відносними правовідносинами є зобов'язальні (статті 151, 224, 256, 332, 413, 425 тощо ЦК України). Сторони в них цілком конкретні — кредитор і боржник. В окремих видах зобов'язальних відносин сторонами є: продавець і покупець — у цивільно-правових відносинах із договору купівлі-продажу, страхова організація і страхувальник — у відносинах із договору добровільного страхування, позикодавець і позичальник — у відносинах із договору позики (статті 224, 371 і 374 ЦК України). Отже, у відносних цивільно-правових відносинах сторони наперед відомі.
Активні та пасивні цивільні правовідносини. Вони різняться характером поведінки зобов'язаної сторони. Якщо на останню у правовідносинах покладено обов'язок активної поведінки, то суб'єктивне право вичерпується лише двома повноваженнями — правом вимоги і правом захисту порушеного суб'єктивного права (у разі невиконання обов'язку). При цьому суб'єктивне право покликане забезпечити виконання обов'язку, тобто досягнення активної діяльності зобов'язаної сторони. До активних правовідносин належать зобов'язальні відносини. В них боржник зобов'язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо (ст. 151 ЦК України).
У пасивних правовідносинах змістом суб'єктивного обов'язку є пасивна поведінка: зобов'язана сторона повинна утримуватися від порушення суб'єктивного права уповноваженої сторони.
Уповноважена сторона у пасивних правовідносинах, навпаки, має, так би мовити, повноцінне суб'єктивне право з його трьома повноваженнями: право вимоги, право на захист порушеного суб'єктивного права і право на свої активні дії, активну поведінку. В цих відносинах суб'єктивне право набуває головного і самостійного значення. До пасивних правовідносин належать відносини власності, авторські і винахідницькі відносини, особисті немайнові відносини з приводу честі, гідності тощо.
Речові та зобов'язальні відносини. Вони різняться об'єктом правовідносин. Об'єктом речових правовідносин є речі, майно. До них належать відносини власності (статті б— 9, 12—18 Закону України "Про власність"). У зобов'язальних відносинах об'єктом є дії (статті 332, 395 і 413 ЦК України).
Майнові та особисті немайнові відносини. У майнових відносинах об'єктом є майно. Це перш за все відносини власності. В особистих немайнових відносинах об'єктом є немайнові блага: честь, гідність, авторство (статті 7, 472 і 517 ЦК України).
Книга: Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
ЗМІСТ
1. | Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
|
|
2. | Слово до читачів
|
|
3. | Передмова
|
|
4. | Розділ І. Загальні положення цивільного права - Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права - § 1. Місце цивільного права в системі правових галузей
|
|
5. | § 2. Предмет та метод цивільного права
|
|
6. | § 3. Функції та принципи цивільного права
|
|
7. | § 4. Визначення та система цивільного права
|
|
8. | § 5. Цивільне право як наука
|
|
9. | Глава 2. Цивільне законодавство - § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
|
|
10. | § 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
|
|
11. | § 3. Дія цивільного законодавства
|
|
12. | § 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
|
|
13. | § 5. Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
|
|
14. | Глава 3. Система та завдання курсу "Цивільне право" як навчальної дисципліни - § 1. Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення
|
|
15. | § 2. Основні завдання курсу "Цивільне право"
|
|
16. | Глава 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн - § 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
|
|
17. | § 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
|
|
18. | § 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
|
|
19. | § 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
|
|
20. | Глава 5. Цивільні правовідносини - § 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
|
|
21. | § 2. Елементи цивільно-правових відносин
|
|
22. | § 3. Види цивільно-правових відносин
|
|
23. | Глава 6. Громадяни як суб`єкти цивільного права - §1. Правоздатність громадян
|
|
24. | § 2. Дієздатність громадян
|
|
25. | § 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
|
|
26. | § 4. Ім`я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
|
|
27. | Глава 7. Юридичні особи - § 1. Поняття та ознаки юридичної особи
|
|
28. | § 2. Правоздатність юридичної особи
|
|
29. | § 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб. Порядок виникнення юридичних осіб.
|
|
30. | § 4. Види юридичних осіб
|
|
31. | Глава 8. Держава як суб`єкт цивільного права - § 1. Держава Україна — суб`єкт цивільного права
|
|
32. | § 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
|
|
33. | Глава 9. Об`єкти цивільних прав - § 1. Поняття та види об`єктів цивільних прав
|
|
34. | § 2. Речі як об`єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
|
|
35. | § 3. Цінні папери як об`єкти цивільних прав
|
|
36. | § 4. Вексель як об`єкт цивільних прав
|
|
37. | Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин - § 1. Поняття юридичних фактів
|
|
38. | § 2. Класифікація юридичних фактів
|
|
39. | Глава 11. Угоди - § 1. Поняття та види угод
|
|
40. | § 2. Умови дійсності угод
|
|
41. | § 3. Недійсні угоди
|
|
42. | § 4. Види недійсних угод
|
|
43. | § 5. Умови і строки в угодах
|
|
44. | Глава 12. Строки (терміни). Позовна давність - § 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
|
|
45. | § 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
|
|
46. | § 3. Позовна давність
|
|
47. | Глава 13. Представництво і довіреність - § 1. Представництво
|
|
48. | § 2. Довіреність
|
|
49. | Глава 14. Здійснення та захист цивільних прав - § 1. Здійснення суб`єктивних прав
|
|
50. | § 2. Виконання цивільних обов`язків
|
|
51. | § 3. Забезпечення виконання обов`язків
|
|
52. | § 4. Захист суб`єктивних прав
|
|
53. | Розділ II. Особисті немайнові права - Глава 15. Поняття та види особистих немайнових прав - § 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов`язаних з майновими
|
|
54. | § 2. Види особистих немайнових прав, не пов`язаних з майновими
|
|
55. | Глава 16. Захист особистих немайнових прав - § 1. Поняття захисту особистих немайнових прав
|
|
56. | § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
|
|
57. | Розділ III. Право власності - Глава 17. Загальна характеристика права власності - § 1. Поняття власності та права власності
|
|
58. | § 2. Право власності в об`єктивному і суб`єктивному значенні та його елементи
|
|
59. | Глава 18. Загальна характеристика інституту права власності в умовах переходу України до ринкової економіки - § 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
|
|
60. | § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
|
|
61. | § 3. Зміст права власності
|
|
62. | § 4. Способи набуття і припинення права власності
|
|
63. | § 5. Встановлення моменту виникнення права власності
|
|
64. | § 6. Правовстановлюючі документи власника
|
|
65. | Глава 19. Право приватної власності - § 1. Загальні положення
|
|
66. | § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
|
|
67. | § 3. Здійснення громадянами права приватної власності
|
|
68. | Глава 20. Право власності юридичних осіб - § 1. Загальні положення
|
|
69. | § 2. Власність кооперативів
|
|
70. | § 3. Право власності господарських товариств
|
|
71. | § 4. Право власності господарських об`єднань
|
|
72. | § 5. Власність громадських організацій
|
|
73. | Глава 21. Право державної та комунальної власності - § 1. Загальні положення
|
|
74. | § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
|
|
75. | § 3. Право повного господарського відання і право оперативного управління. Основні форми здійснення права державної та комунальної власності
|
|
76. | § 4. Зміст інституту права повного господарського відання і права оперативного управління
|
|
77. | Глава 22. Право спільної власності - § 1. Поняття права спільної власності
|
|
78. | § 2. Право спільної часткової власності
|
|
79. | § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
|
|
80. | § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
|
|
81. | Глава 23. Захист права власності - § 1. Поняття цивільно-правового захисту
|
|
82. | § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
|
|
83. | § 3. Віндикаційний позов
|
|
84. | § 4. Негаторний позов
|
|
85. | § 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
|
|
86. | § 6. Позов про визнання права власності
|
|
87. | § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
|
|
88. | Розділ IV. Право інтелектуальної власності - Глава 24. Цивільно-правове регулювання відносин, пов`язаних з творчою діяльністю - § 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
|
|
89. | § 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
90. | § 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
91. | Глава 25. Право літературно-художньої власності. Авторське право і суміжні права - § 1. Поняття та джерела авторського права
|
|
92. | § 2. Об`єкти авторського права
|
|
93. | § 3. Суб`єкти авторських відносин
|
|
94. | § 4. Суб`єктивне авторське право, його зміст та межі
|
|
95. | § 5. Поняття суміжних прав
|
|
96. | Глава 26. Право промислової власності - § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки § 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
|
|
97. | § 3. Право на селекційні досягнення
|
|
98. | § 4. Право на науково-технічну інформацію
|
|
99. | Глава 27. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг
|
|
100. | § 1. Право на фірмове найменування (фірму)
|
|
101. | § 2. Право на знаки для товарів і послуг. Значення знаків для товарів і послуг.
|
|
102. | § 3. Право на найменування місця походження товару
|
|
103. | Розділ V. Загальні положення зобов`язального права - Глава 28. Загальна характеристика зобов`язальних правовідносин - § 1. Поняття та склад зобов`язання
|
|
104. | § 2. Підстави виникнення зобов`язань
|
|
105. | § 3. Система цивільних зобов`язань
|
|
106. | Глава 29. Цивільно-правовий договір - § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
|
|
107. | § 2. Система цивільно-правових договорів
|
|
108. | § 3. Зміст і тлумачення договору
|
|
109. | § 4. Укладення, зміна та розірвання договору
|
|
110. | § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
|
|
111. | § 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
|
|
112. | Глава 30. Виконання зобов`язань - § 1. Поняття та принципи виконання зобов`язань
|
|
113. | § 2. Суб`єкти виконання зобов`язання
|
|
114. | § 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов`язання
|
|
115. | § 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов`язання
|
|
116. | Глава 31. Способи забезпечення виконання зобов`язань - § 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов`язань
|
|
117. | § 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов`язань
|
|
118. | § 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
|
|
119. | § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов`язань Глава 32. Відповідальність за порушення зобов`язань - § 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
|
|
120. | § 2. Види цивільно-правової відповідальності
|
|
121. | § 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
|
|
122. | Глава 33. Припинення зобов`язань - § 1. Поняття та способи припинення зобов`язань
|
|
123. | § 2. Окремі способи припинення зобов`язань. Виконання зобов`язань
|
|
На попередню