Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Глава 20. Право власності юридичних осіб - § 1. Загальні положення
Поняття та основні ознаки юридичної особи розкриваються в ст. 23 ЦК України: юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або третейському суді.
Юридична особа, за визначенням Я. М. Шевченко, є "певним структурним утворенням, спеціально розрахованим на те, щоб володіти, користуватися і розпоряджатися майном, вступати в угоди в цивільному обороті і мати своє обличчя у вказаному обороті"1.
За чинним ЦК України та Законом України "Про власність" суб'єктами відносин власності виступають недержавні юридичні особи (господарські товариства, кооперативи, громадські та релігійні організації, політичні партії, об'єднання тощо). Дещо інші правомочності встановлено для державних юридичних осіб, за якими майно закріплюється на праві повного господарського відання (п. 1 ст. 37 Закону України "Про власність") чи на праві оперативного управління (п. 1 ст. 39 закону).
Всі види власності недержавних юридичних осіб віднесені згідно із Законом України "Про власність" до колективної форми власності. Законодавчу конструкцію права колективної власності та її суб'єктивного складу піддано гострій критиці переважною більшістю юристів (О. А. Пушкін, Я. М. Шевченко, В. І. Семчик та ін.). На їх думку, конструкція колективної власності дає підстави для її ототожнювання із спільною власністю, оскільки, з одного боку, власником майна визнається юридична особа, а з іншого — колектив, засновники, учасники чи інші особи, які утворили цю юридичну особу або є її членами. Фактично такою конструкцією утверджується концепція подвійного і навіть потрійного власника, що неприпустимо. Колектив — це сукупність осіб, які створюють органи управління певною організаційно-правовою формою (господарським товариством, колективним підприємством тощо). Тобто фактично особи, які становлять колектив, діють самі по собі, а колектив як сукупність осіб виконує управлінські функції, що аж ніяк не збігаються з функціями присвоєння (належності), вираженими у володінні, користуванні і розпорядженні. Саме такі правомочності здійснює юридична особа створеного окремими людьми господарського товариства, колективного підприємства та ін. Отже, так звана колективна власність — це власність юридичних осіб*.
У проекті ЦК України його розробники відмовилися від поняття "право колективної власності", вважаючи, що колектив становить сукупність осіб, між якими можуть виникнути відносини спільної часткової власності або спільної сумісної' власності, але ж ніяк не єдину цілісність, яка може виявити себе як суб'єкт права власності. Вони стверджують, що всі "господарські товариства, кооперативи, різноманітні об'єднання — то юридичні особи. Саме як юридичні особи вони можуть бути суб'єктами права власності".
Праву власності юридичних осіб певних організаційно-правових форм притаманні особливості набуття і припинення володіння, користування і розпорядження майном.
Разом з тим можна відзначити спільні закономірності, що характеризують право власності юридичних осіб.
1. Юридична особа є єдиним власником належного їй майна. Засновники (учасники) юридичної особи на її майно мають лише зобов'язальні права, якщо йдеться про господарські товариства, кооперативи, або взагалі не мають майнових прав, якщо йдеться про громадські об'єднання, релігійні організації, фонди тощо.
2. У власності юридичної особи перебуває майно, передане їй як вклади (внески) засновниками (учасниками, членами), а також майно, вироблене і набуте юридичною особою на інших підставах у процесі діяльності.
3. Юридичні особи, як і інші власники, мають право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону і не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб. Зміст права власності, межі і способи здійснення права власності юридичних осіб залежать від обсягу їх правоздатності.
4. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні зобов'язання через свої органи, що діють відповідно до закону, інших правових актів та установчих документів. Порядок призначення чи обрання органів юридичної особи визначається установчими документами. В передбачених законом випадках юридична особа може набувати цивільні права та брати на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.
5. В установчих документах визначаються джерела формування майна юридичної особи, порядок розпорядження майном, розподілу прибутків і збитків тощо.
6. Юридичні особи відповідають за своїми зобов'язаннями всім належним їм майном. Засновник (учасник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника), за винятками, передбаченими законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юридичних осіб (господарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачені в законах України "Про власність", "Про господарські товариства", "Про споживчу кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про об'єднання громадян" та ін.
Аналіз норм вищезазначених законів дає підстави зробити узагальнюючий висновок про те, що у власності юридичних осіб може бути будь-яке майно виробничого і невиробничого призначення, за винятком того, яке за законодавством України не може перебувати у власності відповідних юридичних осіб або може бути об'єктом виключно державної власності.
Книга: Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
ЗМІСТ
1. | Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
|
|
2. | Слово до читачів
|
|
3. | Передмова
|
|
4. | Розділ І. Загальні положення цивільного права - Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права - § 1. Місце цивільного права в системі правових галузей
|
|
5. | § 2. Предмет та метод цивільного права
|
|
6. | § 3. Функції та принципи цивільного права
|
|
7. | § 4. Визначення та система цивільного права
|
|
8. | § 5. Цивільне право як наука
|
|
9. | Глава 2. Цивільне законодавство - § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
|
|
10. | § 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
|
|
11. | § 3. Дія цивільного законодавства
|
|
12. | § 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
|
|
13. | § 5. Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
|
|
14. | Глава 3. Система та завдання курсу "Цивільне право" як навчальної дисципліни - § 1. Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення
|
|
15. | § 2. Основні завдання курсу "Цивільне право"
|
|
16. | Глава 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн - § 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
|
|
17. | § 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
|
|
18. | § 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
|
|
19. | § 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
|
|
20. | Глава 5. Цивільні правовідносини - § 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
|
|
21. | § 2. Елементи цивільно-правових відносин
|
|
22. | § 3. Види цивільно-правових відносин
|
|
23. | Глава 6. Громадяни як суб`єкти цивільного права - §1. Правоздатність громадян
|
|
24. | § 2. Дієздатність громадян
|
|
25. | § 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
|
|
26. | § 4. Ім`я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
|
|
27. | Глава 7. Юридичні особи - § 1. Поняття та ознаки юридичної особи
|
|
28. | § 2. Правоздатність юридичної особи
|
|
29. | § 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб. Порядок виникнення юридичних осіб.
|
|
30. | § 4. Види юридичних осіб
|
|
31. | Глава 8. Держава як суб`єкт цивільного права - § 1. Держава Україна — суб`єкт цивільного права
|
|
32. | § 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
|
|
33. | Глава 9. Об`єкти цивільних прав - § 1. Поняття та види об`єктів цивільних прав
|
|
34. | § 2. Речі як об`єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
|
|
35. | § 3. Цінні папери як об`єкти цивільних прав
|
|
36. | § 4. Вексель як об`єкт цивільних прав
|
|
37. | Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин - § 1. Поняття юридичних фактів
|
|
38. | § 2. Класифікація юридичних фактів
|
|
39. | Глава 11. Угоди - § 1. Поняття та види угод
|
|
40. | § 2. Умови дійсності угод
|
|
41. | § 3. Недійсні угоди
|
|
42. | § 4. Види недійсних угод
|
|
43. | § 5. Умови і строки в угодах
|
|
44. | Глава 12. Строки (терміни). Позовна давність - § 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
|
|
45. | § 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
|
|
46. | § 3. Позовна давність
|
|
47. | Глава 13. Представництво і довіреність - § 1. Представництво
|
|
48. | § 2. Довіреність
|
|
49. | Глава 14. Здійснення та захист цивільних прав - § 1. Здійснення суб`єктивних прав
|
|
50. | § 2. Виконання цивільних обов`язків
|
|
51. | § 3. Забезпечення виконання обов`язків
|
|
52. | § 4. Захист суб`єктивних прав
|
|
53. | Розділ II. Особисті немайнові права - Глава 15. Поняття та види особистих немайнових прав - § 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов`язаних з майновими
|
|
54. | § 2. Види особистих немайнових прав, не пов`язаних з майновими
|
|
55. | Глава 16. Захист особистих немайнових прав - § 1. Поняття захисту особистих немайнових прав
|
|
56. | § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
|
|
57. | Розділ III. Право власності - Глава 17. Загальна характеристика права власності - § 1. Поняття власності та права власності
|
|
58. | § 2. Право власності в об`єктивному і суб`єктивному значенні та його елементи
|
|
59. | Глава 18. Загальна характеристика інституту права власності в умовах переходу України до ринкової економіки - § 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
|
|
60. | § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
|
|
61. | § 3. Зміст права власності
|
|
62. | § 4. Способи набуття і припинення права власності
|
|
63. | § 5. Встановлення моменту виникнення права власності
|
|
64. | § 6. Правовстановлюючі документи власника
|
|
65. | Глава 19. Право приватної власності - § 1. Загальні положення
|
|
66. | § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
|
|
67. | § 3. Здійснення громадянами права приватної власності
|
|
68. | Глава 20. Право власності юридичних осіб - § 1. Загальні положення
|
|
69. | § 2. Власність кооперативів
|
|
70. | § 3. Право власності господарських товариств
|
|
71. | § 4. Право власності господарських об`єднань
|
|
72. | § 5. Власність громадських організацій
|
|
73. | Глава 21. Право державної та комунальної власності - § 1. Загальні положення
|
|
74. | § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
|
|
75. | § 3. Право повного господарського відання і право оперативного управління. Основні форми здійснення права державної та комунальної власності
|
|
76. | § 4. Зміст інституту права повного господарського відання і права оперативного управління
|
|
77. | Глава 22. Право спільної власності - § 1. Поняття права спільної власності
|
|
78. | § 2. Право спільної часткової власності
|
|
79. | § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
|
|
80. | § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
|
|
81. | Глава 23. Захист права власності - § 1. Поняття цивільно-правового захисту
|
|
82. | § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
|
|
83. | § 3. Віндикаційний позов
|
|
84. | § 4. Негаторний позов
|
|
85. | § 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
|
|
86. | § 6. Позов про визнання права власності
|
|
87. | § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
|
|
88. | Розділ IV. Право інтелектуальної власності - Глава 24. Цивільно-правове регулювання відносин, пов`язаних з творчою діяльністю - § 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
|
|
89. | § 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
90. | § 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
91. | Глава 25. Право літературно-художньої власності. Авторське право і суміжні права - § 1. Поняття та джерела авторського права
|
|
92. | § 2. Об`єкти авторського права
|
|
93. | § 3. Суб`єкти авторських відносин
|
|
94. | § 4. Суб`єктивне авторське право, його зміст та межі
|
|
95. | § 5. Поняття суміжних прав
|
|
96. | Глава 26. Право промислової власності - § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки § 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
|
|
97. | § 3. Право на селекційні досягнення
|
|
98. | § 4. Право на науково-технічну інформацію
|
|
99. | Глава 27. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг
|
|
100. | § 1. Право на фірмове найменування (фірму)
|
|
101. | § 2. Право на знаки для товарів і послуг. Значення знаків для товарів і послуг.
|
|
102. | § 3. Право на найменування місця походження товару
|
|
103. | Розділ V. Загальні положення зобов`язального права - Глава 28. Загальна характеристика зобов`язальних правовідносин - § 1. Поняття та склад зобов`язання
|
|
104. | § 2. Підстави виникнення зобов`язань
|
|
105. | § 3. Система цивільних зобов`язань
|
|
106. | Глава 29. Цивільно-правовий договір - § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
|
|
107. | § 2. Система цивільно-правових договорів
|
|
108. | § 3. Зміст і тлумачення договору
|
|
109. | § 4. Укладення, зміна та розірвання договору
|
|
110. | § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
|
|
111. | § 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
|
|
112. | Глава 30. Виконання зобов`язань - § 1. Поняття та принципи виконання зобов`язань
|
|
113. | § 2. Суб`єкти виконання зобов`язання
|
|
114. | § 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов`язання
|
|
115. | § 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов`язання
|
|
116. | Глава 31. Способи забезпечення виконання зобов`язань - § 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов`язань
|
|
117. | § 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов`язань
|
|
118. | § 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
|
|
119. | § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов`язань Глава 32. Відповідальність за порушення зобов`язань - § 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
|
|
120. | § 2. Види цивільно-правової відповідальності
|
|
121. | § 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
|
|
122. | Глава 33. Припинення зобов`язань - § 1. Поняття та способи припинення зобов`язань
|
|
123. | § 2. Окремі способи припинення зобов`язань. Виконання зобов`язань
|
|
На попередню