Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 4. Визначення та система цивільного права
Цивільне право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.
У наведеному визначенні відображено загальні ознаки права як суспільного явища та особливі ознаки цивільного права, зумовлені змістом його предмета і методу.
Цивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь права, є сукупністю юридичних норм. Разом з тим йому властиві особливі ознаки, тісно пов'язані із специфічними рисами предмета і методу.
1. Цивільне право як сукупність юридичних норм регулює відносини власності, товарно-грошові відносини та особисті немайнові відносини, тобто певне коло суспільних відносин, що становлять предмет цивільно-правового регулювання.
2. Регламентація зазначених відносин здійснюється на засадах юридичної рівності, яка є характерною рисою методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
3. Сторонами в цивільно-правових відносинах є громадяни, організації (колективні підприємства, кооперативні організації, господарські товариства, господарські асоціації, громадські організації, державні підприємства, державні установи тощо), держава. Автономна Республіка Крим, інші соціальні утворення.
4. Метою цивільно-правового регулювання є повніше задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.
Система сучасного цивільного права — це структура галузі. Структура — невід'ємний атрибут усіх реально існуючих систем. Цивільно-правова структура — це будова й внутрішня форма організації системи цивільного права, яка є єдністю взаємозв'язків між її елементами. Елементами цивільно-правової структури є юридичні норми та інститути. Під юридичним інститутом слід розуміти групу цивільно-правових норм, що регулюють відповідні однорідні суспільні відносини. Наприклад, цивільно-правові норми, які регулюють відносини, що виникають з договору купівлі-продажу, становлять інститут купівлі-продажу.
Отже, система сучасного цивільного права — структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності.
При побудові системи права законодавець користується науково-об'єктивними критеріями. Структура системи конкретної галузі права, зокрема цивільного права, визначається особливостями суспільних відносин, які регулюються даною галуззю права. Саме тому система є об'єктивною закономірністю права.
Система сучасного цивільного права має на меті пізнання цивільно-правового матеріалу, тобто слугує потребам практики.
Цивільно-правові норми та інститути поділяються на загальні й спеціальні, або особливі. Загальні становлять загальну частину сучасного цивільного права. Загальною вона називається тому, що стосується всіх суспільних відносин, які регулюються цивільним правом. Наприклад, при розгляді значної кількості цивільних спорів суд з'ясовує, хто є учасниками правовідносин, чи є вони дієздатними особами тощо. Отже, незалежно від того, чи йдеться про договір майнового найму, чи про договір довічного утримання, виникає необхідність встановлення суб'єктів правовідносин, їхньої дієздатності. Саме тому норми щодо суб'єктів цивільного права (громадян і юридичних осіб) є загальними і становлять елемент загальної частини цивільного права.
Загальну частину сучасного цивільного права становлять норми про суб'єктів, об'єкти цивільного права, угоди, представництво і довіреність, позовну давність.
Спеціальна, або особлива, частина регулює спеціальні (особливі) суспільні відносини і складається із таких інститутів:
1. Право власності. Інші речові права.
2. Зобов'язальне право (загальні положення про зобов'язання, окремі види зобов'язань, договори й позадоговірні зобов'язання).
3. Авторське право.
4. Право на винахід та інші результати творчості, що використовуються у виробництві.
5. Спадкове право.
6. Правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів.
Систему сучасного цивільного права слід відрізняти від систематики, або систематизації, цивільно-правових норм.
Закони мають бути доступними і зручними для користування. Це досягається шляхом раціональної систематизації цивільного законодавства, тобто його впорядкуванням на підставі класифікаційної ознаки, що її суб'єктивно обирає систематизатор. Вони бувають різними. Наприклад, можна впорядкувати цивільне законодавство, яке регулює господарську діяльність організацій, шляхом створення систематизованих збірників з господарського законодавства.
Формами систематизації є кодифікація та інкорпорація.
Кодифікація — форма систематизації, при якій впорядкування нормативного матеріалу забезпечується у процесі правотворчості, шляхом видання зведеного, логічно стрункого, внутрішньо узгодженого нормативного акта, який з максимальною повнотою охоплює дану галузь суспільних відносин. До цивільних кодифікаційних актів належать Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 p., закони України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 p. (з наступними змінами та доповненнями), "Про господарські товариства" від 10 вересня 1991 p. (з наступними змінами та доповненнями) та інші акти.
Інкорпорація — форма систематизації, при якій впорядкування цивільного нормативного матеріалу забезпечується шляхом об'єднання за певною класифікаційною ознакою у збірниках або інших виданнях без зміни змісту актів. Наприклад, збірник законодавчих актів з питань винахідництва, збірник з питань цивільно-правового регулювання капітального будівництва.
Книга: Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
ЗМІСТ
| 1. | Цивільне право України: Підручник / Д.В. Боброва, О.В. Дзера
|
|
| 2. | Слово до читачів
|
|
| 3. | Передмова
|
|
| 4. | Розділ І. Загальні положення цивільного права - Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права - § 1. Місце цивільного права в системі правових галузей
|
|
| 5. | § 2. Предмет та метод цивільного права
|
|
| 6. | § 3. Функції та принципи цивільного права
|
|
| 7. | § 4. Визначення та система цивільного права
|
|
| 8. | § 5. Цивільне право як наука
|
|
| 9. | Глава 2. Цивільне законодавство - § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
|
|
| 10. | § 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
|
|
| 11. | § 3. Дія цивільного законодавства
|
|
| 12. | § 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
|
|
| 13. | § 5. Роль судової та арбітражної практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
|
|
| 14. | Глава 3. Система та завдання курсу "Цивільне право" як навчальної дисципліни - § 1. Система курсу "Цивільне право" — науково-методична база його вивчення
|
|
| 15. | § 2. Основні завдання курсу "Цивільне право"
|
|
| 16. | Глава 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн - § 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
|
|
| 17. | § 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
|
|
| 18. | § 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
|
|
| 19. | § 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
|
|
| 20. | Глава 5. Цивільні правовідносини - § 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
|
|
| 21. | § 2. Елементи цивільно-правових відносин
|
|
| 22. | § 3. Види цивільно-правових відносин
|
|
| 23. | Глава 6. Громадяни як суб`єкти цивільного права - §1. Правоздатність громадян
|
|
| 24. | § 2. Дієздатність громадян
|
|
| 25. | § 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
|
|
| 26. | § 4. Ім`я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
|
|
| 27. | Глава 7. Юридичні особи - § 1. Поняття та ознаки юридичної особи
|
|
| 28. | § 2. Правоздатність юридичної особи
|
|
| 29. | § 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб. Порядок виникнення юридичних осіб.
|
|
| 30. | § 4. Види юридичних осіб
|
|
| 31. | Глава 8. Держава як суб`єкт цивільного права - § 1. Держава Україна — суб`єкт цивільного права
|
|
| 32. | § 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
|
|
| 33. | Глава 9. Об`єкти цивільних прав - § 1. Поняття та види об`єктів цивільних прав
|
|
| 34. | § 2. Речі як об`єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
|
|
| 35. | § 3. Цінні папери як об`єкти цивільних прав
|
|
| 36. | § 4. Вексель як об`єкт цивільних прав
|
|
| 37. | Глава 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин - § 1. Поняття юридичних фактів
|
|
| 38. | § 2. Класифікація юридичних фактів
|
|
| 39. | Глава 11. Угоди - § 1. Поняття та види угод
|
|
| 40. | § 2. Умови дійсності угод
|
|
| 41. | § 3. Недійсні угоди
|
|
| 42. | § 4. Види недійсних угод
|
|
| 43. | § 5. Умови і строки в угодах
|
|
| 44. | Глава 12. Строки (терміни). Позовна давність - § 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
|
|
| 45. | § 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
|
|
| 46. | § 3. Позовна давність
|
|
| 47. | Глава 13. Представництво і довіреність - § 1. Представництво
|
|
| 48. | § 2. Довіреність
|
|
| 49. | Глава 14. Здійснення та захист цивільних прав - § 1. Здійснення суб`єктивних прав
|
|
| 50. | § 2. Виконання цивільних обов`язків
|
|
| 51. | § 3. Забезпечення виконання обов`язків
|
|
| 52. | § 4. Захист суб`єктивних прав
|
|
| 53. | Розділ II. Особисті немайнові права - Глава 15. Поняття та види особистих немайнових прав - § 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов`язаних з майновими
|
|
| 54. | § 2. Види особистих немайнових прав, не пов`язаних з майновими
|
|
| 55. | Глава 16. Захист особистих немайнових прав - § 1. Поняття захисту особистих немайнових прав
|
|
| 56. | § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
|
|
| 57. | Розділ III. Право власності - Глава 17. Загальна характеристика права власності - § 1. Поняття власності та права власності
|
|
| 58. | § 2. Право власності в об`єктивному і суб`єктивному значенні та його елементи
|
|
| 59. | Глава 18. Загальна характеристика інституту права власності в умовах переходу України до ринкової економіки - § 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
|
|
| 60. | § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
|
|
| 61. | § 3. Зміст права власності
|
|
| 62. | § 4. Способи набуття і припинення права власності
|
|
| 63. | § 5. Встановлення моменту виникнення права власності
|
|
| 64. | § 6. Правовстановлюючі документи власника
|
|
| 65. | Глава 19. Право приватної власності - § 1. Загальні положення
|
|
| 66. | § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
|
|
| 67. | § 3. Здійснення громадянами права приватної власності
|
|
| 68. | Глава 20. Право власності юридичних осіб - § 1. Загальні положення
|
|
| 69. | § 2. Власність кооперативів
|
|
| 70. | § 3. Право власності господарських товариств
|
|
| 71. | § 4. Право власності господарських об`єднань
|
|
| 72. | § 5. Власність громадських організацій
|
|
| 73. | Глава 21. Право державної та комунальної власності - § 1. Загальні положення
|
|
| 74. | § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
|
|
| 75. | § 3. Право повного господарського відання і право оперативного управління. Основні форми здійснення права державної та комунальної власності
|
|
| 76. | § 4. Зміст інституту права повного господарського відання і права оперативного управління
|
|
| 77. | Глава 22. Право спільної власності - § 1. Поняття права спільної власності
|
|
| 78. | § 2. Право спільної часткової власності
|
|
| 79. | § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
|
|
| 80. | § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
|
|
| 81. | Глава 23. Захист права власності - § 1. Поняття цивільно-правового захисту
|
|
| 82. | § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
|
|
| 83. | § 3. Віндикаційний позов
|
|
| 84. | § 4. Негаторний позов
|
|
| 85. | § 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)-
|
|
| 86. | § 6. Позов про визнання права власності
|
|
| 87. | § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
|
|
| 88. | Розділ IV. Право інтелектуальної власності - Глава 24. Цивільно-правове регулювання відносин, пов`язаних з творчою діяльністю - § 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
|
|
| 89. | § 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
| 90. | § 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов`язаних з творчою діяльністю
|
|
| 91. | Глава 25. Право літературно-художньої власності. Авторське право і суміжні права - § 1. Поняття та джерела авторського права
|
|
| 92. | § 2. Об`єкти авторського права
|
|
| 93. | § 3. Суб`єкти авторських відносин
|
|
| 94. | § 4. Суб`єктивне авторське право, його зміст та межі
|
|
| 95. | § 5. Поняття суміжних прав
|
|
| 96. | Глава 26. Право промислової власності - § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки § 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
|
|
| 97. | § 3. Право на селекційні досягнення
|
|
| 98. | § 4. Право на науково-технічну інформацію
|
|
| 99. | Глава 27. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг
|
|
| 100. | § 1. Право на фірмове найменування (фірму)
|
|
| 101. | § 2. Право на знаки для товарів і послуг. Значення знаків для товарів і послуг.
|
|
| 102. | § 3. Право на найменування місця походження товару
|
|
| 103. | Розділ V. Загальні положення зобов`язального права - Глава 28. Загальна характеристика зобов`язальних правовідносин - § 1. Поняття та склад зобов`язання
|
|
| 104. | § 2. Підстави виникнення зобов`язань
|
|
| 105. | § 3. Система цивільних зобов`язань
|
|
| 106. | Глава 29. Цивільно-правовий договір - § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
|
|
| 107. | § 2. Система цивільно-правових договорів
|
|
| 108. | § 3. Зміст і тлумачення договору
|
|
| 109. | § 4. Укладення, зміна та розірвання договору
|
|
| 110. | § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
|
|
| 111. | § 6. Особливості концесійних договорів, угод про розподіл продукції, договорів лізингу, франчайзингу та консалтингу
|
|
| 112. | Глава 30. Виконання зобов`язань - § 1. Поняття та принципи виконання зобов`язань
|
|
| 113. | § 2. Суб`єкти виконання зобов`язання
|
|
| 114. | § 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов`язання
|
|
| 115. | § 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов`язання
|
|
| 116. | Глава 31. Способи забезпечення виконання зобов`язань - § 1, Поняття способів забезпечення виконання зобов`язань
|
|
| 117. | § 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов`язань
|
|
| 118. | § 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
|
|
| 119. | § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов`язань Глава 32. Відповідальність за порушення зобов`язань - § 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
|
|
| 120. | § 2. Види цивільно-правової відповідальності
|
|
| 121. | § 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
|
|
| 122. | Глава 33. Припинення зобов`язань - § 1. Поняття та способи припинення зобов`язань
|
|
| 123. | § 2. Окремі способи припинення зобов`язань. Виконання зобов`язань
|
|
На попередню
Translate
