Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Кожен, хто не вірить у вічне життя, мертвий для земного. / Йоганн Вольфганг Гете

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан


§ 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення

Цивільне процесуальне право — це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах територіальними судами загальної юрисдикції. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом та іншими законами України. Цей порядок складається з провадження по розгляду і вирішенню справ у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справ окремого провадження, тобто з провадження в цивільних справах.

Процесуальний порядок провадження в цивільних справах як предмет цивільного процесуального права визначається: системою процесуальних дій, які виконуються судом, учасниками процесу; змістом, формою, умовами виконання процесуальних дій; системою цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, які визначають зміст цивільних процесуальних дій; гарантіями реалізації цивільних процесуальних прав і обов'язків.

Сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків та процесуальних дій по їх реалізації становить зміст процесуальної діяльності суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів — по розгляду і вирішенню цивільної справи, по перевірці законності та обґрунтованості постановленого у справі рішення; осіб, які беруть участь у справі, — по захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу — по сприянню судові і особам, які беруть участь у справі, в здійсненні покладених на них процесуальних функцій.

Питання про предмет регулювання цивільного процесуального права в науці цивільного процесу вирішується неоднозначно. Положення, що таким предметом є тільки процесуальні дії суду і учасників процесу, не відповідає цивільному процесуальному законодавству, численні норми якого визначають процесуальні права і обов'язки таких осіб (статті 99, 103, 107, 108,121,122 ЦПК). Не відповідає ЦПК включення до предмета цивільного процесуального права тільки цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, якими визначаються також процесуальні дії (ст. 143 тощо).

Викликає заперечення концепція, за якою в предмет регулювання цивільного процесуального права включаються суспільні відносини, що виникають в процесі несудового порядку розгляду цивільних справ (в третейському, товариському судах та ін.). У діяльності по застосуванню права такими органами і організаціями реалізуються загальні із судочинством функції — правозахисна, запобіжна і виховна, але способи і методи їх реалізації різні. Численні організаційні й функціональні принципи мають специфічний характер: третейське провадження не притаманне судочинству. Процесуальний порядок судочинства в цивільних справах виступає формою здійснення правосудця, провадження в громадських судах не є правосуддям. Судочинству надано пріоритет перед іншими формами захисту права — адміністративною і громадською — суддя при розгляді заяви про видачу виконавчого листа перевіряє законність і обґрунтованість рішень третейського суду (ст. 18 Положення про третейські суди), встановлена підвідомчість судові всіх пов'язаних між собою вимог, якщо навіть деякі з них підвідомчі господарському суду (ст. 26 ЦПК).

Правовідносини, які складаються між територіальним судом загальної юрисдикції і учасниками цивільного процесу, відрізняються від правовідносин, що складаються між господарським судом (який також здійснює правосуддя) і учасниками господарського процесу. В господарському суді спори вирішуються суддею одноособово. Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями — суддею, головуючим у засіданні (ст. 74 ГПК). Спрощений процесуальний порядок розгляду справ, встановлений обов'язковий претензійний порядок, інші правила підсудності, тощо. Отже, система норм права, які врегульовують цивільне судочинство, і система норм права, що врегульовують порядок провадження в інших юрисдикційних органах, відрізняються за предметом

правового регулювання і не поєднані в одній галузі. Вони становлять самостійні процесуальні галузі права — цивільно-процесуальну, адміністративно-процесуальну, господарсько-процесуальну, нотаріально-процесуальну, громадсько-процесуальну.

Але господарське судочинство і цивільне судочинство згідно зі ст. 124 Конституції України здійснюються відповідно спеціальними і територіальними судами, які складають систему судів загальної юрисдикції, тому врегульований законом порядок здійснення судочинства зазначеними судами має бути уніфікований шляхом створення єдиного кодексу, який визначав би процесуальний порядок діяльності наявних і створених в майбутньому як територіальних, так і спеціальних судів загальної юрисдикції.

Це потрібно зробити ще й тому, що районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, господарські суди Автономної Республіки Крим, обласні, міст Києва та Севастополя відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2531-ІІІ від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (п. 2) складають єдину систему місцевих судів.

Такі ЦПК функціонують у Азербайджанській Республіці і Угорській Республіці.

Цивільне процесуальне право України як самостійна галузь, поряд з предметом, характеризується також методом правового регулювання.

Метод цивільного процесуального права в науці визначається в загальних рисах, але вихідні їх положення можуть служити правильному розкриттю його змісту. Метод — це сукупність закріплених у нормах цивільного процесуального права способів і засобів впливу на відносини, які регулюються, і поведінку їх суб'єктів. Він обумовлюється специфічними властивостями предмета регулювання цивільного процесуального права, соціальними функціями, які виконує ця галузь права, і органічним її зв'язком з галузями матеріального права. За змістом метод цивільного процесуального права є імперативно-диспозитивним і характеризується нормативним визначенням: підстав виникнення, розвитку і припинення цивільних процесуальних правовідносин, характеру правових зв'язків між його суб'єктами; процесуально-правовим становищем суду, учасників процесу; цивільних процесуальних дій — їх змісту, форми, порядку виконання; цивільних процесуальних санкцій.

Імперативний метод впливу на поведінку суб'єктів регульованих відносин закріплений у нормах права, що встановлюють зобов'язання, заборони і примус. Зобов'язання — обов'язок конкретної активної поведінки (ст. 41 ЦПК — свідок зобов'язаний з'явитись до суду і дати правдиві показання про відомі йому обставини; статті 95, 217 та ін. ЦПК); заборони — заборона виконання певних дій і бездіяльності (ст. 135 ЦПК), заборона суперечок між судами про підсудність; примус — вплив, спрямований на забезпечення виконання правил окремих норм цивільного процесуального права (статті 44, 48 ЦПК). Диспозитивний спосіб характеризується дозволом і визначається правами суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин на активну поведінку в межах, встановлених нормами ЦПК (статті 99, 103). Імперативний спосіб проявляється в процесуально-правовому становищі суду. Він як орган держави, що здійснює правосуддя, наділений активністю і виконує керівну роль у цивільному процесі, спрямовує дії учасників процесу, які повинні підпорядковуватися судові, забезпечує здійснення ними прав і виконання обов'язків. Суд вирішує цивільну справу і окремі питання, які виникають у процесі її розгляду, виносить рішення, яке має обов'язковий характер. Перелічені та інші встановлені законом процесуальні права суду мають істотну особливість — вони водночас є його обов'язками. Разом з тим у деяких нормах права визначається дозволена поведінка суду. Від його розсуду залежить прийняття зустрічного позову з пропущенням встановленого строку для його пред'явлення (ст. 140 ЦПК), забезпечення позову (ст. 149 ЦПК), зупинення провадження (ст. 222 ЦПК).

Спосіб дозволу широко використовується в нормах цивільного процесуального права, в яких визначено процесуально-правове становище сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони наділені широкими процесуальними повноваженнями для захисту суб'єктивних матеріальних прав, реалізація яких можлива за їх розсудом на основі вільного волевиявлення і забезпечується системою необхідних процесуальних гарантій.

Правове становище експертів, свідків, перекладачів, інших осіб, котрі не відносяться до осіб, які беруть участі у справі, визначається в основному не дозволеністю поведінки, а обов'язком таких осіб діяти певним чином (статті 41, 58 ЦПК).

Метод цивільного процесуального права характеризується також окремим видом юридичних фактів — процесуальних дій суду і осіб, які беруть участь у справі, від яких залежить виникнення і розвиток процесуальних правовідносин і які є засобами здійснення процесуальних прав і виконання обов'язків. Гарантіями їх реалізації виступають цивільні процесуальні санкції. Ними встановлені правові наслідки за порушення прав і невиконання обов'язків. Це — примусове припинення неправомірних процесуальних дій, скасування незаконних і необґрунтованих рішень, застосування способів забезпечення доказів і позову, процесуальних штрафів, відшкодування заподіяних збитків, примусовий привід, видалення із залу судового засідання. В санкціях впроваджено позитивне зобов'язання і примушування, що характеризує їх імперативність. Таким чином, метод правового регулювання цивільного процесуального права є за змістом імперативно-диспозитивним і забезпечується такими способами впливу на правові відносини, що регулюються, і поведінку його суб'єктів, як дозвіл, зобов'язання, заборона і примус.

Як самостійна галузь цивільне процесуальне право України характеризується певною системою.

Система цивільного процесуального права — це сукупність норм та інститутів галузі права, зумовлених предметом правового регулювання. Вона визначається структурою ЦПК України та складається з двох частин — загальної і особливої. Загальна об'єднує норми й інститути цивільного процесуального права, які мають значення для всієї галузі, всіх видів провадження і стадій цивільного процесу (розділи І, II ЦПК). До особливої частини включені норми та інститути, які врегульовують порядок розгляду і вирішення справ за стадіями судочинства (розділи III-VI ЦПК).

Цивільному процесуальному праву належить значна роль в управлінні суспільством, в забезпеченні соціально-економічних і політичних перетворень у країні, оскільки ним закріплений процесуальний порядок захисту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян та їх інтересів, гарантованих Конституцією України й іншими законами, а також прав і охоронюваних законом інтересів приватних, колективних, державних підприємств, установ, організацій і держави. Цивільне процесуальне право забезпечує зміцнення законності, запобігання цивільним правопорушенням і формування в правовій свідомості громадян та посадових осіб принципу справедливості.


Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан

ЗМІСТ

1. Цивільний процес - М. Й. Штефан
2. Передмова
3. Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
4. § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
5. § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
6. § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
7. § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
8. § 5. Цивільне судочинство і його стадії
9. § 6. Наука цивільного процесуального права
10. § 7. Цивільний процес в іноземних державах
11. Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
12. § 2. Система принципів та їх класифікація
13. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
14. § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
15. Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
16. § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
17. § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
18. § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
19. § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
20. Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
21. § 2. Процесуальна співучасть
22. § 3. Заміна неналежної сторони
23. § 4. Процесуальне правонаступництво
24. § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
25. Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
26. § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
27. § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
28. § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
29. Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
30. § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
31. § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
32. § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
33. § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
34. § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
35. Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
36. § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
37. § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
38. § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
39. § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
40. § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
41. Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
42. § 2. Види процесуального представництва
43. § 3. Повноваження процесуального представника
44. § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
45. § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
46. § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
47. Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
48. § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
49. Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
50. § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
51. § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
52. § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
53. § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
54. § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
55. § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
56. § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
57. § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
58. § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
59. Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
60. § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
61. Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
62. § 2. Державне мито
63. § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
64. § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
65. Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
66. § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
67. § 3. Цивільні процесуальні штрафи
68. § 4. Відшкодування майнових збитків
69. Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
70. § 2. Поняття і види доказів
71. § 3. Доказування
72. § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
73. § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
74. § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
75. § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
76. § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
77. § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
78. § 5. Зміни в позовному спорі
79. § 6. Забезпечення позову
80. § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
81. § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
82. § 3. Судові виклики і повідомлення
83. § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
84. Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
85. § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
86. § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
87. § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
88. § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
89. Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
90. § 2. Суть судового рішення
91. § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
92. § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
93. § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
94. § 6. Набрання чинності рішенням суду
95. § 7. Ухвали суду першої інстанції
96. § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
97. Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
98. § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
99. § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
100. § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
101. § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
102. § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
103. § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
104. § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
105. § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
106. § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
107. §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
108. § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
109. § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
110. § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
111. Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
112. § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
113. § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
114. § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
115. § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
116. § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
117. § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
118. § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
119. § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
120. § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
121. Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
122. § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
123. § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
124. § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
125. § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
126. § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
127. § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
128. Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
129. § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
130. § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
131. § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
132. Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
133. § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
134. § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
135. § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
136. Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
137. § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
138. Розділ V. Міжнародний цивільний процес
139. Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
140. § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
141. § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
142. § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
143. § 5. Виконання доручень іноземних судів
144. § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
145.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate