Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
Обов'язковими умовами звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру є: а) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості; б) наступне, після вчинення злочину і до постановлення вироку, щире розкаяння і бездоганна поведінка.
Якщо суд внаслідок оцінки цих обставин дійде висновку про те, що неповнолітній для досягнення мети виправлення, попередження вчинення нових злочинів на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, він може звільнити його від покарання із застосуванням зазначених заходів. У цьому разі суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання і особа вважається такою, що не має судимості. Одночасно суд призначає певні примусові заходи виховного характеру. Частина 2 ст. 105 містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, зміст яких було розкрито в § 1 цього розділу.
3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Стаття 104 передбачає, що для застосування цього виду звільнення від відбування покарання необхідно враховувати: по-перше, загальні підстави й умови, передбачені в статтях 75-78; по-друге, особливості, передбачені в цій статті.
Ці особливості полягають у такому: 1) звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх можливе при засудженні їх тільки до одного виду покарання — позбавлення волі; 2) іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до двох років; 3) у разі звільнення неповнолітніх від відбування покарання
з випробуванням суд може покласти на окрему особу (за її згодою або на її прохання) обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
4. Звільнення від покарання в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Стаття 106 передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Загальна норма про цей вид давності передбачена в ст. 80 і нею, насамперед, повинен керуватися суд при звільненні неповнолітніх від покарання, враховуючи потім особливості, зазначені у ч. З ст. 106.
Для закінчення давності виконання обвинувального вироку ч. З ст. 106 встановлює такі строки:
1) два роки — у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
2) п'ять років — у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
3) сім років — у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років — у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
Якщо порівняти ці строки з тими, що встановлені у ст. 80 стосовно повнолітніх, то очевидно, що вони є значно меншими за своєю тривалістю.
5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Стаття 107 передбачає підставу і правові умови умовно-дострокового звільнення осіб, що вчинили злочини у віці до вісімнадцяти років, незалежно від їх віку на момент звільнення.
Особливістю умовно-дострокового звільнення неповнолітніх порівняно із загальною нормою про умовно-дострокове звільнення (ст. 81) є те, що його підставою є виправлення засудженого, доведене сумлінною поведінкою та ставленням до праці і навчання (ч. 2 ст. 107). Мають особливості і правові умови застосування ст. 107: по-перше, ст. 107 застосовується до осіб, що вчинили злочин до досягнення вісімнадцяти років, незалежно від віку на момент умовно-дострокового звільнення; по-друге, умовно-дострокове звільнення застосовується лише до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі; по-третє, застосування його не залежить від тяжкості вчиненого злочину; по-четверте, воно застосовується при відбутті певної частини призначеного покарання, що за розміром є меншою, ніж це передбачено в ст. 81 щодо повнолітніх.
Відповідно до ч. З ст. 107 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання осіб, що вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване після фактичного відбуття:
1) не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі. призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання і до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Стосовно повнолітніх ці терміни відповідно складають: не менше половини; не менше двох третин; не менше трьох чвертей фактично відбутого покарання (ст. 81).
Аналіз ст. 107 дає можливість зробити важливий висновок: щодо осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, закон не містить заборони на їх умовно-дострокове звільнення незалежно від тяжкості злочину і навіть наявності рецидиву.
Якщо умовно-достроково звільнений протягом невідбутої частини покарання вчинить новий злочин, то суд призначає покарання за правилами, передбаченими у ст. 71, тобто за сукупністю вироків, з дотриманням правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення, встановлених ст. 72.
До осіб, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцяти років, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
Книга: Кримінальне право України. Особлива частина
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Особлива частина
|
|
2. | 1. Поняття кримінального права
|
|
3. | 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
4. | 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
5. | 4. Система кримінального права
|
|
6. | 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
7. | 6. Наука кримінального права
|
|
8. | Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
9. | 2. Підстави кримінальної відповідальності
|
|
10. | Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
11. | 2. Структура Кримінального кодексу
|
|
12. | 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
13. | Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
14. | 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
15. | Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
16. | 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
17. | 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
18. | 4. Класифікація злочинів
|
|
19. | Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
|
|
20. | 2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
21. | 3. Види складу злочинів
|
|
22. | 4. Кваліфікація злочинів
|
|
23. | Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
|
|
24. | 2. Предмет злочину
|
|
25. | 3. Види об`єктів злочинів
|
|
26. | Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
|
|
27. | 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
28. | 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
29. | 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
30. | 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
31. | Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
|
|
32. | 2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
33. | 3. Обмежена осудність
|
|
34. | 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
|
|
35. | Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
|
|
36. | 2. Поняття і значення вини
|
|
37. | 3. Умисел та його види
|
|
38. | 4. Необережність та її види
|
|
39. | 5. Змішана форма вини
|
|
40. | 6. Мотив і мета злочину
|
|
41. | 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
42. | Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
|
|
43. | 2. Закінчений злочин
|
|
44. | 3. Незакінчений злочин і його види
|
|
45. | 4. Готування до злочину
|
|
46. | 5. Замах на злочин
|
|
47. | 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
48. | 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
49. | Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
50. | 2. Види співучасників
|
|
51. | 3. Форми співучасті
|
|
52. | 4. Відповідальність співучасників
|
|
53. | 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
54. | 6. Причетність до злочину
|
|
55. | Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
|
|
56. | 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
57. | 3. Повторність злочинів
|
|
58. | 4. Сукупність злочинів
|
|
59. | 5. Рецидив злочинів
|
|
60. | Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
61. | 2. Необхідна оборона
|
|
62. | 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
63. | 4. Крайня необхідність
|
|
64. | 5. Фізичний або психічний примус
|
|
65. | 6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
66. | 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
67. | 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
68. | Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
69. | 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
70. | 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
71. | 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
72. | 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
73. | 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
74. | Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
|
|
75. | 2. Мета покарання
|
|
76. | Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
|
|
77. | 2. Основні покарання
|
|
78. | 3. Додаткові покарання
|
|
79. | 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
80. | Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
|
|
81. | 2. Загальні засади призначення покарання
|
|
82. | 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
83. | 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
84. | 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
85. | 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
86. | 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
87. | 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
|
|
88. | Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
89. | 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
90. | 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
91. | 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
92. | 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
93. | 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
94. | 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
95. | 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
96. | 9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
97. | 10. Амністія і помилування
|
|
98. | Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
|
|
99. | 2. Погашення судимості
|
|
100. | 3. Зняття судимості.
|
|
101. | Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
|
|
102. | 1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
103. | 2. Примусове лікування
|
|
104. | Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
|
|
105. | 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
106. | 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
|
|
107. | 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
108. | 4. Погашення і зняття судимості
|
|
109. | Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
|
|
110. | 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
111. | 2. Кримінальне право Англії та США
|
|
112. | 3. Кримінальне право Росії
|
|
113. | Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
|
|
114. | 1. Класична школа кримінального права
|
|
115. | 2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
116. | 3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
117. | Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні
|
|
На попередню