Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
2. Поняття і значення вини
1. Загальне поняття вини вироблено наукою кримінального права і закріплено в КК. Згідно з ст. 23 КК вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та ЇЇ наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину нерозривно пов'язана з його об'єктивними ознаками, її зміст відображують об'єктивні ознаки злочину, що характеризують його об'єкт, предмет і об'єктивну сторону. Тому не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного суспільне небезпечного діяння. Саме це діяння і становить предметний зміст вини, ЇЇ матеріальне наповнення.
Зміст вини — перший найбільш важливий елемент у понятті вини. Однак сам по собі зміст не дає повної характеристики вини. Для цього необхідно виділити і проаналізувати інші її елементи.
Серед них важливе значення має соціальна сутність. Вина — категорія соціальна. Ця властивість вини знаходить свій прояв у негативному чи зневажливому ставленні особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, до тих інтересів, соціальних благ, цінностей (суспільних відносин), що охороняються кримінальним законом. Тому вина особи у вчиненні суспільне небезпечного діяння оцінюється негативно і засуджується правом.
Важливе значення в понятті вини мають і такі її елементи, як форма і ступінь вини.
Форми вини — це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини — умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25). Це узагальнені законодавцем поняття, які лише в загальних рисах характеризують ставлення особи до того діяння, що вчиняється нею, та його наслідків. Умисел і необережність мають свої види. Умисел може бути прямим і непрямим, а необережність існує у виді злочинної самовпевненості (самонадіянності) та злочинної недбалості. Поза цими конкретними видами вина відсутня.
Ступінь вини — завершальний елемент поняття вини. Це оціночна, кількісна категорія. Вона багато в чому визначає тяжкість вчиненого діяння і небезпечність особи винного. Ступінь вини має практичне значення, тому що реалізація кримінальної відповідальності і призначення конкретного покарання багато в чому залежать від того, з прямим чи непрямим умислом вчинено злочин, який вид умислу мав місце — заздалегідь обдуманий чи такий, що виник раптово, який вид необережності допустила особа і в чому це проявилося.
Отже, вина особи — це не тільки обов'язкова суб'єктивна ознака, а й важлива соціальна категорія, зміст якої визначають як характер і тяжкість злочинного діяння, так і сама його наявність як такого. Відомо, що свідомість і воля певною мірою визначені зовнішнім середовищем, його об'єктивними умовами, проте ця залежність не є фатальною. Вона не визначає цілком асоціальну поведінку особи. У цьому головну роль виконують її свідомість і воля. Саме вони — основні важелі, що визначають характер і форму поведінки людини в кожному конкретному випадку.
2. При встановленні вини та її змісту в кожному випадку слід виходити із її об'єктивного існування в реальній дійсності. Тому вина підлягає доказуванню на попередньому слідстві і в судовому розгляді на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. Вона входить до змісту предмета доказування по кожній справі. Суд пізнає вину так, як він встановлює і пізнає інші факти та явища об'єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів.
Встановлення вини, її форми і виду — необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини особи у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння виключає, суб'єктивну сторону, а відтак, склад злочину і підставу кримінальної відповідальності. Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинене.
Книга: Кримінальне право України. Особлива частина
ЗМІСТ
| 1. | Кримінальне право України. Особлива частина
|
|
| 2. | 1. Поняття кримінального права
|
|
| 3. | 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
| 4. | 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
| 5. | 4. Система кримінального права
|
|
| 6. | 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
| 7. | 6. Наука кримінального права
|
|
| 8. | Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
| 9. | 2. Підстави кримінальної відповідальності
|
|
| 10. | Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
| 11. | 2. Структура Кримінального кодексу
|
|
| 12. | 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
| 13. | Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
| 14. | 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
| 15. | Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
| 16. | 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
| 17. | 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
| 18. | 4. Класифікація злочинів
|
|
| 19. | Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
|
|
| 20. | 2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
| 21. | 3. Види складу злочинів
|
|
| 22. | 4. Кваліфікація злочинів
|
|
| 23. | Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
|
|
| 24. | 2. Предмет злочину
|
|
| 25. | 3. Види об`єктів злочинів
|
|
| 26. | Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
|
|
| 27. | 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
| 28. | 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
| 29. | 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
| 30. | 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
| 31. | Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
|
|
| 32. | 2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
| 33. | 3. Обмежена осудність
|
|
| 34. | 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
|
|
| 35. | Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
|
|
| 36. | 2. Поняття і значення вини
|
|
| 37. | 3. Умисел та його види
|
|
| 38. | 4. Необережність та її види
|
|
| 39. | 5. Змішана форма вини
|
|
| 40. | 6. Мотив і мета злочину
|
|
| 41. | 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
| 42. | Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
|
|
| 43. | 2. Закінчений злочин
|
|
| 44. | 3. Незакінчений злочин і його види
|
|
| 45. | 4. Готування до злочину
|
|
| 46. | 5. Замах на злочин
|
|
| 47. | 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
| 48. | 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
| 49. | Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
| 50. | 2. Види співучасників
|
|
| 51. | 3. Форми співучасті
|
|
| 52. | 4. Відповідальність співучасників
|
|
| 53. | 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
| 54. | 6. Причетність до злочину
|
|
| 55. | Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
|
|
| 56. | 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
| 57. | 3. Повторність злочинів
|
|
| 58. | 4. Сукупність злочинів
|
|
| 59. | 5. Рецидив злочинів
|
|
| 60. | Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
| 61. | 2. Необхідна оборона
|
|
| 62. | 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
| 63. | 4. Крайня необхідність
|
|
| 64. | 5. Фізичний або психічний примус
|
|
| 65. | 6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
| 66. | 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
| 67. | 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
| 68. | Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
| 69. | 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
| 70. | 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
| 71. | 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
| 72. | 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
| 73. | 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
| 74. | Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
|
|
| 75. | 2. Мета покарання
|
|
| 76. | Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
|
|
| 77. | 2. Основні покарання
|
|
| 78. | 3. Додаткові покарання
|
|
| 79. | 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
| 80. | Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
|
|
| 81. | 2. Загальні засади призначення покарання
|
|
| 82. | 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
| 83. | 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
| 84. | 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
| 85. | 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
| 86. | 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
| 87. | 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
|
|
| 88. | Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
| 89. | 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
| 90. | 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
| 91. | 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
| 92. | 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
| 93. | 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
| 94. | 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
| 95. | 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
| 96. | 9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
| 97. | 10. Амністія і помилування
|
|
| 98. | Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
|
|
| 99. | 2. Погашення судимості
|
|
| 100. | 3. Зняття судимості.
|
|
| 101. | Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
|
|
| 102. | 1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
| 103. | 2. Примусове лікування
|
|
| 104. | Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
|
|
| 105. | 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
| 106. | 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
|
|
| 107. | 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
| 108. | 4. Погашення і зняття судимості
|
|
| 109. | Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
|
|
| 110. | 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
| 111. | 2. Кримінальне право Англії та США
|
|
| 112. | 3. Кримінальне право Росії
|
|
| 113. | Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
|
|
| 114. | 1. Класична школа кримінального права
|
|
| 115. | 2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
| 116. | 3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
| 117. | Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні
|
|
На попередню
Translate
