Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
5. Змішана форма вини
1. Відповідно до ст. 23 КК вина може бути виражена тільки у формі умислу або необережності. При цьому одні злочини можуть бути тільки умисними (крадіжка — ст. 185), другі — тільки необережними (службова недбалість — ст. 367), треті — як умисними, так і необережними (вбивство — статті 115, 119).
Проте наука кримінального права на підставі аналізу деяких статей Особливої частини КК розробила поняття змішаної форми вини (іноді її називають складною, або подвійною, формою вини).
Змішана форма вини являє собою різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину.
При змішаній формі вини щодо одних ознак складу злочину має місце умисел (прямий чи непрямий), щодо інших — необережність (злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість).
2. Питання про змішану форму вини виникає в тих складах злочину, в яких об'єктивна сторона за своїм характером є складною. Оскільки зміст вини визначається психічним ставленням особи не тільки до об'єкта, а й до об'єктивної сторони конкретного злочину, то вина повинна відображати складний характер об'єктивних ознак конкретного складу злочину.
Можна виділити дві групи злочинів зі змішаною формою вини. Перша — це злочини, в яких діяння, що становить собою порушення яких-небудь правил безпеки, саме по собі, у відриві від наслідків є адміністративним чи дисциплінарним правопорушенням, і тільки настання суспільне небезпечних наслідків, причинне пов'язаних з діянням, робить все вчинене злочином. До таких злочинів належать, наприклад, порушення вимог законодавства про охорону праці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо такі діяння спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 286); порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ст. 291); незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин, що спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 269), та ін. У цих злочинах порушення правил може бути як умисним, так і необережним, але ставлення до наслідків виражається тільки в необережності: злочинній самовпевненості або злочинній недбалості. Тому, коли винний порушує правила умисно, і має місце змішана форма вини: щодо діяння — умисел, а щодо наслідків — необережність.
У другій групі злочинів складність об'єктивної сторони полягає в тому, що передбачене законом умисне діяння спричиняє два різних наслідки: перший (найближчий) є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, другий (віддалений) — кваліфікуючою ознакою. В цих злочинах відповідно до закону щодо діяння і щодо першого, обов'язкового наслідку суб'єктивна сторона виражається в умислі (прямому чи непрямому), а щодо другого (кваліфікованого) наслідку — тільки в необережності (злочинної самовпевненості або злочинної недбалості). До таких злочинів належать, наприклад, умисне знищення або пошкодження майна, яке спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 194); умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, якщо ці дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278) та ін. Так, якщо проаналізувати суб'єктивну сторону умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2ст. 121),то щодо діяння (наприклад, удару ножем) і заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у винного може бути тільки умисел (прямий чи непрямий), а щодо другого наслідку — смерті потерпілого — лише необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
3. При наявності змішаної форми вини слід вирішити питання про те, яким у цілому є злочин, вчинений винним, — умисним або необережним. Це має важливе практичне значення. Наприклад, відповідно до статей 14 і 15 КК тільки в умисних злочинах можливі готування і замах; відповідно до ст. 26 обов'язковою ознакою співучасті є умисна участь в умисних злочинах. Під рецидивом як найбільш небезпечним видом множинності розуміється вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст. 34). Тому при змішаній формі вини необхідно визначити, до яких злочинів — умисних чи необережних — слід віднести вчинений злочин. Вирішення цього питання залежить від того, яка об'єктивна ознака конкретного складу злочину є найважливішою для визнання діяння злочином і оцінки ступеня його суспільної небезпечності.
У першій групі злочинів зі змішаною формою вини, в яких діяння саме по собі не е злочином, а стає ним тільки за умови, що воно спричинило тяжкі наслідки, вирішальне значення має необережне ставлення до цих наслідків. Саме воно і визначає віднесення цих злочинів у цілому до необережних.
У другій групі злочинів, де щодо діяння і найближчого (обов'язкового) наслідку передбачається умисел (прямий чи непрямий), а щодо віддаленого — необережність, злочин у цілому визнається умисним, тому що саме умисне ставлення до діяння і найближчого наслідку визначає спрямованість злочину, його суспільну небезпечність.
4. Значення змішаної форми вини полягає в тому, що вона дає можливість: 1) конкретизувати ступінь суспільної небезпечності злочину; 2) визначити правильну кваліфікацію; 3) відмежувати близькі за об'єктивними ознаками склади злочинів. Так, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть, кваліфікуватиметься як умисне вбивство (ст. 115), якщо щодо тілесного ушкодження і смерті був умисел; якщо ж і щодо тілесного ушкодження, і смерті була необережність, то особа відповідатиме за необережне вбивство (ст. 119). Лише за наявності умислу щодо тяжких тілесних ушкоджень, а щодо смерті — необережності матиме місце склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 — умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть.
Книга: Кримінальне право України. Особлива частина
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Особлива частина
|
|
2. | 1. Поняття кримінального права
|
|
3. | 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
4. | 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
5. | 4. Система кримінального права
|
|
6. | 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
7. | 6. Наука кримінального права
|
|
8. | Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
9. | 2. Підстави кримінальної відповідальності
|
|
10. | Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
11. | 2. Структура Кримінального кодексу
|
|
12. | 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
13. | Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
14. | 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
15. | Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
16. | 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
17. | 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
18. | 4. Класифікація злочинів
|
|
19. | Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
|
|
20. | 2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
21. | 3. Види складу злочинів
|
|
22. | 4. Кваліфікація злочинів
|
|
23. | Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
|
|
24. | 2. Предмет злочину
|
|
25. | 3. Види об`єктів злочинів
|
|
26. | Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
|
|
27. | 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
28. | 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
29. | 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
30. | 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
31. | Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
|
|
32. | 2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
33. | 3. Обмежена осудність
|
|
34. | 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
|
|
35. | Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
|
|
36. | 2. Поняття і значення вини
|
|
37. | 3. Умисел та його види
|
|
38. | 4. Необережність та її види
|
|
39. | 5. Змішана форма вини
|
|
40. | 6. Мотив і мета злочину
|
|
41. | 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
42. | Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
|
|
43. | 2. Закінчений злочин
|
|
44. | 3. Незакінчений злочин і його види
|
|
45. | 4. Готування до злочину
|
|
46. | 5. Замах на злочин
|
|
47. | 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
48. | 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
49. | Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
50. | 2. Види співучасників
|
|
51. | 3. Форми співучасті
|
|
52. | 4. Відповідальність співучасників
|
|
53. | 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
54. | 6. Причетність до злочину
|
|
55. | Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
|
|
56. | 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
57. | 3. Повторність злочинів
|
|
58. | 4. Сукупність злочинів
|
|
59. | 5. Рецидив злочинів
|
|
60. | Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
61. | 2. Необхідна оборона
|
|
62. | 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
63. | 4. Крайня необхідність
|
|
64. | 5. Фізичний або психічний примус
|
|
65. | 6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
66. | 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
67. | 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
68. | Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
69. | 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
70. | 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
71. | 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
72. | 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
73. | 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
74. | Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
|
|
75. | 2. Мета покарання
|
|
76. | Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
|
|
77. | 2. Основні покарання
|
|
78. | 3. Додаткові покарання
|
|
79. | 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
80. | Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
|
|
81. | 2. Загальні засади призначення покарання
|
|
82. | 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
83. | 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
84. | 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
85. | 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
86. | 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
87. | 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
|
|
88. | Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
89. | 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
90. | 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
91. | 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
92. | 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
93. | 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
94. | 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
95. | 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
96. | 9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
97. | 10. Амністія і помилування
|
|
98. | Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
|
|
99. | 2. Погашення судимості
|
|
100. | 3. Зняття судимості.
|
|
101. | Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
|
|
102. | 1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
103. | 2. Примусове лікування
|
|
104. | Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
|
|
105. | 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
106. | 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
|
|
107. | 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
108. | 4. Погашення і зняття судимості
|
|
109. | Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
|
|
110. | 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
111. | 2. Кримінальне право Англії та США
|
|
112. | 3. Кримінальне право Росії
|
|
113. | Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
|
|
114. | 1. Класична школа кримінального права
|
|
115. | 2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
116. | 3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
117. | Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні
|
|
На попередню