Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
1. Конструюючи санкції статей КК, законодавець намагається надати суду максимальні можливості для індивідуалізації покарання. Проте різноманітність життєвих ситуацій, різні комбінації обставин, що пом'якшують покарання, виняткові обставини конкретної справи можуть привести до висновку., що навіть призначення покарання, яке дорівнює мінімуму санкції статті, або найбільш м'якого виду покарання при санкції альтернативній, є надто суворим, різко не відповідає обставинам справи і таким чином не відповідає тій меті що сформульована в ст. 50. Маючи на увазі зазначені ситуації, ч 1 ст. 69 встановлює: «За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу».
Насамперед відзначимо, що ця стаття не може застосовуватися при призначенні покарання за злочини невеликої тяжкості. Ними відповідно до ст. 12 визнаються злочини, за які в законі передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше більш м'яке покарання. Це положення легко зрозуміти; по-перше, всі санкції за ці злочини альтернативні і дають можливість суду обрати найбільш м'яке з них, по-друге, всі санкції, що передбачають позбавлення волі за ці злочини, обмежують позбавлення волі максимальним строком до двох років і дають можливість суду призначити покарання на строк від одного до двох років позбавлення волі, не вдаючись до правил, зазначених У ст. 69. Нарешті, за вчинення злочинів невеликої тяжкості можливе широке застосування звільнення від покарання на підставах, зазначених у статтях 44 і 74 КК.
Стаття 69 передбачає два випадки призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом: а) призначення покарання, нижче від найнижчої межі; б) перехід до іншого, більш м'якого виду покарання.
2 Призначення покарання, нижче від найнижчої межі, полягає в тому, ЩО суд призначає засудженому покарання того виду, який зазначений у санкції (в альтернативній санкції — один із видів покарань із декількох, у ній передбачених), але це покарання призначається в розмірі нижче від найнижчої межі, тобто нижче мінімуму санкції статті, що передбачає відповідальність за злочин, у вчиненні якого визнаний винним підсудний. Так, наприклад, якщо в санкції ч 2 ст. 186 за грабіж визначене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, суд може, керуючись ст. 69, призначити це покарання на строк нижче чотирьох років. Проте
нижче мінімуму даного виду покарання, встановленого в Загальній частині КК (у нашому прикладі нижче одного року), покарання згідно зі ст. 69 не може бути призначено.
3. Перехід до іншого, більш м'якого виду покарання, ніж передбачено в санкції статті, за якою кваліфіковані дії винного, зустрічається частіше, ніж призначення покарання, нижче від найнижчої межі, оскільки більшість санкцій в КК містять вказівки лише на вищу межу покарання (побудовані за правилом — «до такого строку»). При переході до іншого виду покарання суд призначає покарання, не зазначене в санкції, але більш м'яке за своїм видом, виходячи з порівняльної суворості покарань, зазначених у переліку ст. 51. Так, виходячи з цього переліку, від позбавлення волі можна перейти до виправних робіт, а від них — до штрафу.
4. Закон чітко визначає підстави застосування ст. 69 — це декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину й особи винного. Обставинами, що пом'якшують покарання, слід вважати такі, що зазначені в ст. 66, а також інші подібні обставини, наявні в справі, Так, у практиці обставинами, що дають підстави застосувати ст. 69, вважають запобігання шкідливим наслідкам і добровільне відшкодування шкоди, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, відсутність тяжких наслідків, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, другорядну роль у вчиненні злочину, наявність на утриманні дітей чи батьків, хворобу засудженого або його рідних, несприятливі умови роботи, неправомірну поведінку потерпілого, службову залежність тощо.
При урахуванні особи винного беруться до уваги зразкова поведінка в побуті до вчинення злочину, чесна трудова діяльність, позитивна характеристика та ін.
Рішення суду у вироку про застосування ст. 69 повинно бути обов'язково мотивоване. Мотиви повинні бути викладені в описовій частині вироку. У резолютивній же його частині зазначається остаточна міра покарання з посиланням на те, що вона застосовується в порядку ст. 69.
Книга: Кримінальне право України. Особлива частина
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Особлива частина
|
|
2. | 1. Поняття кримінального права
|
|
3. | 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
4. | 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
5. | 4. Система кримінального права
|
|
6. | 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
7. | 6. Наука кримінального права
|
|
8. | Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
9. | 2. Підстави кримінальної відповідальності
|
|
10. | Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
11. | 2. Структура Кримінального кодексу
|
|
12. | 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
13. | Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
14. | 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
15. | Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
16. | 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
17. | 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
18. | 4. Класифікація злочинів
|
|
19. | Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
|
|
20. | 2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
21. | 3. Види складу злочинів
|
|
22. | 4. Кваліфікація злочинів
|
|
23. | Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
|
|
24. | 2. Предмет злочину
|
|
25. | 3. Види об`єктів злочинів
|
|
26. | Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
|
|
27. | 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
28. | 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
29. | 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
30. | 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
31. | Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
|
|
32. | 2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
33. | 3. Обмежена осудність
|
|
34. | 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
|
|
35. | Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
|
|
36. | 2. Поняття і значення вини
|
|
37. | 3. Умисел та його види
|
|
38. | 4. Необережність та її види
|
|
39. | 5. Змішана форма вини
|
|
40. | 6. Мотив і мета злочину
|
|
41. | 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
42. | Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
|
|
43. | 2. Закінчений злочин
|
|
44. | 3. Незакінчений злочин і його види
|
|
45. | 4. Готування до злочину
|
|
46. | 5. Замах на злочин
|
|
47. | 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
48. | 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
49. | Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
50. | 2. Види співучасників
|
|
51. | 3. Форми співучасті
|
|
52. | 4. Відповідальність співучасників
|
|
53. | 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
54. | 6. Причетність до злочину
|
|
55. | Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
|
|
56. | 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
57. | 3. Повторність злочинів
|
|
58. | 4. Сукупність злочинів
|
|
59. | 5. Рецидив злочинів
|
|
60. | Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
61. | 2. Необхідна оборона
|
|
62. | 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
63. | 4. Крайня необхідність
|
|
64. | 5. Фізичний або психічний примус
|
|
65. | 6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
66. | 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
67. | 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
68. | Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
69. | 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
70. | 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
71. | 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
72. | 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
73. | 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
74. | Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
|
|
75. | 2. Мета покарання
|
|
76. | Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
|
|
77. | 2. Основні покарання
|
|
78. | 3. Додаткові покарання
|
|
79. | 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
80. | Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
|
|
81. | 2. Загальні засади призначення покарання
|
|
82. | 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
83. | 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
84. | 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
85. | 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
86. | 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
87. | 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
|
|
88. | Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
89. | 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
90. | 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
91. | 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
92. | 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
93. | 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
94. | 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
95. | 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
96. | 9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
97. | 10. Амністія і помилування
|
|
98. | Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
|
|
99. | 2. Погашення судимості
|
|
100. | 3. Зняття судимості.
|
|
101. | Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
|
|
102. | 1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
103. | 2. Примусове лікування
|
|
104. | Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
|
|
105. | 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
106. | 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
|
|
107. | 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
108. | 4. Погашення і зняття судимості
|
|
109. | Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
|
|
110. | 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
111. | 2. Кримінальне право Англії та США
|
|
112. | 3. Кримінальне право Росії
|
|
113. | Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
|
|
114. | 1. Класична школа кримінального права
|
|
115. | 2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
116. | 3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
117. | Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні
|
|
На попередню