Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
2. Погашення судимості
1. Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов.
Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.
Стаття 89 КК встановлює диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, відбутого винним.
Так, відповідно до пунктів 1 і 2 ст.89 у осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (статті 75 і 79 КК), судимість погашається при сприятливому перебігу іспитового строку. Якщо таким особам було призначено вироком суду додаткове покарання, строк якого перевищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового покарання.
У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Так, згідно з пунктами 3 і 4 ст. 89 КК судимість погашається після відбуття таких покарань, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 55 КК), службові обмеження для військовослужбовця (ст. 58 КК), тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 КК) або з моменту їх дострокового звільнення від цих видів покарань. Так само погашається судимість у разі відбуття покарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту.
Стаття 89 КК передбачає також погашення судимості перебігом встановленого в законі строку після відбуття особою основного і додаткового покарання. Тривалість цих строків встановлюється залежно від виду покарання і ступеня тяжкості вчиненого злочину. Так, п. 5 передбачає строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двом рокам (п.6).
У пунктах 6-9 ст. 89 КК строки погашення судимості диференціюються залежно від категорії злочинів (ст.12), до яких належить вчинений засудженим злочин. Для злочинів невеликої тяжкості — два роки; середньої тяжкості — три роки; тяжких — шість років; особливо тяжких — вісім років.
Закінчення передбачених ст. 89 КК строків судимості за умови, що перебіг строку не переривався вчиненням нового злочину, дозволяє вважати особу такою, яка не має судимості, що є важливим чинником реалізації прав людини.
2. У зв'язку з тим, що погашення судимості пов'язується законом з перебігом певних строків, важливе значення мають передбачені ст. 90 КК правила обчислення цих строків.
Частина 1 ст. 90 КК встановлює загальне правило, відповідно до якого строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. Так, якщо особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі (основне покарання) і трьох років позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю (додаткове покарання), строк погашення судимості почне обчислюватися тільки після відбуття додаткового покарання, тобто після закінчення семи років, тому що тільки після цього строку особа буде вважатися такою, що відбула як основне, так і додаткове покарання.
У деяких випадках строк погашення судимості спливає одночасно з строком давності обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку (ст.80 КК).
У зв'язку з широким застосуванням умовно-дострокового і дострокового звільнення від покарання, а також заміни покарання більш м'яким, виникає питання, як обчислювати в цих випадках строк погашення судимості: з моменту відбуття покарання, визначеного вироком суду, чи з моменту звільнення. Закон вирішує і це питання. У ч. З ст. 90 КК встановлено: якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого строку, але з моменту звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Відповідно до ч. 4 ст. 90, якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з моменту відбуття більш м'якого покарання (основного і додаткового).
Якщо зазначені в ст. 90 КК строки витікають без їх перерви вчиненням нового злочину, то особа вважається такою, що не має судимості. Проте якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, то відповідно до ч. 5 ст. 90 КК строк погашення судимості переривається. У цьому разі він починає обчислюватися заново (з самого початку) після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. Отже, з цього моменту будуть одночасно текти два строки погашення судимості: за перший і другий злочини. Ці строки обчислюються паралельно (не складаються і не поглинаються) і закінчуються кожний самостійно, залежно від їх тривалості.
Книга: Кримінальне право України. Особлива частина
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України. Особлива частина
|
|
2. | 1. Поняття кримінального права
|
|
3. | 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
4. | 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
5. | 4. Система кримінального права
|
|
6. | 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
7. | 6. Наука кримінального права
|
|
8. | Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
9. | 2. Підстави кримінальної відповідальності
|
|
10. | Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
11. | 2. Структура Кримінального кодексу
|
|
12. | 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
13. | Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
14. | 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
15. | Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
16. | 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
17. | 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
18. | 4. Класифікація злочинів
|
|
19. | Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
|
|
20. | 2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
21. | 3. Види складу злочинів
|
|
22. | 4. Кваліфікація злочинів
|
|
23. | Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
|
|
24. | 2. Предмет злочину
|
|
25. | 3. Види об`єктів злочинів
|
|
26. | Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
|
|
27. | 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
28. | 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
29. | 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
30. | 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
31. | Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
|
|
32. | 2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
33. | 3. Обмежена осудність
|
|
34. | 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
|
|
35. | Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
|
|
36. | 2. Поняття і значення вини
|
|
37. | 3. Умисел та його види
|
|
38. | 4. Необережність та її види
|
|
39. | 5. Змішана форма вини
|
|
40. | 6. Мотив і мета злочину
|
|
41. | 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
42. | Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
|
|
43. | 2. Закінчений злочин
|
|
44. | 3. Незакінчений злочин і його види
|
|
45. | 4. Готування до злочину
|
|
46. | 5. Замах на злочин
|
|
47. | 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
48. | 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
49. | Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
50. | 2. Види співучасників
|
|
51. | 3. Форми співучасті
|
|
52. | 4. Відповідальність співучасників
|
|
53. | 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
54. | 6. Причетність до злочину
|
|
55. | Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
|
|
56. | 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
57. | 3. Повторність злочинів
|
|
58. | 4. Сукупність злочинів
|
|
59. | 5. Рецидив злочинів
|
|
60. | Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
61. | 2. Необхідна оборона
|
|
62. | 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
63. | 4. Крайня необхідність
|
|
64. | 5. Фізичний або психічний примус
|
|
65. | 6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
66. | 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
67. | 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
68. | Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
69. | 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
70. | 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
71. | 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
72. | 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
73. | 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
74. | Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
|
|
75. | 2. Мета покарання
|
|
76. | Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
|
|
77. | 2. Основні покарання
|
|
78. | 3. Додаткові покарання
|
|
79. | 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
80. | Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
|
|
81. | 2. Загальні засади призначення покарання
|
|
82. | 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
|
|
83. | 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
84. | 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
85. | 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
86. | 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
87. | 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
|
|
88. | Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
89. | 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
90. | 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
91. | 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
92. | 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
93. | 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
94. | 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
|
|
95. | 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
96. | 9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
97. | 10. Амністія і помилування
|
|
98. | Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
|
|
99. | 2. Погашення судимості
|
|
100. | 3. Зняття судимості.
|
|
101. | Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
|
|
102. | 1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
103. | 2. Примусове лікування
|
|
104. | Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
|
|
105. | 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
106. | 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
|
|
107. | 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
108. | 4. Погашення і зняття судимості
|
|
109. | Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
|
|
110. | 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
111. | 2. Кримінальне право Англії та США
|
|
112. | 3. Кримінальне право Росії
|
|
113. | Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
|
|
114. | 1. Класична школа кримінального права
|
|
115. | 2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
116. | 3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
117. | Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні
|
|
На попередню