Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Автоматизація оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій / Ю. А. Кузьмінський
3.5. оперативний облік за операціями з іноземною давальницькою сировиною
Міжнародні економічні операції з переробки іноземної давальницької сировини вважаються поширеними в Україні. Вони дають певні економічні переваги, такі як:
завантаженість національних виробничих потужностей (відсутність простою);
забезпеченість роботою перевізників, працівників страхових компаній, складських приміщень тощо;
забезпечення робочих місць основного та допоміжного виробництва, адміністративного персоналу;
участь у роботі національних висококваліфікованих кадрів;
поповнення бюджету коштами з податків і т. д.
Але є і негативні сторони:
низький рівень оплати праці порівняно з аналогічними роботами, що виконуються за кордоном;
зношення виробничих потужностей;
відсутність прав власності (в основному) на виготовлювану готову продукцію тощо.
Також слід урахувати, що наші національні переробники займаються операціями з переробки давальницької сировини не тому, що їм це дуже вигідно, а тому що вони самі не мають достатньої кількості обігових коштів для закупівлі сировини з метою аналогічної переробки. Саме цим зумовлена практика отримувати від іноземного контрагента частину давальницької сировини як розрахунок за її переробку.
Операції з іноземною давальницькою сировиною (окремі питання їх реалізації) регулюються різними нормативними актами. Основним є Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. № 327/95-ВР.
Згідно з чинним законодавством до операцій з іноземною давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції з переробки (обробки, збагачення, використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів переробки даної сировини) ввезеної на митну територію України або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні з метою отримання готової продукції за відповідну плату. При цьому давальницька сировина іноземного замовника на конкретному етапі її переробки має становити не менше 20% загальної вартості готової продукції.
Під поняттям «давальницька сировина» розуміється сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії для використання у виробництві готової продукції.
Відразу зауважимо, що термін «іноземна давальницька сировина» є невдалим, хоча й загальноприйнятим. Так, якщо іноземний контрагент закуповує за іноземну валюту на митній території України якусь продукцію і потім її використовує як власну (іноземну) давальницьку сировину в Україні, то ця давальницька сировина, з точки зору належності (визначається сертифікатом походження товару) не є іноземною, а національною.
А тому правильно було б називати «давальницька сировина, що є іноземною власністю» або «давальницька сировина контрагента (іноземного замовника)».
Насамперед розглянемо існуючі різновиди операцій з іноземною давальницькою сировиною, тобто можливі варіанти щодо:
походження сировини;
разової переробки або кількох стадій переробки;
способів реалізації готової продукції;
способів розрахунку за переробку.
Детальніше:
Іноземна давальницька сировина (щодо походження) може бути:
увезена в Україну із-за кордону;
закуплена в Україні і вважатися теж іноземною господарською власністю;
готовою продукцією або напівфабрикатом у результаті попередньої стадії переробки (обробки, збагачення) на території України тощо.
2. Іноземна давальницька сировина може перероблюватись (оброблюватись, збагачуватись) один раз у закінчену готову продукцію і, наприклад, вивозитись за кордон, а може підлягати кільком стадіям переробки.
Так, новогвінейські боксити (власність Республіки Франція) ввозяться на територію України для кількох операцій з давальницькою сировиною:
збагачення руди на українському комбінаті;
вироблення з руди алюмінію на іншому комбінаті;
виготовлення з алюмінію дюралюмінію;
виготовлення з дюралюмінію деталей для літаків;
участь у виробництві літаків тощо.
Як бачимо, якщо замовник (власник давальницької сировини) сплачує кошти (або будь-яким чином оплачує) на кожній стадії переробки давальницької сировини, то він відповідно є власником готової продукції, що з неї вироблена.
Таким чином, можуть відбуватись операції з переробки іноземної давальницької сировини на території України за кількома стадіями.
3. Готова продукція, що виготовлена з іноземної давальницької сировини, може:
реалізуватись на території виготовлення (Україна);
реалізуватись у третіх країнах;
повернутись у країну замовника переробки давальницької сировини;
бути давальницькою сировиною для подальшої обробки на території України;
бути давальницькою сировиною для подальшої переробки в інших (третіх) країнах;
повертатись до країни виготовлення (добування);
бути часткою в розрахунках за переробку на певній стадії тощо.
4. Є кілька способів розрахунку за переробку давальницької сировини:
грошовими коштами;
частиною давальницької сировини;
частиною готової продукції;
комбіновано.
Ці вищенаведені особливості слід ураховувати при укладанні зовнішньоекономічного договору на переробку іноземної давальницької сировини та при здійсненні оперативного і бухгалтерського обліку за операціями з іноземною давальницькою сировиною.
Далі ми на найпростішому прикладі договору про переробку імпортної давальницької сировини розглянемо як ведеться бухгалтерський облік такої операції за стадіями її виконання.
З метою належного виконання операції з іноземною давальницькою сировиною необхідно визначити основні етапи роботи та завдання облікового та іншого персоналу національного підприємства. До них мають належати:
1. Складання міжнародного економічного контракту:
попереднє опрацювання головним бухгалтером (або іншим уповноваженим обліковцем) тих положень зовнішньоекономічного контракту, які будуть безпосередньо впливати на зміни стану фінансово-господарських засобів підприємства;
присутність на переговорах з контрагентами головного бухгалтера;
увести обов’язкове візування самого тексту зовнішньоекономічного контракту та додатків до нього обліковим персоналом.
2. Оподаткування:
визначення митної вартості та сплата сум мита, митного збору, податку на додану вартість, акцизного збору;
правильне віднесення витрат на сплату податків;
забезпечення дотримання правил вексельного обігу.
3. Документальне оформлення:
оформлення митної документації на ввезення іноземної давальницької сировини;
оформлення та сплата сум мита, митного збору, податку на додану вартість, акцизного збору;
оформлення прийняття на позабаланс давальницької сировини;
оформлення передачі давальницької сировини у виробництво;
оформлення прийняття на баланс давальницької сировини, що надійшла як розрахунок за переробку;
визначення собівартості переробки давальницької сировини;
розмежування витрат на виробництво готової продукції з іноземної давальницької сировини та власної;
оформлення митної документації на вивезення готової продукції на адресу замовника;
оформлення та сплата сум митного збору та інших передбачених обов’язкових платежів при митному оформленні вивезення готової продукції тощо.
4. Облік господарських операцій:
забалансовий облік митної вартості давальницької сировини;
облік податків, зборів та платежів;
облік і контроль продукції під час її зберігання та переробки;
облік транспортних та інших витрат;
облік витрат на переробку давальницької сировини;
облік розрахункових операцій (за наявності);
забалансовий облік вексельних операцій;
облік зворотного повернення (експорту) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника тощо.
За вищезазначеним поділом розглянемо на практичному прикладі весь фінансово-економічний процес отримання, переробки іноземної давальницької сировини в готову продукцію та її повернення іноземному замовникові.
Складання міжнародного
економічного контракту
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
При укладанні міжнародного економічного контракту необхідно серйозно ставитись до його змісту та умов, оскільки будь-яка неточність або некоректність можуть призвести в майбутньому до збитків підприємства.
Права й обов’язки сторін зовнішньоекономічного контракту визначаються правом країни, яка визначена сторонами при укладанні контракту, і відображаються в умовах контракту. При визначенні цього положення в зовнішньоекономічному контракті суб’єктам господарської діяльності України треба бути особливо уважними при згоді на укладання контракту, який ґрунтується на праві іноземної держави, оскільки представник суб’єкта України навряд чи має такі знання.
Зовнішньоекономічний контракт (та/або невід’ємні додатки до нього) на переробку іноземної давальницької сировини має містити (прямо або шляхом додаткового арифметичного визначення) таку інформацію:
конкретні обов’язки сторін контракту;
взаємозв’язок між виконавцями/субвиконавцями (за умови якщо їх кілька);
порядок розрахунку за переробку іноземної давальницької сировини;
порядок та спосіб дій з готовою продукцією;
заставна вартість давальницької сировини;
контрактна вартість готової продукції;
розрахунок виходу готової продукції з давальницької сировини;
марка, сорт, сортамент готової продукції, що буде вироблена;
технологічна схема переробки давальницької сировини тощо.
Останнє необхідно для визначення повного технологічного процесу переробки давальницької сировини в готову продукцію та визначення вартості одиниці готової продукції і проведення калькуляції витрат.
Наведемо приклад контракту.
ДОГОВІр № 5689
про переробку імпортної давальницької сировини
м. Київ «16» травня 2001 р.
Цей договір укладено між Луганським хімзаводом Акціонерне товариство закритого типу «ЛУГХІМТЕХНОЛОГІЯ» м. Луганськ, Україна, надалі «Виконавець», в особі генерального директора хімзаводу Дерешпобінського Дмитра Георгійовича, що діє на підставі статуту свого підприємства, з одного боку,
і
спільним підприємством Акціонерне товариство відкритого типу «СЕЛХІМПОСТАЧ», м. Конціво, Словаччина, надалі «Замовник» в особі комерційного директора спільного підприємства Йошика Лакуто, що діє на підставі статуту свого підприємства, з другого боку,
про таке:
1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ
1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов’язаний виконати згідно з умовами даного Контракту роботи з переробки давальницької сировини сирої нафти (згідно з Додатком №1) у готову продукцію — нафтопродукти (згідно з Додатком №2), а Замовник зобов’язаний прийняти готову продукцію й оплатити її.
1.2. Додатки №1 та №2 є невід’ємною частиною даного Контракту.
2. ДАВАЛЬНИЦЬКА СИРОВИНА
2.1. Виготовлення готової продукції — нафтопродуктів проводиться з давальницької сировини Замовника у визначеній кількості і якості, згідно з Додатком № 1.
2.2. При виготовленні готової продукції Виконавець використовує свої власні матеріали визначеної кількості і якості, згідно з Додатком № 3.
2.3. Загальна вартість давальницької сировини, переданої для переробки, становить 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США, ціна на давальницьку сировину встановлюється сторонами в Додатку № 1 до даного Контракту.
2.4. Давальницька сировина має бути поставлена Замовником Виконавцю в термін до 3 жовтня 2001 р. згідно з затвердженим графіком, який додається до даного Контракту (Додаток №4), на умовах DAF кордон Україна—Росія відповідно до міжнародних умов «Інкотермс-90».
2.5. Дострокова поставка кожної окремої партії сировини і термін поставки виробленої з неї готової продукції визначаються згідно з домовленістю сторін шляхом підписання додаткової угоди до даного Контракту.
2.6. Якість давальницької сировини має відповідати міжнародним стандартам на відповідну марку сирої нафти згідно з відповідним сертифікатом якості та походження товару.
2.7. Приймання давальницької сировини за кількістю та якістю відбувається на складі Виконавця згідно з умовами даного Контракту з участю експертів Торгово-промислової палати України.
2.8. При поставці неякісної давальницької сировини Замовник зобов’язаний в термін до 5 (п’яти) робочих днів після складання акта невідповідності поставити якісну сировину, інакше Виконавець не несе відповідальності за порушення терміну виготовлення готової продукції.
2.9. Давальницька сировина є власністю Замовника. Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження давальницької сировини, додержання технології її переробки і понаднормативні втрати з моменту її прийняття.
3. ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ
3.1. Результатом виконаних робіт з давальницькою сировиною, згідно з даним Контрактом, є закінчена готова продукція — нафтопродукти, право власності на яку належить Замовнику.
3.2. З поставленої кількості давальницької сировини має бути виготовлено готової продукції в кількості, що визначена Додатком № 2.
3.3. Якість виготовленої продукції повинна відповідати міжнародним стандартам на відповідну марку виробленого нафтопродукту згідно з сертифікатом якості товару.
3.4. Виконавець зобов’язаний переробити давальницьку сировину згідно з технологічною схемою не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання давальницької сировини (оприбуткування на позабаланс свого підприємства).
3.5. Виконавець повідомляє Замовника про готовність кожної партії готової продукції до відвантаження по факсимільному зв’язку в термін до 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту її виготовлення.
3.6. Приймання-здавання готової продукції здійснюється сторонами в термін до 5 (п’яти) робочих днів з моменту факсимільного повідомлення Замовника про виконання замовлення на переробку іноземної давальницької сировини на складі Виконавця, про що оформлюється відповідний акт.
3.7. Виконавець поставляє Замовнику готову продукцію на умовах EXW АТЗТ «Хімік» (м. Гарна) згідно з умовами «Інкотермс-90».
3.8. В термін до 5 (п’яти) днів після підписання акта приймання-здавання Виконавець повинен надати Замовнику звіт про використання давальницької сировини, дані про відходи (як придатні, так і не придатні для подальшої реалізації).
4. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
ЗА ПЕРЕРОБКУ ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ
4.1. Ціни на сировину, яка поставляється згідно з даним Контрактом, визначені сторонами в Додатку № 1. Якщо якість сировини не відповідає умовам даного Контракту, то ціна на сировину коригується в порядку, який передбачено в Додатку №1.
4.2. Оплата послуг Виконавця з переробки давальницької сировини здійснюється виходячи з розрахунку 10$/т (десять доларів США за одну тонну) шляхом натурального розрахунку.
4.3. Виконавець щомісячно визначає кількість частини давальницької сировини, яка належить Замовнику і Виконавцю, про що повідомляє факсимільним зв’язком Замовника не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.
5. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ
5.1. Пакування та маркування сировини і продукції мають відповідати стандартам і технічним умовам, які діють у країні вантажовідправника.
5.2. Пакування сировини і готової продукції має забезпечувати цілість вантажу при транспортуванні з урахуванням перевантаження, а також запобігати впливу негативних атмосферних явищ.
5.3. Спеціальні вимоги до пакування відсутні.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
6.1. У випадку непоставки Виконавцем готової продукції Замовнику в термін, обумовлений у п. 3.4 даного Контракту, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,5% (нуль цілих п’ять десятих відсотка) від вартості непоставленої готової продукції за кожний день прострочення.
6.2. У випадку порушення термінів поставки давальницької сировини Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від вартості непоставленої (недопоставленої) давальницької сировини за кожний день прострочення.
6.3. Претензії щодо якості та кількості сировини і продукції, які поставляються згідно з даним Контрактом, подаються сторонами в письмовій формі в термін до 3 (трьох) робочих днів з моменту виявлення і підтверджуються актами, які складають експерти Торговельно-промислової палати.
6.4. Виконавець несе відповідальність за зберігання сировини Замовника і неправильне (нецільове) її використання (в порушення затвердженої технології переробки давальницької сировини) у розмірі її вартості, згідно з Додатком № 1.
6.5. Ризик випадкової втрати сировини до моменту її прийняття на склад Виконавцем несе Замовник.
6.6. Сторони відшкодовують один одному збитки, які виникли за умови невиконання або неналежного виконання обов’язків згідно з даним Контрактом, виключаючи невиконання обов’язків унаслідок настання форс-мажорних обставин.
7. ФОРС-МАЖОР
7.1. Замовник і Виконавиць можуть бути звільнені від відповідальності в окремих випадках, які трапилися незалежно від волі сторін.
7.2. Сторони не відповідають за непоставку, за затримку в поставках чи інші збитки, які виникли внаслідок пожежі, затоплення, війни, військових операцій, блокади, заборони експорту, конвенцій транспорту, обмежень щодо переказу валюти чи будь-яких інших дій, вимог, заходів уряду чи урядових організацій, змін у законодавстві, тарифах, зборах, затримок поставок чи платежів з вини третьої сторони, чи з інших причин, які є поза розумним контролем сторін.
7.3. Наявність та термін дії форс-мажорних обставин мають бути підтверджені Торговельно-промисловою палатою або іншим незалежним компетентним органом країни Замовника чи Виконавця.
7.4. Сторона, яка посилається на будь-яку з обставин п. 7.2. Контракту, зобов’язана негайно телефаксом повідомити іншу сторону про настання чи припинення дії цієї обставини, у протилежному разі вона не має права посилатися на неї, крім випадків, коли сама обставина заважала відправленню такого повідомлення.
7.5. Якщо невиконання зобов’язань згідно з Контрактом, яке виникло внаслідок форс-мажорних чи інших причин, перевищує 60 календарних днів, сторони мають право анулювати даний Контракт повністю або його частину без будь-яких зобов’язань щодо один до одного, чи подовжити термін дії Контракту на час дії цих обставин.
7.6. Якщо одна зі сторін заздалегідь виконала свої зобов’язання чи дала аванс з метою їх виконання, то при виникненні форс-мажорних обставин вона має право вимагати, щоб їй повернули все, що вона видала.
8. ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧОК
8.1. Сторони вживатимуть заходи для того, щоб у разі виникнення суперечностей чи конфліктів при виконанні умов даного Контракту, вирішити їх дружнім шляхом та дійти спільної згоди.
8.2. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди, суперечності чи конфлікти підлягають розв’язанню в Міжнародному комерційному арбітражному суді, який діє при Торговельно-промисловій палаті України в м. Києві, згідно з регламентом цього суду, рішення якого є остаточними та обов’язковими для виконання обома сторонами.
9. МОВА КОНТРАКТУ,
ПОРЯДОК ПОВІДОМЛЕНЬ, ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ
9.1. Мова цього Контракту і супроводжувальної кореспонденції — українська.
9.2. Службові документи вважаються дійсними українською мовою, а переклад на іншу мову в разі необхідності здійснюється тією стороною, яка використовує цей документ, без офіційного засвідчення перекладу посадовою особою.
9.3. Усі повідомлення, узгодження, зміни та доповнення до Контракту можуть здійснюватись лише письмово, за допомогою телеграм чи телефаксів.
10. НАБУТТЯ ЧИННОСТІ КОНТРАКТУ. УМОВИ РОЗІРВАННЯ
10.1. Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. У протилежному випадку Контракт уважається недійсним і сторони приймають зобов’язання не мати взаємних майнових, фінансових претензій один до одного.
10.2. Контракт може бути скасовано за домовленістю сторін або за ініціативою однієї сторони, яка зобов’язана висунути свої претензії. У разі досягнення сторонами домовленості контракт скасовується в термін 15 (п’ятнадцяти) календарних днів від дня повідомлення про це за умови повного розрахунку за взаємними зобов’язаннями.
11. ПОСТУПКИ ЗА КОНТРАКТОМ
11.1. Сторони згодні з тим, що передача окремих прав і обов’язків, так само, як і Контракту в цілому, третім особам має здійснитися лише при наявності письмової згоди другої сторони.
11.2. До правонаступника Покупця або Продавця безпосередньо переходять права й обов’язки, які визначені цим Контрактом, включаючи і ті, які пов’язані з урегулюванням суперечностей відповідно до розділу 8 даного Контракту.
12. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
12.1. Усе попереднє листування і документація сторін за Контрактом втрачає юридичну силу з моменту укладання даного Контракту.
12.2. Додатки до Контракту, протоколи і доповнення, які складені після підписання Контракту, залежно від їх змісту можуть змінювати чи доповнювати зміст окремих пунктів Контракту за умови підписання їх повноважними особами з обох боків належним чином.
12.3. Даний Контракт складено у двох ідентичних примірниках українською мовою: по одному примірнику кожній стороні.
12.4. Контракт дійсний до моменту його повного виконання.
13. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН
|
ВИКОНАВЕЦЬ |
|
ЗАМОВНИК |
|
Україна, 08947, м. Луганськ, вул. Ворошилова, 19, кімната 97. |
|
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7. |
________________________ ______________________
М.П. М.П.
Додаток № 1
до Контракту № 5689 від 16 травня 2001 р.
1. Найменування давальницької сировини: нафта сира.
2. Якість давальницької сировини: згідно з сертифікатом якості товару, який надається Замовником на кожну партію сировини, при відповідності показників сертифікату міжнародним стандартом для даної марки сирої нафти.
3. Загальна кількість давальницької сировини — 100 000 (сто тисяч) метричних тонн.
4. Ціна давальницької сировини: 100 $/т (з урахуванням ПДВ).
5. Вартість давальницької сировини: 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США.
6. При відхиленні якості давальницької сировини від стандартів ціна на давальницьку сировину і відповідно вартість давальницької сировини змінюються додатково до даного Контракту і діють з моменту його підписання обома сторонами.
|
ВИКОНАВЕЦЬ |
|
ЗАМОВНИК |
|
Україна, 08947, м. Луганськ, вул. Ворошилова, 19, кімната 97. |
|
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7. |
______________________ _______________________
М.П. М.П.
Додаток № 2
до Контракту № 5689 від 16 травня 2001 р.
1. Вихід нафтопродуктів із сирої нафти:
1.1. Найменування нафтопродуктів, тон
Бензин моторний А-92 18 000
Бензин моторний А-76, А-80 23 000
Дизельне паливо 20 000
Мазут 27 000
Втрати 6 000
|
ВИКОНАВЕЦЬ |
|
ЗАМОВНИК |
|
Україна, 08947, м. Луганськ, вул. Ворошилова, 19, кімната 97. |
|
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7. |
_________________________ _________________________
М.П. М.П.
Додаток № 3
до Контракту № 5689 від 16 травня 2001 р.
Використання власних матеріалів при виготовленні нафтопродуктів із сирої нафти
Найменування матеріалів ___________
Якість (стандарт) __________________
Кількість, т _______________________
Вартість, $/т (з урахуванням ПДВ) ___________________
|
ВИКОНАВЕЦЬ |
|
ЗАМОВНИК |
|
Україна, 08947, м. Луганськ, вул. Ворошилова, 19, кімната 97. |
|
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7. |
_________________________ ________________________
М.П. М.П.
Додаток № 4
до Контракту № 5689 від 16 травня 2001 р.
1. Графік поставок давальницької сировини.
1.1. Найменування давальницької сировини: нафта сира.
Місяць та кількість поставки давальницької сировини:
березень — 25 000 т
травень — 35 000 т
вересень — 40 000 т.
|
ВИКОНАВЕЦЬ |
|
ЗАМОВНИК |
|
Україна, 08947, м. Луганськ, вул. Ворошилова, 19, кімната 97. |
|
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7. |
____________________ _____________________
М.П. М.П.
За аналогією заповнюється картка (див. рис. 3.5).
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
оперативного обліку та контролю
|
Реєстраційний № |
ІДС-4857 |
||||||
|
Дата відкриття |
17.05.2001 |
||||||
|
Дата |
Рядок |
Підстава |
Попередні дані |
||||
|
|
|
|
|
||||
|
№ |
Показник |
Оперативно-облікові дані |
Оперативно-контрольні дані |
||||
|
00-01 |
Номер контракту |
5687 |
|
||||
Продовження картки
|
№ |
Показник |
Оперативно- |
Оперативно-контрольні дані |
|
00-02 |
Дата контракту |
16.05.2001 |
|
|
00-03 |
Країна укладання контракту |
Україна |
|
|
00-04 |
Місто укладання контракту |
Київ |
|
|
01-01 |
Повне найменування контрагента |
Спільне підприємство Акціонерне товариство відкритого типу «Селхімпостач» |
|
|
01-02 |
Країна реєстрації підприємства контрагента |
Словаччина |
|
|
01-03 |
Найменування визначальних установчих документів, якими керується контрагент при укладанні контракту |
Статут |
|
|
01-04 |
Визначена особа для укладання контракту |
Комерційний директор спільного підприємства Йошик Лакуто |
|
|
02-01 |
Описання предмета контракту |
Переробка іноземної давальницької сировини (нафта сира) у готову продукцію (нафтопродукти) |
|
|
03-01 |
Давальницька сировина |
Нафта сира |
|
|
03-02 |
Якість давальницької сировини |
Згідно з сертифікатом якості та міжнародними стандартами якості |
|
|
03-03 |
Кількість давальницької сировини |
100000 метричних тонн |
|
|
03-04 |
Ціна давальницької сировини |
100 дол. США з урахуванням ПДВ |
|
|
03-05 |
Загальна вартість давальницької сировини |
10 000 000 дол. США |
|
|
03-06 |
Графік поставки давальницької сировини з зазначенням кількості |
Березень — 25 000 т |
|
Продовження картки
|
№ |
Показник |
Оперативно- |
Оперативно-контрольні дані |
|
03-07 |
Умови поставки Інкотермс-90 |
DAF державний кордон Україна—Росія |
|
|
03-08 |
Дострокова поставка |
Можлива за окремою угодою |
|
|
03-09 |
Приймання давальницької сировини |
На складі виконавця згідно з умовами контракту за участю представників Торгово-промислової палати України |
|
|
03-10 |
Зауваження до якості давальницької сировини |
У термін до 5 робочих днів після складання акта невідповідності якості заміна на якісну сировину |
|
|
03-11 |
Власність та відповідальність за давальницьку сировину |
Давальницька сировина є власністю замовника; матеріальну відповідальність за неї несе виконавець з моменту отримання |
|
|
04-01 |
Готова продукція |
Нафтопродукти — власність замовника |
|
|
04-02 |
Вихід готової продукції з давальницької сировини та втрати |
Бензин моторний А-92 — 18 000 т, Бензин моторний А-76, А-80 — 23 000 т, Дизельне паливо-20 000 т, Мазут — 27 000 т, Втрати — 6000 т |
|
|
04-03 |
Якість готової продукції |
Відповідно до міжнародних стандартів та сертифіката якості товару, виданого виробником |
|
Продовження картки
|
№ |
Показник |
Оперативно- |
Оперативно-контрольні дані |
|
04-04 |
Термін переробки |
30 календарних днів з моменту отримання в переробку |
|
|
04-05 |
Повідомлення про готовність продукції |
Факсимільним зв’язком за 24 години до відвантаження з моменту виготовлення |
|
|
04-06 |
Приймання-передавання готової продукції |
У термін 5 робочих днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження на складі замов- |
|
|
04-07 |
Умови поставки готової продукції |
EXW АТЗТ «Хімік» м. Гарна, Україна |
|
|
04-08 |
Повідомлення про процес переробки |
У термін до 5 днів після підписання акта приймання-здавання готової продукції надати звіт про використання давальницької сировини, відходи тощо |
|
|
05-01 |
Розрахунок за переробку |
Частиною давальницької сировини з розрахунку 10$US за кожну фактично перероблену тонну |
|
|
05-02 |
Повідомлення про кількість та вартість переробки |
Факсимільним зв’язком щомісячно до 10 числа |
|
|
06-01 |
Відповідальність за непоставку готової продукції |
Штраф у розмірі 0,5% від вартості непоставленої готової продукції за кожний день прострочення |
|
Закінчення картки
|
№ |
Показник |
Оперативно- |
Оперативно-контрольні дані |
|
06-02 |
Відповідальність за непоставку давальницької сировини |
Штраф у розмірі 1% від вартості непоставленої (недопоставленої) давальницької сировини за кожний день прострочення |
|
|
06-03 |
Претензії щодо якості та кількості давальницької сировини та готової продукції |
Письмово в термін до 3 робочих днів з моменту виявлення з підтвердженням акта незалежної експертизи ТПП |
|
|
07-01 |
Термін дії контракту |
З моменту підписання до повного виконання |
|
|
07-02 |
Скасування контракту |
За домовленістю сторін у 15-денний термін у разі відсутності претензій |
|
|
08-01 |
Передача прав третім особам |
За двосторонньою згодою |
|
|
09-01 |
Юридична адреса контрагента |
Словаччина, 3897, м. Конціво, вул. Анрі Коше, 7 |
|
Рис. 3.5. Приклад заповнення
Реєстраційної картки оперативного обліку
та контролю інформацією про контракт
на переробку іноземної давальницької сировини
Увезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника здійснюється згідно з Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р. № 327/95-ВР із змінами і доповненнями, які були внесені Законом України від 15.07.1999 р. № 958-ХІV.
Давальницька сировина, яка ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається митом, митним збором, акцизом і ПДВ.
Мито і митні збори. Мито, яке стягує митниця, являє собою податок на товари чи інші предмети, що переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито нараховується на товари чи інші предмети при їх увезенні на митну територію України.
Інструкцією про порядок стягнення ввізного мита, яка затверджена наказом Державної податкової служби України від 23.07.1997 р. № 344 (із змінами і доповненнями), визначена процедура нарахування ввізного мита і заповнення відповідних граф вантажно-митної декларації (далі ВМД), а також сплати, відстрочки, розстрочки сплати ввізного мита.
У нашому випадку ввізне мито на сиру нафту не нараховується згідно з Законом України № 1521-111 від 02.03.2000 р. «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій по виробництву і продажу сирої нафти і деяких паливно-мастильних матеріалів».
За митне оформлення товарів та їх митний контроль згідно з Митним кодексом стягується також митний збір. Порядок стягнення митних зборів, які нараховані згідно з ВМД, затверджений наказом Державної податкової служби України від 23.06.1998 р. № 363.
Для сирої нафти ставка митного збору становить 0,2%.
Об’єктом для нарахування ввізного мита та митних зборів при ввезенні товару на митну територію України є митна вартість товарів, що ввозяться.
Акцизний збір — непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, який стягується з них під час увезення таких товарів (продукції) на митну територію України.
Об’єктом для нарахування акцизного збору є митна вартість товарів, що ввозяться. Сира нафта не є підакцизним товаром.
Інші збори, які сплачуються в пунктах пропуску через кордон. Згідно зі ст. 18 Митного кодексу України товари чи інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному чи екологічному контролю. Це означає, що митне оформлення може вважатися завершеним лише після здійснення цих видів контролю.
Ставки зборів, які стягуються в пунктах пропуску через державний кордон України відповідними службами контролю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1999 р. № 1034 «Про упорядкування стягування зборів у пунктах пропуску через державний кордон України» (із змінами та доповненнями).
Цією ж постановою затверджено Порядок стягування зборів у пунктах пропуску через державний кордон України.
З 01.01.2000 р. набрав чинності Закон України від 04.11.1999 р. № 1212-ХІV «Про введення єдиного збору, який стягується в пунктах пропуску через державний кордон України». Але на сьогодні ставки єдиного збору законодавчо не встановлені і діє постанова № 1034. Дана інформація наведена в листі Державної митної служби України від 27.03.2000 р. № 11/4-2750-0-401.
Податок на додану вартість. Закон про ПДВ — основний законодавчий акт, який регламентує порядок нарахування і сплати податку на додану вартість.
Об’єктом оподаткування є операція ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, які ввозяться платниками податку на митну територію України, є контрактна вартість таких товарів, але не нижче їх митної вартості, яка зазначена у ввізній ВМД.
Нарахування і сплата ПДВ здійснюється згідно з Інструкцією про порядок контролю митними органами за стягненням під час митного оформлення товарів, які ввезені на митну територію України, і перерахуванням у бюджет податку на додану вартість, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 09.06.1999 р. № 346.
Підприємства, які переміщують через митний кордон України матеріальні цінності, зобов’язані у відповідних випадках надати митниці необхідні для митного контролю документи, перелік і порядок подання яких визначається Державною податковою службою України. Заповнення таких документів має свої особливості і залежить від режиму митного контролю, а також від виду товару чи майна.
Декларування — це заключний етап митного оформлення, після чого вантаж пропускається через кордон за призначенням.
Перелік документів, які необхідно надати для митного оформлення вантажу суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, наведено в листі Державної митної служби України від 15.01.1999 р. № 10/1-129-ЕП.
При оформленні давальницької сировини, яка буде перероблятися, цей перелік такий:
увізна вантажно-митна декларація на частину давальницької сировини, яка підлягає переробці;
вексель (письмове зобов’язання) на оплату мита, податків та зборів (крім митних зборів), взятий на облік (авізований) у податковій інспекції за місцем реєстрації підприємства;
рахунок-проформа (інвойс-проформа);
контракт на переробку давальницької сировини, укладений між іноземним замовником та українським виконавцем;
товарно-супроводжувальні документи на вантаж;
документи контролю доставки вантажу;
дозвіл інших державних органів на ввезення давальницької сировини (ст. 18 Митного кодексу України);
експертний висновок Торгово-промислової палати про вихід готової продукції з давальницької сировини;
інші документи.
При оформленні частини сировини, яка буде ввозиться з метою взаєморозрахунків за виготовлення готової продукції, цей перелік такий:
увізна митна декларація на частину давальницької сировини, яка ввозиться з метою розрахунків за виготовлення готової продукції, оформлена як при бартерних операціях;
рахунок-фактура (інвойс);
ліцензія на імпорт (у разі потреби);
інші документи, які необхідні при імпорті товарів (ст. 18 Митного кодексу України).
Одним з найважливіших документів, які оформлюються при декларуванні вантажів, є вантажно-митна декларація. ВМД — це заява, яка містить дані про товари та інші предмети або транспортні засоби, у якій вказана мета їх переміщення через митний кордон України, або про зміну митного режиму відносно цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Форма ВМД, порядок її подачі, оформлення і використання встановлена Положенням про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності права на переміщення вантажу у визначений митний режим й підтверджує права і обов’язки осіб, указаних у ВМД, відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.
ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п’яти зброшурованих основних аркушах різного кольору і відповідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документа форми МД-З.
ВМД заповнюється згідно з Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307, у якій визначені загальні правила заповнення.
Особливості заповнення граф ВМД залежно від митних режимів встановлені Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввозу (вивозу), митного складу, магазину безмитної торгівлі, який затверджений наказом Державної митної служби України від 30.06.1998 р. № 380.
Вексель в оплату ввізного мита, акцизного збору та ПДВ. Векселедавцем такого векселя є український виконавець операції з переробки давальницької сировини, а векселеодержувачем — орган державної податкової адміністрації за місцем держреєстрації переробника (векселедавця). Тому на момент митного оформлення давальницької сировини вексель має бути взятий на облік (авізований) ДПА. Після оформлення ВМД векселедавець може скласти новий вексель, датою складання якого буде дата оформленої декларації (номерної печатки інспектора митниці). Останнє доцільне тому, що встановлений законом 90-денний термін для операцій з давальницькою сировиною (сплати за векселем) відраховується від дати векселя, як і від дати ВМД.
Якщо на ввіз конкретного виду давальницької сировини імпортні податки не встановлені, український виконавець дає письмове зобов’язання про вивіз готової продукції чи про її реалізацію на території України, яке обробляється, як і вексель.
Рахунок-проформа (інвойс-проформа). Оскільки в цьому рахунку, як правило, зафіксована заставна вартість давальницької сировини і він не сплачується переробником сировини, рахунки-фактури для даної операції не використовуються.
Сама назва рахунка-проформи вказує на те, що платежі за ним не проводяться, він призначений для інших цілей. А які то цілі — іноземний замовник указує в проформі, наприклад, «для визначення заставної вартості давальницької сировини», «для калькуляції витрат на виробництво готової продукції», «для визначення питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції», «для розрахунку виходу готової продукції» і т.ін. згідно з технологічною схемою переробки.
За етапами та черговістю виконання (залежно від умов Інкотермс) необхідно вказати на основні завдання щодо оперативного обліку та контролю за операціями з іноземною давальницькою сировиною. До них належать:
Облік вартості підготовки давальницької сировини, тари та пакування в іноземного замовника.
Облік вартості навантаження давальницької сировини на транспортний засіб (неосновний).
Облік вартості доставки давальницької сировини до основного перевізника.
Облік вартості перевантаження давальницької сировини на транспортний засіб основного перевізника.
Облік вартості перевантаження давальницької сировини на транспортний засіб з транспорту основного перевізника.
Облік суми митного збору за митне оформлення давальницької сировини при ввезенні.
Облік суми акцизного збору при ввезенні давальницької сировини.
Облік суми податку на додану вартість при ввезенні давальницької сировини.
Облік суми страхування давальницької сировини при перевезенні.
Облік сум за перевезення.
Облік сум за навантаження, перевантаження, розвантаження.
Попереднє визначення доходу від операції давальницької сировини.
Облік вартості передекспортної підготовки готової продукції та пакування.
Облік вартості навантаження готової продукції на транспортний засіб (неосновний).
Облік вартості доставки готової продукції до основного перевізника.
Облік вартості перевантаження готової продукції на транспортний засіб основного перевізника.
Облік вартості перевантаження готової продукції на транспортний засіб з транспорту основного перевізника.
Облік суми митного збору за митне оформлення готової продукції при вивезенні.
Облік суми мита за митне оформлення готової продукції при вивезенні.
Облік суми акцизного збору при вивезенні готової продукції.
Облік суми податку на додану вартість при вивезенні готової продукції.
Облік суми страхування готової продукції при перевезенні.
Облік сум за перевезення готової продукції.
Облік сум за навантаження, перевантаження, розвантаження.
Остаточне визначення доходу від реалізації міжнародної економічної операції тощо.
Головне завдання документообігу полягає в тому, щоб усі документи та інформація щодо виконання цього конкретного контракту надходила виключно до уповноваженої особи, яка безпосередньо займається контролем та виконанням умов контракту.
Далі саме ця особа передає дані оператору, який формує комп’ютерну базу даних за цим контрактом. Тобто оператор у міру надходження будь-якої інформації заносить її у відповідні розділи картки оперативного обліку та контролю.
Факт виконання кожного етапу відповідно фіксується та документується. Таке фіксування та документування супроводжується занесенням даних до комп’ютерної мережі.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
