Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Пародія – це та гостра зброя, якою естетична свідомість еліти борониться проти надмірного абсурду та свавілля чергової моди. / Володимир Державин

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Загальна частина


§ 5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання

Невиконання судового рішення (ст. 382). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних, адміністративних справ, що набрали законної сили, або у перешкоджанні їх виконанню (наприклад, керівник установи допускає до роботи особу, яка за вироком суду позбавлена права обіймати дану посаду або перешкоджає, всупереч рішенню суду, поновленню на роботі незаконно звільненого робітника тощо). Для складу злочину не має значення, яке рішення не виконане суб'єктом злочину — те, яким закінчено провадження у справі, чи інше, прийняте відповідно до закону (про привід, арешт тощо).

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, особа, знаючи про рішення суду, не виконує його і бажає так чинити.

Суб'єкт цього злочину — тільки службова особа, яка відповідно до своїх повноваженнь повинна була виконати рішення суду або, використовуючи ці повноваження, мала можливість йому перешкодити.

У частині 2 ст. 382 передбачені кваліфікуючі ознаки даного злочину: вчинення його службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище (прим, до п. 2 ст. 368 КК), або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо злочином заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (наприклад, особа не була поновлена на роботі протягом тривалого часу).

У частині 3 ст. 382 встановлена відповідальність за умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 382 — штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 382 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. З ст. 382 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Приховування майна (ст. 388). З об'єктивної сторони цей злочин виражається у приховуванні майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано.

Для приховування майна, що підлягає конфіскації, не має значення, чи відбувається приховування всього або частини майна чи окремого предмета, речі. Злочин може вчинюватися стосовно майна, яке підлягає конфіскації або вже конфіскованого за вироком суду. Місце знаходження майна значення не має. Майно може знаходитись у володінні інших осіб або укрите десь у схованці.

Майно, на яке накладено арешт чи яке описано, передається для збереження представникам підприємства, установи, організації (наприклад, представникам домоуправління) чи іншим особам (сусідам, родичам). Причому ці особи попереджуються про відповідальність за його приховування.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом.

Якщо зазначене майно привласнено або розтрачено, відповідальність настає за ст. 191.

Суб'єкт цього злочину — при приховуванні майна, яке підлягає конфіскації, — власник або інша особа; при приховуванні майна, на яке накладений арешт чи яке описано — особа, якій майно передане під охорону.

Покарання за злочин: за ст. 388 — штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до двох років.

Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в ухиленні від сплати штрафу або позбавленні права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а в ч. 2 цієї статті — в ухиленні від відбування громадських чи виправних робіт.

Суб'єкт цього злочину — лише особа, яка засуджена до цих видів покараннь.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 389 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 389 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390). З об'єктивної сторони цей злочин полягає в самовільному залишенні місця обмеження волі або у злісному ухиленні від робіт, або в систематичному порушенні громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинених особою, засудженою до обмеження волі.

Суб'єктивна сторона цього злочину — лише прямий умисел.

Суб'єкт цього злочину — особа, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до кримінально-виконавчого законодавства України засудженому до обмеження волі чи позбавлення волі може бути дозволений короткочасний ви'їзд з місця перебування у зв'язку з винятковими обставинами: (смерть або тяжка хвороба близького родича, стихійне лихо, що заподіяло значну матеріальну шкоду засудженому чи його сім'ї). Виїзд дозволяється на строк не більш семи днів без урахування часу, необхідного на дорогу в обидва кінці (не більше п'яти діб).

У частинах 2 і 3 ст. 390 встановлена відповідальність за неповернення з короткострокової відпустки до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі або позбавлення волі у встановлений строк. Цей злочин є триваючим. Він починається з того часу, коли засуджений мав би з'явитися до місця відбування покарання, і закінчується в момент його повернення або затримання.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом і з метою хоча б на якийсь час ухилитися від відбування покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі.

Суб'єкт цього злочину — тільки засуджений, який одержав дозвіл на короткостроковий виїзд і ухиляється потім від подальшого відбування строку покарання, що залишився невідбутим.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 390 — позбавлення волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 390 — обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. З ст. 390 — позбавлення волі на строк до трьох років.

Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391). З об'єктивної сторони цей злочин полягає в злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи або іншій протидії адміністрації у законному здійсненні її функцій. Злісною непокорою, наприклад, є відмова від роботи без поважних причин, неодноразовість відмови вимогам адміністрації, демонстративність, зухвалість такої відмови. Під іншою протидією адміністрації слід розуміти, наприклад, перешкоджання нормальній праці засуджених або заходам, що проводить адміністрація відповідно до правил внутрішнього розпорядку.

Злочин є закінченим з моменту непокори або протидії.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб'єктом цього злочину є особа, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання.

Покарання за злочин: за ст. 391 — позбавлення волі на строк до трьох років.

Дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392). З об'єктивної сторони цей злочин може виражатися принаймні в одній з таких дій: 1) тероризування засуджених; 2) напад на адміністрацію і 3) організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Під тероризуванням засуджених слід розуміти застосування насильства або погрози застосування насильства з метою примусити відмовитися від сумлінного відношення до праці, дотримання вимог режиму, а також вчинення таких дій із помсти за виконання засудженим громадських обов'язків із зміцнення дисципліни і правопорядку у виправній установі. Тероризуванням також вважається знущання над засудженими з метою їх залякування і перешкоджання виконанню ними покарання.

Напад на адміністрацію — це вчинення насильницьких дій (зв'язування, відібрання зброї, нанесення побоїв або тілесних ушкоджень тощо), а також погроза застосувати насильство щодо представника адміністрації у зв'язку з його законною діяльністю за наявності реальних підстав побоюватися негайного виконання цієї погрози.

Тероризування засуджених або напад на адміністрацію, поєднані із вчиненням вбивства, тяжкого тілесного ушкодження, захоплення заручників, масовими заворушеннями, втечою з місць відбування покарання тягне відповідальність не тільки за ст. 392, а й за статтями КК, які передбачають ці злочини.

Під організацією організованої групи розуміють дії зі створення стійкого об'єднання трьох або більше засуджених з метою вчинення нападів на адміністрацію чи тероризування засуджених, а також дії з вербування засуджених у члени злочинної групи або організації, розробці плану дій, керівництву групою тощо.

Активна участь — це підбурювання окремих засуджених до вчинення протиправних дій щодо інших засуджених або нападу на адміністрацію, підшукування необхідних засобів, предметів або знарядь вчинення злочину.

Закінченим цей вид злочину вважається з моменту створення організованої групи або активної участі в групі, незалежно від того, чи вдалося організованій групі вчинити заплановані злочини.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, пов'язаний з метою дезорганізувати зазначеними діями нормальну роботу виправної установи.

Суб'єкт цього злочину — особа, яка відбуває покарання у місцях позбавлення або обмеження волі.

Покарання за злочин: за ст. 392 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393). Закон встановлює відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинену особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається у втечі, тобто незаконному залишенні місця, де особа відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту або місця, де особа перебуває в попередньому ув'язненні, або з-під варти. Незаконним вважається самовільне залишення місця відбування покарання або попереднього ув'язнення або втеча з-під варти, на підставі дозволу, отриманого незаконним шляхом (наприклад, підкуп конвою).

Втеча з місця позбавлення волі передбачає незаконне залишення засудженим виправної установи будь-якого виду, а також лікарні місця позбавлення волі. Втеча з-під варти це: а) втеча з місця попереднього ув'язнення, коли утримання під вартою застосоване як запобіжний захід; б) втеча з-під конвою (наприклад, під час етапування або із залу засідання суду).

Засоби втечі можуть бути різними: шляхом підкопу, зломів запорів, подолання інших перепон, обману, підкупу посадових осіб, використання підроблених документів, транспортних засобів тощо.

Втеча вважається закінченим злочином з моменту залишення винним місця позбавлення волі, арешту, попереднього ув'язнення або місця розташування конвою. Хоча цей злочин є злочином із формальним складом, можливе не тільки готування до нього, а й замах на нього. Готування може полягати, наприклад, у виготовленні знарядь злому та інших пристосувань, у підшукуванні співучасників чи в інших подібних діях. Замах на втечу полягає, наприклад, у самій спробі подолати стіни місця позбавлення волі, зламати запори або двері місця тримання під вартою, у негайному затриманні при спробі втекти з місця розташування конвою тощо.

З суб'єктивної сторони втеча — це злочин, що вчиняється лише з прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що незаконно залишає місце позбавлення волі, арешту, попереднього ув'язнення або розташування конвою і бажає ці дії вчинити. У особи є умисел щодо втечі, тобто мета постійно або хоча б тимчасово залишити місце позбавлення волі, арешту тощо. Мотиви втечі можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

Якщо особа була несправедливо, незаконно засуджена й вчинила втечу з місця позбавлення волі, то в таких діях склад даного злочину відсутній. Особа також не може бути засуджена за втечу з місця попереднього ув'язнення, поки судом не буде встановлена винність особи у злочині, за який до неї було застосоване попереднє ув'язнення.

Суб'єктом втечі можуть бути особи, які досягли 16-річного віку та: 1) відбувають покарання у виді позбавлення волі; 2) відбувають покарання у виді арешту; 3) підозрювані або обвинувачувані, які взяті під варту в якості запобіжного заходу. Тому особи, які затримані в порядку ст. 100 КПК та вчинили втечу, кримінальної відповідальності за ст. 393 не несуть.

Частина 2 ст. 393 передбачає кваліфікуючі ознаки цього злочину: вчинення його повторно; за попередньою змовою групою осіб; способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб; втечу, поєднану із заволодінням зброєю чи з її використанням, або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або шляхом підкопу, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони.

Для застосування ч. 2 ст. 393 достатньо однієї із зазначених ознак, хоча можливе також їх поєднання.

Повторність втечі має місце незалежно від того, чи була особа вже засуджена за раніше вчинену втечу. Повторність виключається, якщо за раніше вчинену втечу погашена або знята судимість, або закінчилися строки давності. Повторність є і тоді, якщо раніше мало місце готування або замах на втечу або раніше вчинена втеча була закінченим злочином. Не має значення також, що раніше особа брала участь у втечі як пособник, а не як виконавець, а також у ситуаціях протилежного характеру.

Втеча за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли в ній безпосередньо брали участь дві чи більше особи, які заздалегідь домовилися про спільну втечу. Створення такої групи для вчинення злочину утворює готування до вчинення цього злочину.

Втеча, вчинена способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, має місце, коли винний усвідомлює, що ним застосовується спосіб, що є небезпечним для життя чи здоров'я не тільки однієї людини (наприклад, використання транспортних засобів, що створюють таку небезпеку, вибух, щоб зруйнувати перешкоду тощо).

Втеча, поєднана із заволодінням зброєю чи з її використанням, передбачає дії винного з обеззброєння охорони або заволодін-ня холодною зброєю (наприклад, заточкою), що належить іншим засудженим, а також застосування цієї зброї.

Втеча, поєднана із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, полягає у застосуванні фізичного або психічного насильства як способу подолання дій, що перешкоджають втечі. Якщо таке насильство полягало у вбивстві чи заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів. Втеча, вчинена при наявності ознак складу злочину, передбаченого у ст. 392, також утворює сукупність злочинів.

Втеча, вчинена шляхом підкопу, а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони (наприклад, сигналізації), також є кваліфікованою.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 392 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 392 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394). З об'єктивної сторони цей злочин полягає у втечі із спеціалізованого закладу (психіатричного чи іншого медичного), а також по дорозі до нього. Поняття втечі за своїми ознаками таке саме, як і у ст. 393.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з метою постійного або тимчасового ухилення від застосування примусових заходів медичного характеру або від примусового лікування.

Суб'єкт цього злочину — особа, щодо якої судом застосовані примусові заходи медичного характеру або примусове лікування.

Покарання за злочин: за ст. 394 — арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до двох років.

.

Книга: Кримінальне право України. Загальна частина

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Загальна частина
2. § 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
3. Розділ II. Злочини проти основ національної безпеки України . § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
4. § 2. Види злочинів проти національної безпеки України
5. Розділ III. Злочини проти життя та здоров`я особи . § 1. Злочини проти життя
6. § 2. Злочини проти здоров`я
7. § 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
8. § 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини
9. Розділ IV. Злочини проти волі, честі та гідності особи
10. Розділ V. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
11. Розділ VI. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина . § 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
12. § 2. Злочини проти виборчих прав громадян
13. § 3. Злочини проти трудових прав громадян
14. § 4. Злочини в сфері охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності
15. § 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина
16. § 6. Злочини проти сім`ї
17. § 7. Злочини проти свободи совісті
18. Розділ VII. Злочини проти власності . § 1. Поняття і види злочинів проти власності
19. § 2. Корисливі злочини, пов`язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
20. § 3. Корисливі злочини проти власності, не пов`язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
21. § 4. Некорисливі злочини проти власності
22. Розділ VIII. Злочини у сфері господарської діяльності . § 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
23. § 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України § 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб`єктів § 4. Злочини у сфері банкрутства
24. § 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
25. § 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів
26. § 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
27. Розділ IX. Злочини проти довкілля . § 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
28. § 2. Злочини проти екологічної безпеки
29. § 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря
30. § 4. Злочини у сфері водних ресурсів
31. § 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
32. Розділ X. Злочини проти громадської безпеки . § 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
33. § 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об`єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов`язані з ними
34. § 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
35. § 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
36. Розділ XI. Злочини проти безпеки виробництва . § 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
37. § 2. Злочини у сфері безпеки праці
38. § 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
39. Розділ XII. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту . § 1. Поняття та система транспортних злочинів
40. § 2. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
41. § 3. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
42. § 4. Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту
43. Розділ XIII. Злочини проти громадського порядку та моральності . § 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
44. § 2. Злочини проти громадського порядку
45. § 3. Злочини проти моральності
46. Розділ XIV. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення . § 1. Поняття і види злочинів проти здоров`я населення
47. § 2. Злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров`я населення
48. § 3. Злочини, пов`язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
49. § 4. Злочини, пов`язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
50. § 5. Інші злочини проти здоров`я населення
51. Розділ XV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
52. § 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
53. § 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
54. § 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
55. Розділ XVI. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
56. § 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
57. § 2. Злочини у сфері використання державних символів
58. § з. Злочини, пов`язані із перешкоджанням діяльності організацій та об`єднань громадян
59. § 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
60. § 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
61. § 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об`єднань громадян
62. Розділ XVII. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
63. § 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
64. § 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
65. Розділ XVIII. Злочини у сфері службової діяльності . § 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
66. § 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем
67. Розділ XIX. Злочини проти правосуддя
68. § 1. Види злочинів проти правосуддя
69. § 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду
70. § 3. Злочини, які посягають на життя, здоров`я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства
71. § 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
72. § 5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання
73. Розділ XX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) . § 1. Поняття та види військових злочинів
74. § 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі
75. § 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
76. § 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
77. § 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
78. § 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
79. § 7. Злочини проти встановленого , порядку збереження військової таємниці
80. § 8. Військові службові злочини
81. § 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
82. § 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
83. Розділ XXI. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку . § 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
84. § 2. Злочини проти миру
85. § 3. Злочини проти безпеки людства
86. § 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
87.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate