Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§ 5. Трудовий колектив як суб`єкт трудового права України
Індивідуальна трудова діяльність при певній кількості виконавців забезпечує перехід до більш складного соціального явища — спільної діяльності. Спільна праця в тій чи іншій сфері суспільне корисної діяльності об'єднує працюючих в трудовий колектив, який є соціальною спільністю людей. При такій спільній трудовій діяльності у людини розвиваються і зміцнюються власна гідність, честь, гордість. Позитивна оцінка колективом дій працівника приносить останньому радість і задоволення. І, навпаки, негативна оцінка примушує його змінити свою поведінку відповідно до вимог колективу.
Об'єднання людей в їх трудовій діяльності здійснюється на об'єктивній і суб'єктивній основі. На об'єктивній основі працівник, який поступив на роботу, незалежно від своєї волі включається в склад трудового колективу, оформлення якого здійснюється залежно від внутрішньої структури підприємства. На суб'єктивній основі проводиться за волевиявленням працівників об'єднання в організації за професією — професійні спілки та інші громадські організації.
Через відносини з іншими людьми особа існує, проявляє себе в суспільстві. Вона виконує обумовлену трудовим договором роботу, дотримується встановленого на підприємстві режиму роботи, правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відносини між людьми мають важливе значення не тільки для суспільства взагалі, а й для кожного підприємства, бо всі вони об'єднані у формальний колектив, правове становище і структура якого визначені статутом. Формальний колектив є в кожній соціальній системі, якщо там існує підприємство, розподіл праці.
Таким чином, суспільне корисна діяльність, спільна праця є об'єктивною передумовою формування колективу. Справжній колектив виникає там, де люди усвідомлюють свою відповідальність за загальну справу, спільно вирішують питання, що постають перед ними, де складаються і стають дійовою силою громадська думка колективу, свідома дисципліна.
Підприємство і трудовий колектив -- поняття невід'ємні одне від одного. Підприємство виступає не тільки як суб'єкт трудових відносин у зв'язку із застосуванням праці, а й як господарська одиниця, де працівники створюють особливий суб'єкт права — трудовий колектив.
Трудові колективи виникли внаслідок історичного процесу і виступають як необхідна умова виробництва. Економічною основою їх виникнення та розвитку є виробничі відносини. Саме виробнича діяльність людей стала тим фундаментом, на якому створюються і розвиваються відносини між людьми. Тому колективами повинні визнаватись організовані групи, спільності людей, які перебувають між собою в безпосередньому спілкуванні, свідомо і добровільно об'єднались при виконанні су-спільно необхідної діяльності для досягнення загальної мети.
Трудовий колектив виникає разом зі створенням підприємства, установи, організації. До нього входять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства на основі трудового договору, а також інших форм, що викликають виникнення трудових відносин працівників з підприємством. Відносини ж колективізму для кожного працівника виникають з дня, коли працівник фактично розпочинає виконувати трудові обов'язки. Підставою, що викликає виникнення трудових відносин, є переважно трудовий договір.
Але трудовий договір регулює відносини працівника з власником або уповноваженим ним органом, підприємством. Відносини ж між самими працівниками в колективі не завжди підпадають під регулювання норм права. Ці відносини можуть регулюватись навіть нормами громадських організацій чи моралі. Відносини по об'єднанню працівників в організації за професією регулюються Статутом професійних спілок України чи статутами галузевих профспілок. В Конституції України закріплено лише право громадян на такі об'єднання.
Колективи створюються і діють в усіх сферах суспільного життя, їх відносна самостійність дозволяє їм бути суб'єктами правових відносин, що обумовлено економічним, соціальним і правовим відокремленням. У сфері застосування праці колективи називаються трудовими. Але найменування колективу трудовим ще не дає підстави для віднесення його до суб'єктів трудових правовідносин. Трудові відносини створюються зв'язком працівника з підприємством по виконанню певної трудової функції. Та обставина, що норми законодавства про працю регулюють не тільки відносини між працівником і підприємством, а й широкий комплекс відносин по організації праці та встановленню умов праці, не означає, що всі відносини, що регулюються трудовим правом, необхідно намагатися втиснути в рамки індивідуальних трудових правовідносин.
Відносини трудових колективів з власниками або уповноваженими ними органами є правовими, але не трудовими, оскільки своїм змістом мають не працю, а лише її організацію і умови, за яких ця праця здійснюється.
Повноваження трудових колективів усіх видів підприємств, де використовується наймана праця, реалізуються, якщо інше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такі безпосередні відносини можливі тоді, коли підприємства невеликі за своїми розмірами, і для розв'язання конкретних питань у кожному випадку є можливість зібрати всіх працюючих. В умовах же великого підприємства вирішення питань виробництва безпосередньо всіма працюючими є досить складним, у зв'язку з чим виникає необхідність використання представницької демократії. В таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалізовуватись конференцією або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового колективу, комітет підприємства, страйковий комітет тощо. Вони, як правило, обираються таємним голосуванням на загальних зборах або конференції трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосів.
Трудовим колективам чинним законодавством надані повноваження по укладенню колективних договорів, впровадженню досягнень науки, техніки, розвитку творчої ініціативи працюючих, участі в організації, нормуванні, оплаті праці, використанню фондів економічного стимулювання, поліпшенню умов і охорони праці, соціально-культурних та житлово-побутових умов працюючих. Трудові колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства. За порушення трудової дисципліни трудові колективи можуть застосовувати до своїх членів заходи громадського стягнення, які можуть враховуватись при визначенні систематичності невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов'язків, що є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Книга: Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
ЗМІСТ
| 1. | Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
|
|
| 2. | ЗМІСТ
|
|
| 3. | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І. ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
|
|
| 4. | § 2. Поняття трудового права України як галузі права. Місце трудового права в системі права України
|
|
| 5. | § 3. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України
|
|
| 6. | § 4. Метод правового регулювання трудових відносин
|
|
| 7. | § 5. Функції трудового права України
|
|
| 8. | § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
|
|
| 9. | § 7. Система трудового права України
|
|
| 10. | Розділ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття основних принципів трудового права України
|
|
| 11. | § 2. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин
|
|
| 12. | § 3. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
|
|
| 13. | § 4. Зміст принципів трудового права
|
|
| 14. | Розділ III ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
|
|
| 15. | § 2. Конституція України як основне джерело трудового права
|
|
| 16. | § 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
|
|
| 17. | § 4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
|
|
| 18. | § 5. Локальні правові норми
|
|
| 19. | § 6. Значення керівних роз`яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
|
|
| 20. | § 7. Диференціація трудового законодавства України
|
|
| 21. | § 8. Міжнародні правові акти про працю
|
|
| 22. | Розділ IV СУБ`ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття суб`єкта трудового права України
|
|
| 23. | § 2. Громадяни як суб`єкти трудового права України
|
|
| 24. | § 3. Власник або уповноважений ним орган як суб`єкт трудового права України
|
|
| 25. | § 4. Підприємство як суб`єкт трудового права України
|
|
| 26. | § 5. Трудовий колектив як суб`єкт трудового права України
|
|
| 27. | § 6. Профспілковий орган підприємства як суб`єкт трудового права України
|
|
| 28. | § 7. Державні органи, які виступають суб`єктами трудового права України
|
|
| 29. | Розділ V КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні
|
|
| 30. | § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів
|
|
| 31. | § 3. Поняття колективного договору
|
|
| 32. | § 4. Поняття колективних угод та їх види
|
|
| 33. | § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору
|
|
| 34. | 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст
|
|
| 35. | § 7. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов`язань
|
|
| 36. | Розділ VI ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ § 1. Поняття трудових правовідносин
|
|
| 37. | § 2. Умови виникнення трудових правовідносин
|
|
| 38. | § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин
|
|
| 39. | § 4. Зміст трудових правовідносин
|
|
| 40. | Розділ VII. ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН § 1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України
|
|
| 41. | § 2. Міжнародні правові акти про зайнятість
|
|
| 42. | § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
|
|
| 43. | § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми
|
|
| 44. | § 5. Правові відносини органів державної служби зайнятості з підприємствами
|
|
| 45. | § 6. Поняття безробітного і його правове становище
|
|
| 46. | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВІР § 1. Поняття трудового договору
|
|
| 47. | § 2. Зміст трудового договору
|
|
| 48. | § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
|
|
| 49. | § 4. Види трудового договору
|
|
| 50. | § 5. Переведення на іншу роботу
|
|
| 51. | § 6. Підстави припинення трудового договору
|
|
| 52. | § 7. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
|
|
| 53. | § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 54. | § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
| 55. | § 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
|
|
| 56. | § 11. Порядок звільнення з роботи
|
|
| 57. | § 12. Відсторонення працівника від роботи
|
|
| 58. | § 13. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи
|
|
| 59. | Розділ IX РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом
|
|
| 60. | § 2. Види тривалості робочого часу
|
|
| 61. | § 3. Режим роботи і облік робочого часу
|
|
| 62. | § 4. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення
|
|
| 63. | § 5. Поняття відпочинку та його види
|
|
| 64. | § 6. Трудові відпустки
|
|
| 65. | § 7. Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням
|
|
| 66. | § 8. Соціальні відпустки
|
|
| 67. | § 9. Відпустки без збереження заробітної плати
|
|
| 68. | § 10. Порядок надання відпусток
|
|
| 69. | Розділ X ЗАРОБІТНА ПЛАТА § 1. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання
|
|
| 70. | § 2. Нормування праці
|
|
| 71. | § 3. Тарифна система та її складові елементи
|
|
| 72. | § 4. Системи оплати праці
|
|
| 73. | § 5. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
|
|
| 74. | § 6. Порядок виплати заробітної плати. Обчисчлення середнього заробітку
|
|
| 75. | § 7. Гарантії і компенсації
|
|
| 76. | Розділ XI ОХОРОНА ПРАЦІ § 1. Поняття охорони праці за трудовим правом
|
|
| 77. | § 2. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 78. | § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
| 79. | § 4. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту
|
|
| 80. | § 5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
|
|
| 81. | § 6. Охорона праці жінок
|
|
| 82. | § 7. Охорона праці неповнолітніх
|
|
| 83. | § 8. Праця осіб зі зниженою працездатністю
|
|
| 84. | § 9. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
|
|
| 85. | Розділ XII. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
|
|
| 86. | § 2. Методи забезпечення трудової дисципліни
|
|
| 87. | § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
|
|
| 88. | § 4. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов`язків
|
|
| 89. | § 5. Юридична відповідальність за порушення трудових обов`язків. Поняття дисциплінарного проступку
|
|
| 90. | § 6. Заходи стягнення за порушення трудових обов`язків і порядок їх застосування
|
|
| 91. | § 7. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни
|
|
| 92. | Розділ XIII. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН § 1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 93. | § 2. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
| 94. | § 3. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців
|
|
| 95. | § 4. Повна матеріальна відповідальність
|
|
| 96. | § 5. Підвищена матеріальна відповідальність
|
|
| 97. | § 6. Порядок визначення розміру шкоди
|
|
| 98. | § 7. Порядок відшкодування шкоди
|
|
| 99. | 8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
|
|
| 100. | Розділ XIV ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ТРУДОВИХ СПОРІВ § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація
|
|
| 101. | § 2. Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
|
|
| 102. | § 3. Комісія по трудових спорах як обов`язковий первинний орган по розгляду трудових спорів
|
|
| 103. | § 4. Судовий порядок розгляду трудових спорів
|
|
| 104. | § 5. Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
|
|
| 105. | § 6. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
|
|
| 106. |
|
|
На попередню
Translate
