Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВІР § 1. Поняття трудового договору
Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Воно проголошене ст. 43 Конституції України, визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
Право на працю реалізується різними шляхами. Одні громадяни займаються індивідуально-трудовою діяльністю, інші створюють або влаштовуються в кооперативні чи акціонерні товариства. Переважна більшість громадян влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору як наймані працівники на підприємства, незалежно від їх форм власності.
Для реального здійснення громадянами цього права держава створює певні умови, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми створення робочих місць, професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки працівників відповідно до суспільних потреб.
Влаштування на роботу є одним із життєвих рішень, що доводиться приймати майже кожній людині хоча б один раз у житті. І від того, наскільки вибір роботи є вдалим, залежить зміст життя конкретної людини. Але це не означає, що проблема вибору професії та місця роботи носить особистий характер. У вирішенні цієї проблеми зацікавлене також суспільство, оскільки чим повніше використовуються особливості та знання кожного працівника, тим вище ефективність праці, більше простору для подальшого розвитку особи. З другого боку, чим швидше зайнятті всі робочі місця здібними працівниками, тим вище суспільна продуктивність праці.
Переважна більшість громадян влаштовуються на роботу, укладаючи трудовий договір. Термін «договір» має багато значень, що передбачаються різними нормами цивільного, трудового, земельного, міжнародного права. Кожна з цих та інших галузей права розглядає договір як різновид угод, що визначаються природою відносин, які становлять предмет регулювання цієї чи іншої галузі права.
Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, які спрямовуються його учасниками на виникнення, змінення або припинення правових відносин. Будь-який договір є угодою не менш як між двома сторонами. В той же час деякі договори можуть бути багатосторонніми угодами.
Вперше легальне поняття «трудовий договір» було дано в КЗпП УРСР 1922 р. Відповідно до ст. 27 цього КЗпП трудовим договором визнавалась угода двох або більшого числа осіб, за якою одна сторона (найнятий) дає свою робочу силу іншій стороні (наймачеві) за плату. При цьому трудовий договір укладався як тоді, коли не було колективного договору, так і тоді, коли такий договір був.
З розвитком державного сектора народного господарства в юридичній літературі пізніших років терміни «наймана праця», «наймач», «найманий» визначались такими, що не відповідали природі соціалістичних трудових відносин. Вважалось, що ці відносини складались не шляхом купівлі-продажу робочої сили, а на принципах товариської співдружності вільних від експлуатації людей, що виконують конкретні трудові функції в загальній спільній праці трудового колективу конкретного підприємства. Особливо велику увагу цьому питанню приділяв М. Александров. В усіх своїх довоєнних і післявоєнних публікаціях, особливо в підручниках «Советское трудовое право», М. Александров завжди звертав увагу на термінологію в назві суб'єктів трудових відносин. Навіть в останніх публікаціях він повертався до цього питання[1].
Такий масований наступ на термінологію призвів до того, що без внесення змін до КЗпП до його ч. 1 ст. 27 додавалося посилання: «Замість слова «наймач» зараз вживається термін «підприємство, установа», а замість «найнятий» — термін «робітник (службовець)», або «особа, яка влаштовується на роботу».
В КЗпП УРСР 1971 р. термін «наймач» був замінений на термін «підприємство, установа, організація». Така заміна була правильною, оскільки в умовах переважної власності держави на засоби виробництва останні були розподілені по підприємствах, установах організаціях, яким надавалися статус осіб і право виступати суб'єктами трудових правовідносин.
Пізніше Законом України від 20 березня 1991 р.«Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України при переході до ринкової економіки»
Книга: Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
ЗМІСТ
1. | Трудове право України: Підручник. / Прокопенко В. I.
|
|
2. | ЗМІСТ
|
|
3. | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І. ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
|
|
4. | § 2. Поняття трудового права України як галузі права. Місце трудового права в системі права України
|
|
5. | § 3. Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України
|
|
6. | § 4. Метод правового регулювання трудових відносин
|
|
7. | § 5. Функції трудового права України
|
|
8. | § 6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
|
|
9. | § 7. Система трудового права України
|
|
10. | Розділ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття основних принципів трудового права України
|
|
11. | § 2. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин
|
|
12. | § 3. Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
|
|
13. | § 4. Зміст принципів трудового права
|
|
14. | Розділ III ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
|
|
15. | § 2. Конституція України як основне джерело трудового права
|
|
16. | § 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
|
|
17. | § 4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
|
|
18. | § 5. Локальні правові норми
|
|
19. | § 6. Значення керівних роз`яснень Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
|
|
20. | § 7. Диференціація трудового законодавства України
|
|
21. | § 8. Міжнародні правові акти про працю
|
|
22. | Розділ IV СУБ`ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 1. Поняття суб`єкта трудового права України
|
|
23. | § 2. Громадяни як суб`єкти трудового права України
|
|
24. | § 3. Власник або уповноважений ним орган як суб`єкт трудового права України
|
|
25. | § 4. Підприємство як суб`єкт трудового права України
|
|
26. | § 5. Трудовий колектив як суб`єкт трудового права України
|
|
27. | § 6. Профспілковий орган підприємства як суб`єкт трудового права України
|
|
28. | § 7. Державні органи, які виступають суб`єктами трудового права України
|
|
29. | Розділ V КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР § 1. Історія виникнення колективних договорів і етапи їх розвитку в Україні
|
|
30. | § 2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладення колективних договорів
|
|
31. | § 3. Поняття колективного договору
|
|
32. | § 4. Поняття колективних угод та їх види
|
|
33. | § 5. Колективні переговори по укладенню колективного договору
|
|
34. | 6. Порядок укладення колективного договору і його зміст
|
|
35. | § 7. Контроль за виконанням колективного договору і види відповідальності за невиконання його зобов`язань
|
|
36. | Розділ VI ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ § 1. Поняття трудових правовідносин
|
|
37. | § 2. Умови виникнення трудових правовідносин
|
|
38. | § 3. Підстави виникнення трудових правовідносин
|
|
39. | § 4. Зміст трудових правовідносин
|
|
40. | Розділ VII. ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ГРОМАДЯН § 1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України
|
|
41. | § 2. Міжнародні правові акти про зайнятість
|
|
42. | § 3. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
|
|
43. | § 4. Поняття працевлаштування та його правові форми
|
|
44. | § 5. Правові відносини органів державної служби зайнятості з підприємствами
|
|
45. | § 6. Поняття безробітного і його правове становище
|
|
46. | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВІР § 1. Поняття трудового договору
|
|
47. | § 2. Зміст трудового договору
|
|
48. | § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
|
|
49. | § 4. Види трудового договору
|
|
50. | § 5. Переведення на іншу роботу
|
|
51. | § 6. Підстави припинення трудового договору
|
|
52. | § 7. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
|
|
53. | § 8. Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
54. | § 9. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
|
|
55. | § 10. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
|
|
56. | § 11. Порядок звільнення з роботи
|
|
57. | § 12. Відсторонення працівника від роботи
|
|
58. | § 13. Порядок оформлення звільнення працівника з роботи
|
|
59. | Розділ IX РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ § 1. Поняття робочого часу за трудовим правом
|
|
60. | § 2. Види тривалості робочого часу
|
|
61. | § 3. Режим роботи і облік робочого часу
|
|
62. | § 4. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення
|
|
63. | § 5. Поняття відпочинку та його види
|
|
64. | § 6. Трудові відпустки
|
|
65. | § 7. Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням
|
|
66. | § 8. Соціальні відпустки
|
|
67. | § 9. Відпустки без збереження заробітної плати
|
|
68. | § 10. Порядок надання відпусток
|
|
69. | Розділ X ЗАРОБІТНА ПЛАТА § 1. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання
|
|
70. | § 2. Нормування праці
|
|
71. | § 3. Тарифна система та її складові елементи
|
|
72. | § 4. Системи оплати праці
|
|
73. | § 5. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
|
|
74. | § 6. Порядок виплати заробітної плати. Обчисчлення середнього заробітку
|
|
75. | § 7. Гарантії і компенсації
|
|
76. | Розділ XI ОХОРОНА ПРАЦІ § 1. Поняття охорони праці за трудовим правом
|
|
77. | § 2. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
78. | § 3. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії
|
|
79. | § 4. Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту
|
|
80. | § 5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
|
|
81. | § 6. Охорона праці жінок
|
|
82. | § 7. Охорона праці неповнолітніх
|
|
83. | § 8. Праця осіб зі зниженою працездатністю
|
|
84. | § 9. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
|
|
85. | Розділ XII. ВНУТРІШНІЙ ТРУДОВИЙ РОЗПОРЯДОК ПРИ ВИКОНАННІ ТРУДОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ § 1. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці
|
|
86. | § 2. Методи забезпечення трудової дисципліни
|
|
87. | § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
|
|
88. | § 4. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов`язків
|
|
89. | § 5. Юридична відповідальність за порушення трудових обов`язків. Поняття дисциплінарного проступку
|
|
90. | § 6. Заходи стягнення за порушення трудових обов`язків і порядок їх застосування
|
|
91. | § 7. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни
|
|
92. | Розділ XIII. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН § 1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
93. | § 2. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
|
|
94. | § 3. Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців
|
|
95. | § 4. Повна матеріальна відповідальність
|
|
96. | § 5. Підвищена матеріальна відповідальність
|
|
97. | § 6. Порядок визначення розміру шкоди
|
|
98. | § 7. Порядок відшкодування шкоди
|
|
99. | 8. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
|
|
100. | Розділ XIV ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ТРУДОВИХ СПОРІВ § 1. Поняття трудових спорів та їх класифікація
|
|
101. | § 2. Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
|
|
102. | § 3. Комісія по трудових спорах як обов`язковий первинний орган по розгляду трудових спорів
|
|
103. | § 4. Судовий порядок розгляду трудових спорів
|
|
104. | § 5. Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
|
|
105. | § 6. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
|
|
106. |
|
|
На попередню