Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках / Л. М. Кіндрацька
11.2. Облік операцій зі сплати та погашення депозиту
Проценти за депозитом можуть сплачуватись:
при погашенні депозиту;
періодично;
авансом, тобто при внесенні коштів на депозит.
При сплаті процентів на дату погашення депозиту в обліку здійснюється проведення:
· На суму процентів
Д-т Рахунки нарахованих витрат за депозитами
· на суму номіналу депозиту
Д-т Рахунки депозитів
· на загальну суму депозиту
К-т Поточний рахунок депонента, каса або кореспондентський рахунок в НБУ.
Зрозуміло, що згідно з таким проведенням бухгалтерського обліку записується загальна сума нарахованих процентів за весь період дії депозитної угоди з використанням будь-якого методу, наприклад, рівних частин чи актуарного.
Розрахунки, виконані за попереднім прикладом, свідчать, що загальна сума нарахованих процентів на дату закінчення дії депозитної угоди при застосуванні будь-якого із запропонованих методів є незмінною — становить 11051 грн. Інша річ, що сума нарахованих процентів із застосуванням різних методів спричинює не завжди рівномірне навантаження на загальні витрати банку за періодами дії депозитної угоди, а отже, порушується механізм дії принципу відповідності. Якщо депонент не запитає депозит по закінченні дії депозитної угоди, суму процентів буде приєднано до депозиту та переобліковано на рахунок «Кошти до запитання», відкритий на ім’я депонента, зазначеного в депозитній угоді, термін дії якої закінчився.
При сплаті нарахованих процентів періодично щоразу після дати їх нарахування в банку виконується бухгалтерське проведення:
Д-т Нараховані витрати за депозитом
К-т Поточний рахунок, каса або кореспондентський рахунок.
Що ж до обраної методики капіталізації процентів, то банк періодично перераховує нараховані суми на депозитні рахунки, тобто нарощує депозит.
Застосування комерційним банком одного із двох наведених можливих варіантів сплати процентів свідчить, що згідно з обліковою політикою банку пріоритетним узято метод сплати процентів «за період». Цей метод впливає на систему обліку і номіналу депозиту (див. підрозд. 10.1).
Третій можливий варіант сплати процентів за депозитом — авансом, тобто в момент внесення коштів депонентом на депозит. Цей метод називають методом виплати процентів на період.
Розглянемо приклад.
01.07 банк залучає депозит обсягом 10 000 грн. на 2 місяця за ставкою 42% річних з виплатою процентів авансом, нарахування яких здійснюється останнього дня місяця. Кількість днів депозитної угоди визначається за методом «30 / 360».
· За два місяці (60 днів) має бути нараховано процентів за даною депозитною угодою на суму 700 грн.
Розрахунок:
.
· Депонент вносить на депозитний рахунок 9300 грн. (10000 – 700).
· Фактичну процентну ставку обчислюємо за формулою
(див. пояснення до формули (11.2)).
При застосуванні фактичної процентної ставки банк відносить до витрат такі суми.
1-го місяця — 343,65 грн.
Розрахунок: 
;
· 2-го місяця — 356,35 грн.
Розрахунок 
.
Облік номіналу депозиту супроводжується бухгалтерським проведенням:
Д-т Каса, поточний рахунок клієнта або
кореспондентський рахунок банку в НБУ 9300 грн.
Д-т 3500 Витрати майбутніх періодів 700 грн.
К-т 2630 Короткострокові депозити фізичних осіб 10 000 грн.
Тепер зрозуміло, що сума, яка обліковується як витрати майбутніх періодів, має бути замортизована за два місяці дії депозитної угоди за методом, що його обрано обліковою політикою (рівномірний або актуарний).
У разі застосування методу рівних частин як за 1-й, так і за 2-й місяць на витрати відноситиметься сума нарахованих процентів 350 грн., про що в обліку здійснюється проведення:
Д-т 7041 Процентні витрати за строковими коштами,
які отримані від фізичних осіб 350 грн.
К-т 3500 Витрати майбутніх періодів 350 грн.
· Таке бухгалтерське проведення щодо нарахованих сум процентів здійснюється й у разі застосування актуарного методу. Проте слід узяти до уваги ось що:
· у 1-му місяці на витрати відноситься 343,65 грн.
· у 2-му — 356,35 грн.
Закономірно поставити запитання: як банк страхує себе від втрат при можливих змінах процентних ставок на міжбанківських ринках?
Це можливо за умови застосування плаваючої процентної ставки при залученні депозиту, що дозволяє застосовувати також середньозважену процентну ставку з урахуванням тих процентних ставок, що діяли впродовж періоду, за який проводиться нарахування процентів.
Для прикладу визначимо такі умови.
Нарахування процентів за депозитом здійснюється за плаваючою ставкою, що змінюється відповідно до облікової ставки НБУ.
Облікова ставка НБУ протягом терміну дії депозитної угоди з 1.03 по 1.06 змінювалася так:
з 01.03—15.03 — 41%;
з 16.03—05.04 — 45%;
з 06.04—21.04 — 49%;
з 22.04—17.05 —51%;
з 18.05—01.06 — 44%.
Середньозважена процентна ставка за періоди дії депозитної угоди була:
· 1-му місяці — 43,07%
тобто 15 днів — 41%;
16 днів — 45%;
· 2-му — 48,93%,
тобто 5 днів — 45%;
16 днів — 49%;
9 днів — 51%;
· У 3-му — 47,84%,
тобто 17 днів — 51%;
14 днів — 44%.
Отже, за даною депозитною угодою банк проводить щомісячне нарахування процентів за відповідною (щодо даного місяця) середньозваженою процентною ставкою.
При погашенні депозиту, тобто на дату закриття депозитного рахунку в обліку здійснюється проведення:
Д-т Депозитний рахунок
К-т Каса, поточний рахунок чи кореспондентський рахунок в НБУ.
На дату погашення депозиту необхідно провести нарахування процентів за період з останньої дати нарахування до дати погашення. У строковому депозитному договорі рекомендується передбачити порядок перерахування суми депозиту та процентів за ним після закінчення строку депозиту. Для юридичної особи вказується номер поточного рахунку; для фізичної — номер рахунку вкладу, який у разі його відсутності відкривається за згодою клієнта відповідно до умов депозитного договору.
Якщо умовами договору не передбачено порядку перерахування суми депозиту після закінчення встановленого терміну, то сума депозиту, що не отримана депонентом своєчасно, обліковується за тим самим рахунком, що й раніше.
За вимогою депонента банк може повернути депозит до закінчення дії депозитного договору.
У цьому випадку:
· проценти нараховуються за період із дати залучення депозиту до дати дострокового закриття депозитного рахунку за ставкою, що зазначена в угоді;
· депоненту сплачується сума процентів, але за зниженою ставкою;
· різницю між нарахованими процентами та сумами, що сплачуються депоненту за зниженою ставкою, банк відносить на зменшення процентних витрат.
Зміст наведених правил досить чітко відстежується за рахунками бухгалтерського обліку, тобто в обліку виконується проведення:
· на суму нарахованих процентів
Д-т Нараховані витрати за депозитами
· на суму процентів за зниженою ставкою
К-т Каса, поточний рахунок чи кореспондентський рахунок в НБУ
· на різницю між сумою нарахованих та сплачених процентів за зниженою ставкою
К-т Процентні витрати за депозитом.
Одним із різновидів депозитів є депозити овернайт, які надаються або залучаються на термін не більш як один день і відносяться лише до ринку міжбанківських коштів. Зрозуміло, що сплата за користування депозитом здійснюється одночасно з його поверненням. Саме тому дещо іншим є облік депозитів овернайт.
· При залученні депозиту:
Д-т Кореспондентський рахунок в НБУ
К-т 1610 Депозит овернайт інших банків
· При погашенні депозиту:
на суму процентів за депозитом
Д-т 7011 Процентні витрати за депозитами овернайт інших банків
на суму депозиту
Д-т 1610 Депозит овернайт інших банків
на загальну суму
К-т Кореспондентський рахунок в НБУ.
Здійснюючи депозитні операції, комерційні банки мають виконувати такі правила.
· Депозити залучаються та розміщуються в межах термінів і лімітів, установлених Правлінням банку.
· Усі депозити залучаються за процентною ставкою, визначеною угодою, а нарахування процентів здійснюється одним із методів, передбачених наказом щодо облікової політики на даний фінансовий рік.
· Система бухгалтерського обліку має визначити механізм реєстрації депозитів, аби забезпечити достовірність та своєчасність записів:
сум депозитів;
термінів нарахування та сплати процентів;
термінів погашення депозитів;
процентних ставок.
Здебільшого це досягається засобами аналітичного обліку.
У межах його функцій комерційний банк проводить централізовану розсилку клієнтам — суб’єктам господарської діяльності повідомлень та виписок із їх депозитних рахунків щодо залишків коштів із зазначенням операцій, що здійснювались за цими рахунками. За даними напрямками інформуються також клієнти — фізичні особи.
Форма, періодичність надання клієнтам виписок і повідомлень про рух коштів за депозитним рахунком та про залишки за цими рахунками зазначаються банком в угоді, укладеній з депонентом.
З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб — вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі невиконання банками вимог вкладників Указом Президента України від 10.09.98 за № 996/98 затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. На виконання вимог цього Положення Національний банк України вніс низку змін і доповнень до діючих нормативних документів. Так, з 1 січня до Плану рахунків введено рахунок № 1202 «Обов’язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб». Роз’яснення щодо використання цього рахунку надано у листі НБУ від 05.09.98 за № 14-011/2902-6290.
Рахунок призначено для обліку обов’язкових резервів під забезпечення вкладів фізичних осіб. Збори до Фонду сплачуються комерційними банками — юридичними особами, зареєстрованими в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ НБУ, які мають ліцензію НБУ на здійснення операцій із залучення вкладів фізичних осіб.
Початковий збір до Фонду у розмірі 1% зареєстрованого статутного фонду перераховується комерційними банками протягом 30 днів з дня затвердження Положення про фонд; якщо банк реєструється після створення Фонду, збір сплачується протягом 30 днів з дня отримання від НБУ ліцензії на здійснення банківських операцій із залучення коштів фізичних осіб. Нарахування регу-
лярного збору до Фонду здійснюється комерційними банками раз на рік у розмірі 0,5% загальної суми вкладів, включаючи проценти за вкладами станом на 31 грудня року, що передує звітному. Для проведення нарахування регулярного збору за вкладами в іноземній валюті вони перераховуються в гривні за офіційним курсом на визначену дату сплати.
Нараховані збори комерційні банки перераховують до Фонду рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Отже, за дебетом рахунку № 1202 «Обов’язкові резерви страхування вкладів фізичних осіб» проводяться перераховані суми поповнення обов’язкових резервів у НБУ під вклади населення, а за кредитом проводяться суми, які повертаються Національним банком України.
|
Ñ |
Ключові поняття |
Амортизація процентів — процес віднесення сум, нарахованих авансом процентів за депозитами на витрати (доходи).
Гарантійний депозит — кошти, які банк-кредитор утримує або вимагає утримати на депозитний рахунок для захисту від ризику.
Депозит — залучені або розміщені кошти на визначений угодою термін на умовах повернення з виплатою процентів або на безпроцентній основі, які не забезпечені жодною власністю.
Депозитна операція — операція із залучення або розміщення коштів на депозит.
Депозити до запитання — це кошти, які залучено на депозит без визначеного терміну погашення, включаючи кошти на поточних, кореспондентських та бюджетних рахунках.
Депозити овернайт — депозити, які залучено банком на термін, що не перевищує один операційний день банку (без урахування неробочих днів).
Капіталізація процентів — процес нарощування депозиту, при якому проценти сплачуються на рахунок депозиту, а наступне нарахування здійснюється на суму депозиту з урахуванням процентів. У разі капіталізації сума депозиту та процентів повертається депоненту при погашенні депозиту.
Номінал депозиту — сума депозиту, на яку згідно з умовами депозитної угоди нараховуються проценти.
ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
План практичного заняття
На практичному занятті обговорюються питання концепції теперішньої вартості грошей.
Мета заняття: 1) уважно ознайомитися з поданим далі матеріалом; 2) зрозуміти методику користування таблицями А-1, А-2, А-3, А-4.
МСБО та пристосування теперішньої вартості
Деякі МСБО визнають концепцію «теперішньої вартості» в оцінці бухгалтерських операцій. Так, теперішня вартість входить до рамок МСБО як основа оцінки активів та зобов’язань. Концепція теперішньої вартості (що також називається «часовою вартістю грошей» або «дисконтом») визнає те, що певна сума грошей сьогодні варта більше, ніж така сама сума грошей у майбутній період. Це справді так, оскільки певна сума може бути інвестована сьогодні і, таким чином, у майбутньому сума грошей буде більшою, ніж вона є сьогодні.
Примітка. Важливо розуміти, що пристосування теперішньої вартості не залежить від впливу інфляції на гроші. Іншими словами, навіть якщо б ставка інфляції дорівнювала нулю, гроші все одно мали б «часову вартість» з огляду на можливість їх інвестувати.
Приклад.
Нехай можна інвестувати гроші під процентну ставку 10% річних, що нараховується щорічно. Отже, 1 дол. США, що інвестований на 3 роки, буде вартий:
(1.00) (1.1) = 1.10;
(1.10) (1.1) = 1.21;
(1.21) (1.1) = 1.33.
Отже, 1,33 дол., що будуть отримані через 3 роки від цього дня, «теперішню вартість» мають у розмірі 1 дол. США.
Водночас 1 дол. сьогодні має майбутню вартість 1.33 дол. після закінчення трьох років.
Майбутню вартість І визначаємо зі співвідношення:
,
де і — процентна ставка;
п — кількість періодів нарахування процентів.
Таким чином, 1 дол., інвестований під 10%, що нараховуються щорічно, через 8 років становитиме
(1.10)8 = 2.14 (дол.);
250 дол., інвестовані на 8 років під 10%, будуть варті:
(250) (1.10)8 = 535.90 (дол.).
Майбутню вартість одного долара для різних періодів та різних процентних ставок ілюструє таблиця:
|
Період |
10% |
11% |
12% |
15% |
|
1-й |
1.1000 |
1.1100 |
1.1200 |
1.1500 |
|
2-й |
1.2100 |
1.2321 |
1.2544 |
1.3225 |
|
3-й |
1.3310 |
1.3676 |
1.4049 |
1.5208 |
|
4-й |
1.4641 |
1.5181 |
1.5735 |
1.7490 |
|
5-й |
1.6105 |
1.6851 |
1.7623 |
2.0113 |
|
10-й |
2.5937 |
2.8394 |
3.1059 |
4.0456 |
|
20-й |
6.7275 |
8.0623 |
9.6463 |
16.3665 |
Щоб визначити теперішню вартість одного долара, застосо-
вуємо вираз
,
де і — процентна ставка;
п — кількість періодів.
Отже, та сума, яку потрібно інвестувати сьогодні (теперішня вартість) під 10%, щоб отримати 1 дол. по закінченні п’яти років, становить:
1 / (1.10)5 = 1 / 1.61051 = 0.62092 (дол.).
Сума, що її потрібно інвестувати сьогодні під 10%, аби отримати 1000 через 5 років, така:
(1.000) (.62092) = 620.92 (дол.).
Теперішню вартість 1 дол. для різних періодів та процентних ставок ілюструє наведена далі таблиця.
|
Період |
10% |
11% |
12% |
15% |
|
1-й |
.90909 |
.90090 |
.89286 |
.86957 |
|
2-й |
.82645 |
.81162 |
.79719 |
.75614 |
|
3-й |
.75132 |
.73119 |
.71178 |
.65752 |
|
4-й |
.68301 |
.65873 |
.63552 |
.57175 |
|
5-й |
.62092 |
.59345 |
.56743 |
.49718 |
|
10-й |
.38554 |
.35218 |
.32197 |
.24719 |
Розглянемо, як визначається майбутня вартість анюїтету.
Анюїтет — це серія періодичних платежів з такими властивостями:
кожний платіж проводиться в однаковій сумі;
інтервал між платежами — завжди однаковий проміжок часу;
проценти нараховуються один раз за кожний інтервал (період).
Нехай, наприклад, гроші можна інвестувати під 10% річних, що нараховуються щорічно. Тоді 1 дол., інвестований наприкінці кожного з трьох років, буде вартий:
Теперішній час __________ Рік 1-й _____ Рік 2-й _____ Рік 3-й Вартість
1 дол. 1.21 дол.
1 дол. 1.10 дол.
1 дол. 1.00 дол.
3.31
Отже, 250 дол., що інвестовані наприкінці кожного з трьох років, будуть варті:
(250) (3.31) = 827.50 (дол.)
Майбутню вартість анюїтету 1 дол. за період (для різних пе-
ріодів та під різні процентні ставки) ілюструє така таблиця.
|
Період |
10% |
11% |
12% |
15% |
|
1-й |
1.00000 |
1.00000 |
1.00000 |
1.00000 |
|
2-й |
2.10000 |
2.11000 |
2.12000 |
2.15000 |
|
3-й |
3.31000 |
3.34210 |
3.37440 |
3.47250 |
|
4-й |
4.64100 |
4.70973 |
4.77933 |
4.99338 |
|
5-й |
6.1051 |
6.22780 |
6.35285 |
6.74238 |
|
10-й |
15.93743 |
16.72201 |
17.54874 |
20.30372 |
|
20-й |
57.27500 |
64.20283 |
72.05244 |
102.44385 |
Розглянемо, як визначається теперішня вартість анюїтету.
Теперішня вартість анюїтету — це сума всіх теперішніх вартостей кожного індивідуального платежу, що включений до анюїтету.
Нехай гроші можуть бути інвестовані під 10% річних, що нараховуються щорічно. Теперішня вартість одного платежу, який провидиться наприкінці кожного з трьох років, становитиме:
вартість Рік 1-й Рік 2-й Рік 3-й
0.90909 1 дол.
0.82645 1 дол.
0.75132 1 дол.
2 : 48685.
Отже, 250 дол., що отримуються наприкінці кожного з трьох років, матимуть теперішню вартість:
(250) (2.48685) = 621.72 (дол.).
Теперішня вартість анюїтету визначається за таблицею А-2 (див. дод.2).
Майбутня вартість анюїтету 1 дол. за період (для різних періодів та різних процентних ставок) ілюструє таблиця.
|
Період |
10% |
11% |
12% |
15% |
|
1-й |
.90909 |
.90090 |
.89286 |
.86957 |
|
2-й |
1.73544 |
1.71252 |
1.69005 |
1.62571 |
|
3-й |
2.48685 |
2.44371 |
2.40183 |
2.28323 |
|
4-й |
3.16986 |
3.10245 |
3.03735 |
2.85498 |
|
5-й |
3.79079 |
3.69590 |
3.60478 |
3.35216 |
|
10-й |
6.14457 |
5.88923 |
5.65022 |
5.01877 |
|
20-й |
8.51356 |
7.96333 |
7.46944 |
6.25933 |
Навчальні завдання
Вправи на обчислення теперішньої вартості.
1. Обчисліть суму, яка буде отримана на кінець 5-го року після інвестування 10000 грн. під 5% річних.
2. Інвестор збирається інвестувати 10000 грн. щороку протягом п’яти років наприкінці кожного року. Обчисліть нараховану суму наприкінці 5-го року, якщо щорічно нараховуватиметься по 11%.
3. Повернемося до умов вправи 2. Припустимо, що після 5-го року інвестор не перераховуватиме додаткових коштів до цього фонду, але на цей фонд нараховуватимуться проценти ще протягом десяти років, по 12% на рік. Скільки всього коштів буде нагромаджено на кінець цього періоду?
4. Банк засновує пенсійний фонд для своїх працівників. Очікується, що кожний з його працівників працюватиме до досягнення пенсійного віку ще 10 років. Після виходу на пенсію кожний працівник отримуватиме пенсійні виплати протягом 20 років у розмірі 1000 грн. на рік. Банк прагне створити такий фонд, коштів якого на момент виходу працівника на пенсію було б достатньо для забезпечення запланованих виплат всіх майбутніх пенсій. Беручи до уваги, що банк може інвестувати свої кошти під 12% на рік, визначити, скільки коштів банк повинен мати на депозиті на момент виходу працівника на пенсію?
5. Повернемося до умов вправи 4. Банк планує сплачувати однакову суму грошей до пенсійного фонду наприкінці кожного з наступних десяти років, аби через 10 років на момент виходу працівників на пенсію отримати суму, необхідну для здійснення майбутніх пенсійних платежів. Визначити, яку саме суму має вносити банк щороку протягом 10 років, якщо нарахування на ці кошти здійснюються за умов 12% на рік?
6. Клієнт винен банку 10 000 грн., термін повернення яких закінчується сьогодні. Клієнт не може сплатити ці кошти. Банк запропонував реструктурувати цю позику на таких альтернативних умовах.
1) клієнт має заплатити 2000 грн. сьогодні та 9200 грн. через рік;
2) клієнт має заплатити 1000 грн. сьогодні та 3747 грн. наприкінці кожного з наступних трьох років.
Чому дорівнюватиме ефективна процентна ставка в кожному з цих альтернативних варіантів?
7. Відкривається депозитний рахунок під 12% річних при щорічному нарахуванні процентів. Обчисліть теперішню вартість суми в 1500 грн. за умови, що ця сума буде отримана наприкінці кожного з чотирьох років.
Книга: Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках / Л. М. Кіндрацька
ЗМІСТ
На попередню
|
|
